Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/698/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2020.
Дата набрання законної сили: 10.12.2019
Номер судового провадження: 12-17гс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРЕМА ДУМКА
		суддів Великої Палати Верховного Суду
		у справі № 925/698/16 (провадження № 12-17гс19)
		10 грудня 2019 року
		м. Київ
		І. Короткий виклад історії справи
		1.           10 грудня 2019 року Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) прийняла постанову у справі № 925/698/16 за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Український інноваційний банк» (далі також - ПАТ «Укрінбанк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український інноваційний банк» Білої Ірини Володимирівни до ПАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Волошкове поле» (далі - ТОВ «МК «Волошкове поле») та ПАТ «Юрія» про стягнення 39 562 812,41 грн. Згідно з цією постановою касаційну скаргу ПАТ «Юрія» Велика Палата задовольнила частково: скасувала рішення Господарського суду Черкаської області від 6 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 грудня 2017 року, а справу направила на новий розгляд до суду першої інстанції.
		2.           Відповідно до встановлених судами обставин Акціонерне товариство (далі - АТ) «Український інноваційний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Український інноваційний банк») як банк, з однієї сторони, та Закрите акціонерне товариство «Первомайський молочноконсервний комбінат» (правонаступником якого є ПАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат) (далі - ПАТ «ПМК») як позичальник з другої сторони уклали кредитний договір від 5 лютого 2007 року (далі також - кредитний договір від 5 лютого 2007 року), згідно з яким банк надав позичальнику цільовий кредит на поповнення обігових коштів та здійснення поточної господарської діяльності, яка передбачена статутом позичальника, на умовах мультивалютної кредитної лінії терміном до 4 лютого 2010 року включно (граничний термін повернення кредиту) з лімітом по кредитній лінії в сумі 2000000,00 доларів США, або еквіваленті в гривні по курсу Національного банку України (далі - НБУ) на дату видачі кредитних коштів (1 долар США - 5,05 грн).
		3.           Позичальник зобов`язався сплачувати АТ «Український інноваційний банк» проценти річних у гривні та доларах США відповідно до умов кредитного договору від 5 лютого 2007 року, які нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на дату платежів по процентам за кредитом в гривнях/доларах США на рахунок, передбачений кредитним договором від 5 лютого 2007 року. Крім того за невикористання кредиту у гривні та у доларах США позичальник щомісячно сплачує банку комісію, передбачену цим кредитним договором.
		4.           Згідно із кредитним договором від 5 лютого 2007 року позичальник сплачує банку пеню у разі порушення строків сплати процентів та або комісій за кредитом, порушення граничного терміну повернення кредиту.
		5.           Сторони кредитного договору від 5 лютого 2007 року з 18 квітня 2007 року по 17 червня 2015 року укладали додаткові угоди №№ 1-29 до цього кредитного договору, якими зокрема погодили ліміт заборгованості по кредитній лінії (розмір кредиту) в сумі 42550000,00 грн, порядок видачі (вибірки кредитних коштів) і повернення кредиту, процентну ставку за користування кредитом та строк надання кредиту до 10 грудня 2016 року, умови щодо забезпечення кредиту.
		6.           1 серпня 2013 року АТ «Український інноваційний банк» як банк з однієї сторони, ТОВ «МК «Волошкове поле» як поручитель з другої сторони та ПАТ «ПМК» як позичальник з третьої сторони уклали договір поруки № 1, згідно з умовами якого поручитель бере на себе зобов`язання перед банком відповідати по зобов`язанням позичальника, виконання яких поручитель контролює самостійно, що виникають з умов кредитного договору від 5 лютого 2007 року (далі - договір поруки № 1).
		7.           З 10 вересня 2013 року по 17 червня 2015 року сторони договору поруки № 1 уклали додаткові договори №№ 1-4 до договору поруки № 1, якими вносились зміни до цього договору поруки, зокрема пов`язані із зазначеною зміною умов кредитного договору від 5 лютого 2007 року щодо розміру ліміту заборгованості по кредитній лінії (розмір кредиту), процентної ставки за користування кредитом та зазначеного строку надання кредиту.
		8.           1 серпня 2013 року АТ «Український інноваційний банк» як банк з однієї сторони, ПАТ «Юрія» як поручитель з другої сторони та ПАТ «ПМК» як позичальник з третьої сторони уклали договір поруки № 2, згідно з умовами якого поручитель бере на себе зобов`язання перед банком відповідати за зобов`язаннями позичальника, виконання яких поручитель контролює самостійно, що виникають з умов кредитного договору від 5 лютого 2007 року (далі - договір поруки № 2).
		9.           З 10 вересня 2013 року по 17 червня 2015 року сторони договору поруки № 2 уклали додаткові договори №№ 1-4 до договору поруки № 2, якими вносились зміни до цього договору поруки, зокрема пов`язані із зазначеною зміною умов кредитного договору від 5 лютого 2007 року щодо розміру ліміту заборгованості по кредитній лінії (розмір кредиту), процентної ставки за користування кредитом та зазначеного строку надання кредиту.
		10.        Позивач видавав позичальнику кредитні кошти за кредитним договором від 5 лютого 2007 року, а позичальник отримав ці кредитні кошти і провів часткове погашення виданого кредиту, але з порушенням умов кредитного договору від 5 лютого 2007 року. За розрахунком позивача станом на 10 червня 2016 року утворилась зазначена заборгованість ПАТ «ПМК» за кредитним договором від 5 лютого 2007 року.
		11.        Правління НБУ постановою від 24 грудня 2015 року № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до категорії неплатоспроможних» (далі - Постанова НБУ про неплатоспроможність банку) ПАТ «Український інноваційний банк» було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб(далі - Фонд) від 24 грудня 2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» (далі - рішення Фонду про тимчасову адміністрацію) в цьому банку запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 25 грудня 2015 року по 24 березня 2016 року (включно) та призначено Уповноважену особу Фонду для здійснення цих повноважень.
		12.        Окружний адміністративний суд міста Києва (далі - ОАСК) постановою від 16 березня 2016 року у справі № 826/1162/16 визнав незаконними та скасував з моменту їх прийняття постанову НБУ про неплатоспроможність банку та рішення Фонду про тимчасову адміністрацію, суд зобов`язав НБУ надати 95 днів на відновлення платоспроможності цього банку. Це судове рішення оскаржене до суду апеляційної інстанції.
		13.        22 березня 2016 року відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність»на підставі відповідного звернення Фонду Правління НБУ прийняло постанову про відкликання ліцензії та ліквідацію банку. Цього ж дня Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення про ліквідацію банку, згідно з яким розпочата процедура ліквідації ПАТ «Український інноваційний банк», призначена Уповноважена особа Фонду та делеговані їй всі повноваження ліквідатора цього банку.
		14.        14 квітня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд (далі - КААС) ухвалою у справі № 826/1162/16 відмовив у задоволенні апеляційних скарг, постанову ОАСК від 16 березня 2016 року (щодо незаконності та скасування постанови НБУ про неплатоспроможність банку та рішення Фонду про тимчасову адміністрацію) залишив без змін. Це судове рішення оскаржене до суду касаційної інстанції.
		15.        ОАСК постановою від 29 квітня 2016 року у справі № 826/5325/16 визнав протиправними та скасував з моменту їх прийняття постанову НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку й рішення Фонду про ліквідацію банку, зобов`язав НБУ вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «Український інноваційний банк» в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував станом на 22 березня 2016 року.
		16.        КААС ухвалою від 13 липня 2016 року у справі № 826/5325/16 відмовив у задоволенні апеляційних скарг, постанову ОАСК від 29 квітня 2016 року (щодо незаконності та скасування постанови НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку й рішення Фонду про ліквідацію банку) залишив без змін. Це судове рішення оскаржене до суду касаційної  інстанції.
		17.        13 липня 2016 року наглядовою радою ПАТ «Український інноваційний банк» було ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про перейменування ПАТ «Український інноваційний банк»на ПАТ «УКРІНКОМ», змінене місцезнаходження акціонерного товариства, затверджено нову редакцію його статуту, змінені види діяльності товариства за Класифікацією видів економічної діяльності (виключено «діяльність комерційних банків», за КВЕД: 64.19) та призначені голова правління і члени правління (далі - організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року). Державна реєстрація відповідних змін до установчих документів банку була проведена цього ж дня приватним нотаріусом (реєстраційна дія № 10741050132038947). Відповідно до пункту 1.1 статуту у редакції від 13 липня 2016 року ПАТ «УКРІНКОМ» продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк».
		18.        Вищий адміністративний суд України (далі - ВАСУ) ухвалою від 31 серпня 2016 року у справі № 826/1162/16 відмовив у задоволенні касаційних скарг та залишив без змін постанову ОАСК від 16 березня 2016 року та ухвалу КААС від 14 квітня 2016 року (щодо незаконності та скасування постанови НБУ про неплатоспроможність банку та рішення Фонду про тимчасову адміністрацію).
		19.        ВАСУ ухвалою від 23 листопада 2016 року у справі № 826/5325/16 відмовив у задоволенні касаційних скарг та залишив без змін постанову ОАСК від 29 квітня 2016 року та ухвалу КААС від 13 липня 2016 року (щодо незаконності та скасування постанови НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку й рішення Фонду про ліквідацію банку).
		20.        22 червня 2016 року ПАТ «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» Білої І. В. звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ПАТ «ПМК», ТОВ «МК «Волошкове поле», ПАТ «Юрія», в якому просив суд:
		-                   стягнути солідарно з ПАТ «ПМК» та ТОВ «МК «Волошкове поле» на користь ПАТ «Український інноваційний банк» заборгованість за кредитним договором від 5 лютого 2007 року у розмірі 39562812,41 грн, з яких: строкова кредитна заборгованість 15950000,00 грн; прострочена кредитна заборгованість 15026363,13 грн; строкові проценти за кредитом 812494,78 грн; прострочені проценти за кредитом 3882578,28 грн; строкова заборгованість за комісією 50780,93 грн; прострочена заборгованість за комісією 271848,76 грн; пеня за несвоєчасне погашення кредиту 3049372,39 грн; пеня за несвоєчасне погашення процентів за кредитом 480622,73 грн; пеня за несвоєчасне погашення комісії 38751,41 грн;
		-                   стягнути солідарно з ПАТ «ПМК» та ПАТ «Юрія» на користь ПАТ «Український інноваційний банк» заборгованість за кредитним договором від 5 лютого 2007 року в розмірі 39 562 812,41 грн, з яких: строкова кредитна заборгованість 15 950 000,00 грн; прострочена кредитна заборгованість 15 026 363,13 грн; строкові проценти за кредитом 812 494,78 грн; прострочені проценти за кредитом 3 882 578,28 грн; строкова заборгованість за комісією 50 780,93 грн; прострочена заборгованість за комісією 271 848,76 грн; пеня за несвоєчасне погашення кредиту 3 049 372,39 грн; пеня за несвоєчасне погашення процентів за кредитом 480 622,73 грн; пеня за несвоєчасне погашення комісії 38 751,41 грн;
		-                   стягнути з відповідачів на користь позивача у дольовому порядку суму сплаченого судового збору в розмірі 206 700 грн.
		21.        Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «УКРІНКОМ» від 28 березня 2017 року знову змінена назва акціонерного товариства на ПАТ «Українська інноваційна компанія» (далі - організаційні зміни банку від 28 березня 2017 року) - реєстрація змін здійснена 3 квітня 2017 року (реєстраційна дія № 10701200000007396). Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 18 березня 2017 року ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «УКРІНКОМ» на ПАТ «Українська інноваційна компанія», яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ «УКРІНКОМ» та ПАТ «Український інноваційний банк».
		22.        Господарський суд Черкаської області ухвалами:
		1)                від 27 вересня 2016 року за заявою позивача, у зв`язку зі зміною найменування юридичної особи, замінив ПАТ «Український інноваційний банк» на його правонаступника - ПАТ «УКРІНКОМ»;
		2)                від 30 травня 2017 року за заявою ПАТ «Українська інноваційна компанія» від 30 травня 2017 року, у зв`язку зі зміною найменування юридичної особи, замінив назву позивача з ПАТ «УКРІНКОМ»  на  ПАТ «Українська  інноваційна компанія»;
		3)                від 6 жовтня 2017 року відмовив у задоволенні клопотань ПАТ «ПМК» і ПАТ «Юрія» про залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), і про припинення провадження у справі на підставі частини четвертої статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пункту 2 частини першої статті 80 ГПК України; припинив провадження у справі  в частині вимог до ПАТ «ПМК» про:
		-                   стягнення солідарно з ПАТ «ПМК» та ТОВ «МК «Волошкове поле» на користь ПАТ «Українська інноваційна компанія» заборгованості за кредитним договором від 5 лютого 2007 року, договору поруки № 1 в розмірі 39 562 812,41 грн;
		-                   стягнення солідарно з ПАТ «ПМК» та ПАТ «Юрія» на користь ПАТ «Українська інноваційна компанія» заборгованості за кредитним договором  від 5 лютого 2007 року, договору поруки № 2 в розмірі 39 562 812,41 грн;
		-                   залишив без розгляду позов у частині вимог ПАТ «Українська інноваційна компанія» до ТОВ «МК «Волошкове поле» про стягнення солідарно з ПАТ «ПМК» та ТОВ «МК «Волошкове поле» на користь ПАТ «Українська інноваційна компанія» заборгованості за кредитним договором від 5 лютого 2007 року, договору поруки № 1 в розмірі 39 562 812,41 грн.
		23.        З урахуванням висновків Господарського суду Черкаської області, що викладені в його ухвалі від 6 жовтня 2017 року, на розгляді суду залишились вимоги ПАТ «Українська інноваційна компанія» до ПАТ «Юрія» про стягнення на підставі кредитного договору від 5 лютого 2007 року, договору поруки № 2 з додатковими угодами до них 39 562 812,41 грн заборгованості станом на 10 червня 2016 року, яка складалась із: 15 950 000 грн - строкова заборгованість по кредиту; 15 026 363,13 грн - прострочена заборгованість по кредиту; 812 494,78 грн - строкова заборгованість за відсотками, 3 882 578,28 грн - прострочена заборгованість за відсотками; 50 780,93 грн - комісія за обслуговування кредиту; 271 848,76 грн - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 3 049 372,39 грн - пеня за порушення строків сплати кредиту, 480 622,73 грн - пеня за порушення строків сплати процентів, 38 751,41 грн - пеня за порушення строків сплати комісії.
		24.        Господарський суд Черкаської області рішенням від 6 жовтня 2017 року позов ПАТ «Українська інноваційна компанія» задовольнив частково; стягнув з ПАТ «Юрія» на користь ПАТ «Українська інноваційна компанія» 18 034 815,28 грн - заборгованості по кредиту, 94 224,20 грн - судового збору; у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 21 527 997,13 грн - заборгованості по кредиту, 112 475,80 грн - судового збору - відмовив.
		25.        Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 4 грудня 2017 року замінив сторону позивача у справі з ПАТ «Українська інноваційна компанія» на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Ресурс» (далі - ТОВ «ФК «Інвест Ресурс»).
		26.        Київський апеляційний господарський суд постановою від 4 грудня 2017 року розглянув апеляційну скаргу ПАТ «Юрія» від 10 листопада 2017 року та прийняв постанову у цій справі, згідно якої вирішено:
		-                   апеляційну скаргу ПАТ «Юрія» залишити без задоволення;
		-                   рішення Господарського суду Черкаської області від 06 жовтня 2017 року у справі № 925/698/16 залишити без змін, резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Юрія», код ЄДРПОУ 00447853, місцезнаходження: 18030, м. Черкаси, вул. Вербовецького, буд. 108 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Ресурс» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 62, офіс, 3; код ЄДРПОУ 40343349) - 18 034 815,28 грн заборгованості по кредиту, 94 224, 20 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення 21 527 997,13 грн заборгованості по кредиту, 112 475,80 грн судового збору - відмовити».
		27.        Судові рішення попередніх інстанцій обґрунтовані неналежним виконанням ПАТ «ПМК» кредитного договору від 5 лютого 2007 року, у зв`язку з чим, ПАТ «Юрія», як поручитель за вказаним договором, зобов`язаний відповідати перед ПАТ «Українська інноваційна компанія». При цьому, суди зазначили, що наявними у справі доказами підтверджується заборгованість по кредиту в сумі 18 034 815,28 грн.
		28.        Скасовуючи зазначені судові рішення, Велика Палата вказала, зокрема, про таке:
		-                   у результаті організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі також - Закон про банки) не утворилась (пункт 204 постанови);
		-                   власники ПАТ «Український інноваційний банк», приймаючи рішення про відмову від «банківської діяльності», висловили своє бажання припинити таку діяльність, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку як юридичної особи, але вони не звернулись до існуючої процедури ліквідації банку за їх рішенням, передбаченої статтею 78 Закону про банки, погодження якої з боку НБУ неможливе в силу чинності у відповідного банку статусу проблемного, що відповідає як статті 78 Закону про банки так й пункту 2.4. глави 2 розділу ІІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затверджене постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 1590/21902 (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Положення про заходи впливу) (пункт 205 постанови);
		-                   відповідно до статті 92 та частини п`ятої статті 336 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - ГК України), частини третьої статті 6 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII «Про господарські товариства (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про господарські товариства), частини шостої статті 1 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі також - Закон про акціонерні товариства), частини першої статті 1, статті 3 та частини другої статті 6 Закону про банки в Україні діє спеціальне законодавство, яке регулює утворення банків їх статусу та припинення, здійснення ними/припинення банківської діяльності (далі - банківське законодавство), до якого, зокрема, входять Закон про банки, Закон України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про НБУ), Закон України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі також - Закон про гарантування вкладів), нормативно-правові акти НБУ, також Цивільний кодекс України (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - ЦК України), ГК України, інші закони в частині, що не суперечить попереднім зазначеним нормативним документам, та визначають зміст спеціальної правосуб`єктності банківської установи;
		-                   відповідно до банківського законодавства реорганізація банку або його ліквідація за рішенням власників має відбуватись за погодження з НБУ. Відповідного погодження не встановлено. Разом з тим, банківським законодавством, зокрема статтями 16 та 46 Закону про банки, також передбачено інформування та погодження з НБУ змін до статуту банку, а також їх реєстрацію тільки після погодження таких змін НБУ. Однак весь обсяг організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не погоджувався НБУ, попри те, що таке погодження є обов`язковим (пункт 206 постанови);
		-                   банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку. Крім того, з урахуванням частини шостої статті 77 Закону про банки, частини третьої статті 53 Закону про гарантування вкладів), пункту 3.1 глави 3 розділу ІІІ Положення про заходи впливу ліквідація банку ані за ініціативою НБУ, ані за ініціативою власників банку не може вважатись завершеною, оскільки не відповідає вимогам цих нормативних положень, що визначають момент закінчення ліквідації банку (пункт 207 постанови);
		-                   отже, не залежно від того чи проведена ліквідація банку чи ні, банк зобов`язаний узгоджувати внесення змін до свого статуту з НБУ відповідно до вимог банківського законодавства. Ця вимога чинна в незалежності від чинності Постанови НБУ про неплатоспроможність банку, Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію, Постанови НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку, рішення Фонду про ліквідацію банку (пункт 208 постанови);
		-                   правочину між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «УКРІНКОМ» щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ» (ПАТ «Українська інноваційна компанія») не доведено (пункт 209 постанови);
		-                   враховуючи зазначене та встановлені обставини щодо учасників цієї справи (№ 925/698/16), відсутні підстави стверджувати про зміну кредитора у зобов`язанні по кредитному договору від 5 лютого 2007 року та договору поруки № 2 або припинення цього зобов`язання відповідно до умов глави 50 ЦК України (пункт 210 постанови);
		-                   ураховуючи те, що ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «УКРІНКОМ», а відтак й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку, відсутні юридичні підстави набуття права відповідної вимоги ТОВ «ФК «Інвест ресурс» до ПАТ «Юрія», попри будь-які заявлені цим товариством правовідносини факторингу між ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ТОВ «ФК «Інвест ресурс», оскільки відповідний правочин не відповідає частині першій статті 203 ЦК України та є нікчемним в силу частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 36 Закону про гарантування вкладів (пункт 229 постанови).
		ІІ. Підстави для висловлення окремої думки та мотиви, якими вона обґрунтована
		29.        Будучи незгодними з висновками більшості суддів Великої Палати щодо відсутності у ПАТ «Українська інноваційна компанія» і ТОВ «ФК «Інвест ресурс» юридичних підстав для відповідної вимоги до ПАТ «Юрія» та з прийнятим рішенням про направлення справи на новий судовий розгляд, висловлюємо окрему думку з таких підстав.
		(2) Щодо постанови Великої Палати
		30.        Статтею 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.
		31.        Згідно зі статтею 2 Закону про банки банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
		32.        Банки - це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб (частина друга статті 334 ГК України).
		33.        Згідно з частинами першою та третьою статті 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
		34.        Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону про акціонерні товариства повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити його організаційно-правову форму (акціонерне товариство). Тип акціонерного товариства не є обов`язковою складовою найменування акціонерного товариства.
		35.        Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про держреєстрацію) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі також - Реєстр, ЄДРПОУ) містяться, зокрема, такі відомості про юридичну особу як найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі.
		36.        Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 (далі - Положення про ЄДРПОУ),Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.
		37.        Згідно з пунктом 4 Положення про ЄДРПОУ інформаційний фонд Реєстру містить, зокрема, дані ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб`єкта; класифікаційні - види економічної діяльності, територіальна належність, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, інституційний сектор економіки, найменування органу, до сфери управління якого належить суб`єкт, тощо.
		38.        Пунктом 6 Положення про ЄДРПОУ ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.
		39.        13 липня 2016 року були проведені позачергові загальні збори акціонерів ПАТ «Укрінбанк», на яких, серед іншого, прийняті рішення про зміну найменування та місцезнаходження акціонерного товариства, а також затверджено Статут ПАТ «УКРІНКОМ» у новій редакції, згідно з якою змінюються:
		-                   найменування юридичної особи з «ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «УКРІНКОМ»;
		-                   види діяльності, а саме виключається вид діяльності «діяльність комерційних банків», код КВЕД 64.19 «Інші види посередництва» і включається, зокрема, «Надання інших фінансових послуг крім страхування та пенсійного забезпечення» та «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг крім страхування та пенсійного забезпечення». Згідно з пунктом 1.1 Статуту ПАТ «УКРІНКОМ» у редакції, затвердженій позачерговими загальними зборами акціонерів 13 липня 2016 року, ПАТ «УКРІНКОМ» продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк». ПАТ «УКРІНКОМ» має ідентифікаційний код юридичної особи 05839888, тобто такий же, що й мало ПАТ «Український інноваційний банк» до зміни найменування.
		40.        Главою 5 Закону про банки передбачено порядок реорганізації банку. Згідно зі статтями 26-27 цього Закону банк може бути реорганізований за рішенням власників банку. Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов`язання. Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України про господарські товариства за умови надання попереднього дозволу НБУ на реорганізацію банку та затвердження НБУ плану реорганізації банку. У разі здійснення реорганізації банку за рішенням його власників шляхом перетворення план реорганізації банку не складається. НБУ визначає перелік документів, які подаються для отримання дозволу на реорганізацію та затвердження плану реорганізації банку. НБУ не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорганізації та/або банк, який не припиняється як юридична особа у результаті приєднання до нього або виділу з нього, не будуть відповідати вимогам щодо економічних нормативів їх діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяльності. НБУ надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отримання заяви банку на реорганізацію. З приписів частини другої статті 28 цього Закону також вбачається, що реорганізація банку розпочинається після затвердження НБУ плану реорганізації, який крім інших необхідних заходів повинен передбачати подання НБУ відповідних документів, необхідних для погодження статуту нового банку або для погодження змін до статуту існуючого банку, що є підставою для висновку, що банк не може бути реорганізовано у небанківську установу.
		41.        Оскільки відповідно до частини першої статті 6 Закону про банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства або кооперативного банку, вважаємо, що виключення банком із видів своєї діяльності такого виду надання послуг як «діяльність комерційних банків» та відповідна зміна назви, по своїй суті не є його реорганізацією, позаяк організаційно-правова форма залишається незмінною - акціонерне товариство. Така юридична особа втрачає право на здійснення банківської діяльності з моменту відповідних змін, втім не втрачає право/дієздатності у вже набутих зобов`язаннях, зокрема і щодо стягнення на свою користь заборгованості за кредитним договором від 5 лютого 2007 року та за договором поруки № 2. Таким чином зміна найменування юридичної особи не призводить до правонаступництва в цивільних правовідносинах, адже не має наслідком появу нового учасника цих відносин, до якого мають перейти права та обов`язки особи, яка з них вибула. Зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів у визначеному законодавством порядку. З огляду на наведене вище перейменування ПАТ «Український інноваційний банк» в ПАТ «УКРІНКОМ» не впливає на обсяг прав та обов`язків ПАТ «УКРІНКОМ», яке згодом було перейменовано в ПАТ «Українська інноваційна компанія», щодо стягнення заборгованості за кредитним договором від 5 лютого 2007 року.
		42.        Відповідно до частини першої статті 19 Закону про банки юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, зобов`язана протягом року з дня державної реєстрації подати НБУ в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами НБУ, документи для отримання банківської ліцензії.
		43.        Також згідно зі статтею 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню, зокрема, підлягає банківська діяльність, діяльність з надання фінансових послуг та інша діяльність, ліцензування якої здійснює НБУ відповідно до закону.
		44.        За змістом наведених вище приписів право на надання як банківських, так й інших фінансових послуг, юридична особа набуває після отримання відповідної ліцензії. Та юридична особа, яка за характером предметно-професійної діяльності надає окрім фінансових також і банківські послуги, наділяється відповідним правом з моменту внесення відомостей про неї до Державного реєстру банків.
		45.        Поряд із вказаним, оскільки ні загальними нормами ЦК України, ні нормами банківського законодавства не передбачено як підставу припинення зобов`язання з повернення кредиту відкликання банківської ліцензії та виключення банку з Державного реєстру банків, обставини відкликання банківської ліцензії у ПАТ «Український інноваційний банк» на момент стягнення заборгованості за кредитним договором не припиняють зобов`язальних правовідносин сторін, які склались на підставі кредитного договору. 
		46.        Частинами першою та третьою статті 34 Закону про гарантування вкладів встановлено, що Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом.
		47.        Згідно з частиною п`ятою статті 34 зазначеного Закону під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
		48.        Відповідно до частин першої та другої статті 36 Закону про гарантування вкладів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів, бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.
		49.        Пунктом 1 частини другої статті 46 Закону про гарантування вкладів встановлено, що з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку.
		50.        З огляду на викладене повноваження щодо повного та виняткового управління банком виникають у Фонду після прийняття НБУ рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та в подальшому - рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		51.        У той же час, як станом на дату прийняття рішення про перейменування ПАТ «Український інноваційний банк» у ПАТ «УКРІНКОМ» та зміну його статутної діяльності з виключенням з неї банківської діяльності, так і станом на момент прийняття судом першої інстанції рішення у цій справі, вказані рішення Правління НБУ скасовані в судовому порядку.
		52.        Також вважаємо безпідставними посилання Великої Палати на те, що на момент звернення 22 червня 2016 року з позовом Уповноваженої особи Фонду до Господарського суду Черкаської області у цій справі № 925/698/16 і на момент здійснення організаційних змін від 13 липня 2016 року та їх державної реєстрації, виконання судових рішень у справі № 826/1162/16 (про незаконність та скасування постанови НБУ про неплатоспроможність банку й рішення Фонду про тимчасову адміністрацію) було зупинено ухвалою ВАСУ, а рішення ОАСК у справі № 826/5325/16 (про незаконність та скасування Постанови НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку й рішення Фонду про ліквідацію банку) не набрало чинності через його оскарження до суду апеляційної інстанції (викладені у пунктах 155 та 156 постанови), як на підставу подальшого висновку про нікчемність правочинів, вчинених органами управління банку, щодо його перейменування та зміни видів статутної діяльності, що зазначений у пункті 229 постанови, з огляду на таке.
		53.        Відповідно до частини п`ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, чинній на час здійснення правлінням банку організаційних змін) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
		54.        Зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання судового рішення на певний строк, втім таке зупинення не змінює моменту набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили.
		55.        Частиною першою статті 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. 
		56.        Отже, організаційні зміни банку, здійснені 13 липня 2016 року, відбулися за обставин, коли законної сили набрали судові рішення у справі № 826/1162/16, де суд визнав незаконними та скасував з моменту їх прийняття постанову НБУ про неплатоспроможність банку та рішення Фонду про тимчасову адміністрацію та зобов`язав НБУ надати 95 днів на відновлення платоспроможності цього банку (ухвала КААС від 14 квітня 2016року), а також у справі № 826/5325/16, де суд визнав протиправними та скасував з моменту їх прийняття постанову НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку й рішення Фонду про ліквідацію банку та зобов`язав НБУ вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «Український інноваційний банк» як  банківської установи - в обсязі та стані, який існував на 22 березня 2016 року (ухвала КААС від 13 липня 2016 року).
		57.        Тому вважаємо безпідставним посилання Великої Палати на статтю 36 Закону про систему гарантування вкладів, та у зв`язку із цим її висновки про нікчемність правочинів, вчинених органами управління банку щодо його перейменування та зміни видів статутної діяльності, адже скасування у судовому порядку рішень відповідних органів про неплатоспроможність банку, введення тимчасової адміністрації, відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, на нашу думку, свідчить про  припинення тимчасової адміністрації в такому банку, скасування реалізації НБУ та Фондом подальших обов`язкових процедур, передбачених банківським законодавством щодо ліквідації банку, а також свідчить про поновлення повноважень органів управління банку.
		58.        За таких обставин правочини щодо перейменування акціонерного товариства та зміни видів його статутної діяльності були вчинені безпосередньо органами управління банку після припинення відповідних повноважень щодо банку суб`єктів владних повноважень - НБУ та Фонду. 
		59.         При цьому, існування в українському законодавстві прогалини щодо правового регулювання відновлення банківської діяльності після  скасування судом рішення НБУ про ліквідацію банку і відкликання його банківської ліцензії, не свідчить про нікчемність дій органів управління банку через прийняття рішень, що не були передбачені, втім і не були прямо заборонені чинним як на той, так і на час розгляду справи Великою Палатою, законодавством. 
		60.        За змістом статті 16 Закону про банки статут банку складається з урахуванням положень ЦК України, ГК України, цього Закону та інших законів України. Статут банку обов`язково має містити таку інформацію про банк: 1) найменування банку (повне та скорочене); 2) його місцезнаходження; 3) організаційно-правову форму; 4) види діяльності, які має намір здійснювати банк; 5) розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами; 6) структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень; 7) порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 та 16 цього Закону; 8) порядок внесення змін та доповнень до статуту банку; 9) розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку; 10) порядок розподілу прибутків та покриття збитків; 11) положення про аудиторську перевірку банку; 12) положення про органи внутрішнього аудиту банку. Зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
		61.        Відповідно до частини 4 статті 16 вищенаведеного Закону банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження НБУ.
		62.        Отже, внесення змін до статуту банку відповідно до закону можливе після надання на це згоди НБУ.
		63.        Однак внесення змін до статуту, які істотним чином змінюють основні види діяльності юридичної особи-суб`єкта господарювання, і які зареєстровані у встановленому законодавством порядку, не є обставинами, з якими закон пов`язує  їх (змін до статуту) нікчемність; такі обставини можуть доводитись у спорі про визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників, акціонерів) юридичної особи або уповноваженого ними органу та/або визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; скасування державної реєстрації юридичної особи. 
		64.        Тому вважаємо, що на момент прийняття рішення судом першої інстанції юридично і фактично існувала юридична особа із назвою ПАТ «Українська інноваційна компанія», в якої було відсутнє право надавати банківські послуги через відсутність банківської ліцензії, і саме тому вона не була банком у розумінні банківського законодавства; юридичної особи із назвою ПАТ «Український інноваційний банк» як банку, у якомуНБУ та Фонд мали б повноваження із здійснення обов`язкових процедур, передбачених банківським законодавством щодо ліквідації банку, вже не існувало. 
		65.        Статтею 204 ЦК України внормовано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		66.        При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що НБУ звертався з позовом, предметом доказування в якому було б порушення ПАТ «УКРІНКОМ» положень Закону про банки, інших нормативно-правових актів по факту внесення змін до статутних документів банку, внаслідок чого товариством істотно змінено види діяльності та припинено банківську діяльність. Попередніми судовими інстанціями також не встановлено, що зміни, внесені до статуту позивача, були скасовані в судовому порядку.
		67.        З огляду на викладене вище переконані, що внаслідок організаційних змін банку від 13 липня 2016 року місцевий господарський суд ухвалою від 27 вересня 2016 року за заявою позивача, у зв`язку зі зміною найменування юридичної особи, правильно замінив ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ», та вирішив спір у справі саме з урахуванням прав та обов`язків останнього у спірних правовідносинах. 
		68.        Водночас, право Фонду на компенсацію коштів, сплачених на погашення заборгованості перед кредиторами банку у період дії тимчасової адміністрації, може бути захищено на підставі норми статті 1212 ЦК України з посиланням на те, що ПАТ «УКРІНКОМ», а тому й ПАТ «Українська інноваційна компанія» є особою, що безпідставно збагатилася на суму, яка могла б бути компенсована Фонду за рахунок продажу майна банку та повернення коштів від його боржників.
		69.        Крім того, Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 4 грудня 2017 року замінив сторону позивача у справі № 925/698/16 з ПАТ «Українська інноваційна компанія» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвест Ресурс».
		70.        Апеляційним судом установлено, що станом на 24 листопада 2017 року право вимоги ПАТ «Український інноваційний банк» до боржника перейшло до іншої юридичної особи - ТОВ «ФК «Інвест Ресурс», яка є новим кредитором ПАТ «ПМК» на підставі наступних договорів:
		-                   договору факторингу від 20 жовтня 2017 року № 1/10-17, укладеного між ТОВ «ФК «Афінаж» та ТОВ «ФК «Інвест Ресурс». Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору до ТОВ «ФК «Інвест Ресурс» перейшло право вимоги до ПАТ «ПМК» за договором про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 5 лютого 2007 року № 12-070201;
		-                   договору від 20 жовтня 2017 року про відступлення права вимоги за договором поруки від 1 серпня 2013 року № 1 до кредитного договору від 5 лютого 2007 року № 12-070201, укладеного між ТОВ «ФК «Афінаж» та ТОВ «ФК «Інвест Ресурс». Відповідно до зазначеного договору до ТОВ «ФК «Інвест Ресурс» перейшло право вимоги за договором поруки від 1 серпня 2013 року № 1 до кредитного договору від 5 лютого 2007 року № 12-070201, укладеного між ПАТ «Український інноваційний банк», ПАТ «ПМК», ТОВ «МК «Волошкове поле»;
		-                   договору від 20 жовтня 2017 року про відступлення права вимоги за договором поруки від 1 серпня 2013 року № 2 до кредитного договору від 5 лютого 2007 року № 12-070201, укладеного між ТОВ «ФК «Афінаж» та ТОВ «ФК «Інвест Ресурс». Відповідно до зазначеного договору до ТОВ «ФК «Інвест Ресурс» перейшло право вимоги за договором поруки  від 1 серпня 2013 року № 2 до кредитного договору від 5 лютого 2007 року № 12-070201, укладеним між ПАТ «Український інноваційний банк», ПАТ «ПМК», ПАТ «Юрія».
		71.        З огляду на викладене вище та норму статті 204 ЦК України, чинність указаних вище правочинів та ухвал судів попередніх інстанцій від 30 травня 2017 року та від 4 грудня 2017 року у справі № 925/698/16 про зміну назви позивача та про його заміну на правонаступника, відповідно, також свідчить про те, що ТОВ «ФК «Інвест Ресурс» є належним позивачем у цій справі, на користь якого здійснено стягнення судом апеляційної інстанції.
		72.        Висновок Великої Палати про те, що відсутні юридичні підстави набуття права відповідної вимоги ТОВ «ФК «Інвест ресурс» до ПАТ «Юрія», позаяк ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «УКРІНКОМ», а відтак й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку, попри будь-які заявлені цим товариством правовідносини факторингу між ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ТОВ «ФК «Інвест ресурс», оскільки відповідний правочин не відповідає частині першій статті 203 ЦК України та є нікчемним в силу частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 36 Закону про гарантування вкладів (пункт 229 постанови), прямо суперечить положенням частини другої статті 215 ЦК України, оскільки в постанові не наведено диспозиції норми закону, який би встановлював недійсність цього договору, а не підстави для визнання його недійсним як оспорюваного.
		73.        Крім того, вважаємо необґрунтованими висновки Великої Палати про недоведеність позовних вимог, що викладені у розділі постанови «Щодо розміру заборгованості за договорами поруки» з огляду на таке.
		74.        Частиною першою статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
		75.        Відповідно до статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
		76.        За умовами договору поруки № 2 поручитель (ПАТ «Юрія») бере на себе зобов`язання перед банком (ПАТ «Укрінбанк») відповідати по зобов`язання позичальника (ПАТ «ПМК»), що виникають з умов кредитного договору  від 5 лютого 2007 року.
		77.        Оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань, предметом доказування у спорі про стягнення заборгованості за договором поруки, в першу чергу, є встановлення обставин належного/неналежного виконання зобов`язань боржником за зобов`язанням, на забезпечення якого було укладено договір поруки. У спірних правовідносинах таким є кредитний договір від 5 лютого 2007 року.
		78.        При цьому, під час розгляду цієї справи у попередніх судових інстанціях ПАТ «ПМК» не заперечувало факту укладення кредитного договору, тоді як розпорядником майна ПАТ «ПМК» грошові вимоги ПАТ «Український інноваційний банк» до боржника було визначено на підставі даних обліку боржника у сумі 58 401 723,4 грн, що підтверджується обставинами, встановленими у справі № 915/716/16. Вимоги позивача до ПАТ «ПМК» в розмірі 58 401 723,40 грн (у тому числі вимоги, які є предметом спору у справі № 925/698/16) внесені окремо до реєстру вимог кредиторів ПАТ «МПК» як забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника.
		79.        З огляду на викладене, незважаючи на те, що обставини, встановлені у справі № 915/716/16,не є преюдиційними у розумінні статті 35 ГПК України (у редакції, чинній на момент прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 925/698/16), у спорі позивача з ПАТ «Юрія», відповідні пояснення сторін кредитного договору та висновки судів у справі № 915/716/16могли бути прийняті до уваги судами і при вирішенні цієї справи № 925/698/16 як обставини, на які особа посилається на підтвердження своєї вимоги у розумінні статей 32 ГПК України у згаданій редакції, і, відповідно, за умови їх неспростування боржником, бути підставою для часткового задоволення позову, що і було зроблено судами.
		80.        Адже відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом, і несе ризик наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Зазначене правило є одним із елементів змагальності судового процесу.
		81.        Водночас, дійшовши висновку про недоведеність позовних вимог, Велика Палата фактично переоцінила встановлені судами обставини, що відповідно до статті 300 ГПК України не є повноваженням суду касаційної інстанції.
		82.        На нашу думку, встановлених судами попередніх інстанцій обставин було достатньо для висновку про обґрунтованість прийнятих у справі судових рішень, та, відповідно, для прийняття Великою Палатою за результатами розгляду касаційної скарги рішення про залишення касаційної скарги ПАТ «Юрія» без задоволення, а постанови Київського апеляційного господарського суду від 4 грудня 2017 року - без змін.
		(2) Щодо окремої ухвали Великої Палати 
		83.        10 грудня 2019 року Велика Палата окремою ухвалою у справі № 925/698/16 звернула увагу Міністерства юстиції України на необхідність перевірки реєстраційних дій, вчинюваних приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-підприємців та громадських формувань щодо ПАТ «Український інноваційний банк» (ПАТ «Укрінбанк»), ПАТ «Українська інноваційна компанія» (ПАТ «УКРІНКОМ», ідентифікаційний код юридичної особи 05839888), та усунення виявлених судом у зазначеній в окремій ухвалі порушень порядку вчинення реєстраційних дій.
		84.        Велика Палата, зокрема, зазначила, що будь-які зміни до статуту банку, у тому числі щодо зміни його найменування, незалежно від перебування банку під наглядом НБУ чи в управлінні, можливі виключно після їх погодження НБУ. Припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому Законом про банки та Законом про гарантування вкладів.
		85.        Крім того, Велика Палата вказала, що непоодинокі випадки здійснення реєстрації змін до статутів банків після скасування судами рішень про визнання банку неплатоспроможним і запровадження у банку тимчасової адміністрації, а також рішень про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і початок процедури ліквідації, призводить до зловживань у порядку ведення господарської діяльності таких банків та порушення порядку припинення банківської діяльності під контролем, встановленим системою гарантування вкладів фізичних осіб.
		86.        Вважаємо, що у Великої Палати були відсутні підстави для постановлення окремої ухвали від 10 грудня 2019 року з огляду на таке.
		87.        Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
		88.        Як вже зазначалось, станом на 13 липня 2016 року, дату проведення загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінбанк» і ухвалення ними рішення про внесення змін до статуту (зміни найменування, місцезнаходження та видів діяльності), ПАТ «Укрінбанк» у розумінні Закону про банки не мало статусу банку, оскільки не відповідало наведеним у цьому Законі вимогам щодо банку як фінансової установи. А отже, питання щодо поширення/непоширення на такого суб`єкта спеціального регулювання, встановленого наведеним Законом та іншими нормативно-правовими актами, залишалось нормативно не врегульовано.
		89.        З огляду на викладене вище рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів приймалось (а) за наявності прогалини в законодавстві щодо правового регулювання відновлення діяльності юридичної особи після відкликання НБУ банківської ліцензії, (б) на підставі скасування відповідного рішення НБУ судом, (в) згідно з принципом дозвільної спрямованості цивільно-правового регулювання, закріпленим у частині першій статті 19 Конституції України і застосовним до дій правління колишнього ПАТ «Укрінбанк», (г) за відсутності інших підстав для відмови в державній реєстрації змін до установчих документів юридичної особи у спірних правовідносинах. Тому правомірність такого рішення та відповідних дій з державної реєстрації презюмується в силу статті 204 ЦК України до моменту визнання судом такого рішення недійсним.
		90.        Як вже було зазначено, з матеріалів справи не вбачається, що НБУ звертався з позовом, предметом доказування в якому було порушення ПАТ «УКРІНКОМ» положень Закону про банки, інших нормативно-правових актів за фактом перетворення банку у небанківську установу, внаслідок чого товариство істотно змінило види його діяльності, не передбачивши як такий вид банківську діяльність. Попередні судові інстанції також не встановили, що зміни, внесені до статуту позивача, були скасовані в судовому порядку. Вказані обставини не входили до предмету доказування у справі № 925/698/16 та, відповідно, не встановлювались попередніми судовими інстанціями. Отже, їх встановлення на стадії касаційного перегляду справи виходить за межі розгляду, визначені статтею 300 ГПК України.
		91.        Крім того, на нашу думку, постановлення окремої ухвали від 10 грудня 2019 року щодоприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни не є належним заходом реагування Великої Палати на зазначені в окремій ухвалі порушення законодавства у вигляді зловживань у порядку ведення господарської діяльності юридичною особою після відкликання НБУ у них банківської ліцензії та подальшого скасування відповідного рішення НБУ судом, а також у вигляді порушення порядку припинення банківської діяльності під контролем, встановленим системою гарантування вкладів фізичних осіб. Постановлена окрема ухвала не забезпечує усунення порушень, зазначених Великою Палатою, та не може запобігти їх повторенню, оскільки досягнення мети щодо унеможливлення зловживань у порядку ведення господарської діяльності таких юридичних осіб та унеможливлення порушення порядку припинення банківської діяльності під контролем, встановленим системою гарантування вкладів фізичних осіб, треба здійснювати шляхом усунення прогалин у правовому регулюванні відповідних відносин.
		Судді
		Великої Палати Верховного Суду                                           С. В. Бакуліна
		                                                                                               В. В. Британчук
		                                                                                               Ю. Л. Власов
		                                                                                               Д. А. Гудима
		                                                                                               Ж. М. Єленіна
		                                                                                               О. Р. Кібенко
		                                                                                               В. С. Князєв
		                                                                                               В. Ю. Уркевич
		                                                                                               О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...