Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/867/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2020. Зареєстровано: 13.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2020.
Дата набрання законної сили: 12.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/48427/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		12 березня 2020 року 
		Київ
		справа №824/867/17-а
		провадження №К/9901/48427/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
		розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу 
		за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування відмови, стягнення грошової допомоги, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Боднарюка О. В., та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Боровицького О. А., Сапальової Т. В., Матохнюка Д. Б.
		І. Суть спору
		1. В листопаді 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (надалі також ГУ ДФС у Чернівецькій області, відповідач), у якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просив:
		1.1. визнати протиправною та скасувати відмову ГУ ДФС у Чернівецькій області від 27 жовтня 2017 року № 669/ц/24-13-04-08;
		1.2. стягнути з ГУ ДФС у Чернівецькій області на його користь одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, відповідно до Закону України «Про міліцію» та Порядку умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 850 в розмірі 240000,00 гривень;
		1.3. стягнути з ГУ ДФС у Чернівецькій області на його користь судовий збір в сумі 1280,00 гривень.
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на небажання відповідача виконати вимоги закону щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що, своєю чергою, порушує його законні права, оскільки наявність у нього права на отримання такої допомоги встановлена відповідними судовими рішеннями, які набрали законної сили, а саме: постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, яку залишено без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року у відповідній частині.
		3. Відповідач позовні вимоги не визнав та вказав, що резолютивна частина постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року не містить прямого зобов`язання щодо проведення нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги та, відповідно, підстави для вчинення таких дій, на його думку, відсутні.
		4. Також відповідач із посиланням на положення статті 354 Податкового кодексу України, статті 20-23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (надалі - Порядок № 850), зауважив про відсутність у нього законодавчо визначених повноважень щодо звернення до МВС України з документами про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		5. З 6 грудня 2000 року позивач прийнятий на службу в податкову міліцію.  Наказом ГУ ДФС у Чернівецькій області від 9 грудня 2016 року № 263-о позивача звільнено з 9 грудня 2016 року з податкової міліції за пунктом 65 підпунктом «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу викриття кримінальних правопорушень в митній сфері оперативного управління Головного управління ДФС у Чернівецькій області підполковника податкової міліції.
		6. 30 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності по захворюванню, пов`язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ (податкової міліції) на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління Головного управління ДФС у Чернівецькій області, на підставі  постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850. До вказаної заяви позивач додав довідку МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого від 13 грудня 2016 року серія 10ААА № 007457, копію довідки МСЕК до акта огляду медико-соціальною комісією від 13 грудня 2016 року серія 12 ААА № 240867, копію свідоцтва про хворобу від 8 грудня 2016 року, видану військово - лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області», копію паспорта та копію ідентифікаційного коду.
		7. За результатами розгляду вказаної заяви ГУ ДФС у Чернівецькій області листом від 6 лютого 2017 року № 14/9/24-13-04-18 повідомило позивача, що відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» Закон України «Про міліцію» втратив чинність, тому відсутні підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням групи інвалідності та втратою працездатності колишнім працівником податкової міліції.
		8. 13 лютого 2017 року позивач повторно звернувся про виплату одноразової грошової допомоги. Листом від 15 лютого 2017 року № 32/ц/24-13-04-18 у задоволенні заяви йому відмовлено.
		9. 1 березня 2017 року позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, в якій просив розглянути питання щодо призначення та виплати йому грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до Закону України «Про міліцію» та Порядку № 850.
		10. 3 квітня 2017 року Державною фіскальною службою України за результатами поданої позивачем скарги роз`яснено, що виплата одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції здійснювалась підрозділом, у якому проходив службу працівник податкової міліції. Працівники податкової міліції проходять службу у складі Державної фіскальної служби України і не належать до органів внутрішніх справ. На сьогодні проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано.
		11. Відмови відповідача щодо задоволення заяв позивача про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності по захворюванню, пов`язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ (податкової міліції), оскаржувалися останнім до суду.
		12. Так, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі №824/115/17-а за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Чернівецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування відмов, зобов`язання вчинити дії, позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано відмови ГУ ДФС у Чернівецькій області, оформлені листами від 6 лютого 2017 року № 14/ц/24-13-04-18 та від 15 лютого 2017 року № 32/ц/24-13-04-18 щодо відмови у призначенні та проведенні виплати одноразової грошової допомоги; визнано протиправною та скасовано відмову Державної фіскальної служби України, оформлену листом від 3 квітня 2017 року № 4618/ц/99-99-04-04-02-14, щодо відмови у призначенні та проведенні виплати одноразової грошової допомоги; зобов`язано ГУ ДФС у Чернівецькій області та Державну фіскальну службу України повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 30 січня 2017 року, 13 лютого 2017 року та 1 березня 2017 року щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію», Порядку № 850 та за результатами прийняти мотивовані рішення. 
		13. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 скасовано в частині стягнення судового збору та в цій частині прийнято нову постанову про стягнення з ГУ ДФС у Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань судових витрат (судового збору) на користь ОСОБА_1 в сумі 1280,00 гривень та стягнення з Державної фіскальної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань судових витрат (судового збору) на користь ОСОБА_1 в сумі 1280,00 гривень. У решті постанову суду залишено без змін.
		14. 19 жовтня 2017 року позивач подав до ГУ ДФС у Чернівецькій області заяву, у якій просив виконати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року та призначити і виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, передбаченого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
		15. Проте, листом від 27 жовтня 2017 № 669/ц/24-13-04-08 відповідач повідомив позивача, що відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» Закон України «Про міліцію» втратив чинність, тому відсутні підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням групи інвалідності та втратою працездатності колишнім працівником податкової міліції. Також зауважив, що резолютивні частини вищевказаних судових рішень не містять зобов`язань ГУ ДФС у Чернівецькій області провести нарахування та виплату позивачу допомоги, що, своєю чергою, також свідчить про відсутність підстав для проведення нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		16. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, адміністративний позов задоволено повністю.
		17. При ухвалені рішення суд першої інстанції виходив із того, що право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої положеннями Закону України «Про міліцію», зберігається за працівниками міліції та працівниками податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, і здійснюється відповідно до порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про національну поліцію».
		18. Крім того, суд першої інстанції констатував, що отримавши відповідну заяву позивача та доданий до неї повний пакет документів, відповідач зобов`язаний був відповідно до встановлених пунктом 8 Порядку № 850 вимог направити до МВС висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в податковій поліції, та інші визначені Порядком № 850 документи для прийняття рішення.
		19. Обрана позивачем форма захисту порушеного права в частині стягнення грошової допомоги, на думку суду першої інстанції, у даному випадку є належним способом захисту. Така позиція вмотивована тим, що позивач, намагаючись захистити свої законні права та інтереси, неодноразово звертався до відповідача із відповідними заявами, а також і до суду, проте, такі дії позивача не призвели до очікуваного результату.
		20. Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції про протиправність дій відповідача погодився.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції  
		21. У касаційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування з боку судів першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
		22. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі відповідач наполягає на відсутності в резолютивній частині постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року зобов`язання щодо проведення нарахування та виплати позивачу відповідної допомоги, що, на його переконання, свідчить про відсутність підстав для вчинення таких дій.
		23. Також відповідач указує на те, що Порядок № 850 не містить жодного положення стосовно обов`язку ГУ ДФС у Чернівецькій області надсилати документи для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності до ДФС України, МВС чи іншого центрального органу виконавчої влади.
		24. Крім того, ГУ ДФС у Чернівецькій області наголошує на тому, що судом апеляційної інстанції не дотримано вимоги частини третьої статті 126 КАС України, а саме: не вручено належним чином сторонам повістки в судове засідання, чим порушено передбачене положеннями пункту 2 частини третьої статті 44 КАС України  право відповідача брати участь в судовому засіданні.
		25. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		26. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про те, що протиправність відмови відповідача у призначенні та проведенні йому виплати одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України «Про міліцію», встановлена судовими рішеннями Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року та Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року у справі № 824/115/17-а. Позивач також зауважував, що постанова Уряду від 21 жовтня 2015 року № 850, яка, на думку відповідача, не поширюється на працівників податкової міліції, прийнята відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію».
		V. Джерела права й акти їх застосування
		27. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		28. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		29. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		30. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
		31. Приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		32. Положеннями статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено права та обов`язки учасників справи.
		33. Так, згідно з вимогами частин першої та другої вказаної статті учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
		Учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
		34. Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (частина перша статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України).
		35. За правилами частини третьої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
		36. Згідно з частиною четвертою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
		37. Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
		38. Згідно з частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
		VI. Оцінка Верховного Суду          
		39. Перевіривши оскаржуване судове рішення апеляційного суду на предмет дотримання норм процесуального права, Верховний Суд установив таке.
		40. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС України в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 у цій справі, а ухвалою від 12 січня 2018 року справу призначено до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 24 січня 2018 року на 14 год 40 хв. 
		41. У матеріалах справи містяться телефонограми, датовані 23 січня 2018 року, за допомогою яких сторін повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду в судовому засіданні.
		42. Отже, виклик в судове засідання здійснено за день до його проведення.
		43. Досліджуючи матеріали справи, Верховний Суд установив, що судом апеляційної інстанції не дотримано встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України вимоги щодо належного та своєчасного повідомлення відповідача про дату, час і місце апеляційного розгляду справи та строки щодо вручення судового виклику.
		44. Таким чином, за відсутності в матеріалах справи доказів направлення судом апеляційної інстанції повістки про виклик відповідача та/або будь-яких інших доказів повідомлення його про дату, час і місце апеляційного розгляду у строк, достатній для прибуття до суду для участі в судовому засіданні, у Верховного Суду відсутні підстави вважати, що скаржник був належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду.
		45. У цьому контексті Верховний Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 8 листопада 2018 року, у справі «Созонов та інші проти України», в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
		VІI. Висновки по суті вимог касаційної скарги
		46. За таких обставин, беручи до уваги той факт, що розгляд адміністративним судом справи за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання (якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою), є обов`язковою підставою для скасування відповідного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду, ухвалену 24 січня 2018 року і направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		47. Поряд із цим, колегія суддів зауважує, що оскільки в процесі розгляду касаційної скарги ГУ ДФС у Чернівецькій області суд касаційної інстанції встановив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, в межах розгляду даної скарги Верховний Суд не переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції на предмет дотримання останнім норм матеріального права.
		48. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		VІІI. Судові витрати
		49. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.
		Керуючись пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області задовольнити частково.
		2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі № 824/867/17-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович
		 
		Судді                                                                                                    В. М. Бевзенко 
		 
		                                                                                                    Н. А. Данилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...