Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 812/1722/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 10.03.2020. Зареєстровано: 12.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2020.
Дата набрання законної сили: 03.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/26854/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		03 березня 2020 року 
		Київ
		справа №812/1722/15
		адміністративне провадження №К/9901/26854/18
		                                                    К/9901/26857/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Хохуляка В.В., 
		суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги: 1. Державної фіскальної служби України та 2. Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 (головуючий суддя - Борзаниця С.В., судді - Ковальова Т.І., Шембелян В.С.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016 (головуючий суддя - Компанієць І.Д., судді -  Ляшенко Д.В., Ястребової Л.В.) у справі  № 812/1722/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія» до Державної фіскальної служби України, третя особа: Рубіжанська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		встановив:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило зобов`язати Державну фіскальну службу України вчинити певні дії щодо збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ для Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія» (індивідуальний податковий номер 3684705121234), на суму від`ємного значення ПДВ, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого ТОВ «Східноукраїнська компанія» у податковій звітності з ПДВ за червень 2015 року, враховуючи уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ, в розмірі 120318,00 грн.
		 
		Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.06.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016, позов задоволено.
		 
		Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фіскальна служба України та Рубіжанська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області оскаржили їх у касаційному порядку.
		 
		У касаційних скаргах відповідач та третя особа просять скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.06.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
		 
		Подані касаційні скарги, які ідентичні за змістом, мотивовані тим, що за змістом пункту 34 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з податку на додану вартість  в період до 31.07.2015, проте позивач виправив свою помилку лише 18.08.2015 та зазначив в рядку 24 показник в розмірі 120318,00 грн.
		 
		Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційні скарги, що не перешкоджає розгляду даних касаційних скарг.
		 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні  скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
		 
		Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія» подана декларація з податку на додану вартість, яка прийнята ДФСУ 14.07.2015, зареєстрована за №9145758520 без зауважень.
		 
		За  результатами самоперевірки податкової звітності підприємством 18.08.2015 встановлено, що у вищезазначеній податковій декларації рядок 24 «сума від`ємного значення ПДВ, непогашеного станом на 01.07.2015р» виявився пустим. Тобто, значення рядка 24 в розмірі 120318,00 грн. не відобразилось.
		 
		18.08.2015 складено та зареєстровано «уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ за червень 2015 року» (реєстраційний номер документа 9173708498), в якому виправлена методологічна помилка та відображено рядок 24 з сумою 120  318,00 грн. 
		 
		10.09.2015 позивач звернувся до ДФС України з вимогою внести коригування до системи електронного адміністрування ПДВ, в якій не відображено суми від`ємного значення ПДВ, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядку 24 податкової декларації за червень 2015 року.
		 
		На чисельні звернення позивач отримав роз`яснення-відмови у вчиненні збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ для позивача на суму від`ємного значення ПДВ, непогашеного станом на 01.07.2015 року за задекларованого товариством у податковій звітності з ПДВ за червень 2015 року, враховуючи уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 120318 гривень.
		 
		Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» було запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону № 71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.
		 
		Згідно з пунктами 2001.11, 2001.2 статті 2001 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
		 
		Відповідно до пункту 2 Прядку електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» рахунок у системі електронного адміністрування податку - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.
		 
		29.07.2015 року набрав чинності Закон України від 16.07.2015 №643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», яким підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 34, відповідно до якого станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані, починаючи з 01.07.2015.
		 
		Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (підпункт 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України).
		 
		Аналогічний алгоритм дій ДФС України визначений підпунктом 3 пункту 10 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014.
		 
		Суди попередніх інстанцій правомірно не взяли до уваги доводи ДФС України про те, що реєстраційна сума в системі електронного адміністрування може бути збільшена на суму від`ємного значення, що задекларована позивачем виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв`язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків, з огляду на наступне.
		 
		Відповідно до статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
		 
		Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 203.1. Податкового кодексу України).
		 
		Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених  статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
		 
		Отже, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у податковій декларації має право надіслати уточнюючий розрахунок до цієї декларації не пізніше закінчення 1095 дня що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. 
		 
		Разом з тим, положення пункту 34 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України жодних обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від`ємного значення попередніх звітних періодів (до 01.07.2015 ) не містять, та, у тому числі, заборон щодо її коригування у відповідності до приписів пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації внаслідок самостійно виявлених помилок, що складає обов`язок платника податку.
		 
		Згідно з пунктом 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого         наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 № 966 до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
		 
		Отже, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з платку на додану вартість поданий платником податків до контролюючого органу у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період червень 2015 року є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, а тому сформовані у ньому показники (зокрема рядку 31) повинні бути враховані податковим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення, зокрема, за червень 2015 року.
		 
		Відповідно до пункту 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
		 
		Наведене свідчить про те, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.
		 
		Таким чином, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий позивачем 18.08.2015 до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому позивачем показники (зокрема рядок 24) мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку  позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення за червень 2015 року на суму 120318,00 грн.
		 
		Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанції є правильними та підлягають залишенню без змін.
		 
		За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		 
		Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та  (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
		 
		постановив:
		Касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.
		 
		Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		В.В. Хохуляк
		Л.І. Бившева 
		 Т.М. Шипуліна ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...