Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/1309/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 10.03.2020. Зареєстровано: 11.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2020.
Дата набрання законної сили: 10.04.2020
Номер судового провадження: 1-кп/639/271/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020220000000077

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №639/1309/20
		Провадження №1-кп/639/271/20
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И
		10 березня 2020 року                                м. Харків
		Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220500000077 від 15.01.2020 року, стосовно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гнань Желєзногорського району Курської області РФ, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, який є пенсіонером за віком (60 років), зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
		сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
		прокурор  ОСОБА_4 ,
		обвинувачений  ОСОБА_3 ,
		потерпіла  ОСОБА_5 ,
		 
		в с т а н о в и в:
		Так, ОСОБА_3 30.12.2019 року у денний час доби, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився за місцем свого проживання в приміщенні однієї із житлових кімнат квартири АДРЕСА_2 , де став ініціатором сварки зі своєю дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раніше сформованих неприязних відносин.
		Саме в той час у нього виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, використовуючи свою фізичну перевагу над дружиною, силою схопив лівою рукою за її праву руку та стягнув з ліжка, на якому вона лежала. В результаті ОСОБА_5 упала спиною на підлогу, зазнавши фізичного болю. Однак, ОСОБА_3 , бажаючи довести злочинний задум до кінця, нехтуючи тією обставиною, що перед ним жінка похилого віку, яка перебувала у положенні лежачи на підлозі і не могла чинити йому будь-який активний опір, використовуючи в якості знаряддя злочину наявну у нього пластикову пляшку об`ємом 1,5 л., наніс прицільно один удар горлечком пляшки в ліве око ОСОБА_5 .
		Після цього, ОСОБА_3 , вважаючи всі дії, які були спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, виконаними до кінця, припинив побиття дружини.
		В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 у зазначений вище період часу завдав фізичного болю та спричинив потерпілій ОСОБА_5 проникаюче люмбально-склеральне поранення лівого ока з випаданням внутрішніх оболонок, що викликало незворотні зміни з боку внутрішніх структур лівого очного яблука, розвиток травматичної катаракти та привело до повної втрати зору на ліве око (гострота зору один до безконечності при гостроті зору правого ока 0.7), і за цією ознакою відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали стійку втрату працездатності, менш ніж на одну третину; забиту рану верхнього повіка лівого ока та периорбітальну гематому, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що підтверджено висновком експерта судово-медичної експертизи № 09-199/2020 від 17.01.2020 року.
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому злочині за ч. 1 ст. 122 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення так, як вони встановлені в обвинувальному акті, правову кваліфікацію вчиненого злочину не оспорює.
		Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що 30.12.2019 в денний час він разом із дружиною ОСОБА_5 знаходився в квартирі за місцем проживання, де вони разом вживали алкогольні напої. В цей час у нього з дружиною виникла сварка, під час якої він дійсно наніс один удар горлечком пластикової пляшки в ліве око ОСОБА_5 , від чого остання отримала тілесне ушкодження.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_3  є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 надала показання по обставинам справи та підтвердила, що в цей день у них вдома були гості, з якими вони розпивали спиртні напої. Після того як гості пішли та вона лягла спати, її чоловік ОСОБА_3 розбудив її,та вних виникласварка зприводу горілки.Надалі ОСОБА_3 ,перебуваючи встані алкогольногосп`яніння,наніс їйодин удар горлечком пластикової пляшки об`ємом 1,5 літри в ліве око, від чого вона отримала ушкодження лівого ока та в неї з`явилась велика гематома. За медичною допомогою до закладів охорони здоров`я вона звернулась лише через два тижні.
		Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3  визнав свою вину у повному обсязі та не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		При цьому, судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст вказаних фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_5 , а також дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило значну стійку втрату працездатності, менш як на одну третину.
		Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено,що вінраніше несудимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, одружений, офіційно не працевлаштований, є пенсіонером за віком (60 років), є зареєстрованим та має постійне місце проживання.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Відповідно до п. 6, 6-1, 13 ч. 1 ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , є вчинення злочину щодо особи похилого віку, вчинення злочину щодо подружжя, вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, наявність однієї пом`якшуючої та декількох обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, його відношення до скоєного злочину та щире каяття, думку потерпілої ОСОБА_5 , яка просить не призначати обвинуваченому суворе покарання, у зв`язку з чим суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції за ч. 1 ст. 122 КК України, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
		На підставі ст. 75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без реального відбування покарання у виді позбавлення волі та без ізоляції від суспільства.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальних витрат у кримінальному провадженні не має.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався та підстав для його обрання не має.
		На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392  395 КПК України, суд, -
		у х в а л и в:
		ОСОБА_3  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1(один)рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.
		На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положеньчастини третьої статті 349КПК України.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...