Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/4200/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2020. Зареєстровано: 13.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2020.
Дата набрання законної сили: 12.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/28812/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		12 березня 2020 року 
		м. Київ
		справа №727/4200/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/28812/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача          Саприкіної  І.  В., 
		суддів                    Чиркіна  С.  М., Шарапи  В.  М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Смілянець  Е.  С., судді: Охрімчук  І.  Г., Капустинський  М.  М.) від 09  вересня 2019  року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання незаконним дій посадових осіб,
		УСТАНОВИВ:
		У травні 2015  року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.  Чернівці з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області), в якому просив:
		- визнати незаконними дії службових осіб відповідача та скасувати постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення від 10  липня 2014  року №  157 та від 11  вересня 2014   року №  179;
		- визнати нечинними приписи від 10  липня 2014  року №  00234, від 11  вересня 2014  року №  00259; акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04  листопада 2014  року, від 12  червня 2014  року, від 02  вересня 2014  року; протоколи про адміністративне правопорушення від 12  червня 2014  року №  00101 та від 02  вересня 2014  року №  00187; розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суми 7,  84  грн. та 1  529,  88  грн.
		Шевченківський районний суд м.  Чернівці рішенням від 20 червня 2019  року задовольнив позов частково. Визнав дії службових осіб ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області незаконними. Скасував постанову про накладення адміністративного стягнення від 10  липня 2014   року №  157, винесену державним інспектором сільського господарства Чернівецької області Косар  Д.  В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.  531, 533 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170  грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрив. Скасував постанову про накладення адміністративного стягнення від 11  вересня 2014  року №  179, винесену державним інспектором сільського господарства Чернівецької області Мензак  В.  І. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.  1885 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 160  грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрив. Скасував припис від 11  вересня 2014  року №  00259, виданий державним інспектором сільського господарства Чернівецької області Костащуком  В.  М. громадянину ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
		Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року апеляційна скарга була залишена без руху із встановленням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням належних та допустимих доказів в підтвердження пропуску такого строку протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.
		На виконання вимог цієї ухвали 12 серпня 2019 року ОСОБА_1 надіслав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 червня 2019 року, мотивуючи її тим, що сам позивач отримав копію вказаного судового рішення 08 липня 2019 року, а його представник Тимчук  В.  Д., яка отримала копію рішення 25 червня 2019 року, не повідомила про це позивача, оскільки захворіла.
		Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 вересня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження відповідно до п.  4 ч.  1 ст.  299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені позивачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Приймаючи вказане судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в силу положень ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, можуть бути подані протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення. ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження, визначений ст. 286 КАС України, оскільки рішення суду першої інстанції прийнято 20 червня 2019  року, однак апеляційна скарга позивачем подана лише 18  липня 2019 року. 
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року і направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційним судом не було враховано поважність причин пропуску вказаного строку, зокрема те, що позивач дізнався про прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції лише 08 липня 2019 року, коли отримав його повний текст.
		05 листопада 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 11 березня 2020 року призначив її до розгляду.
		Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Пунктом 4 ч. 1 ст. 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020  року у справі №  420/5137/18 та від 27 лютого 2020 року у справі №  826/9915/18.
		Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.
		З оскаржуваної ухали суду апеляційної інстанції вбачається, що підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме ненадання у встановлений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху строк заяви про поновлення строку з зазначенням інших підстав, які б свідчили про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
		Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції обставин, які зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, як таких, що підтверджують поважність причин пропуску строку. 
		Що стосується посилання позивача на той факт, що його представник Тимчук  В.  Д. вчасно не повідомила його про наявність рішення Шевченківського районного суду м.  Чернівці від 20 червня 2019 року через хворобу, а самим ОСОБА_1 отримано копію оскаржуваного судового рішення лише 08 липня 2019 року, колегія суддів погоджується з твердженнями апеляційного суду про безпідставність вказаних доводів скаржника з огляду на таке.
		З матеріалів справи убачається, що згідно довіреності від 01 грудня 2014 року, посвідченою приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Троянською  М.  М. та зареєстрованою в реєстрі за №  1608, Тимчук  В.  Д. є представником ОСОБА_1 та уповноважена, зокрема, вести справи в судах з правом підпису необхідних документів по справах.
		25 червня 2019 року ОСОБА_2 отримала повний текст рішення суду першої інстанції, про що свідчить відповідна розписка.
		Частиною 1 ст. 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
		Відповідно до ч. 1 ст. 60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.
		Згідно з ч. 7 ст. 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
		При цьому, колегія суддів звертає увагу, що незабезпечення належного представництва адвокатом інтересів довірителя не є поважною обставиною для поновлення строку апеляційного оскарження.
		Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 10 лютого 2020 року у справі №  826/15309/18.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ані під звернення до суду апеляційної інстанції, ані в касаційній скарзі позивачем не було надано будь-яких доказів на підтвердження хвороби його представника Тимчук  В.  Д.
		Як зазначив Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30  серпня 2006 року (справа «Каменівська проти України»): «…право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
		Отже, законодавцем встановленими строками обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах.
		Ураховуючи зазначене, колегія суддів суду касаційної інстанції, не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які б могли призвести до скасування оскаржуваного рішення.
		З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного адміністративного суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач:                                                                                І.  В.  Саприкіна
		Судді:                                                                                                    С.  М.  Чиркін
		                                                                                                    В.  М.  Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...