Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/3598/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано судом: 10.03.2020. Зареєстровано: 11.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2020.
Дата набрання законної сили: 05.03.2020
Номер судового провадження: 22-ц/816/335/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 591/3598/19 
		Номер провадження 22-ц/816/335/20
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ 
		 
		       
		05 березня 2020 року        м.Суми
		 
		 
		 
		 
		Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		головуючого: Орлова І. В. (суддя-доповідач),
		суддів: Криворотенка В.І., Собини О.І., 
		за участю секретаря
		судового засідання: Кияненко Н.М.,
		позивача: ОСОБА_1 
		представника відповідача: ОСОБА_2 
		учасники справи: 
		позивач: ОСОБА_1 
		відповідачі: Сумський державний університет 
		ректор та голова вченої ради Сумського державного університету Васильєв
		Анатолій Васильович 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сумського апеляційного суду цивільну справу № 591/3598/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 26 листопада 2019 року ( суддя Шелєхова Г.В., дата складення повного тексту рішення - 02 грудня 2019 року), - 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		03 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського державного університету (далі університет), ректора і голови вченої ради університету - Васильєва А.В. з позовом у якому просив суд: визнати дискримінаційними та скасувати рішення Вченої ради Сумського державного університету від 22 травня 2019 року в частині ліквідації кафедри філософії і Наказ ректора від 23 травня 2019 року за № 0369-І «Про введення в дію рішення вченої ради Сумського державного університету щодо ліквідації кафедри філософії», поновити позивача - ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри філософії Сумського державного університету.
		Обставини спірних правовідносин позивач виводив з того, що керівництво університету, починаючи з 2018 року, штучно створило умови, які призвели до скорочення навчального навантаження і переведення викладачів з кафедри філософії на інші кафедри. На засіданнях вченої ради факультету Іноземної філології та соціальних комунікацій 21 травня 2019 року та вченої ради університету 22 травня 2019 року за надуманими мотивами було прийнято незаконне рішення про ліквідацію кафедри філософі, об`єктивних причин для розпуску якої не існувало і не існує. Такі дії не погоджувалися з вільною профспілкою «Справедливість», головою якої є позивач. Виданий 23 травня 2019 року Наказ № 0369-І ректора порушує трудові права позивача на зайняття передбаченої за діючим контрактом посади завідуючого кафедри філософії.
		Рішенням Зарічного районного суду від 26 листопада 2019 року у позові відмовлено. 
		В апеляційний скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення місцевого суду і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. 
		Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, визнавши недоведеними обставини на які посилався позивач. 
		У відзиві на апеляційну скаргу представник Сумського державного університету просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а законне і обґрунтоване рішення Зарічного районного суду від 26 листопада 2019 року без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача і представника університету, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій дискримінаційного характеру, які в подальшому стали підставою для ліквідації кафедри філософії. Вимоги про поновлення позивача на посаді завідувача кафедрою філософії суд першої інстанції вважав необґрунтованими, оскільки самого факту звільнення ОСОБА_1 з роботи не було. Позицію позивача про те, що ліквідація кафедри свідчить про його звільнення, суд визнав такою, що не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки наказ про звільнення ОСОБА_1 не видавався. 
		За своєю суттю рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є правильним. Разом з тим, з вищенаведеними мотивами, на підставі яких місцевий суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних причин. 
		Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що Наказом ректора Сумського державного університету за № 0490-І від 22 липня 2016 року в університеті з 01 вересня 2016 року створено кафедру філософії. Позивач - доктор філософських наук професор ОСОБА_1 з 31 серпня 2016 року обіймає посаду завідуючого цієї кафедри за умовами Контракту, строк дії якого закінчується 31 серпня 2021 року (т. 1, а.с. 12, 13).
		05 червня 2018 року ОСОБА_1 обрано головою Вільної професійної спілки «Справедливість», яка діє у Сумському державному університеті ( т.1 , а.с. 14-16).
		21 травня 2019 року відбулося засідання вченої ради факультету іноземної філології та соціальних комунікації на якому обговорювалося питання про ліквідацію кафедри філософії. За результатами голосування 12 з 21-го членів Вченої ради факультету, які були присутні на зборах, проголосувало за ліквідацію кафедри, восьмеро - утрималися, а один був проти (т.1, а. с.17-18).
		21 травня 2019 року ректор і голова Вченої ради університету Васильєв А.В. звернувся з поданням про розгляд питання щодо ліквідації кафедри філософії на засіданні Вченої ради університету ( т. 2, а.с. 39). 
		22 травня 2019 року Вчена рада університету, підтримавши подання ректора, вирішила ліквідувати кафедру філософії. За таке рішення проголосувало 80 з 83-х членів ради, які брали участь у зборах, двоє були проти, а один не голосував ( т.1, а.с. 19).
		23 травня 2019 року ректор Сумського державного університету видав Наказ за № 0369-І «Про введення в дію рішення вченої ради Сумського державного університету щодо ліквідації кафедри філософії» (далі Наказ). Наказом було введено в дію рішення вченої ради з питання «Про ліквідацію кафедри філософії» (пункт 1). Кафедру філософії ліквідовано з 28 серпня 2019 року (пункт 2 Наказу). Пунктом 3 Наказу визначено, що навчальне навантаження, яке закріплене за кафедрою філософії за усіма рівнями вищої освіти, передається на кафедру психології, політології та соціальних технологій з дати ліквідації. Скорочено посаду завідувача кафедри філософії з 28 серпня 2019 року (пункт 4). Начальника відділу кадрів зобов`язано до 20 червня 2019 року довести до відома завідувача кафедри філософії ОСОБА_1 письмове попередження про наступне вивільнення з пропозицією іншої роботи (пункт 5 Наказу). Науково-педагогічних працівників кафедри філософії переміщено з 28 серпня 2019 року на інші кафедри на умовах укладених контрактів ( т.1, а.с. 21).
		27 травня 2019 року Зарічний районний суд міста Суми задовольнив подану до пред`явлення позову заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Цією ухвалою суд зупинив дію Наказу ректора університету за № 0369-І від 23 травня 2019 року до закінчення розгляду вказаного спору. 05 серпня 2019 року постановою Сумського апеляційного суду постановлену у цивільній справі № 591/3337/19 ухвалу Зарічного районного суду міста Суми від 27 травня 2019 року скасовано (т. 2, а.с. 119-120).
		28 травня 2019 року Наказом ректора за № 0387-І внесено зміни до Наказу № 0375-І від 24 травня 2019 року. Кафедру філософії включено до затвердженого штату кафедр університету на 2019/ 2020 навчальний рік (т. 1, а.с. 78). 
		12 серпня 2019 року Наказом ректора за №0574-І дію Наказу за № 0369-І від 23 травня 2019 року призупинено (т.1, а.с.203).
		Згідно з даними довідки, виданої начальником відділу кадрів університету, станом на 15 травня 2019 року на кафедрі філософії працювало 7 науково-педагогічних працівників з яких 16 травня 2019 року трьох переведено на інші кафедри. Станом на 22 травня 2019 року кількість науково-педагогічних працівників кафедри становить 4 особи (а.с.71).
		З обставин, які передували прийняттю рішення про ліквідацію кафедри філософії, свої пояснення суду надали свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
		У цивільному процесуальному праві під предметом позову розуміють конкретну матеріально-правову вимогу, яку позивач пред`являє до відповідача і стосовно якої суд повинен ухвалити рішення. Підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги. Зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.
		Відповідно до положень статей 43 та 49 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, позивач самостійно визначає предмет позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.
		Вимоги про визнання дискримінаційними і скасування рішення Вченої ради та Наказу ректора, про поновлення на роботі, позивач обґрунтовував тим, що 22-23 травня 2019 року керівництвом університету було прийняте дискримінаційне, незаконне рішення про ліквідацію кафедри філософії, що призвело до скорочення посади завідувача цієї кафедри, яку за трудовим контрактом до 31 серпня 2021 року має обіймати ОСОБА_1 . Позов направлений на захист трудових прав позивача.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 ЦК України).
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи, інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, що визначений законом або договором, а якщо закон або договір ефективного способу захисту не визначають - суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Відповідно до частин 1-3 статті 33 Закону України «Про вищу освіту» (далі ЗУ № 1556-VІІ), структура закладу вищої освіти, статус і функції його структурних підрозділів визначаються статутом закладу вищої освіти та положеннями про відповідні структурні підрозділи. Структура закладу вищої освіти, що не є бюджетною установою, може визначатися статутом закладу без дотримання вимог цієї статті. Структурні підрозділи утворюються рішенням вченої ради закладу вищої освіти у порядку, визначеному цим Законом і статутом закладу вищої освіти. Основними структурними підрозділами закладів вищої освіти (крім коледжів, які не здійснюють підготовку бакалаврів) є факультети, кафедри, бібліотека.
		Кафедра - це базовий структурний підрозділ закладу вищої освіти державної (комунальної) форми власності (його філій, інститутів, факультетів), що провадить освітню, методичну та/або наукову діяльність за певною спеціальністю (спеціалізацією) чи міжгалузевою групою спеціальностей, до складу якого входить не менше п`яти науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менш як три з них мають науковий ступінь або вчене (почесне) звання (частина 5 статті 33 ЗУ1556-VІІ).
		Безпосереднє управління діяльністю закладу вищої освіти здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов`язки та відповідальність визначаються законодавством і статутом  закладу вищої освіти. Керівник закладу вищої освіти в межах наданих йому повноважень: 2) вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу вищої освіти, затверджує його структуру і штатний розпис ( частина 1, частина 3 пункт 2 статті 34 ЗУ1556-VІІ).
		Вчена рада є колегіальним органом управління закладу вищої освіти, який утворюється строком на п`ять років, склад якого затверджується наказом керівника закладу вищої освіти протягом п`яти робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради. 2. Вчена рада закладу вищої освіти: 6) ухвалює за поданням керівника закладу вищої освіти рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів (частина 1, частина 2 пункт 6 статті 36 ЗУ1556-VІІ).
		Статут Сумського державного університету, затверджений Наказом першого заступника Міністра освіти і науки України за  № 639 від 16 червня  2015 року,  визначає, що Вчена рада Університету є колегіальним органом управління Університету, який утворюється строком на 5 років, склад якого затверджується наказом ректора протягом 5 робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради. Вчена рада Університету за поданням ректора ухвалює рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів. Рішення вченої ради вводяться в дію рішеннями ректора Університету (т.1, а.с. 148, 149, т. 2, а.с. 41-44).
		Правовідносини сторін врегульовані нормами трудового законодавства України. 
		Так, згідно пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках зміни в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Відповідно частин 1, 3 статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
		З огляду на вищенаведені приписи законодавства і положення Статуту внутрішнє управлінське рішення стосовно внесення змін до організаційної структури університету було прийняте компетентним на це органом - Вченою радою за визначеною процедурою (за поданням ректора) без порушень вимог закону. Звертаючись до суду за захистом права обіймати посаду завідувача кафедри яка ліквідується, позивач обрав неналежний спосіб захисту такого права. Цивільне та трудове законодавство не наділяє суд повноваженнями перевіряти доцільність ліквідації базових структурних підрозділу вищого навчального закладу, оскільки такі повноваження віднесено до виключної компетенції ректора, як керівника і Вченої ради, як колегіального органу управління закладу вищої освіти. 
		Слід зазначити, що перевірка законності та обґрунтованості підстав для розірвання трудового договору по пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, дотримання порядку звільнення, тощо, може мати місце лише у разі, коли звільнення працівника вже відбулося. Оскільки оскаржуваними рішенням Вченої ради і наказом ректора трудові правовідносини між університетом і позивачем, як керівником кафедри філософії з яким укладено трудовий контракт не припинялися, то підстав для задоволення заявленої ОСОБА_1 вимоги про поновлення його на посаді завідувача кафедри філософії немає. Крім того, заявлений ОСОБА_1 спосіб захисту - визнання дискримінаційними рішення та на наказу, взагалі не передбачений законом. При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2019 року у справі № 755/3495/16ц з аналогічних правовідносин.
		Суд першої інстанції неправильно визначився з правовідносинами сторін, які випливають із встановлених у справі обставин. З урахуванням характеру і змісту заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, до предмету доказування у справі не входило встановлення мотивів, причин і наслідків прийняття управлінського рішення про ліквідацію кафедри філософії, як структурного підрозділу університету.
		Відповідно до статей 374, 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		Отже, через невідповідність висновків суду обставинам справи, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 із зазначенням, що позов не підлягає задоволенню за викладених в даній постанові підстав.
		Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		Рішення Зарічного районного суду міста Суми Сумської області від 26 листопада 2019 року змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Повне судове рішення складене 10 березня 2020 року. 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий       І.В.Орлов 
		 
		 
		 
		Судді:       В.І. Криворотенко
		 
		 
		 
		О.І.Собина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...