Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 536/1631/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2020. Зареєстровано: 15.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2020.
Дата набрання законної сили: 17.08.2020
Номер судового провадження: 1-кп/524/195/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170220000718

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 536/1631/19
		Провадження № 1-кп/524/195/20
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		11 березня 2020 року Колегія суддів Автозаводського районного суду м.Кременчука в складі:
		Головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3     
		при секретарі  ОСОБА_4 
		   за участю прокурора  ОСОБА_5 
		   представника потерпілої  ОСОБА_6 
		   потерпілої  ОСОБА_7 
		   захисника  ОСОБА_8 
		   обвинуваченого  ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці кримінальне провадження № 12019170220000718 за обвинуваченням:
		    ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня технічна, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		09.04.2013 року Глобинським районним судом Полтавської області за ч.1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі;
		08.07.2014 року Апеляційним судом Полтавської області за ч.1 ст. 125, ст.. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
		   у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		28.09.2019 року близько 16-18 години обвинувачений ОСОБА_9 разом зі своїм знайомим ОСОБА_10 , перебував за місцем мешкання останнього, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали алкогольні напої. 
		В ході розпивання алкогольних напоїв між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на грунті особистих неприязних відносин відбулася сварка, під час якої у ОСОБА_9 виник злочинний умисел на позбавлення життя ОСОБА_10 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяв у руки ніж, який знаходився поряд із ним на столі у кімнаті вищевказаного будинку, та умисно наніс ним ОСОБА_10 один удар в область грудної клітини зліва, завдавши останньому тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичного експерта № 780/1 від 26.10.2019 року у вигляді синця і рани передньої поверхні грудей зліва в ділянці ключиці, із ушкодженням м`яких тканин і повним пересіченням підключичної артерії і вени по ходу раньового каналу, крововиливом в оточуючи тканини та розвитком шоку, крововтрати, по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпечних для життя.
		Внаслідок отриманих вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_10 помер на місці злочину.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково, вказав, що дійсно, саме ним було завдано удар ножем загиблому, але без мети вбивства. Пояснив, що напередодні ввечері приїхав до матері - ОСОБА_11 в с.Єристівка, де вона проживала разом з ОСОБА_12 . Вони втрьох вживали спиртні напої, розмовляли. Через певний час його мати та ОСОБА_12 сказали, що будуть відпочивати, і він пішов до сусіда ОСОБА_13 , де продовжив вже з ним вживати алкоголь та залишився у нього на ніч. Зранку він разом з ОСОБА_14 купили ще горілки та пішли до ОСОБА_11 та ОСОБА_12 додому, де продовжили вживали горілку. Потім під час розмови мати вказала ОСОБА_15 на те, щоб він більше не вживав спиртного, що вона не буде його проводити додому, як то колись був випадок, коли допомагала йому йти додому і він впав на неї, через що вона зламала руку. Почувши це, він, ОСОБА_9 , розізлився, підійшов до ОСОБА_13 і наніс йому декілька ударів, після яких останній упав, в цей час ОСОБА_12 зробив йому зауваження та образив нецензурною лайкою поті махав руками наносячи йому удари. В зв`язку з тим, що ОСОБА_12 кремезний чоловік, він злякався за своє життя, схопив ніж зі столу, в цей час мати намагалася його зупинити, та він подолавши іі опір, наніс останньому удар у верхню частину тулуба. ОСОБА_16 підхопила ОСОБА_12 та посадила на диван. Він сказав матері, щоб вона викликала швидку, а сам пішов з хати, при виході кинув ніж на підлогу. Умислу на вбивство у нього не було, він лише хотів захиститися. Цивільний позов визнав в повному обсязі. 
		   Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_9 , суд вважає, що його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. 
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що вона є рідною сестрою загиблого ОСОБА_10 . Вони разом з ним росли, їх виховувала бабуся. Останні 1,5 роки він проживав разом з ОСОБА_17 в с.Єристівка, спочатку за адресою вул. Шевченка, 84, а потім по вул. Шевченка, 3. Вона їм допомагала чим могла, і грошима і продуктами, оскільки ОСОБА_10 ніде не працював. Вона знала про те, що її брат зловживав спиртними напоями, був не агресивний, завжди уникав сварок. Бували випадки, коли її брат довго вживав алкоголь, то йому ставало зле, у нього розпочинались галюцинаціі і приходилося викликати швидку. Сам він був високим чоловіком, зріст 2.10м. Про конфлікти з сином ОСОБА_11 їй нічого не відомо. Бачились вони з братом десь раз на місяць, він приїжджав до них у місто, спілкувалися по телефону декілька разів на тиждень. Перед трагедією, вони спілкувалися 26.09.2019 року по телефону з приводу документів з БТІ на будинок. 28.09.2019 року їй телефонували сусіди гр.-ки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 та повідомили, що її брата зарізали і що затримали сина ОСОБА_11 . Коли приїхала на місця, то побачила, що в будинку була поліція, на дивані лежав в крові її брат. На місці трагедії вона також бачила кров на порозі, біля порогу ніж лежав в крові. Вважає, що обвинувачений не повинен ніколи вийти із тюрми. Цивільний позов підтримала в повному обсязі, з тих причин, що вказані в ньому, а також пояснила, що кошти були витрачені на поховання. Щодо моральної шкоди, то її брат був єдиною рідною їй людиною, більше в неї нікого не залишилось. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, що того дня, зранку, він, ОСОБА_16 та її син ОСОБА_21 вживали спиртні напої з ОСОБА_22 у останнього вдома. Спілкувалися, випивали, протягом довгого періоду часу з ранку до після обіду, потім, о якій годині він не пам`ятає, ОСОБА_16 сказала, що йому вже пора додому, оскільки був випадок коли вона одного разу проводила до дому і вони впали, і через це вона зламала руку. Саме після цих слів ОСОБА_21 наніс йому удар, він упав, ОСОБА_23 продовжив його бити ногами. В цей час ОСОБА_24 за нього заступився сказавши фразу «що ти робиш баран», на вказану фразу ОСОБА_21 схопив зі столу ножа, більше він нічого вже не бачив, так як в нього почала наростати гематома на окові. Зі слів ОСОБА_11 знає, що вона хотіла зупинити ОСОБА_25 , але не змогла. ОСОБА_16 побігла по сусідах. ОСОБА_21 кинув ніж, він не бачив куди, і пішов з хати. Сам ОСОБА_24 не наносив удари ОСОБА_26 , він навіть не встав з дивану. Приїхала поліція, швидка допомога. Поліція знайшла Дзюбу ОСОБА_23 і затримала. Ніж, що знайшли на порозі був кухонний і все лезо в крові. 
		Свідок ОСОБА_27 пояснила суду, що 28.09.2019 року вона бачила обвинуваченого, який ішов по вулиці близько 10-30 години, та пізніше в цей же день, але йшов вже в інший кінець села. Пізніше їй зателефонувала сусідка та попрохала викликати швидку та повідомила про подію. Вона викликала і швидку і поліцію. Вона також підійшла до хати, де була ОСОБА_16 . Лікарі зайшли до будинку та вийшовши через пару хвилин повідомили що ОСОБА_12 помер. Потім приїхала поліція і вона їм вказала куди пішов ОСОБА_21 . Самого конфлікту не бачила. Вважає, що в усьому винний алкоголь. Самого ОСОБА_12 знає давно, оскільки була його вчителькою. Він не конфліктна людина. Вважає, що він відставав у розвитку, проте медичної довідки у нього не було. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснила, що вона є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_29 . З загиблим ОСОБА_12 вони разом проживали протягом останніх трьох років. 27.09.2019 року ввечері до них приїхав син ОСОБА_21 , привіз продукти та алкоголь. Вони всі разом вживали спиртне, а потім ОСОБА_21 пішов до сусіда ОСОБА_13 і там провів всю ніч. На наступний день син та ОСОБА_30 прийшли до них також з алкоголем, і вони всі разом продовжували вживати спиртне. ОСОБА_12 лежав на дивані, бо почувався недобре, але алкоголь вживав, піднімаючись в положенні сидячи. Під час того, як вони вживали спиртні напої, вона зробила зауваження ОСОБА_15 , що він закінчував пити спиртне, бо вона не хоче, щоб повторилась попередня історія, під час якої, коли вона допомагала дійти додому він на неї упав та вона зламала руку. Після цих слів, її син ОСОБА_23 різко починає бити ОСОБА_13 . В цей час ОСОБА_12 припіднявся з дивану і зробив її сину зауваження, на що останній схопив ніж, що лежав на столі, і закинувши з ним руку за спину, в цей момент вона хотіла вихопити ніж, але не встигла, так як ОСОБА_21 її відштовхнув та наніс удар ОСОБА_31 в область між животом і грудною клітиною, кров хлюпнула з рани, ОСОБА_32 утримував руку на рані. Вона крикнула ОСОБА_33 , щоб той викликав швидку, а сама побігла на вулицю, щоб сусіди викликали поліцію та швидку. Коли вона повернулась, то ОСОБА_12 був ще живий, щось бурмотів, вона тримала його руку, вона була вся в крові. А її син ОСОБА_21 склонився над ОСОБА_12 та сказав щось образливе, і направився до виходу, при цьому сказавши, що йому за вбивство дадуть 15 років, кинув ніж на підлогу та пішов. Також пояснила, що з сином у них відносини не дуже гарні склались, він коли вип`є імпульсивний, дуже злийе. Також може пояснити, що тілесні ушкодження її син ОСОБА_21 отримав раніше, його побили, але хто вона не знає. Під час того, як вони сиділи, ні ОСОБА_12 , ні ОСОБА_30 , йому удари не наносили. 
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_34 підтвердив висновки № 780/1 від 26.10.2019 року, № 780/2 від 15.11.2019 року, № 780/3 від 15.11.2019 року, надані ним під час досудового розслідування. В момент нанесення удару ОСОБА_12 перебував в вертикальному положенні з нахилом тулуба вперед, він міг як стояти так і сидіти. 
		Вина обвинуваченого ОСОБА_9 , крім показань потерпілої та свідків, підтверджується іншими перевіреними в судовому засіданні письмовими доказами, які суд визнає належними, допустимими та достатніми а саме:
		-витягом з ЄРДР № 12019170220000718, згідно з яким 28.09.2019 року в АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 спричинив ножове поранення в область лівої ключиці ОСОБА_10 , від вказаних тілесних ушкоджень останній помер.
		-клопотанням про проведення обшуку від 29.09.2019 року;
		-протоколом обшуку від 28.09.2019 року з додатком у вигляді диску.
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 04.10.2019 року за участю підозрюваного ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_8 з додатком у вигляді диску, згідно з яким обвинувачений ОСОБА_9 повідомив, що в нього дійсно відбувся конфлікт з свідком ОСОБА_35 , потім з ОСОБА_10 під час якого він взяв ніж у праву руку, цей момент до нього підскочила мати та намагалась утримати, проте він подолав її опір та наніс один удар ножем ОСОБА_12 в область лівої передньої частини грудей , вказав, що потерпілий почав першим наносити удари кулаками в область голови. Після цього він наказ матері викликати швидку, а сам кинув ніж та пішов з хати;
		-постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 04.10.2019 року;
		-постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 04.10.2019 року;
		-постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 04.10.2019 року;
		-актом судово-медичного дослідження № 780 від 26.10.2019 року, згідно з яким при проведенні судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_10 , враховуючи дані отримані в ході розтину тілу трупа, проведених лабораторних методів дослідження та аналізуючи відомі обставини справи встановлено: смерть гр.. ОСОБА_10 настала від дії гострого предмету, яким спричинено травму кровоносних судин грудного відділу, в результаті якої розвинувся шок і крововтрата, які в стали безпосередньою причиною смерті. Дане заключення підтверджується виявленими під час проведення дослідження трупа характерних для даного виду смерті патоморфологічних, гістологічних та медико-криміналістичних ознак.;
		-висновком експерта № 780/1 від 26.10.2019 року, встановлено, що на тілі трупа ОСОБА_10 , виявлено такі тілесні ушкодження: синець і рана передньої поверхні грудей зліва в ділянці ключиці, із ушкодженням м`яких тканин і повним пересіченням підключичної артерії і вени по ходу раньового каналу, крововиливом в оточуючи тканини та розвитком шоку, крововтрати.; крововилив в м`які тканини голови зі сторони внутрішньої поверхні лобної ділянки зліва; дані тілесні ушкодження мають прижиттєвий характер і утворились в один проміжок часу, за механізмом утворення: однократна ударна дія колюче-ріжучим, гострим предметом в ділянку грудей зліва, що характерно для дії леза і клинка ножа, та однократна ударна дія тупим, твердим предметом із обмеженою контактуючою поверхнею в лобну ділянку голови зліва - дані тілесні ушкодження утворились в короткий проміжок часу до настання смерті який вираховується в хвилинах. Згідно правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, дані тілесні ушкодження відносно живої людини, за ступенем тяжкості: пункт Правил 2.1.; 2.1.1.а; 2.1.2.; 2.1.3.о; 2.1.3.п  «синець і рана передньої поверхні грудей зліва в ділянці ключиці, із ушкодженням м`яких тканин і повним пересіченням підключичної артерії і вени по ходу раньового каналу, крововиливом в оточуючи тканини та розвитком шоку, крововтрати» - мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпечних для життя; пункт Правил 2.3.; 2.3.5.  «крововилив в м`які тканини голови зі сторони внутрішньої поверхні лобної ділянки зліва» - має ознаки легких тілесних ушкоджень; смерть гр.. ОСОБА_10 настала від дії гострого предмету, яким спричинено травму кровоносних судин грудного відділу, в результаті якої розвинувся шок і крововтрата, які і стали безпосередньо причиною смерті. Висновок підтверджується виявленням під час проведення експертизи трупа характерних для даного виду смерті патоморфологічних, гістологічних та медико- криміналістичних ознак. Враховуючи розвиток ранніх трупних змін при огляді тіла трупа на місці його виявлення і при проведенні експертизи трупа, слід вважати, що смерть ОСОБА_10 настала в проміжок часу з 15630 годин до 17:30 годин, 28.09.2019 року. Смерть ОСОБА_10 , після спричинення йому ушкодження грудей зліва, настала в короткий проміжок часу, який вираховується в хвилинах. Про що свідчить ушкодження великих, магістральних судин по ходу раньового каналу вище вказаної рани грудей зліва. Всі вище вказані тілесні ушкодження утворились в один проміжок часу, можливо одночасно. ОСОБА_10 було спричинено не менше двох слідоутворюючих дій травмуючої сили. Про що свідчить кількість, локалізація та механізм утворення тілесних ушкоджень. Після отримання тілесних ушкоджень в ділянці грудей зліва, гр.. ОСОБА_10 короткий проміжок часу, який вираховується в хвилинах, міг чинити активні дії (пересуватись, чинити опір, тощо). Гр. ОСОБА_10 , спричинено тілесні ушкодження гострим предметом, який має колюче ріжучі властивості і тупим, твердим предметом із обмеженою контактуючою поверхнею. Вище вказані ушкодження грудної клітини зліва, характерні для утворення їх від одного удару колюче-ріжучим предметом, зокрема ножем, чи подібним до нього за характеристикою гострим предметом. В момент утворення тілесних ушкоджень потерпілий і нападаюча особа були обернені один до одного передніми чи близькими до них поверхнями свого тіла, за умови досяжності ушкодженої частини до травмую чого предмету. Під час утворення тілесних ушкоджень гр.. ОСОБА_10 , перебував в вертикальному чи близькому до нього положенні свого тіла. На тілі трупа гупал ОСОБА_36 не виявлено слідів переміщення. На тілі трупа ОСОБА_10 не виявлено ушкоджень, які б могли утворитись у нього при закриванні окремими ділянками тіла від травмуючого предмету в момент його слідоутворюючої дії. Позитивний результат судово-токсикологічного дослідження свідчить про те, що перед смертю і не за довго до її настання гр.. ОСОБА_10 вживав спиртні напої. На час настання смерті відносно живої людини перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння. Етиловий спирт в концентрації: в крові  3,1 проміле, в сечі  2,8 проміле.;
		-висновком експерта № 780/2 від 15.11.2019 року, згідно з яким покази гр. ОСОБА_9 , дані ним під час проведеного слідчого експерименту від 04.10.2019 року, за механізмом утворення ушкоджень та їх локалізації, відповідають встановленим тілесним ушкодженням в ході первинної судово-медичної експертизи № 780/1 від 30.09.2019 року.
		-висновком експерта № 780/3 від 15.11.2019 року, згідно з яким покази свідка гр.. ОСОБА_28 , дані нею під час проведення слідчого експерименту від 04.10.2019 року, за механізмом утворення ушкоджень та їх локалізації, відповідають встановленим тілесним ушкодженням в ході первинної судово-медичної експертизи № 780/1 від 30.09.2019 року. При цьому під час проведення слідчого експерименту гр.. ОСОБА_28 не вказує на локалізацію і механізм утворення  крововиливу в м`які тканини голови зі сторони внутрішньої поверхні лобної ділянки зліва, який також було встановлено на тілі трупа гр.. ОСОБА_10 , при проведенні первинної судово-медичної експертизи.;
		-висновком експерта № 539 від 05.11.2019 року, згідно з яким при судово-медичній експертизі гр.. ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: садна в потиличній ділянці голови зліва, в надбрівній ділянці справа, в ділянці крила носу зліва, в ділянці грудної клітини зліва, які утворились від дії тупих предметів (не менше ніж від чотирьох ударів), можливо і руками сторонньої людини, в строк і при обставинах в казаних в ухвалі суду і під експертним, і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, враховуючи характер, розташування виявлених тілесних ушкоджень у гр.. ОСОБА_9 слід вважати, що вони не могли утворитися при падінні тіла;
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 04.10.2019 року з додатком у вигляді диска, за участю свідка ОСОБА_28 , та експерта ОСОБА_37 , згідно з яким свідок ОСОБА_28 повідомила, що в день коли вбили ОСОБА_10 вона разом зі своїм сином ОСОБА_9 , сусідом ОСОБА_14 та співмешканцем ОСОБА_10 , перебуваючи в буд. АДРЕСА_2 , сиділи втрьох за столом, а ОСОБА_10 лежав на дивані; потім між ОСОБА_9 та ОСОБА_14 почалась сварка, в ході якої ОСОБА_9 почав наносити тілесні ушкодження ОСОБА_38 ; в подальшому ОСОБА_10 зробив зауваження її сину, можливо образив, після чого ОСОБА_9 схопив у руки ніж, який лежав на столі та наблизився до ОСОБА_10 вона схопила його за руки, але її син відштовхнув її та підійшовши до ліжка, наніс удар ОСОБА_10 ; для повного проведення слідчого експерименту було залучено статиста чоловічої статі та картонний макет ножа; в подальшому свідок ОСОБА_28 показала місце на солі, де лежав ніж, потім показала, що коли її син взяв ніж та сховав його за спиною та повернувся обличчям до ліжка, ніж він взяв в ліву руку, підійшовши на відстань витягнутої руки, ОСОБА_28 розмістила статиста сидячи на ліжку та потім вказала, що удар ножем було нанесено в область грудної клітини. Після удару ОСОБА_10 відразу ліг на ліжко, а ОСОБА_9 тримаючи в руках ніж виходив з будинку та у коридорі викинув ніж на підлогу.;
		-висновком експерта № 1505/47 від 30.10.2019 року, згідно з яким на контактуючій поверхні наданого на дослідження ножа слідів папілярних узорів рук (слідів пальців та долонних поверхонь) не виявлено; на представленому на дослідження ножі в об`єкті № 1 виявлено кров людини, в об`єкті № 2 крові не виявлено; на ножі в об`єкті № 1 наявний лише антиген В системи АВ0. висловитися про групову належність крові не представляється можливим; наданий на дослідження ніж, до категорії холодної зброї не відноситься; даний ніж виготовлений промисловим способом та являється господарським ножем загального призначення.;
		-актом судово-психіатричного експерта № 462 від 30.10.2019 року, згідно з яким ОСОБА_9 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння, будь-яким психічним захворюванням, недоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждав, не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_9 на час проведення експертизи будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждає і може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_9 під дію ч.2, ч.3 ст. 19 та під дію ст.. 20 КК України не підпадає. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
		-исновком експерта № 1239 від 18.10.2019 року, згідно з яким кров трупа гр.. ОСОБА_39 належить до Вб (111) групи, якій властиві антиген В та ізогемаглютинін анти-А; кров ОСОБА_9 належить до Ав (11) групи, якій властиві антиген А та ізогемаглютинін анти- В.;
		-висновок експерта № 1241 від 12.11.2019 року, згідно з яким кров трупа гр.. ОСОБА_10 належить до Вб (111) групи, якій властиві антиген В та ізогемаглютинін анти- А, кров ОСОБА_9 належить до Ав (11) групи, якій властиві антиген А та ізогемаглютинін анти- В, на змиві з лінолеуму біля дивану та змиву сліду взуття, біля порогу, наданих на дослідження, знайдена кров людини, де виявлений антиген В, ця кров може походити від гр.. ОСОБА_10 . Походження цієї крові від гр.. ОСОБА_9 виключається.;
		-висновком експерта № 1242 від 14.11.2019 року, згідно з яким кров трупа гр.. ОСОБА_10 належить до Вб (111) групи, якій властиві антиген В та ізогемаглютинін анти- А, кров ОСОБА_9 належить до Ав (11) групи, якій властиві антиген А та ізогемаглютинін анти- В., на куртці ОСОБА_9 наданій на дослідження, знайдена кров людини; в об. № 2,3,5,6 виявлений антиген А, ця кров може походити від гр.. ОСОБА_9 , походження цієї крові від гр.. ОСОБА_10 виключається; в об. № 4 виявлений антиген В, ця кров може походити від гр.. ОСОБА_10 ; походження цієї крові від гр.. ОСОБА_9 виключається; на джинсах ОСОБА_9 , наданих на дослідження, в одному об`єкті (об. № 8), знайдена кров людини, де виявлений антиген ОСОБА_40 , ця кров може походити від особи (осіб) крові якої (яких) властиві виявлені антигени. Походження цієї крові лише від одного гр.. ОСОБА_10 виключається, виявлення антигену В можливо лише за рахунок домішки його крові; походження цієї крові лише від одного гр.. ОСОБА_9 виключається, виявлення антигену А можливе лише за рахунок домішки його крові; на парі кедів ОСОБА_9 , наданих на дослідження, кров не знайдена.;
		Також в судовому засіданні були дослідженні матеріли, що характеризують особу обвинуваченого: 
		-копія паспорту громадянина України;
		-висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 996 від 28.09.2019 року, згідно з яким ОСОБА_9 перебував в стані алкогольного сп`яніння.;
		-копія довідки лікаря-нарколога, в якій зазначено, що ОСОБА_9 за допомогою до лікаря-нарколога Глобинської ЦРЛ не звертався, на обліку не перебуває;
		-копія довідки лікаря-психіатра, в я якій зазначено, що гр.. ОСОБА_9 у лікаря психіатра Глобинської ЦРЛ не перебуває на обліку;
		-кимога про судимості;
		-копія картки платника податків;
		-копія довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_9 ;
		-копія свідоцтва про народження ОСОБА_9 ;
		-к пія довідки про звільнення. 
		Також в судовому засіданні були переглянуті відеозаписи, надані стороною обвинувачення, які застосовувались до слідчих дій. 
		Оцінюючі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, достатніми та допустимими.
		Так, відповідно до вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Згідно зі ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		За нормативним визначенням умисне вбивство (стаття 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання. 
		Відповідно до частини 1статті 115 КК України під умисним вбивством слід розуміти діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє їй смерть. У пункті 22Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я», роз`яснено, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (частина 2статті 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю. 
		Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. 
		Визначаючи форму вини, якою характеризується позбавлення життя потерпілого, судам необхідно виходити з обставин, встановлених під час кримінального провадження, зокрема: характеру дій обвинуваченого, внаслідок яких потерпілого позбавлено життя; обстановки, яка передувала вчиненню злочину, знаряддя злочину; локалізації тілесних ушкоджень; поведінки обвинуваченого стосовно потерпілого до та після вчинення злочину. При цьому, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
		Суд, оцінивши та співставивши показання свідків, вивчивши матеріали, приходить до переконання, що показання свідків не суперечать одне одном. Показання самого обвинуваченого не можуть бути покладені в основу для перекваліфікації дій ОСОБА_9 на ст.ст.118 КК України, як зазначав про це захисник. 
		З об`єктивної сторони умисне вбивство характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання. 
		Такі ж ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні й для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони, передбаченогост.. 118 КК України. Однак на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбаченастаттею 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченогостаттею 118 КК України, є мотив діяння, а саме захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
		Згідно зістаттею 36 КК Українинеобхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. 
		Право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання. 
		Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, слід враховувати конкретні обставини справи, здійснивши при цьому порівняльний аналіз та оцінку наявності чи відсутності акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановивши їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. 
		При цьому необхідно з`ясувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
		Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 07.02.2003 № 2 передбачено, що умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, а також без ознак, передбаченихстаттями 116-118 КК України, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ч. 1ст. 115 КК України.
		З фактичних обставин та матеріалів провадження вбачається, що конфлікт виник між свідком ОСОБА_14 та обвинуваченим ОСОБА_41 , який переріс в нанесення саме ОСОБА_41 ударів ОСОБА_15 , на грунті особистих неприязних відносин, пов`язаних з тим, що в минулому мати обвинуваченого ОСОБА_16 через те, що проводжаючи п`яного ОСОБА_42 додому, зламала руку. Таким чином у ході конфлікту саме ОСОБА_30 зазнав суспільно небезпечного посягання з боку обвинуваченого, що проявилось в нанесені декількох ударів. Після цього ОСОБА_12 зробив усне зауваження обвинуваченому, що підтверджують свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_30 , а також даний факт не заперечується і самим ОСОБА_41 . Твердження обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_10 наносив йому удари не знайшли свого підтвердження, спростовуються показами свідків ОСОБА_28 та ОСОБА_20 . В свою чергу твердження обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що він схопив ніж, злякавшись за своє життя, не відповідають обстановці на місці події, оскільки двері в будинок були не зачинені, він мав можливість вибігти надвір, проте, він обрав ніж, і з мотивів особистої неприязні з метою умисного вбивства завдав ОСОБА_10 удар ножем в життєво важливий орган потерпілого - в область грудної клітки, внаслідок чого останній від отриманих тілесних ушкоджень помер.
		Суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що потерпілий ОСОБА_10 наносив йому удари, як спробу уникнути відповідальності, оскільки він розуміє, що в такому випадку він міг захищатися. 
		Враховуючи дані про обстановку вчинення злочину, спосіб та знаряддя його вчинення, характер виявлених на трупі ОСОБА_10 тілесних ушкоджень в області життєво важливих органів - грудної клітки, їх локалізацію і механізм утворення, та те, що смерть настала від дії гострого предмету, яким спричинено травму кровоносних судин грудного відділу, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_9 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого і хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання. Сама локалізація рани та механізм її нанесення, а саме: рана передньої поверхні грудей зліва в ділянці ключиці, із ушкодженням м`яких тканин і повним пересіченням підключичної артерії і вени по ходу раньового каналу, крововиливом в оточуючи тканини, в результаті якої розвинувся шок і крововтрата свідчать про нанесення удару ножем зі значною силою.
		Виявленні тілесні ушкодження у ОСОБА_9 , у вигляді: садна в потиличній ділянці голови зліва, в надбрівній ділянці справа, в ділянці крила носу зліва, в ділянці грудної клітини зліва, які утворились від дії тупих предметів (не менше ніж від чотирьох ударів), можливо і руками сторонньої людини, в строк і при обставинах в казаних в ухвалі суду і під експертним, і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, тобто тілесних ушкоджень, що реально могли би загрожувати життю ОСОБА_9 не виявлено. 
		Показання обвинуваченого ОСОБА_9 в частинітого,що ОСОБА_10 наносив останньомуудари,а вінвід нихнамагався захиститися,  суд розцінює як намір уникнути відповідальності за вчинене. 
		Окрім цього, поведінка обвинуваченого безпосередньо після події, а саме: залишення місця події, на думку суду, свідчить про наявність у ОСОБА_9 прямого умислу саме на вбивство. Також наявність саме умислу на вбивство підтверджується показами свідка ОСОБА_28 , яка вказала, що коли після нанесення удару ножем в живіт потерпілому, ОСОБА_9 виходячи з будинку, вказав, що йому загрожує 15 років позбавлення волі саме за вбивство. 
		Даючи оцінку акту судово-психіатричної експертизи, суд знаходить його науково обґрунтованими та достатньо аргументованими, таким, що відповідає об`єктивній поведінці обвинуваченого під час судового розгляду, а тому, погоджуючись з зазначеним висновком, суд визнає ОСОБА_9 осудними і відповідальними за скоєне.
		Колегія суддів враховує, що в суді обвинувачений не зміг надати ґрунтовних пояснень, в чому саме виявлявся його захист від ОСОБА_10 , оскільки вказане суперечить показам свідка ОСОБА_43 . Та ОСОБА_35 , які безпосередньо в судовому засіданні вказали, що ОСОБА_12 лише зробив словесне зауваження, відтак такі доводи обвинуваченого не можуть бути врахованими судом. 
		Проаналізувавши та оцінюючи вищенаведені докази в їх сукупності, колегія судів дійшла до висновку про доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_10 та кваліфікує його дії за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Обираючи видта мірупокарання обвинуваченому ОСОБА_9 ,суд враховуєхарактер таступінь суспільноїнебезпеки вчиненогоним кримінальногоправопорушення,яке відповіднодо ст.12КК Українивідноситься доособливо тяжкихзлочинів,положеннястатті 50 КК України, де встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», згідностатті 65 КК Українивстановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а також обставини, що помякшують та обтяжують покарання. 
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 в порядкуст. 66 КК України судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжуює покарання обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно дост. 67 КК Україниє вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується довідкою.
		Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що досліджуючи дані про особу, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім`ї, його матеріальний стан тощо. Вивченими матеріалами про особу, встановлено, що він має постійне місце проживання, не одружений, дітей на утриманні не має, за місцем проживання характеризується негативно,офіційно непрацює, під диспансерним наглядом в наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності саме за злочин проти життя та здоров`я особи. 
		Колегія суддів враховуючи вищезазначене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, всі пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, а також те, що згідност.17Закону Українивід 23.02.2006року «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права», у справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи», приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яке на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. 
		Строк відбуття покарання обвинуваченомуслід рахуватиз моментуйого фактичногозатримання,тобто з28.09.2019року.Запобіжний західвідносно обвинуваченого,до набраннявироку законноїсили у вигляді тримання під вартоюзалишити без змін, зарахувавши в строк відбування покарання період його перебування в умовах тримання під вартою.
		По справі потерпілою заявлений цивільний позов про відшкодування з обвинуваченого майновоїшкоди врозмірі 6986,20грн.та моральноїшкоди врозмірі 30000,00грн. 
		Відповідно до ст.. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно ч.1ст. 128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.
		Відповідно до ч.1ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому. 
		Крім того, відповідно до п. 9постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Судом встановлено,що напоховання братапонесено матеріальнівитрати врозмірі 6986,20грн.,які підтвердженідокументально,тому вцій частинішкода підлягаєстягненню вповному обсязі. Крім того, внаслідок злочинних дій обвинуваченого потерпіла втратила рідну людину, їй заподіяна моральна шкода. При визначенні її розміру суд враховує характер та глибину перенесених потерпілою страждань, а також характер дій обвинуваченого при вчиненні вбивства її брата, намагання уникнути від відповідальності, тому вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди в підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з обвинуваченого.
		По кримінальному провадженні маються процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 4755,59 грн., які відповідно до положень ст. 124 КПК України підлягають стягненнюз ОСОБА_9 в повному обсязі.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.373, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Визнати винним ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 115 КК України,
		Призначити ОСОБА_9 за ч.1 ст. 115 КК Україна покарання у виді 9 років позбавлення волі.
		Запобіжний захід засудженому ОСОБА_9 залишити попередній - тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
		Строк покарання обчислювати з 28.09.2019 року.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 6986,20 грн. та 30000,00 грн. моральної шкоди. 
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 4755,59 грн.
		Речові докази  змив РБК з гумового килиму перед входом у будинок та контроль до нього, змив РБК з лінолеуму у коридорі будинку та контроль до нього, змив зі слідами РБК низу взуття та контроль до нього, змив РБК з підошви взуття та контроль до нього, ніж з руків`ям червоно-білого кольору та білим лезом зі слідами РБК, виріз килиму зі слідами РБК у кімнаті будинку, змив РБК з лінолеуму біля печі та контроль до нього, скляна чарка з ознаками пошкодження. Змив РБК з лінолеуму біля дивану у кімнаті та контроль до нього, виріз простині зі слідами РБК, виріз напірника з подушки зі слідами РБК, чотири відрізки липкої стрічки 1-2  з пластикової пляшки «Балтіка-3», 3-4  з пластикової пляшки «Балтика-3», зрізи нігтів та зразки волосся  знищити. 
		Речові докази  мобільний телефон марки Нокіа з навушниками, скляна чарка, виделка, футболка, шорти, куртка темно-синього кольору марки «Lonsdale» з капюшоном, джинси синього кольору, пара кед біло-синього кольору  повернути власникам за належністю. 
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		    Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                              ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді                                     ОСОБА_2 
		                   
		                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...