Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 629/666/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Жорстоке поводження з тваринами.
Надіслано для оприлюднення: 11.03.2020. Зареєстровано: 12.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2020.
Дата набрання законної сили: 10.04.2020
Номер судового провадження: 1-кп/629/260/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020220380000126

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Кримінальне провадження № 629/666/20
		Номер провадження 1-кп/629/260/20 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 березня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого  судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12020220380000126 від 27.01.2020 року, за обвинуваченням: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новоолександрівка, Близнюківського району, Харківської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в :
		19 січня 2020 року, близько 01-00 години, ОСОБА_4 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , не маючи дозволу на проведення регулювання численності тварин, відповідно до ст.. 17 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», які не утримуються людиною, але перебувають в умовах повністю або частково створюваних діяльністю людини, а також зневажаючи загальноприйняті в суспільстві норми моралі щодо ставлення до тварин, в порушення ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», яка передбачає заборону вчинення дій, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, з метою неповаги до суспільства, а також вбивства належного їй безпородного кота на прізвисько « ОСОБА_6 », чорної масті, взявши останнього, а також кухонний ніж, пішла з квартири на двір будинку. Маючи умисел на жорстоке поводження з твариною, на ґрунті особистої неприязні, ОСОБА_4 із застосуванням жорстоких методів, які вчиняються особливо болючим способом, шляхом заподіяння травм та пошкоджень коту, які виразились у нанесенні: не менше 8 ударів тулубом та головою об стовп дерева, не менше 9 ударів лезом ножа по тулубу та не менше 50 ударів кулаками по тулубу, вчинила діяння, що завдали тварині фізичного болю, страждання, мали характер мучення, які згодом призвели до смерті кота, тим самим вчинила знущання над твариною, яка віднесена до хребетних.
		Обвинувачена ОСОБА_4 винною себе визнала та пояснила у судовому засіданні, що дійсно скоїла злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному нею злочині.
		Враховуючи пояснення обвинуваченої, а також те, що вона не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості її позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченої та дослідженням даних, які характеризують її особу, матеріалів, що підтверджують місцезнаходження речових доказів, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.
		Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 299 КК України, тобто жорстоке поводження із тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене умисно та призвело до загибелі тварини.
		Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченої та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченої або її виправдання, суд не вбачає.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання.
		Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України обвинувачена ОСОБА_4 скоїла злочин невеликої тяжкості.
		Дослідженням особи обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона раніше не судима, з середньою спеціальною освітою, не працює, не заміжня, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно. 
		Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №112 від 11.02.2020 року ОСОБА_4 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення ОСОБА_4 могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 05.03.2020 року, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення є середнім, ризик небезпеки для суспільства  середній.
		Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. 
		З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченої, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченої до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченій покарання в межах санкції ч. 1 ст. 299 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням та покладення на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме її виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового злочину.
		Підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 ст.ст. 69, 69-1 КК України у суду немає.
		Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченій ОСОБА_4 не обирався.
		Судові витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні відсутні.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Крім цього, суд, вважає за необхідне зняти арешт з речових доказів по справі, виходячи з наступного.
		Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2020 року ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області накладено арешт на цуценя на прізвисько « ОСОБА_7 » та кошеня на прізвисько « ОСОБА_8 ».
		В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.
		Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, - 
		у х в а л и в :
		Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати. 
		Скасувати арешт,накладений намайно напідставі ухвалислідчого суддіЛозівського міськрайонногосуду Харківськоїобласті від31січня 2020року,а саме: цуценя на прізвисько « ОСОБА_7 » та кошеня на прізвисько « ОСОБА_8 ».
		Речові докази по справі: 
		- цуценя на прізвисько « ОСОБА_7 », яке згідно зберігальній розписці знаходяться у гр.. ОСОБА_9 , повернути ОСОБА_10 ;
		- кошеня на прізвисько « ОСОБА_8 », яке згідно зберігальній розписці знаходяться у гр.. ОСОБА_9 , повернути обвинуваченій;
		- ДВД диск з матеріалами відео фіксації з мобільного телефону ОСОБА_11 , залишити в матеріалах досудового розслідуваня 
		Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		 
		 
		 
		Суддя                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...