Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 165/2558/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 12.03.2020. Зареєстровано: 13.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.03.2020.
Дата набрання законної сили: 14.04.2020
Номер судового провадження: 1-кп/154/8/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017030050001276

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		165/2558/17
		1-кп/154/8/20
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 березня 2020 року                         м. Володимир-Волинський
		Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі колегії суддів:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		з участю секретаря ОСОБА_4 ,
		 
		сторін кримінального провадження:
		прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		потерпілої ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		його захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження № 12017030050001276, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2017 року по обвинуваченню:
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця селищаміського типуЖовтневе містаНововолинська Волинськоїобласті, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з професійно - технічною освітою, згідно ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Судом визнанодоведеним,що 11вересня 2017року близько17години 30хвилин умісті НововолинськуВолинської області ОСОБА_8 ,перебуваючи встані алкогольногосп`яніння вприміщенні власноїоднокімнатної квартири АДРЕСА_2 ,захищаючись підчас раптововиниклого конфліктувід нападусвого неповнолітньогодвоюрідного брата ОСОБА_11 ,в ходіякого останнійнаніс ОСОБА_8 ,спочатку дваудари рукамив голову,а відразуж післяцього дваудари лезомножа уліве передпліччя,якими заподіявлегкі тілесніушкодження увиді колено-різанихран; в умовах боротьби, викрутив лезо ножа, яке перебувало в руках ОСОБА_11 в напрямку його грудної клітки, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер власних дій та явно перевищуючи межі необхідної оборони, умисно наніс йому один удар ножем в ліву верхню частину грудної клітки, чим спричинив потерпілому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 116 від 11 жовтня 2017 року, тілесне ушкодження у виді колено-різаного, проникаючого поранення на передній поверхні грудної клітки, зліва з локалізацією рани в 4 міжребер`ї та умовній білягрудинній лінії, чим протиправно заподіяв смерть потерпілого ОСОБА_11 .
		Таким чином, ОСОБА_8 вчинив умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст.118 КК України.
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в умисному вбивстві визнав частково, зазначив про його вчинення в умовах самооборони. Вказав, що у нього не було умислу та мети позбавляти свого двоюрідного брата ОСОБА_11 життя. Не оспорюючи стану свого алкогольного сп`яніння на час інкримінованих дій, визнав свою причетність до заподіяння ОСОБА_11 ножового поранення, внаслідок якого настала смерть останнього, однак вказав, що дана подія мала місце за інших обставин, аніж це було описано у пред`явленому йому обвинуваченні.
		Так, за показаннями обвинуваченого, ОСОБА_11 був його двоюрідним братом, який перебуваючи на території України, тимчасово проживав разом з ним у місті Нововолинську. Фактично вони перебували у нормальних родинних стосунках, інколи сварились, однак ці конфлікти ніколи не тягли за собою будь-яких важких наслідків.
		Протягом дня 11 вересня 2017 року ОСОБА_8 у місті Нововолинську проводив час разом із своєю знайомою ОСОБА_12 , вживаючи при цьому з нею алкогольні напої. Близько 16 години до них приєдналась ОСОБА_13 , яка є дочкою ОСОБА_12 , і вони разом направились до однокімнатної квартири ОСОБА_8 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В кімнаті він із ОСОБА_12 продовжував вживати алкогольні напої, а ОСОБА_13 заснула на ліжку поруч. Близько 17 години до вказаної квартири прийшов ОСОБА_11 у збудженому та агресивному стані, ймовірно під дією якихось одурманюючих речовин, які періодично вживав. Останній приніс із кухні в кімнату ніж та картоплю, яку почав чистити для приготування вечері. Протягом кількох хвилин між братами відбувалась суперечка, пов`язана із марним витрачанням ОСОБА_11 коштів, які останньому надсилала його мати із Сполучених Штатів Америки. Ситуація, яка була пов`язана із зауваженнями ОСОБА_8 в адресу брата з цього приводу, спонтанно переросла у конфлікт, під час якого ОСОБА_11 наніс два удари руками по голові ОСОБА_8 , а потім взяв з телевізора у кімнаті до рук ножа, яким раніше чистив картоплю, та двічі намагався нанести йому удари лезом у голову або шию. Захищаючись від ножа, ОСОБА_8 підставив під його лезо свою ліву руку, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у виді колото-різаних ран передпліччя, що супроводжувались значною кровотечею. Незважаючи на це, ОСОБА_11 своїх дій не припиняв, значно переважаючи ОСОБА_8 у рості, масі та силі, відтіснив його до комоду біля стіни. Будучи затиснутим братом до стіни та захищаючись від нападу останнього, в ході боротьби ОСОБА_8 відводив від себе лезо ножа. Таким чином, схопивши руку потерпілого з ножем він викрутив ніж в його сторону, а в той же час ОСОБА_11 надавив на ОСОБА_8 , внаслідок чого лезо потрапило йому у груди. Після отриманої травми ОСОБА_11 вибіг із квартири у загальний коридор під`їзду будинку. ОСОБА_8 його не наздоганяв і не припускав, що отримане ножове поранення буде для брата смертельним. Вказав, що після конфліктної ситуації ОСОБА_12 намагалась зупинити йому кров, перев`язала руку дротом. Надалі ОСОБА_8 ймовірно втратив свідомість, оскільки нічого не пам`ятає, а коли отямився у квартирі вже були лікарі та поліція.
		 
		Потерпіла ОСОБА_7 , яка є рідною тіткою ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , повідомила в суді, що фактично у процесі виступає від імені та за усним дорученням матері ОСОБА_11 , яка постійно проживає у США. На початку процесу просила суд розібратися у ситуації, що виникла між братами, та в разі доведеності вини ОСОБА_8 покарати його у відповідності до закону. 
		За результатами судового розгляду справи просила суд виправдати обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні умисного вбивства, яке кваліфіковане стороною обвинувачення за ч.1 ст.115 КК України. Заявила про недоведеність його вини у вчиненні даного злочину стороною обвинувачення.
		 
		За клопотанням сторони обвинувачення в судовому засіданні були допитані свідки.
		Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 підтвердила показання ОСОБА_8 з приводу вживання ними протягом дня 11 вересня 2017 року алкогольних напоїв. Вказала також, що близько 16 години цього дня вони разом із ОСОБА_8 та її дочкою ОСОБА_13 прийшли до квартири обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_1 , де вдвох з обвинуваченим продовжили вживати алкоголь, а ОСОБА_13 в той час заснула поруч на ліжку. Зазначила, що близько 17 години до квартири прийшов ОСОБА_11 . Підтвердила, що останній поводив себе достатньо збуджено. Протягом деякого часу ОСОБА_11 на табуретці у кімнаті поруч із ними чистив ножем картоплю, яку потім виніс до кухні. ОСОБА_8 пішов до кухні слідом за ним, а вона залишилась поруч із сплячою дочкою у кімнаті. Протягом невеликого часу на кухні брати почали між собою сваритись. Цьому факту не придала значення, оскільки такі конфлікти між ними відбувались часто, проте бійками ніколи не закінчувались. З кімнати бачила, як ОСОБА_11 вибіг із кухні, відкрив вхідні двері квартири та побіг до загального коридору будинку. За ним із кухні до кімнати зайшов ОСОБА_8 , в якого була порізана ліва рука. На прохання останнього, ОСОБА_12 надавала йому першу допомогу, намагаючись дротом перев`язати руку та зупинити кровотечу. Про причини поранень не розпитувала. Після того ОСОБА_12 розбудила свою дочку, яка вибігла у загальний коридор. Остання побачила тіло ОСОБА_11 , яке лежало на підлозі. З переляку підняла крик, на який повиходили із своїх квартир сусіди. Останні викликали швидку медичну допомогу і поліцію. ОСОБА_13 намагалась перевірити пульс ОСОБА_11 , однак усвідомивши, що останній мертвий, плакала та істерикувала. ОСОБА_8 в цей час впав лицем до низу на ліжко, на якому залишився лежати не рухаючись. Злякавшись ситуації, ОСОБА_12 пішла до ванни, де вмила руки та предмети одягу від крові ОСОБА_8 , після чого відразу ж втекла з місця події.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що близько 16 години 11 вересня 2017 року вона із матір`ю ОСОБА_12 та ОСОБА_8 пішли до квартири останнього. Там мати та ОСОБА_8 спілкувались у кімнаті, при цьому вживали горілку. Вона, будучи змученою після роботи, прилягла поруч із ними на ліжко, де заснула. Коли спала чула, що голосно працює телевізор. ОСОБА_11 не бачила. Однак через якийсь час її розбудила мати, сказала швидко збиратись додому. Бачила ОСОБА_8 з порізаною лівою рукою, яка кровоточила. Отямившись від сну, зорієнтувалась у ситуації, яка склалась, вибігла у загальний коридор, де побачила вже мертвого ОСОБА_11 , який лежав лицем до землі. Намагалась перевірити наявність у нього пульсу, при цьому замастила свій одяг його кров`ю. Почала плакати, кричати та істерикувати. При цьому сусіди, які вже вибігли із своїх квартир на крики, викликали швидку медичну допомогу та поліцію.
		Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (лікарі екстреної медичної допомоги) надали суду фактично ідентичні між собою показання про те, що близько 18 години 00 хвилин 11 вересня 2017 року прибули за викликом на місце події за адресою: АДРЕСА_1 . На місці фактично констатували смерть ОСОБА_11 від колото-різаного поранення в області грудної клітки. Разом з тим вказали, що надавали першочергову медичну допомогу ОСОБА_8 , в якого було два ножових поранення лівого передпліччя. У зв`язку із значною втратою крові та неможливістю припинення кровотечі завезли ОСОБА_8 до хірурга у Нововолинську центральну міську лікарню для накладення швів. На місці події та по дорозі в лікарню ОСОБА_8 розпитував у лікарів про самопочуття брата, оскільки не знав, що він помер. Лікарі йому не повідомляли про смерть ОСОБА_11 . Щодо обставин події він вказував, що вона трапилась внаслідок конфлікту з братом.
		 
		Під час судового провадження стороною обвинувачення подані наступні письмові докази, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема:
		?рапортом чергового Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області від 11 вересня 2017 року встановлено факт реєстрації о 18 годині 06 хвилин повідомлення лікарів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на службу «102» про вбивство невстановленої особи, а також отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень у виді різаних ран лівого передпліччя (т.1 а.к.п.11).
		?Листом КП «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» надано стороні обвинувачення карту виїзду швидкої медичної допомоги № 9746 від 11 вересня 2017 року, за змістом якої констатовано біологічну смерть ОСОБА_11 о 18 годині 00 хвилин 11 вересня 2017 року внаслідок проникаючого ножового поранення в грудну клітку в область серця (т.1 а.к.п.201-202).
		Картою виїзду швидкої медичної допомоги № 9748 від 11 вересня 2017 року, встановлені різані рани лівого передпліччя ОСОБА_8 , якого о 18 годині 50 хвилин направлено до хірургічного відділення лікарні (т.1 а.к.п.203).
		?Наданим Нововолинською центральною міською лікарнею повідомленням № 1499 від 13 вересня 2017 року (т.2 а.к.п. 1-2) підтверджено факт доставки ОСОБА_8 у приймальне відділення лікарні 11 вересня 2017 року о 18 годині 40 хвилин та огляду ургентним хірургом, яким було встановлено діагноз: колото-різані рани лівого передпліччя та алкогольне сп`яніння.
		?Проведеним 11 вересня 2017 року з 18 год. 10 хв. по 22 год. 30 хв. оглядом місця події встановлено місце вчинення злочину, а саме: приміщення загального коридору на 9 поверсі будинку АДРЕСА_3 , а також однокімнатна квартира АДРЕСА_4 на цьому ж поверсі будинку. Так, згідно протоколу огляду, на відстані 2,6 м. від шахти ліфта у загальному коридорі було виявлено труп ОСОБА_11 , який лежав на животі одягнений у шорти та футболку фіолетового кольору. Футболка по усій поверхні спереду була забруднена речовиною бурого кольору. На тілі ОСОБА_11 виявлено поранення у виді колото-різаної рани на передній поверхні грудної клітки зліва по умовній лінії в проекції між третім та четвертим ребрами. Рана була щільовидної форми з рівними краями та стінками розміром близько 1,5 х 0,5 см. при зведених стінках рана набувала лінійної форми та була орієнтована на «8» та «2» годину умовного циферблату. Кінець рани орієнтований на «8 год» умовного циферблату. Від тіла в напрямку квартири АДРЕСА_4 на підлозі були виявлені сліди речовини бурого кольору. Значну кількість слідів речовини бурого кольору було виявлено на підлозі у коридорі квартири АДРЕСА_4 , у ванній кімнаті, а також на килимі, стіні та ліжку у кімнаті вказаної квартири. В ході огляду кімнати квартири виявлено порушену обстановку меблів, пошкоджений комод, перевернуту табуретку. На поверхні комоду також містились сліди речовини бурого кольору. На підлозі у кімнаті поруч із ліжком було виявлено лежачого ОСОБА_8 . На момент огляду у нього було перемотане бинтом ліве передпліччя, а в той же час йому надавалась невідкладна медична допомога працівниками екстреної медичної допомоги. При огляді відеозапису, долученого до протоколу встановлено, що ОСОБА_8 працівниками екстреної медичної допомоги дійсно надавалась медична допомога, у нього вже була перев`язана ліва рука, встановлено крапельну систему, після того його було виведено з квартири для госпіталізації. У цій же кімнаті виявлено металевий ніж без рукояті довжиною 33 см із вологими слідами рідини бурого кольору. Крім того, у цій же кімнаті було виявлено скляну пляшку з написами на етикетці «Vodka Idea Eco» об`ємом 0,5 л. (т.1 а.к.п.15-29).
		?Протоколом оглядупредметів від 18 жовтня 2017 року (т.2 а.к.п.8-22) встановлено сліди речовини бурого кольору на шортах чорного кольору, тапочках чорного кольору, вилучених при затриманні у ОСОБА_8 11 вересня 2017 року, табуретці, вилученій з місця події 11 вересня 2017 року, а також футболці з тканини фіолетового кольору, шортах з тканини чорного кольору та трусах, знятих та вилучених з тіла ОСОБА_11 . При цьому при огляді футболки ОСОБА_11 встановлено у верхній частині з правого переднього боку одне ушкодження (проріз) довжиною 30 мм.
		?Обставини події, а також показання обвинуваченого, підтверджені наявними у справі речовими доказами:
		-виявленим та вилученим під час огляду місця події 11 вересня 2017 року знаряддям злочину - металевим ножем без рукояті довжиною 33 см із слідами крові;
		-тапочками та шортами ОСОБА_8 , вилучених у нього при затриманні, фрагментом утепленої тканини (одіяла), рушником з тканини рожевого кольору, табуреткою, вилучених з місця події, футболкою фіолетового кольору, шортами з візерунком лабіринту та трусами світло-синього кольору, в які був одягнений ОСОБА_11 , джинсовими штанами синього кольору, кофтою та парою тапок чорного кольору ОСОБА_16 , жіночими чоботами (сапожками) ОСОБА_12 , на яких містились сліди крові. Крім того, на футболці ОСОБА_11 встановлено наявність колото-різаного ушкодження від ножа (т.2 а.к.п.23, 24).
		-зрізами нігтів з рук ОСОБА_11 та ОСОБА_8 із залишками крові, змивами крові з місця події (т.2 а.к.п. 31, 33).
		?У відповідності до висновку судово-медичноїекспертизи № 116 від 11 жовтня 2017 року (т.1 а.к.п.92-97), на тілі ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у виді колено-різаного, проникаючого поранення на передній поверхні грудної клітини зліва з локалізацією рани в IV міжребер`ї та по умовній білягрудинній лінії, рановий канал, який продовжується через міжреберні м`язи, пристінкову плевру, тканину лівої легені, серцеву сорочку, через стінку правого шлуночка серця; наявність в порожнині серцевої сорочки згортка крові та рідкої крові; рідка кров в плевральній порожнині; нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів з перевагою до малокрів`я.
		Враховуючи локалізацію та характер тілесних ушкоджень, механізмом їх утворення є колено-різане, проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням легені та серця, які утворились від дії предмета по типу «ножа» з односторонньою заточкою клинка про що свідчать: лінійна форма рани при зведених стінках, її рівні краї та стінки, один гостро-кутовий і протилежний П-подібний кінці, наявність ранового каналу, довжина якого перевищує довжину розміру рани.
		Виявлені тілесні ушкодження є прижиттєвими, тобто такими, які утворені до настання смерті, що підтверджується виявленими морфологічними ознаками, а саме наявністю крововиливів в проекціях навколо ушкоджень та підтверджено гістологічно, а саме наявністю судинних реакцій, реактивними змінами, тощо.
		Клинок колено-ріжучого предмету по типу «ножа», яким було спричинено ушкодження, мав один гострий край (лезо), а другий тупий (обушок), про що свідчать один гострокутовий і протилежний П-подібний кінці рани. Обушок мав прямокутну форму та ширину біля 0,1 см, що підтверджується формами та розмірами П-подібного кінця рани. Максимальна ширина занурення у тіло клинка була біля 3,0 см про що свідчить довжина рани при зведених стінках. Довжина клинка була не менше 5,0 см, про що свідчить загальна довжина ранового каналу.
		Смерть ОСОБА_11 наступила від гострої крововтрати внаслідок отримання проникаючого колено-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням серця. 
		Враховуючи те, що шорти на трупі забруднені підсохлою кров`ю по передній поверхні, передні поверхні обох гомілок та тильні поверхні обох стоп забруднені плямами підсохлої крові, експерт прийшов до висновку, що в момент початку зовнішньої кровотечі з рани грудної клітки ОСОБА_11 був у вертикальному або близькому до такого положенні.
		Відносно трьох основних площин тіла ОСОБА_11 (горизонтальної, сагітальної, фронтальної) напрям колено-різаного каналу є зверху-вниз, зліва-направо, спереду-назад.
		Встановлено, що кров ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. 
		В той же час, згідно акту № 1131 від 15 вересня 2017 року судово-медичного дослідження зразка крові із трупа ОСОБА_11 у відділенні судово-медичної токсикології, встановлено, що в момент настання смерті ОСОБА_11 був тверезим.
		?Висновком судовоїмедико-криміналістичноїекспертизи № 64-МК від 27 жовтня 2017 року (т.1 а.к.п.229-234) встановлено одне пошкодження на футболці спереду справа в 14 см донизу від рівня плечових швів і в 11,2 см від шва правового рукава S-подібної форми горизонтально розташоване довжиною 3,1 см (з найбільшим зіянням до 0,4 см). Висновком встановлено, що дане пошкодження на футболці, вилученій з трупа ОСОБА_11 являється колено-різаним і утворилося від одноразової дії плаского колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа з лезом і обушком, причому максимальна ширина клинка в межах його поринання не менше 2,1 см, обушок з добре вираженими ребрами не менше 2,0 мм. Лезо ножа досить гостре про що свідчить не повністю пересічена кінцева нитка пошкодження. Пошкодження потерпілому ОСОБА_11 могло бути заподіяне ножем № 2 (виявленим в ході огляду місця події у кімнаті із слідами речовини бурого кольору), рівною мірою, як і будь-яким іншим знаряддям аналогічним йому за формою і розмірами. Пошкодження на одязі не співпадає з пошкодженням на тілі потерпілого, що свідчить про зміщення одягу по висоті і ширині. 
		?Протоколом освідування особи на предмет виявлення видимих тілесних ушкоджень від 11 вересня 2017 року, складеного оперуповноваженим СКП Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_17 при поміщенні ОСОБА_8 до ізолятора тимчасового тримання, у останнього встановлено подряпини на носі та губі, забої на лікті правої руки, подряпина на лівому плечі, забій на лікті лівої руки, а також три порізи на лівій руці, забій на животі, осаднення на лівій нозі (сліди крові). ОСОБА_8 при складенні даного протоколу пояснював, що отримав дані тілесні ушкодження в ході конфлікту з братом ОСОБА_18 , під час якого наніс останньому удар в область грудей (т.1 а.к.п.50).
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 підтвердив наявність у ОСОБА_8 вказаних тілесних ушкоджень.
		?Консультаційним висновкомспеціаліста № 85/3 від 11 вересня 2017 року стверджується, що обвинувачений ОСОБА_8 на момент інкримінованих йому дій перебував в стані алкогольного сп`яніння - 1,64% проміле алкоголю в повітрі (т.1 а.к.п. 51).
		?У відповідності до висновку судово-медичноїекспертизи № 1017 від 18 жовтня 2017 року (т.1 а.к.п.204-205), у ОСОБА_8 були виявлені тілесні ушкодження: рани в ділянці лівого передпліччя. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті травмуючої дії гостро-ріжучого предмету, цілком можливо в час вказаний ним та в постанові, за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше 6 діб. 
		?Згідно висновку амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 236 від 27 вересня 2017 року (т.1 а.к.п.211-214), ОСОБА_8 в період скоєння інкримінованих йому протиправних дій не виявляв ознак хронічного психічного захворювання, недоумства чи тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. З урахуванням індивідуально-психологічних, вікових, емоційних особливостей та стану розумового розвитку ОСОБА_8 спроможний був правильно сприймати важливі по справі обставини, усвідомлювати характер та значення своїх діянь, давати відповідні показання. ОСОБА_8 під впливом фізіологічного афекту чи іншого природного емоційного стану (стрес, фрустрація), котрий би міг бути психологічною підставою для сильного душевного хвилювання, не знаходився. В час проведення експертизи ОСОБА_8 на будь-який психічний розлад не страждав, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_8 не має психічних вад, котрі б перешкоджали йому реалізувати своє право на захист. За станом психічного здоров`я може давати правильні показання щодо обставин, які мають значення для справи.
		?Згідно висновку судової імунологічноїекспертизи № 180 від 13 жовтня 2017 року (т.1 а.к.п.99-119) кров ОСОБА_11 та ОСОБА_8 є однаковою та відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В системи АВ0.
		Виявлена кров на футболці з тканини фіолетового кольору, шортах з тканини чорного кольору з візерунком лабіринту білого кольору, трусах з тканини світло-синього кольору (в які був одягнутий ОСОБА_11 ), рушнику рожевого кольору, фрагменті утепленої тканини бордового кольору (одіяло темно-червоного кольору), парі тапок чорного кольору, пластиковій табуретці білого кольору (вилучених із з кімнати квартири ОСОБА_8 під час огляду місця події) може походити від ОСОБА_11 та ОСОБА_8 
		?Згідно висновку судовоїімунологічної експертизи № 200 від 30 жовтня 2017 року (т.1 а.к.п.241-247), на представленому на дослідження ножі з пошкодженим руків`ям з металу сірого кольору виявлено кров людини з належністю до антигену А та ізогемаглютиніном анти-В системи АВ0, яка може належати як ОСОБА_11 , так і ОСОБА_8 
		?Згідно висновку судовоїімунологічної експертизи № 181 від 17 жовтня 2017 року (т.1 а.к.п.147-159), на наданих на дослідження одязі та взутті  чорних шортах та парі тапок, які були вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_8 , джинсових штанах синього кольору та кофті, добровільно наданих ОСОБА_13 та чоботах (сапожках) бежевого кольору добровільно наданих ОСОБА_12 , виявлено кров з антигеном А та ізогемаглютиніном анти-В системи АВ0, яка може походити як від ОСОБА_11 , так і ОСОБА_8 
		?Згідно висновків судовихцитологічних експертиз №№ 21 та 22 від 25 жовтня 2017 року (т.1 а.к.п.166-171, 172-177), при дослідженні піднігтьового вмісту рук ОСОБА_8 та ОСОБА_11 знайдено кров людини та виявлено антиген А ізосереологічної системи АВ0, яка могла походити як від ОСОБА_11 , так і ОСОБА_8 
		?Згідно висновку судовоїімунологічної експертизи № 184 від 31 жовтня 2017 року (т.1 а.к.п.179-198), на наданих на дослідження марлевих серветках із змивами речовини коричневого кольору, вилучених під час проведення огляду місця події 11 вересня 2017 року виявлено кров від особи із групою А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В системи АВ0, яка може походити як від ОСОБА_8 , так і ОСОБА_11 
		?Згідно висновку судової дактилоскопічноїекспертизи № 515 від 09 жовтня 2017 року (т.1 а.к.п.124-131) на поверхні ножа (знаряддя злочину), виявленого та вилученого під час огляду місця події у приміщенні квартири АДРЕСА_5  виявлено один слід пальця руки, який не придатний для ідентифікації за ним особи. 
		?Згідно висновку судовоїдактилоскопічної експертизи № 516 від 30 жовтня 2017 року (т.1 а.к.п.134-145), встановлено, що два сліди пальців рук, виявлені та відкопійовані на відрізки липкої стрічки, вилучені із пляшки горілки «Vodka Idea Eco» під час огляду місця події від 11 вересня 2017 року, залишені пальцями руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_8 
		?Згідно висновку судовоїнаркологічної експертизи № 493 від 04 жовтня 2017 року (т.1 а.к.п.219-220), ОСОБА_8 страждає алкоголізмом (алкогольною залежністю), потребує примусового протиалкогольного лікування, котре йому за станом здоров`я не протипоказане. На час скоєння інкримінованих йому дій, обстежуваний ОСОБА_8 в стані паталогічного алкогольного сп`яніння не перебував.
		?В ході проведення слідчого експерименту, результати якого зафіксовані у відповідному протоколі від 26 жовтня 2017 року, ОСОБА_8 на місці події вказав про нанесення ним удару ОСОБА_11 в умовах та під час захисту від нападу останнього. Продемонстрував обставини, за яких він 11 вересня 2017 року наніс смертельне тілесне ушкодження ОСОБА_11 (т.2 а.к.п.29-30).
		Будучи присутнім під час слідчого експерименту судово-медичний експерт ОСОБА_19 констатував, що ОСОБА_8 під час слідчої дії показав удар, який за напрямом не повністю відповідає тілесному ушкодженню потерпілого. За наслідками вказаного ОСОБА_8 механізму нанесення тілесного ушкодження міг утворитись рановий канал з напрямком відносно трьох основних площин тіла потерпілого (сагітальної, фронтальної, горизонтальної), - справа-наліво, спереду-назад, зверху-вниз. Однак, експертом під час проведення судово-медичної експертизи тіла ОСОБА_11 було встановлено напрям колено-різаного каналу: зліва-направо, спереду-назад та зверху-вниз.
		Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_19 надав роз`яснення своєму висновку та повторно вказав, що встановлений ним під час експертизи напрям ранового каналу - зліва-направо, та продемонстрований ОСОБА_8 під час слідчого експерименту напрям удару - справа-наліво, не відповідають один одному. При цьому вказав, що рановий канал був утворений внаслідок одного удару, а лезо ножа було вилучено з тіла таким же (ідентичним шляхом), тобто як лезо ввійшло в тіло, так і вийшло. 
		В той же час, будучи допитаною в судовому засіданні експерт судово-медичної криміналістики ОСОБА_20 показала, що при проведенні медико-криміналістичної експертизи нею були встановлені ознаки, які можуть свідчити про боротьбу обвинуваченого та потерпілого в момент заподіяння смертельного удару, а продемонстрований на слідчому експерименті ОСОБА_8 механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому спроможний з точки зору судової медико-криміналістики.
		За переконаннями експерта, беззаперечним доказом вказаної версії є неспівпадіння розташування єдиного ушкодження на футболці потерпілого, яке містилось з правої сторони, із розташуванням нанесеного єдиного тілесного ушкодженням на тілі ОСОБА_11 , яке знаходилось з лівої сторони. Вказана обставина абсолютно виключає можливість нанесення потерпілому прямого удару лезом ножа, а разом з тим є свідченням того, що під час нанесення удару потерпілий не був у нерухомому (статичному) стані, оскільки одягнена на нього футболка зазнала значного зміщення, при цьому не лише в ліву сторону, а й до низу. Отже, вказані ознаки можуть вказувати на те, що такий удар міг відбутись під час боротьби, як про це зазначав у своїх показаннях обвинувачений.
		В судовому засіданні 07 березня 2018 року обвинувачений ОСОБА_8 під час його допиту, в присутності учасників процесу, а також експертів ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , із залученням статиста, який за антропометричними даними приблизно відповідав потерпілому ОСОБА_11 та створенням обстановки подібної до обстановки вчинення правопорушення, повторно продемонстрував механізм нанесення ним тілесного ушкодження потерпілому. При цьому вказуючи на обставини заподіяння смерті ОСОБА_11 , ОСОБА_8 наполягав на тому, що це відбувалось при обставинах захисту від нападу останнього та в умовах боротьби.
		Під час демонстрації механізму нанесення тілесного ушкодження обвинувачений ОСОБА_8 повторно зімітував удар, що потенційно створював рановий канал в напрямку справа-наліво по відношенню до тіла потерпілого, що суперечить висновку судово-медичної експертизи.
		Проте, під час відтворення обвинуваченим вказаної обстановки у судовому засіданні були також встановлені фактори, які вказували на спроможність нанесення ним удару лезом ножа за напрямком зліва-направо, що є свідченням про ймовірність правдивих показань обвинуваченого та не виключало їх достовірність.
		Зокрема, за умови невеликої похибки у взаємному розташуванні тіла обвинуваченого і потерпілого в момент заподіяння удару, та/або незначного повороту кисті руки обвинуваченого в момент заподіяння удару, обстановка суттєво змінювалась в бік правдоподібності вказаного ним механізму.
		Ймовірність похибки у демонстрації удару сторона захисту аргументувала створеною приблизною до правдоподібної обстановкою, великим проміжком часу, який пройшов з моменту події та неможливістю обвинуваченим тримати у пам`яті усі деталі події.
		Експерт судово-медичної криміналістики ОСОБА_20 в судовому засіданні наполягала на своїй позиції, стверджуючи, що продемонстрований обвинуваченим механізм нанесення тілесного ушкодження, за умови активних дій (руху) як з боку потерпілого, так і обвинуваченого, може відповідати фактичним обставинам справи та наявному у потерпілого напряму ранового каналу. Доказами активних дій (руху, боротьби) потерпілого та обвинуваченого в момент нанесення смертельного удару можуть бути: виявлені у обвинуваченого колено-різані тілесні ушкодження на передпліччі лівої руки; єдиний поріз футболки потерпілого з правого боку та наявність однієї рани з лівого боку в області серця, що свідчить про зміщення одягу потерпілого в момент удару та спростовує можливість нанесення ним прямого удару у нерухомому стані; знаряддя злочину  ніж є достатньо великим - 33 см та гострим, що свідчить про те, що удар був невеликої сили, оскільки лезо у тіло потерпілого зайшло лише на 5 см. Вказані обставини свідчать про те, що поворот руки обвинуваченого в активному русі міг бути дещо іншим, ніж той, який був продемонстрований ним у судовому засіданні.
		За наслідками продемонстрованого в судовому засіданні ОСОБА_8 механізму нанесення ножового поранення ОСОБА_11 , за клопотанням сторони обвинувачення призначено комісійну судово-медичну і медико-криміналістичну експертизу.
		У відповідності до висновку згаданої експертизи № 122 від 09 липня 2018 року (т.1 а.с.п.132-163), проведеної за матеріалами справи експертами Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи встановлено, що відповідно до висновку експерта № 116 від 11 жовтня 2017 року при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 було виявлено проникаюче сліпе колено-різане поранення грудної клітки зліва з пошкодженням тканини лівої легені, перикарду та стінки правого шлуночка, яке проявилось раною на передній поверхні грудної клітки зліва у четвертому міжребер`ї по пригрудинній лінії та рановим каналом, котрий проходив у напрямку спереду-назад, зверху-вниз, зліва-направо через міжреберні м`язи, пристінкову плевру, тканину лівої легені, перикард, стінку правого шлуночка та закінчувався в порожнині правого шлуночка.
		Проникаюче ножове поранення грудної клітки утворилося від дії гострого плоского колюче-ріжучого предмету по типу клинка-ножа, який мав одне лезо та обух П-подібної форми, могло виникнути незадовго до настання смерті та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження.
		Також при проведенні судово-медичної експертизи на трупі ОСОБА_11 було виявлено два садна на чолі справа та одне садно в правій виличній ділянці, котрі утворились від дії тупих предметів незадовго до настання смерті та має ознаки легкого тілесного ушкодження.
		Згідно висновку експерта № 1017 від 18 жовтня 2017 року під час судово-медичної експертизи ОСОБА_8 було виявлено рану на передньо-зовнішній поверхні лівого передпліччя у середній третині та рану на задній поверхні лівого передпліччя у середній третині. Вказані рани могли виникнути від дії гострого предмету, або схожого до такого та відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.
		Судово-медичних даних, які б давали можливість встановити взаємне розташування обвинуваченого ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_11 в момент спричинення ушкоджень, немає.
		Виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 проникаюче поранення грудної клітки та садна на голові не могли утворитись при викручуванні рук.
		Враховуючи висновок експерта № 116 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 та результати судово-медичної експертизи одягу з трупа ОСОБА_11 можна вважати, що колото-різане пошкодження на футболці не співпадає за локалізацією з колото-різаною раною, виявленою на тілі ОСОБА_11 . Неспівпадіння кінців рани на тілі з кінцями пошкодження на футболці по відношенню до умовного годинникового циферблату вказують на те, що в момент нанесення колото-різаного пошкодження футболка була значно зміщена вліво та частково натягнута донизу. Враховуючи форму (S-подібна) пошкодження на футболці можна вважати, що в момент нанесення пошкодження клинок ножа занурювався під кутом по відношенню до повздовжньої вісі тіла з можливим незначним затягуванням футболки в рану, а при витягуванні клинка з тіла був здійснений незначний поворот клинка у напрямку за годинниковою стрілкою з наступним протягуванням його лезвійної частини догори.
		Враховуючи результати судово-медичної експертизи одягу з трупа ОСОБА_11 та дані судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , викладені у висновку експерта № 116, комісія вважає, що виявлене на трупі ОСОБА_11 проникаюче поранення грудної клітки не могло утворитись при обставинах, на які вказує ОСОБА_8 на представлених відеозаписах допиту, слідчого експерименту від 26 жовтня 2017 року та судового засідання від 07 березня 2018 року. Під час допитів та слідчого експерименту ОСОБА_8 не вказує на обставини при яких у ОСОБА_11 могли утворитись виявлені на голові садна. 
		Також комісія вважає, що малоймовірним є те, що виявлені у ОСОБА_8 рани передпліччя могли утворитись за обставин на які вказує ОСОБА_8 на представлених відеозаписах допиту, слідчого експерименту від 26 жовтня 2017 року.
		При вивченні матеріалів та переглядів представлених відеоматеріалів комісією не знайдено даних, де б ОСОБА_8 вказував на механізм вилучення ножа з тіла ОСОБА_11 . При судово-медичній експертизі одягу ОСОБА_11 встановлено, що при витягуванні клинка з тіла був здійснений незначний поворот леза клинка догори з наступним його протягуванням.
		Судово-медичних даних, які б дали можливість встановити конкретну силу удару клинком ножа немає. Проте, враховуючи результати експерименту було встановлено, що для утворення колото-різаних пошкоджень на футболці клинком ножа наданого на судово-медичну експертизу було застосовано відносно значну силу удару.
		Аналізом в судовому засіданні змісту висновку комісійної судово-медичної і медико-криміналістичної експертизи № 122 від 09 липня 2018 року встановлено, що експертами у дослідницькій частині висновку детально описано фактичні обставини, які вже були встановлені у справі раніше, зокрема: щодо наявності та опису тілесних ушкоджень потерпілого, можливості його заподіяння виявленим знаряддям вчинення злочину, встановлення невідповідностей розміщення ушкоджень на футболці потерпілого із раною на його тілі, наявності тілесних ушкоджень обвинуваченого, тощо.
		Проте, у дослідницькій частині вказаного висновку відсутні будь-які відомості щодо опису, а відповідно висновок жодним чином не мотивований, в частині надання відповідей, що стосуються неможливості утворення проникаючого поранення грудної клітки ОСОБА_11 при викручуванні рук, а також щодо малоймовірності утворення ран передпліччя ОСОБА_8 за обставин, на які він вказував на представлених відеозаписах допиту та слідчого експерименту від 26 жовтня 2017 року.
		Допитаний в судовому засіданні експерт медико-криміналіст ОСОБА_21 не пояснив мотивів та підстав, за якими комісія прийшла до висновку про неможливість утворення проникаючого поранення грудної клітки ОСОБА_11 при викручуванні рук, а також щодо малоймовірності утворення ран передпліччя ОСОБА_8 за вказаних останнім обставин. Зазначив, що при наданні висновку опирався виключно на матеріали кримінального провадження. Проте вказав, що механізм нанесення ушкодження слід з`ясовувати слідчим шляхом. У показаннях не виключив можливості «наколювання» ОСОБА_11 на ніж за умови фіксації його рукояті з певною опорою, оскільки за інших обставин він не міг проникнути у тіло на довжину 5 см.
		Судово-медичний експерт ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що при дослідженнях не були взяті до уваги фактори щодо положення обвинуваченого та потерпілого по відношенню один до одного в момент заподіяння удару, оскільки такі дані були відсутні у матеріалах провадження. В той же час зазначив про відсутність відомостей про антропометричні дані потерпілого.
		За таких обставин суд не приймає до уваги вказаний висновок експертизи, оскільки вважає його необгрунтованим і таким, що суперечить іншим доказам у справі.
		Інших доказів стороною обвинувачення суду подано не було.
		В ході судового розгляду справи стороною захисту заявлено клопотання про визнання судом істотного порушення прав та свобод людини при здійсненні досудового розслідування вказаного кримінального провадження, а в той же час визнання недопустимими доказів, які були отримані стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні з порушенням права на захист обвинуваченого. В обґрунтування даного клопотання сторона захисту послалась на систему процесуальних порушень, допущених при розслідуванні даного кримінального провадження, внаслідок яких здобуті докази змінили об`єктивну картину правопорушення, суперечать одні одним, а відтак обвинувачення побудоване виключно на припущеннях, що є неприпустимим для здійснення справедливого правосуддя.
		Оцінюючи доводи сторони захисту, суд частково погоджується з ними за нижчеописаних підстав. 
		Судом встановлено ряд процесуальних порушень під час проведення огляду місця події від 11 вересня 2017 року, які проявились зокрема в тому, що особою, якою здійснювався відеозапис під час проведення слідчої дії проводилось опитування ОСОБА_8 з приводу обставин події без повідомлення останнього про право відмовитись від свідчень, а разом з тим при виявленні знаряддя злочину в кімнаті квартири без фіксації у протоколі та за відсутності понятих проводилось його переміщення від центру кімнати до дверей, а потім зворотно.
		Так, долученим до протоколу огляду відеозаписом зафіксоване запитання особи, яка його проводить адресоване ОСОБА_8 щодо з`ясування обставин вчиненого, на що останній надав відповідь про нанесення ним у груди ножем тілесного ушкодження своєму брату, і вказав на ніж із слідами крові, який знаходився на підлозі в кімнаті.
		На 02 хвилині 10 секунд відеозапису зафіксовано факт виявлення знаряддя злочину - металевого ножа без рукояті із слідами крові, який в цей час знаходився в куті кімнати поруч із дверима. Натомість за даними протоколу огляду місця події вказаний ніж було виявлено та вилучено посередині кімнати поруч із ліжком.
		Допитані в судовому засіданні поняті ОСОБА_23 та ОСОБА_24 також вказали на те, що бачили ніж із слідами крові у центрі, а не в куті поруч із дверима.
		Будучи допитаним в судовому засіданні як свідок слідчий ОСОБА_25 не зміг пояснити вказаних фактів, разом з тим як і не міг вказати хто вилучав доказ з місця його виявлення та здійснював його переміщення у інше місце.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_26 , який був залученим експертом 11 вересня 2017 року при проведенні огляду місця події, вказав, що саме він здійснював відеозапис та фотографування обстановки вчинення злочину на місці події. Вказаний запис в подальшому надав слідчому для долучення до протоколу огляду. Зазначив, що первинно він провів відеозапис, а після цього фотофіксацію. Вказав, що на час прибуття його на місце події, бачив ніж із слідами крові у центрі кімнати поруч із ОСОБА_8 . Потім ймовірно медиками вказаний ніж був переміщений до дверей у кімнаті. Припустив, що для відтворення первинної обстановки він міг повернути ніж зворотно у його первісне місце у центр кімнати. Надалі у присутності понятих зафіксував його виявлення у центрі кімнати за допомогою фотоапарату.
		Суд вважає вказане порушення істотним для даної справи, оскільки воно могло суттєво змінити об`єктивну картину обстановки правопорушення, а відтак інформація, що міститься у протоколі огляду не в повній мірі відповідає ходу проведення слідчої дії, що надає підстави сумніватись у її достовірності.
		На підставі ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно ч.1 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. 
		Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит. 
		Як вбачається судовим розглядом справи, обвинуваченим ОСОБА_8 фактично не заперечувався той факт, що його не було залучено до проведення огляду місця події у зв`язку з наданням невідкладної медичної допомоги. В подальшому він без зауважень та заперечень за допомогою лікарів самостійно залишив місце події для проїзду в лікарню. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_8 самостійно в судовому засіданні підтвердив, що знаряддя злочину, тобто ніж без рукояті із слідами крові, першочергово знаходився у центрі кімнати поруч із ліжком, тобто у місці, де його вилучення було зафіксоване у протоколі.
		Разом з тим у своїх показаннях наданих в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 підтвердив факт, нанесення ножового поранення в ділянку грудей своєму брату ОСОБА_11 , однак за обставин захисту від його нападу. Відтак пояснення, які були надані ним під час проведення огляду без попереднього повідомлення йому про право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, жодним чином не суперечать лінії захисту та не є істотним порушенням його прав.
		Встановлення судом недопустимості доказів або порушень вимог процесуального закону під час збирання доказів не може повністю спростовувати фактів, які в них зафіксовано, та показання потерпілих та/або свідків (позиція Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 642/5974/13-к).
		Відтак, констатуючи наявність у справі вказаних процесуальних порушень, допущених під час проведення огляду місця події, суд не вбачає необхідним визнавати недопустимими докази, отримані в ході його проведення. 
		Крім того, стороною захисту акцентовано увагу суду на тому, що експерт ОСОБА_19 розпочав проведення судово-медичної експертизи 12 вересня 2017 року, однак слідчим винесено постанову про призначення даної експертизи лише наступного дня - 13 вересня 2017 року. На переконання захисту дана обставина вказує на порушення вимог ст.ст.242-243 КПК України, у їх чинній на той момент редакції.
		Окрім цього, стороною захисту вказано на те, що при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , в порушення порядку її проведення, експертом не було виміряно довжину тіла потерпілого, відтак не визначено його антропометричних даних, а також не вилучена рана для її криміналістичного дослідження. Фактично дана обставина позбавила можливості експерта при проведенні медико-криміналістичної експертизи вірно, повно та всебічно дослідити докази та детально визначити механізм нанесення тілесного ушкодження, а відтак встановити істину у справі.
		Оцінюючи зазначені доводи, суд приймає до уваги показання експерта ОСОБА_19 про можливість допущення ним описки у висновку щодо дати початку проведення експертизи, а відтак вважає доводи сторони захисту з цих підстав недостатніми для визнання висновку судово-медичної експертизи № 116 від 11 жовтня 2017 року недопустимим доказом у справі. 
		Також оскільки вказаний висновок експертизи був отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, а відтак невчинення експертом певних дій під час проведення експертизи, не є підставою для визнання судом даного доказу недопустимим або неналежним.
		Проте, суд погоджується із доводами сторони захисту щодо неповноти проведення досудового розслідування у справі за обставин втрати відомостей про антропометричні дані потерпілого, а також неналежної фіксації ранового каналу при проведенні судово-медичної експертизи трупа, ненадання вилученої рани (ранового каналу) для проведення криміналістичного дослідження у справі. 
		Так, п.2.1.10 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом № 6 Міністерства охорони здоров`я України від 17 жовтня 1995 року, визначено, що дослідження трупа починається з визначення за зовнішніми ознаками статі, віку, будови, ступеня вгодованості. Вимірюється довжина тіла.
		У відповідності до п.2.2.19 вказаних Правил, а також п.5 Порядку вилучення і надсилання об`єктів на лабораторні дослідження, який є додатком № 1 до Правил, визначено обов`язок судово-медичного експерта в разі дослідження ушкоджень колючими, ріжучими, колючо-ріжучими, рубаючими і рублячо-ріжучими предметами сфотографувати труп і ушкодження на ньому із дотриманням судово-медичних правил, а також для судово-медично-криміналістичного дослідження надіслати вилучені відповідним чином куски шкіри з кожним ушкодженням або по одному з однотипних ушкоджень для виявлення наявності металізації, сторонніх включень, а також характеру і особливостей засобу травм.
		Вказаної вимоги при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 експертом дотримано не було як в частині вимірювання довжини тіла, фотографування рани (ранового каналу), так і в частині її вилучення для криміналістичного дослідження.
		У зв`язку із втратою вказаних доказів, питання щодо встановлення механізму нанесення тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_11 на досудовому слідстві на вирішення медико-криміналістичної експертизи не ставились.
		Внаслідок цього не встановлено, зокрема кут під яким ніж міг увійти у тіло потерпілого ОСОБА_11 по відношенню до його сагітальної площини, що в сукупності із наявністю його антропометричних даних, надало б можливість встановити взаємне розташування обвинуваченого та потерпілого у момент заподіяння удару, проаналізувати обставини події, а відтак перевірити правдивість показань обвинуваченого, оскільки інших очевидців події стороною обвинувачення не встановлено, а інших належних доказів на спростування версії обвинуваченого суду не подано.
		Залученими до справи експертами в судових засіданнях неодноразово зазначалось про те, що для перевірки механізму нанесення тілесного ушкодження необхідним та обов`язковим є встановлення антропометричних даних як потерпілого, так і обвинуваченого, які у справі відсутні.
		Продовжуючи висновки щодо неповноти досудового розслідування, суд також зважає, що стороною обвинувачення не ідентифіковано особу, якій належали як сліди крові, що були виявлені на місці події, оскільки за груповою приналежністю вона у потерпілого та обвинуваченого була однакова. Не визначено належність відбитку пальця руки, виявленого на знарядді злочину (рукояті ножа), оскільки вказана інформація має безпосереднє значення для встановлення особи, яка останньою тримала його в руках, а відповідно можливості переходу ножа з рук в руки.
		Незважаючи на те, що проведений у справі комплекс судових імунологічних, цитологічної та дактилоскопічної експертиз не надав необхідного результату, генотипоскопічного дослідження не проведено. Відтак висновки вказаних експертиз не мають жодного доказового значення.
		У відповідності до пояснень сторони захисту та потерпілої, які не оспорювались стороною обвинувачення, тіло потерпілого ОСОБА_11 було поховане на території США, а відтак можливість здобуття таких доказів втрачена.
		Отже, замість доказування у передбачений законом спосіб, позиція сторони обвинувачення у справі була зосереджена виключно на спростуванні механізму нанесення тілесного ушкодження потерпілому, який обвинувачений ОСОБА_8 демонстрував у різних та приблизних до реальних умов і обстановці.
		Відсутність у справі встановлених фактичних даних автоматично спонукає до припущень, які суд не вправі брати до уваги, оскільки у відповідності до конституційно визначеної презумпції невинуватості, усі припущення повинні тлумачитись судом на користь обвинуваченого.
		Крім того, за результатами проведених експертиз, судом задоволено клопотання сторони захисту про залучення до справи спеціаліста  ОСОБА_27 (судово-медичного експерта з вищою кваліфікаційною категорію та вищим кваліфікаційним класом судового експерта із стажем експертної роботи в галузі судової медицини 36 років) для роз`яснення спроможності вказаного ОСОБА_8 механізму нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 . 
		ОСОБА_27 в судовому засіданні надав свій висновок від 03 жовтня 2018 року (т.1 а.с.п.181-185), у відповідності до якого характер і локалізація пошкодження футболки, місце розташування вхідної рани, напрямок і довжина ранового каналу, а також особливість поранення серця (тільки правий шлуночок) свідчать про те, що в момент отримання тілесного ушкодження, тулуб ОСОБА_11 знаходився в положенні нахилу вліво і дещо попереду. За переконанням спеціаліста, саме в такому положенні: по-перше зміщується вліво, внаслідок дії ваги тканини, футболка (і тоді співпадає місце розташування її пошкодження з вхідним отвором на тілі); по-друге - при такому положенні тулуба, дещо зміщується вліво серце, і правий шлуночок більшою частиною виходить з-під грудної клітки і стає доступним для такого ушкодження, як встановлено у даному випадку.
		Згідно висновку спеціаліста, за судово-медичною практикою, удари в серце завдаються як лівою, так і правою рукою нападника. Але при завданні удару лівою рукою ніж направляється вправо від грудної кістки, а не вліво, як в даному випадку. Для завдання такого удару правою рукою, щоб лезо ножа було повернуто доверху, необхідно здійснювати замах з деяким виворотом китиці руки. В обох випадках при входженні леза в тіло мав бути ефект ковзання, що унеможливлювало глибоке проникнення ножа в тіло, так як для цього потрібне зусилля до 12 кг на рукоять ножа.
		Локалізація поранень лівого передпліччя у ОСОБА_8 доступна для заподіяння їх власною рукою, але як свідчить судово-медична практика, ушкодження, які заподіяні власною рукою, як правило розташовані майже перпендикулярно вісі кінцівки, мають характер неглибоких колотих або різаних ран, довжина яких сягає не менш 2/3 ширини передпліччя. В даному випадку локалізація, напрямок, розміри і вид ушкоджень свідчать про те, що вони наносились вістрям ріжучого предмета під деяким кутом. 
		Враховуючи вищевикладене, спеціаліст прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що механізм утворення ушкоджень у ОСОБА_11 та ОСОБА_8 в більшості позицій відповідає показанням ОСОБА_8 та даним експериментального дослідження.
		Роз`яснення з приводу вказаних висновків ОСОБА_27 надав також в судовому засіданні в присутності всіх залучених до справи експертів.
		 
		Отже, судом встановлено, що обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України не має доказового підґрунтя, забезпечується суперечливими доказами та припущеннями, можливість отримання будь-яких інших об`єктивних доказів вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, є вичерпаною.
		Кримінальна відповідальність в Україні та процедура притягнення до кримінальної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України). 
		Один ізнайважливіших конституційнихпринципів щодозахисту основоположнихправ тасвобод людинипри здійсненніпроцедури притягненняособи докримінальної відповідальності(презумпціяневинуватості)закріплено уст.62Конституції України,згідно якогоособа вважаєтьсяневинуватою увчиненні злочинуі неможе бутипіддана кримінальномупокаранню,доки їївину небуде доведенов законномупорядку івстановлено обвинувальнимвироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Положенням статті62Конституції Українипрямо кореспондуютьсянорми ст.17КПК України,у відповідностідо частин2-3яких визначенобільш детально,що ніхтоне зобов`язанийдоводити своюневинуватість увчиненні кримінальногоправопорушення імає бутивиправданим,якщо сторонаобвинувачення недоведе винуватістьособи позарозумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
		Зміст критерію доведення вини «поза розумним сумнівом» сформульований зокрема у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), згідно якого, доведення вини особи у вчиненні злочину має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розглядi справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У справі «Бербера, Мессеге и Хабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
		Разом з тим в основі презумпції невинуватості лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив своїм рішенням у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року.
		Згідно ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Статтею 91 КПК України визначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема це: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		На підставі ст.92 та п.19 ч.1 ст.3 КПК України, обов`язок доказування обставин обвинувачення, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення.
		У відповідності до ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Як встановленообвинувальним актом,11вересня 2017року близько17години 30хвилин умісті НововолинськуВолинської області ОСОБА_8 ,знаходячись уприміщенні квартири АДРЕСА_2 ,перебуваючи устані алкогольногосп`яніння,усвідомлюючи значенняі суспільно-небезпечнийхарактер власнихдій,керуючись метоюумисного протиправногозаподіяння смертііншій людині,під часконфлікту знеповнолітнім ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,з мотивівособистих неприязнихстосунків,що раптововиникли підчас конфлікту,застосувавши ножа,який знаходивсяу квартирі, умисно наніс йому один удар ножем в ліву верхню частину грудної клітки, чим спричинив потерпілому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 116 від 11 жовтня 2017 року, тілесне ушкодження у вигляді колено-різаного, проникаючого поранення на передній поверхні грудної клітки, зліва з локалізацією рани в 4 міжребер`ї та умовній білягрудинній лінії, чим протиправно заподіяв смерть потерпілого ОСОБА_11 .
		Так, ч.1 ст.115 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_8 , передбачено кримінальну відповідальність за вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Проте, за ступенем суспільної небезпечності статтею 118 КК України визначено також відповідальність за умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.
		Отже,крім формивини,у процесідоказування длякваліфікації дійвинного в даному випадку мають юридичне значення: мета, мотив, спосіб вчинення вказаного правопорушення, а також поведінка потерпілого під час вчинення злочину.
		Протягом всього часу розслідування та судового розгляду даної справи сторона захисту наполягала на своїй позиції про те, що ОСОБА_8 11 вересня 2017 року вчинив умисне вбивство ОСОБА_11 за обставин перевищення меж необхідної оборони при захисті від нападу потерпілого. 
		У відповідності до ч.1 ст.36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Згідно ч.3 ст.36 КК України, перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
		Стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. Перехід використовуваних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди свідчить про закінчення посягання.
		При розгляді справ даної категорії суд повинен з`ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
		Щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суд повинен враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров`я) та інші обставини. Якщо суд визнає, що в діях особи є перевищення меж необхідної оборони, у вироку слід зазначити, в чому саме воно полягає.
		Як встановлено у справі за наявними доказами, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 були двоюрідними братами, до 11 вересня 2017 року перебували у стабільних нормальних родинних відносинах. Останній, оскільки був громадянином США, під час довготривалих перебувань на території України систематично проживав у однокімнатній квартирі обвинуваченого. В цей час вони вели спільний побут.
		Вказаний факт підтверджений у справі показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілої ОСОБА_7 , а також свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які протягом значного часу підтримували відносини із ними, свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , які є сусідами ОСОБА_8 .
		Жодних доказів, які б свідчили про наявність заздалегідь обдуманого умислу для вчинення вбивства ОСОБА_8 свого брата, який міг існувати до 11 вересня 2017 року, стороною обвинувачення суду подано не було, відповідно такого у судових засіданнях також не встановлено.
		Показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_12 встановлено також і те, що не існувало жодних передумов для вбивства 11 вересня 2017 року, в час, коли ОСОБА_11 прийшов до квартири ОСОБА_8 , оскільки перший не дивлячись на те, що поводив себе збуджено та агресивно, відносно у спокійній обстановці приступив до приготування вечері.
		Отже, в даній ситуації суд прийшов до висновку про спонтанність та коротку тривалість виниклого між братами конфлікту, який фактично переріс у бійку між ними у кімнаті поруч із сплячою свідком ОСОБА_13 , яка навіть від цього не прокинулась, що стверджується показаннями останньої.
		При цьому суд критично приймає до уваги показання свідка ОСОБА_12 , яка зазначила, що конфлікт між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 відбувався на кухні, а не в кімнаті, оскільки наявні у справі докази свідчать про протилежне.
		Так, фактичними даними встановленими під час проведеного огляду місця події підтверджено, що саме у кімнаті квартири були наявними ознаки бійки у виді пошкодженого комоду, перевернутої табуретки, виявлено знаряддя злочину - ножа без руків`я із слідами крові, а також значну кількість слідів крові на підлозі, стіні, комоді. 
		В той же час на кухні жодних ознак вчинення злочину встановлено не було.
		При оцінці показань свідка ОСОБА_12 суд також приймає до уваги її стан сп`яніння на час вчинення злочину. Крім того, у відповідності до показань ОСОБА_8 , остання під час бійки знаходилась не в кімнаті, а на кухні, у зв`язку з чим не була її очевидцем.
		Суд вправі формувати свої висновки лише на підставі поданих доказів в їх сукупності, проте жодного доказу вчинення злочину у приміщенні кухні квартири стороною обвинувачення, крім суперечливих показань в цій частині свідка ОСОБА_12 , здобуто не було. В цій справі усі неспростовані стороною обвинувачення суперечності судом тлумачаться на користь обвинуваченого.
		Судом прийнято до уваги і те, що свідок ОСОБА_12 , так само як і свідок ОСОБА_13 , в судових засіданнях вказували на те, що не були очевидцями бійки, а відтак про детальні обставини заподіяння тілесних ушкоджень як потерпілому, так і обвинуваченому вказати не можуть. Дана обставина також є свідченням лише того факту, що в момент виникнення конфліктної ситуації обвинувачений та потерпілий перебували на самоті, а відтак події, що відбувались надалі, могли бути пов`язаними виключно із активними діями останніх.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_8 про існування на час вчинення ним інкримінованого правопорушення нападу на нього з боку потерпілого ОСОБА_11 підтверджені у справі наступними доказами.
		Зокрема, прямим доказом реальності посягання на життя та здоров`я обвинуваченого, є встановлені у нього тілесні ушкодження, які виникли під час конфлікту з ОСОБА_11 .
		Так, в ході огляду в судовому засіданні відеозапису, який було долучено до протоколу огляду місця події від 11 вересня 2017 року встановлено, що ОСОБА_8 був присутнім на місці події, а в той же час йому надавалась невідкладна медична допомога лікарями екстреної медичної допомоги ОСОБА_14 та ОСОБА_28 .
		Останні в судових засіданнях вказували на діагностування у обвинуваченого ОСОБА_8 двох ножових поранень лівого передпліччя, внаслідок яких відбулась значна втрата крові, що могло загрожувати його здоров`ю. У зв`язку з неможливістю припинення кровотечі доставили ОСОБА_8 у хірургічне відділення лікарні.
		В той же час суд звернув увагу на те, що свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_28 у своїх показаннях ствердили, що обвинувачений ОСОБА_8 на місці події не знав про смерть брата, а тому переживав за його здоров`я. Дана обставина стороною захисту представлена в судовому засіданні як турбота про брата та відсутність мотиву і мети заподіяти шкоду життю і здоров`ю потерпілого. З такою позицією захисту свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_28 погодились, оскільки із своєї суб`єктивної сторони сприйняли дану поведінку обвинуваченого такою.
		Показання лікарів також підтверджені у справі рапортом чергового Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області від 11 вересня 2017 року, яким зареєстровано повідомлення лікарів про отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень у виді різаних ран лівого передпліччя, картою виїзду швидкої медичної допомоги № 9748 від 11 вересня 2017 року із зазначенням даного діагнозу, повідомленням Нововолинської центральної лікарні № 1499 від 13 вересня 2017 року, яким підтверджено цей же діагноз.
		Також проведеним11вересня 2017року оглядоммісця подіїна місці вчинення кримінального правопорушення встановлено незначну кількість слідів крові біля тіла потерпілого ОСОБА_11 та в напрямку від тіла до квартири ОСОБА_8 . Проте значну кількість слідів крові було виявлено на підлозі у коридорі квартири АДРЕСА_4 , у ванній кімнаті, а також на килимі, стіні та ліжку у кімнаті вказаної квартири, тобто у місці, де безпосередньо перебував ОСОБА_8 .
		На переконання суду вказана обставина є свідченням того, що переважна більшість втраченої крові на місці події належала саме обвинуваченому ОСОБА_8 , а не потерпілому ОСОБА_11 . 
		Про отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень в ході конфлікту із потерпілим ОСОБА_11 вказували також в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_12 . Остання також зазначила про те, що намагалась зупинити кровотечу на лівій руці обвинуваченого шляхом перев`язки її дротом. Крім того вказала, що порізи на передпліччі ОСОБА_8 побачила відразу ж після конфлікту останнього із братом, після того як останній вибіг із квартири.
		Більш широко у справі тілесні ушкодження ОСОБА_8 описані у протоколі його освідування на предмет виявлення видимих тілесних ушкоджень, складеним оперуповноваженим ОСОБА_17 при поміщенні ОСОБА_8 до ізолятора тимчасового тримання. Так, оперуповноваженим на тілі ОСОБА_8 встановлено подряпини на носі та губі, забої на локті правої руки, подряпина на лівому плечі, забій на лікті лівої руки, а також три порізи на лівій руці, забій на животі, осаднення на лівій нозі (сліди крові).
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 підтвердив наявність у ОСОБА_8 вказаних тілесних ушкоджень, зазначив, що при складенні протоколу ОСОБА_8 пояснював, що отримав дані тілесні ушкодження в ході конфлікту з ОСОБА_11 . 
		Встановлення пошкоджень носа та губи обвинуваченого також є підтвердженням його показань про нанесення потерпілим йому двох ударів кулаками у голову. 
		В той же час наявність тілесних ушкоджень у виді ран в ділянці лівого передпліччя ОСОБА_8 були встановлені висновком судово-медичної експертизи № 1017 від 18 жовтня 2017 року, у відповідності змісту якого вони виникли в результаті травмуючої дії гостро-ріжучого предмету, цілком можливо в час інкримінованої події. За ступенем тяжкості вказані ушкодження експертизою віднесені до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше 6 діб. 
		Характер та локалізація тілесних ушкоджень обвинуваченого при умові його захисту рукою від ударів, не виключають спрямованості таких ударів в область життєво важливих органів обвинуваченого, зокрема голови або шиї, що також підтверджує показання останнього.
		Відтак, суд прийшов до висновку про доведеність факту отримання обвинуваченим ОСОБА_8 вказаних тілесних ушкоджень саме в час та на місці вчинення правопорушення.
		Даний факт жодним доказом не було спростовано стороною обвинувачення, так само як і не подано жодного доказу, який би міг свідчити про нанесення ОСОБА_8 собі вказаних порізів самостійно.
		Доказом існування обставин бійки або боротьби є встановлення під час огляду місця події від 11 вересня 2017 року наявності одного колено-різаного поранення у потерпілого ОСОБА_11 . 
		Наявність одного тілесного ушкодження у потерпілого ОСОБА_11 у виді колено-різаного, проникаючого поранення на передній поверхні грудної клітини зліва також підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 116 від 11 жовтня 2017 року. Саме вказане тілесне ушкодження спричинило смерть потерпілого.
		При цьому суд звернув увагу і на те, що за встановлених обставин у потерпілого було виявлене лише одне поранення, натомість у обвинуваченого встановлено їх кілька. Даний факт є свідченням того, що порання ОСОБА_8 за часом передували пораненню ОСОБА_11 , оскільки останнє виявилось смертельним, що також є підтвердженням правдивості показань обвинуваченого.
		Цією ж експертизою встановлено, що вказане тілесне ушкодження потерпілого утворилось від дії предмета по типу «ножа» з односторонньою заточкою клинка, а розміри рани свідчать про те, що здійснення поранення було можливим із застосуванням виявленого на місці події знаряддя злочину.
		Проведеним оглядом місця події від 11 вересня 2017 року встановлено наявність лише одного металевого ножа із слідами крові, що є підтвердженням факту заподіяння тілесних ушкоджень як потерпілому, так і обвинуваченому, одним знаряддям вчинення злочину.
		Саме про вказаний ніж як знаряддя злочину вказував у своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_8 .
		Доказів про те, що під час події вказаний ніж переходив із рук в руки суду подано не було.
		На дослідженому в судовому засіданні речовому доказі, а саме футболці фіолетового кольору, в яку був одягнений потерпілий ОСОБА_11 , встановлено одне пошкодження спереду з правого боку.
		Висновком судової медико-криміналістичної експертизи № 64-МК від 27 жовтня 2017 року підтверджено, що дане пошкодження на футболці, вилученій з трупа ОСОБА_11 є колено-різаним і утворилося від одноразової дії плаского колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа з лезом і обушком, який, як встановлено судом, фактично відповідає виявленому знаряддю вчинення злочину. Вказане пошкодження футболки не співпадає з пошкодженням на тілі потерпілого, що свідчить про зміщення одягу по висоті і ширині. 
		На переконання суду невідповідність розташування єдиного ушкодження на футболці потерпілого, яке містилось з правої сторони, із розташуванням нанесеного єдиного тілесного ушкодженням на тілі ОСОБА_11 , яке знаходилось з лівої сторони є беззаперечним доказом ознак боротьби обвинуваченого та потерпілого в момент заподіяння смертельного поранення, що також відповідає показанням обвинуваченого ОСОБА_8 .
		Вказана обставина абсолютно виключає можливість нанесення потерпілому прямого удару лезом ножа у статичному положенні, а разом з тим є свідченням того, що під час нанесення удару потерпілий активно рухався, оскільки одягнена на нього футболка зазнала значного зміщення, при цьому не лише в ліву сторону, а й до низу.
		Встановлена слідова інформація крапель крові на тілі та одязі потерпілого та обвинуваченого вказують на те, що обидва в момент, який виник відразу ж після заподіяння тілесних ушкоджень перебували у вертикальному або близькому до нього положенні. До аналогічних висновків щодо положення потерпілого прийшов експерт ОСОБА_19 надаючи висновок № 116 від 11 жовтня 2017 року.
		Характер та локалізація тілесних ушкоджень потерпілого та обвинуваченого вказують на те, що у момент заподіяння тілесних ушкоджень вони знаходились у положенні лицем один до одного.
		Отже, вказані ознаки підтверджують те, що смертельний удар міг відбутись під час боротьби, як про це зазначав у своїх показаннях обвинувачений.
		Про дані обставини також свідчила в судових засіданнях експерт ОСОБА_20 , стверджуючи про їх відповідність показанням ОСОБА_8 .
		Крім тогопроведеним всудовому засіданніоглядом знаряддявчинення кримінальногоправопорушення -ножа безрукояті,а такожвисновкомсудової медико-криміналістичноїекспертизи №64-МКвід 27жовтня 2017року встановлено,що він є достатньо великим - 33 см та гострим.
		Даний факт підтверджує те, що удар був невеликої сили, оскільки лезо ножа у м`які тканини тіла потерпілого зайшло лише на 5 см, що також підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 116 від 11 жовтня 2017 року.
		Протягом досудового розслідування та судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_8 жодним чином не заперечував свою причетність до заподіяння вказаного тілесного ушкодження потерпілому за умов захисту від нападу останнього.
		Стороною обвинувачення не здобуто та не подано суду жодного доказу, на підставі якого можливо встановити механізм та порядок нанесення тілесних ушкоджень як потерпілому, так і обвинуваченому.
		Під час слідчого експерименту на досудовому розслідуванні та в судовому засіданні під час розгляду справи обвинувачений ОСОБА_8 самостійно дав показання та демонстрував механізм нанесення тілесного ушкодження. Відтворюючи вказану ним обстановку ОСОБА_8 двічі демонстрував спосіб захисту від нападу ОСОБА_11 та нанесення останньому удару в грудну клітку.
		Внаслідок продемонстрованого обвинуваченим механізму нанесення тілесних ушкоджень, судом встановлено, що вони в цілому відповідають іншим здобутим у справі доказам.
		Однак, в ході демонстрації обвинуваченим в судовому засіданні потенційного удару встановлені також сумніви та суперечності, які виникли між стороною обвинувачення та експертом ОСОБА_19 з одного боку, а також стороною захисту та експертом ОСОБА_20 з іншого боку, з приводу спроможності заподіяння смертельного тілесного ушкодження потерпілому за обставин вказаних у показаннях обвинуваченого.
		Так, судмедексперт ОСОБА_19 в судовому засіданні констатував про імітацію обвинуваченим удару, який за напрямом по відношенню до сагітальної площини тіла потерпілого відрізняється від встановленого ним під час проведення експертизи напряму наявного ранового каналу тілесного ушкодження ОСОБА_11 . Зокрема, ОСОБА_8 показав удар, при нанесенні якого мав утворитись рановий канал з напрямом справа-наліво, натомість у потерпілого ОСОБА_11 експерт виявив рановий канал зліва-направо. 
		При цьому суд звернув увагу і на те, що експертами в судовому засіданні не висловлювались будь-які зауваження чи заперечення щодо інших можливих обставин події, зокрема щодо способу заподіяння тілесних ушкоджень обвинуваченому ОСОБА_8 потерпілим ОСОБА_11 , а також ознак напряму ранового каналу, які могли утворитись внаслідок продемонстрованого обвинуваченим удару по відношенню до фронтальної та горизонтальної площини тіла потерпілого. Усі залучені до справи експерти та спеціаліст вказали на можливість нанесення смертельного удару потерпілому в умовах боротьби з обвинуваченим.
		Отже, в даному випадку невідповідність напряму продемонстрованого удару обвинуваченого по відношенню до сагітальної площини тіла потерпілого була встановлена як єдина суперечність у показаннях обвинуваченого та фактичними обставинами справи.
		На переконання суду за наслідками криміналістичного аналізу продемонстрованого ОСОБА_8 під час слідчого експерименту та в судовому засіданні механізму нанесення ним у боротьбі ОСОБА_11 колено-різаного тілесного ушкодження, незважаючи на повторне невірне вказання обвинуваченим напряму удару - справа-наліво, можливість нанесення ним удару - зліва-направо виключена не була, оскільки на вказані обставини могли впливати як взаємне розміщення обвинуваченого та потерпілого в момент заподіяння удару, так і можливість повороту кисті руки обвинуваченого в момент заподіяння удару.
		Фактична спроможність нанесення такого удару була також продемонстрована стороною захисту в судовому засіданні під час імітації способу вчинення правопорушення.
		Отже, аналіз описаних доказів у їх сукупності вказує на те, що моменту заподіяння смертельного поранення потерпілому ОСОБА_11 передував раптовий напад останнього на обвинуваченого ОСОБА_8 . За встановлених судом обставин, така поведінка потерпілого ОСОБА_11 , зокрема інтенсивність і характер його дій, які проявились у формі нанесення обвинуваченому ОСОБА_8 мінімум двох ударів із застосуванням ножа в передпліччя лівої руки під час захисту від ударів вказаною рукою, цілком могла надавати останньому підстави сприймати загрозу як реальну.
		Водночас, за встановлених обставин справи та продемонстрованого обвинуваченим механізмом нанесення тілесного ушкодження потерпілому, суд прийшов до висновку, що в конкретній обстановці для відвернення чи припинення посягання потерпілого, обвинувачений мав реальну можливість уникнути заподіяння шкоди потерпілому у виді смертельного тілесного ушкодження, однак цього не зробив.
		Зокрема встановлено, що в умовах боротьби обвинувачений ОСОБА_8 прикладаючи власні зусилля викручував праву руку потерпілого із ножем саме в сторону грудної клітки останнього, а не в іншу сторону від тіла потерпілого.
		В тойже час,за описаногообвинуваченим механізмунанесення тілесногоушкодження,лезо ножа,яке вжебуло викрученев сторонугрудної кліткипотерпілого,під дією сили ОСОБА_8 та/або ОСОБА_11 переміщалось у повітрі по відношенню до сагітальної площини тіла потерпілого справа-наліво поки не досягло певної умовної крайньої («критичної») точки.
		Встановлений експертизою напрямок ранового каналу у тілі потерпілого свідчить про те, що після цього лезо ножа було скероване виключно під дією сили обвинуваченого в протилежну сторону, тобто зліва-направо та в бік грудної клітки потерпілого, внаслідок чого потрапило у неї досягнувши серця потерпілого, що спричинило смерть останнього.
		Вказана обставина свідчить про умисел обвинуваченого та явну невідповідність характеру небезпеки, що загрожувала ОСОБА_8 , який захищався, оскільки у нього були можливості при цьому відвернути ніж в будь-яку із сторін ліву чи праву, а не спрямовувати його в напряму грудей потерпілого.
		Відтак, застосований спосіб захисту та заподіяння шкоди у вигляді позбавлення життя за даних конкретних обставин справи явно не відповідали обстановці захисту, а відтак ОСОБА_8 діяв з перевищенням меж необхідної оборони.
		У відповідності до ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Проте, всупереч ч.2 ст.9, ст.ст.84 та 91 КПК України, докази, які підтверджують очевидні обставини оборони обвинуваченого від нападу потерпілого при вчиненні інкримінованого правопорушення були проігноровані стороною обвинувачення та не знайшли свого відображення у пред`явленому обвинуваченні.
		Натомість обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, не підтверджене жодним доказом. 
		Наявні докази у справі, що підтверджують смерть потерпілого від ножового поранення, а також встановлені суперечності щодо способу нанесення вказаного поранення потерпілому, жодним чином не спростовують можливість вчинення умисного вбивства за умови перевищення меж необхідної оборони від нападу потерпілого у відповідності до ч.3 ст.36 КК України. 
		Усі інші припущення щодо вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, суперечать презумпції невинуватості, а також принципу доказування «поза розумним сумнівом», - не можуть бути покладені в основу обвинувачення.
		Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Згідно ч.3 згаданої статті, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Розглядаючи справу суд прийшов до переконання, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 слід перекваліфікувати як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст.118 КК України.
		Така перекваліфікація буде відповідати умовам, передбаченим ч.3 ст.337 КПК України та не буде порушувати прав обвинуваченого.
		При призначенні покарання ОСОБА_8 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, його суспільну небезпеку, дані про особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Відповідно до ст.12 КК України вчинений обвинуваченим злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
		Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він є особою молодого віку, не одружений, на утриманні дітей не має, не працює, на обліку у лікарів на нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст.89 КК України вважається таким, що судимості не має.
		До обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_8 суд відносить щире каяття у вчиненні умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони та активне сприяння розкриттю вказаного злочину.
		Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_8 , суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		За наведених вище обставин, зважаючи на тяжкі наслідки вчиненого, суд приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_8 слід призначити покарання в межах санкції ст.118 КК України у виді позбавлення волі, що є необхідним і достатнім для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.
		Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
		Накладений арешт майна слід скасувати.
		Цивільний позов у справі не заявлявся, процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 337, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.118 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
		У відповідності до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_8 в строк відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення з 11 вересня 2017 року з розрахунку день за день, який станом на день ухвалення вироку становить 2 (два) роки 6 (шість) місяців 1 (один) день, у зв`язку з чим вважати призначене покарання повністю відбутим.
		До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді тримання ОСОБА_8 під вартою змінити на особисте зобов`язання.
		Покласти на ОСОБА_8 обов`язки:
		1. на першу вимогу з`являтись до суду, у провадженні якого буде знаходитись дана справа;
		2. без дозволу суду не відлучатись із міста Нововолинська Волинської області.
		Звільнити ОСОБА_8 з-під варти негайно після проголошення вироку.
		Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 12 вересня 2017 року - скасувати.
		Речові докази: металевий ніж без руків`я довжиною 33 см , а також: тапочки та шорти, фрагмент утепленої тканини (одіяло), футболку фіолетового кольору, шорти з візерунком лабіринту, труси світло-синього кольору, пластикову табуретку, джинсові штани синього кольору, кофту, рушник з тканини рожевого кольору, пару тапок чорного кольору, жіночі чоботи (сапожки), зрізи нігтів з рук ОСОБА_11 , зрізи з рук ОСОБА_8 , матеріали на ДНК дослідження з піднігтьового вмісту рук ОСОБА_11 та матеріали на ДНК дослідження з піднігтьового вмісту рук ОСОБА_8 , сліди пальців рук, які поміщені в пакет експертної служби №2185160 та два паперових конверти з дактилокартами ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , а також змиви РБК та контрольні чисті бинти, які передані на відповідальне зберігання в камеру зберігання Нововолинського відділення поліції Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області  знищити.
		Стягнути зобвинуваченого ОСОБА_8 судові витрати,пов`язані іззалученням експертів,у зв`язкуз проведеннямдактилоскопічної експертизи№ 515від 09.10.2017року врозмірі 989грн.60коп.,імунологічної експертизи№ 180від 17.10.2017року -4759грн.04коп.,імунологічної експертизи№ 181від 17.10.2017року -4759грн.04коп.,дактилоскопічної експертизи№516від 30.10.2017року 1360грн.70коп.,імунологічної експертизи№ 184від 31.10.2017року -2974грн.40коп.,імунологічної експертизи№ 200від 30.10.2017року -2379грн.52коп.,а всього стягнути 17222 (сімнадцять тисяч двісті двадцять дві) гривень.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Роз`яснити потерпілій її право отримати в суді копію даного вироку.
		 
		Головуючий:                            (підпис)
		 
		Судді:                                (підписи)
		 
		Згідно з оригіналом.
		Суддя Володимир-Волинського міського суду                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...