Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 488/5911/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2020. Зареєстровано: 13.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.03.2020.
Дата набрання законної сили: 07.04.2020
Номер судового провадження: 1-кп/488/138/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018150050002715

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 488/5911/18
		провадження № 1-кп/488/138/20
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		      06.03.2020 року
		 
		    Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі: судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , розглянувши в судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали кримінального провадження за обвинуваченням,-
		 
		    ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, працює неофіційно на будівництві, розлученого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - 
		   за ч.1 ст. 125, ч.1 ст.186 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_5 12.12.2018приблизно о14год.30хв.,знаходячись вприміщенні літньоїкухні натериторії домоволодіння   АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклих особистих неприязних відносин, при спілкуванні з потерпілою ОСОБА_7 , маючи умисел на спричинення останній тілесних ушкоджень, наніс їй не менше 7 ударів руками та ногами в область голови та тулубу, тим самим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді синців лівої сідничної складки, тильній поверхні 3-го пальця лівої кісті, нижньої повіки лівого ока, шкіри верхньої губи зліва, лівої щоки, кута нижньої щелепи зліва, припухлості м`яких тканин лівої скроневої області, крововиливи слизової верхньої губи зліва, саден обличчя, шиї, забиття лівого тазостегнового суглоба, які згідно висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		   Поміж іншого, ОСОБА_5 органом досудового розслідування звинувачується у тому, що 12.12.2018 приблизно о 14 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні літньої кухні на території домоволодіння АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклих особистих неприязних відносин після завдання потерпілій ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень, керуючись корисливим умислом, підійшов до потерпілої та шляхом ривку відкрито заволодів належним їй мобільним телефоном «Redmi 6А» вартістю 3 098 гривень, з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.
		Провину обвинувачений визнав частково, у скоєному щиросердно покаявся. Суду показав, що потерпіла - його колишня дружина, у 2009 році вони розлучилися, однак продовжують мешкати у різних будинках на території одного домоволодіння та зустрічатися. З початку грудня 2018 року потерпіла стала мешкати з іншим чоловіком, чим йому зраджувала, на цьому грунті їх відносини набули статусу конфліктних. Він періодичнозабирав употерпілої їїмобільний телефон,щоб перевіритиїї переписку,а 12.12.2018він принісїй телефон,вони посварилися.В ходісварки можливовін нанісїй близько7ударів руками іногами в областьголови татулубу.Однак незнає,чи могливід такихйого ударівїй бутизавдані тілесніушкодження,зазначені увисновку експерта. Післятого,як вінпобив потерпілу,та намагаласяподзвонити своємусину поскаржитисяна нього,тому,щоб запобігти цьому,він забраву неїз рукїї телефон,який відніссвоєму зятю ОСОБА_8 тапопросив віднести телефону поліцію.  
		Незважаючи на часткове визнання провини обвинуваченим за ч.1 ст.125 КК України, його вина в пред`явленому обвинуваченні повністю підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів - показаннями потерпілої і свідків:
		потерпіла  ОСОБА_7  суду показала, що 10.12.2018 року обвинувачений забрав у неї мобільний телефон, щоб перевірити його, бо на той час вона зустрічалася з іншим чоловіком, а обвинувачений дуже її ревнував до нього. 12.12.2018 року він зайшов до неї в будинок, вона почала з`ясовувати, навіщо він забрав її мобільний телефон, на що обвинувачений перехватив її шампуром за горло, почав тягнути її, вона стала задихатися, вдарив її кулаком в обличчя, надалі душив мотузкою, потім знову вдарив кулаком в обличчя, а коли вона впала на ліжко, став її бити руками по голові та ногами по тулубу. Вона стала за спину ховати телефон, він вирвав його у неї та сказав, що забирає його, щоб вона нікому не подзвонила і не поскаржилася на нього. В обвинуваченого не було корисливого мотиву, він ніколи у неї нічого не крав, телефон забрав, щоб вона не поскаржилася на його поведінку родичам;
		свідок ОСОБА_9 суду показала, що потерпіла є її матір`ю, відносини між матір`ю та обвинуваченим були конфліктними через ревнощі останнього. 12.12.2018 року вона приїхала до матері, бо їй подзвонив племінник. Мати була в крові, на шиї - борозда, вона не могла розмовляти, її всю трусило. Вона повідомила, що обвинувачений побив її та забрав телефон, щоб вона нікому не могла подзвонити;
		свідок ОСОБА_10 суду показав, що його дружина - рідна сестра обвинуваченого. Він мешкає по сусідству зі сторонами. Після подій він приходив до будинку потерпілої, телефон потерпілої він бачив в літній кухні, де жив обвинувачений. Як повідомив ОСОБА_11 , він забрав той телефон у потерпілої, щоб вона не подзвонила дітям та до поліції та не повідомила про пригоду, що відбулась, сам він боявся віддати телефон потерпілій. Через два дні ОСОБА_11 приніс телефон потерпілої йому і сказав, що потрібно його повернути до поліції, бо вже є кримінальна справа. . В понеділок вони з обвинуваченим віднесли телефон до поліції. 
		Вина обвинуваченого також підтверджується:
		заявою потерпілої про скоєний відносно неї злочин від 12.12.2018 року;
		даними протоколу огляду місця події - літньої кухні домоволодіння   АДРЕСА_1 ;
		висновком судово-медичної експертизи № 312 від 20.12.2018 року, відповідно до якої у потерпілої встановлені тілесні ушкодження у вигляді синців лівої сідничної складки, тильній поверхні 3-го пальця лівої кісті, нижньої повіки лівого ока, шкіри верхньої губи зліва, лівої щоки, кута нижньої щелепи зліва, припухлості м`яких тканин лівої скроневої області, крововиливи слизової верхньої губи зліва, саден обличчя, шиї, забиття лівого тазостегнового суглоба, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; потерпілій було нанесено не менш 7 травматичних впливів;
		даними протоколу слідчого експерименту від 18.12.2018 року за участю потерпілої  ОСОБА_7 , в ході якого потерпіла розповіла, де, як та за яких обставин обвинуваченим їй було заподіяно тілесні ушкодження та останній забрав у неї мобільний телефон, щоб вона нікому не подзвонила. 
		Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
		Аналізуючи представлені суду докази і даючи юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків:
		у суду немає підстав не вірити свідченням потерпілої, нічим не спростованими, підтвердженими висновком судово-медичної експертизи, а також показаннями свідка  ОСОБА_9 .
		До показань обвинуваченого, що від його дій не могло настати таких наслідків у вигляді заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень, як-то визначено у висновку експерта, суд відноситься критично, бо вони спростовані показами потерпілої щодо обставин заподіяння їй тілесних ушкоджень обвинуваченим та маючих місце травм, показаннями свідка  ОСОБА_9 , яка бачила потерпілу із наявними у неї тілесними ушкодженнями безпосередньо після скоєного злочину, а також висновком судово-медичної експертизи № 312 від 20.12.2018 року. 
		Суд вважає достовірно встановленим, що саме при зазначених потерпілою  ОСОБА_7  обставинах їй обвинуваченим  ОСОБА_7  були заподіяні тілесні ушкодження. 
		 Часткове визнання обвинуваченимпровини судрозцінює,як спосібйого захисту,з метоюуникнути кримінальноївідповідальності ідо йогосвідчень ставитьсякритично. 
		Як на підтвердження вини обвинуваченого  ОСОБА_5  у вчиненні ним відкритого викрадення чужого майна сторона обвинувачення також посилається на: документи, підтверджуючі купівлю та вартість викраденого у потерпілої мобільного телефону; розписку  ОСОБА_5 про добровільнувидачу співробітникамполіції мобільноготелефону;протокол оглядувикраденого употерпілої мобільноготелефону від17.12.2018року. 
		    З приводу висунутого органом досудового розслідування обвинувачення  ОСОБА_5  за ч.1 ст.186 КК України суд приходить до наступного висновку. 
		Вимогами ч.3ст.62 Конституції України та частини 2статті 17 КПК Українипередбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		    Приписом частини 3статті 373 КПК Українипередбачено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		    Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та, виконуючи свій професійний обов`язок, передбаченийст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо кого їй пред`явлено обвинувачення.
		    Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення «Кобець проти України» (заява N 16437/04, 14 лютого 2008 року, п.43); «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, заява N 25657/94, 10 липня 2001 року, п.282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		    Відповідно дост. 186 КК України, грабіж - це відкрите викрадення чужого майна.
		    Суб`єктивна сторона цього злочину передбачає тільки прямий умисел, коли особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає спричинити таку шкоду.
		    Обов`язковими суб`єктивними ознаками грабежу є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета- збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний. 
		    Викрадення завжди полягає в активній поведінці винної особи, спрямованій на незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника.
		Разом з тим, в ході судового розгляду на підставі наведених вище доказів встановлено, що умисел обвинуваченого був направлений на попередження дій потерпілої  ОСОБА_7 , яка мала намір за допомогою мобільного телефону повідомити (передати інформацію) своїм родичам про нанесення їй обвинуваченим тілесних ушкоджень.
		    Суд вважає, що всі докази у їх сукупності не доводять поза розумним сумнівом винуватість обвинуваченого у відкритому викраденні чужого майна, оскільки під час судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено наявності прямого умислу обвинуваченого  ОСОБА_5 на відкрите викрадення мобільного телефону, бо наміру в обвинуваченого завдяки таким діям завдати потерпілій матеріальну шкоду не було; як і не було доведено існування корисливого мотиву та мети - бажання обвинуваченого до незаконного збагачення самому або незаконного збагачення інших осіб. 
		   Такі дії не можуть розцінюватись як викрадення чужого майна шляхом грабежу, а тому обвинувачений за ч.1ст.186 КК Українипідлягає виправданню на підставі п.2 ч.1ст.284 КПК Україниза відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, відсутність тяжких наслідків; особу обвинуваченого - раніше не судимого в силу ст.89 КК України, який посередньо характеризується за місцем проживання, перебуває на обліку в наркологічному диспансері з 18.02.2008 року з діагнозом - хронічний алкоголізм ІІ ступеню, РПП внаслідок вживання алкоголю.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено; обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є часткове визнання ним своєї провини у скоєному злочині.
		Суд вважає можливим, з урахуванням особи обвинуваченого, характеру вчиненого ним, призначити обвинуваченому покарання у вигляді штрафу.
		   Долю речових доказів вирішити у відповідності до статті 100 КПК України. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5  визнати винним за ч.1 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 680 рн..
		    ОСОБА_5  визнати невинним по пред?явленому за ч.1 ст.186 КК України обвинуваченню та виправдати його на підставі п.2 ч.1ст.284 КПК України, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
		   Речові докази по справі - мобільний телефон «Redmi 6А», який перебуває на зберіганні у камері схову Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області, повернути потерпілій ОСОБА_7 , як власниці.
		Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...