Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/3406/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2020. Зареєстровано: 15.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.03.2020.

Номер судового провадження: П/320/3406/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		12 березня 2020 року № 320/3406/19
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
		о б с т а в и н и с п р а в и:
		До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «Інтерагроінвест» з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.04.2019 №0009521411 та від 26.06.2019 №0019441411
		Позовні вимоги мотивовані тим, що податковий орган дійшов помилкового висновку під час документальної і додаткової перевірки, що позивачем було здійснено продаж зернових за цінами, які нижчі за звичайні. Позивач вважає, що перевіряючими при здійсненні перевірки та визначенні звичайної ціни не були враховані умови постачання, якість товару, період постачання відповідно до Договору №ІАІ-150917, № ІАІ-110618 та Додатків до них, які впливають на формування ціни поставки, та в супереч вимогам підпунктів 14.1.71, 14.1.218 пункту 14.1 ст.14 ПК України були зроблені співставлення договірної ціни із закупівельними цінами на зернові культури, які склались на внутрішньому ринку України протягом 2017-2018 років. При цьому не зазначено посилання на джерела інформації, умови постачань, якість товару та інші чинники, які безпосередньо впливають на визначення ціни товару. Правомірність дій щодо визначення бази оподаткування по податку на додану вартість по зерновим культурам власного виробництва позивачем також підтверджено висновком експерта, складеного за результатами судово-економічної експертизи за №1041/34001 від 30.08.2019 року, консультацією суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «міжгалузевий кліринговий центр «євроконсалтинг» щодо ціноутворення та діапазону цін на зернові України в період 01.09.2017-30.11.2017 та 01.07.2018 - 30.08.2018, висновків ТОВ «Експерт нерухомості-2015» від 18.08.2017, від 23.10.2017, від 13.08.2018. 
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
		02.08.2019 від відповідача через службу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не визнає позов, вважає позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими виходячи з того, що під час проведення перевірки контролюючим органом досліджено закупівельні ціни на зернові культури, які склалися на внутрішньому ринку України протягом 2017-2018 років «Огляд цін українського та світового товарних ринків» та встановлено діючі закупівельні ціни (з ПДВ). Після аналізу закупівельних цін, перевіркою встановлено, що позивач здійснював реалізацію сільськогосподарської продукції нижче звичацних цін. Крім того, контролюючим органом зроблено декілька витягів про моніторинг цін на пшеницю, кукурудзу тощо із Аграрної біржі України, журналу Дайджест цін, що на думку відповідача підтверджує факт реалізації позивачем сільськогосподарської продукції нижче звичайних цін.
		 02.09.2019 позивач подав через службу діловодства суду відповідь на відзив відповідача, де зазначив про доказ вірності своєї позиції, викладеної у позовній заяві та як обґрунтування відповіді на відзив надав висновок експерта, складений за результатами судово-економічної експертизи за №1041/34001 від 30.08.2019 року.
		07.10.2019 від представника відповідача через службу діловодства суду надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та перейти до розгляду справи по суті. Здійснювати в подальшому розгляд справи у порядку письмового провадження. 
		 07.10.2019 від представника позивача через службу діловодства суду надійшло клопотання представником позивача через службу діловодства суду подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. 
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого засідання. Постановлено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
		Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		в с т а н о в и в:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" зареєстроване Ставищенською районною державною адміністрацією 05.02.2004, запис №10741200000000238, код ЄДРПОУ : 32855584.
		У період з 22.11.2018 по 04.01.2019 на підставі направлень від 22.11.2018 №№ 4775, 4776, 4777, 4778, 4779, 4780, від 13.12.2018 №5079, виданих Головним управлінням ДФС у Київській області, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 74.1 статті 74, пункту 82.1. статті 82 Податкового кодексу України (далі ПК України), відповідно до наказу ГУ ДФС у Київській області від 07.11.2018р. №2413 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Інтерагроінвест», код ЄДРПОУ 32855584, з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2018., відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на листопад 2018 року.
		Термін проведення перевірки продовжувався з 20.12.2018 по 01.01.2019 на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 18.12.2018 №2769 на 10 робочих днів.
		За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 14.01.2019 р. №26/10-36-14-11/32855584 (далі акт перевірки).
		Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.14.1.71 п.14.1, пп.14.1.219 п.14.1 ст.14, п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, г. 198.3 ст. 198, п. 209.2. ст. 209 ПК України, у результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2 508 163 грн., та завищено суми від`ємного значення по податку на додану вартість станом на 30.09.2018 року у сумі 7 170 804 гривень. 
		У ході розгляду заперечення на акт перевірки, ГУ ДФС у Київській області наказом від 19.02.2019 року № 343 було призначену додаткову позапланову виїзну перевірку TOB «Інтерагроінвест» за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року з питань, що стали предметом оскарження.
		За результатами додаткової позапланової виїзної перевірки складено акт від 14.03.2019 року №208/10-36-14-11/32855584 встановлено порушення пп.14.1.71 п.14.1, пп.14.1.219 п.14.1 ст.14, п. 185.1 ст.185, п.187.1ст. 187, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, г. 198.3 ст. 198, п. 209.2. ст. 209 ПК України, у результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 733 228 грн. та завищено суми від`ємного значення по податку на додану вартість станом на 30.09.2018 року у сумі 4 094 757 гривень.
		На підставі акта додаткової перевірки ГУ ДФС у Київський області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2019 року №0009511411 на суму 2 166 535 грн., та податкове повідомлення-рішення №0009521411 від 10.04.2019 року про зменшення від`ємного значення по ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступних звітних періодів на суму 4 094 757 грн. Не погоджуючись з висновками акту перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями, позивач надіслав поштою до ДФС України скаргу за вих.№ 305/Д від 18.04.2019 року, яка вручена 23.04.2019 року. 
		Одночасно 18.04.2019 позивачем в порядку п. 56.5 ст. 56 Податкового кодексу України на адресу відповідача було надіслано повідомлення про оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення.
		Позивачем отримано рішення ДФС України від 20.06.2019. за №28419/6/99-99-11-04-02-25, про результати розгляду скарги, яким скаргу позивача задоволено частково та частково скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС України у Київській області №0009521411 та №0009511411 від 10.04.2019р. у частині неправомірності включення до декларації з ПДВ (Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) сум ПДВ від реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на землях, несвоєчасно зареєстрованих в державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, а в іншій частині залишено без змін.
		За результатами рішення ДФС України про результати розгляду скарги позивача ГУ ДФС у Київський області прийняло податкове повідомлення-рішення форми Р від 26.06.2019 №0019441411 про визначення грошового зобов`язання по податку на додану вартість на суму 2 113 144 грн, в тому числі основний платіж  1 690 515,0 грн., штрафні санкції  422 629 грн., а податкове повідомлення-рішення форми В4 № 0009521411 від 10.04.2019 про зменшення від`ємного значення по ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступних звітних періодів на суму 4 094 757 грн. залишено без змін.
		Позивач не погоджуючись із рішенням про розгляд скарги ДФС України від 20.06.2019 року та податковими повідомленнями-рішеннями форми Р ГУ ДФС у Київський області від 26.06.2019 №0019441411 на суму 2 113 143,75 грн. та форми В4 від 10.04.2019 №0009521411 про зменшення від`ємного значення по ПДВ на суму 4 094 757 грн., звернувся до суду за захистом своїх прав.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає наступне. 
		Як слідує з матеріалів справи, підставами для нарахування податку на додану вартість та зменшення від`ємного значення по ПДВ слугував висновок відповідача про те, що позивач здійснював реалізацію кукурудзи, пшениці, сої врожаю 2017 року та врожаю 2018 року за цінами, які нижчі за звичайні ціни. 
		Зазначений висновок відповідача ґрунтується на тому, що ціни, за якими позивач реалізовував товар менші за закупівельні ціни на зернові культури, що склалися на внутрішньому ринку України протягом 2017-2018 років відповідно до журналу «Огляд цін українського та світового товарних ринків», декількох витягів про моніторинг цін на пшеницю, кукурудзу, тощо, із Аграрної біржі України, журналу Дайджест цін, які відповідач використовує як звичайні ціни. 
		Як вбачається з наданих позивачем документів, у період 2017 - 2018 позивач здійснював реалізацію сільськогосподарської продукції юридичним особам та фізичним особам  неплатникам ПДВ відповідно до наказів в рахунок розрахунку за оренду землі з пайовиками (орендодавцями земельних ділянок).
		Предметом договору №ІАІ-150917 є постачання Продавцем сільськогосподарської продукції (Товару), виробництва 2017 року, договору №ІАІ-11.06.18 - постачання Продавцем сільськогосподарської продукції (Товару), виробництва 2018 року. Найменування товару, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки визначались відповідно до умов Договорів та Додатків до цих Договорів. 
		Згідно з п.6 «Ціна» Договорів поставки, ціна Товару та загальна вартість Товару визначається відповідно до Додатків до цього Договору. Ціна Договору складає сумарну вартість поставленого Продавцем Товару та прийнятого Покупцем.
		Відповідно до п.7 зазначених договорів, Продавець здійснює поставку Товару на умовах EXW, що визначається відповідно до Додатків до цього Договору згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, за винятком застережень, прямо передбачених цим Договором.
		Відповідно до п.9 «Умови оплати» Договорів поставки, Покупець перераховує на поточний рахунок Продавця 100% (сто відсотків) загальної вартості Товару на умовах та в строки, які зазначені у відповідних Додатках до цих Договорів. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця у повному обсязі.
		Договори поставки підписані від імені представників Сторін, підписи завірені печатками підприємств.
		Відповідно до видаткових накладних за період вересень  грудень 2017, січень-березень, травень, липень - вересень 2018 позивачем поставлено, а покупцем отримано сільськогосподарську продукцію на загальну суму з ПДВ 327 427 443,77 грн. (сума без ПДВ -272 856 203,13 грн., ПДВ  54 571 240,62 грн.).
		Також, позивачем надано договори купівлі-продажу від 03.09.2018 №110902, від 11.09.2018 №110907 та від 11.09.2018 №110908. 
		Відповідно до пп.1 п.1 «Предмет договору» Договорів купівлі-продажу Продавець зобов`язаний поставити та передати сільськогосподарську продукцію власного виробництва урожаю 2018 року (далі  Товар) у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити Продукцію на умовах викладених у цих договорах.
		У п.2 «Кількість і якість продукції» Договорів купівлі-продажу зазначена загальна кількість продукції. Остаточна кількість і якість Товару визначається представником Покупця на момент відвантаження товару.
		Згідно з пп.3.1 п.3 «Загальна сума договору й порядок розрахунків» Договорів купівлі-продажу Продавець зобов`язується надати, а Покупець прийняти та оплатити пшеницю 5 класу в кількості та по ціні вказаній у таблиці до цього пункту. В таблиці зазначено найменування Товару, кількість в тоннах, ціна без ПДВ, вартість продукції без ПДВ, вартість продукції з ПДВ та сума ПДВ.
		Відповідно до пп.3.2 п.3 Договорів купівлі-продажу Товар відпускається на умові товарного кредиту, з відстрочкою до 31.12.2018.
		Відповідно до пп.3.3 п.3 Договорів купівлі-продажу оплата Покупцем здійснюється шляхом внесення коштів у касу Продавця, або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
		Відповідно до видаткових накладних та податкових накладних позивачем було поставлено покупцям, а покупцями отримано 243,2 т. пшениці 5кл. врожаю 2018 року на загальну суму 1 203 840,00 грн., в т.ч. ПДВ  200 640,00 грн.
		За результатами співставлення відомостей, наведених в Договорах поставки, в Договорах купівлі-продажу, та відомостей, наведених в видаткових та податкових накладних, судом встановлено, що сільськогосподарська продукція реалізована юридичним особам за цінами, встановленими умовами Договорів.
		Щодо реалізації сільськогосподарської продукції фізичним особам-неплатникам ПДВ судов встановлено, що згідно з Інструкцією про проведення розрахунків з орендодавцями, затвердженої наказом від 02.06.2017 №94, видача ТМЦ проводиться відповідно до затверджених списків на підставі наказу по підприємству про початок проведення розрахунків кожної окремої номенклатури ТМЦ.
		Відповідно до наданих наказів позивача «Про видачу сільськогосподарських культур орендодавцям Товариства в рахунок розрахунку за оренду землі» у 2017 та 2018, встановлено строки початку видачі сільськогосподарської продукції в рахунок розрахунку за оренду землі та встановлено ціну реалізації.
		Згідно з наданими позивачем податковими накладними за період серпень  грудень 2017, серпень - вересень 2018 було реалізовано неплатникам ПДВ сільськогосподарської продукції на загальну суму без ПДВ 23 632 780,85 грн. (ПДВ  4 726 556,21 грн.), сума з ПДВ 28 359 337,09 грн.
		За результатами співставлення відомостей, що наведено в наказах «Про видачу сільськогосподарських культур орендодавцям» та відомостей, що наведено в податкових накладних, судом встановлено, що сільськогосподарська продукція реалізована фізичним особам-неплатникам ПДВ за цінами, встановленими у наказах «Про видачу сільськогосподарських культур орендодавцям».
		Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Стаття 627 Цивільного кодексу України вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно зі статтею 632 цього кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
		Тобто, визначення ціни за договором є істотною умовою договору купівлі-продажу і ці умови визначаються сторонами угоди.
		Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Судом встановлено, що реальність зазначених господарських операцій відповідачем не заперечувалось ні в акті перевірки, ні в під час розгляду справи. 
		Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПК України розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.
		Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
		При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
		Термін «звичайна ціна» визначено у підпункті 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України, відповідно до якого під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ.
		Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
		Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (підпункт 14.1.218 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
		Із зазначеного вище слідує, що ціни, які не підтягають державному регулюванню, на продукцію або товари, встановлюють безпосередньо суб`єкти підприємницької діяльності, тобто учасники договірних відносин. Звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка у свою чергу відповідає ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).
		При дослідженні фактору «формування ціни» контролюючий орган повинен співставити такі умови договору як момент його підписання, кількість товару, строки поставки, строки оплати товару, розподіл обов`язків сторін контракту та інших умов, які безпосередньо впливають на формування ціни контракту, знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів. Нормами пп. «а» п.185.1 ст.185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
		Отже, норми ПК України (не враховуючи норми для окремих (специфічних) видів операцій):
		визначають, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим;
		встановлюють низку обов`язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни), однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, що склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах);
		передбачають можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін договірної ціни.
		На переконання суду, у розумінні норм ПК України звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка, у свою чергу, повинна відповідати ринковій ціні, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка, у свою чергу, повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).
		Відповідно до підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України, звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПК України. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. 
		Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій, відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України, база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
		Відповідно до пункту 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 № 817/98 індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.
		Отже, з`ясування рівня звичайних цін має відбуватись відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватись уповноваженим державним органом.
		Таким чином, будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами (висновки, результати досліджень, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо), не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.
		Наведене правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 07.11.2011 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Зап-Екоресурс» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року по справі №2а-3564/09/1970 (адміністративне провадження №К/9901/28937/18), постанові Верховного Суду від 12 вересня 2019 року по справі №815/527/14 (касаційне провадження №К/9901/24908/18), який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України. 
		Відсутність доказів звернення податкового органу до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації доводить порушення відповідачем визначеної процедури з`ясування рівня звичайних цін. Використання іншої інформації до встановлення відсутності офіційних статистичних даних про рівень цін на окремі товари доводить передчасність використання результатів досліджень оцінщиків використаних податковим органом для визначення звичайної ціни у межах спірних відносин.
		Тобто, відповідач в порушення норм даного Указу використав інформацію стороннього джерела, що не є уповноваженим державним органом, та у невизначений законодавством спосіб. А тому, саме лише посилання в Акті на назву видання не може свідчити про доведеність протилежного, що як умова є визначальною за підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
		Також суд звертає увагу на те, що відповідно до листа ДФС України «Про застосування звичайної ціни при визначенні бази обкладення ПДВ у ході документальних перевірок» від 15.08.2016 р. N 27600/7/99-99-14-02-01-17 посадовим особам контролюючого органу при проведенні документальних перевірок виробників товарів/послуг з питання дотримання ними податкового законодавства при визначенні бази оподаткування ПДВ за операціями з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг, здійснених, починаючи з 1 січня 2016 року, рекомендується:
		1) з`ясовувати джерела інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах (далі - ринкові ціни);
		2) визначати ринкові ціни, виходячи з даних цих джерел та обов`язково враховуючи ідентичність (спорідненість, порівнянність) змісту досліджуваної операції. 
		Однак, згідно акту перевірки, податковий орган для визначення звичайної ціни взяв для співставлення лише одну умову - ціну продукції. Крім того, податковий орган не співставляв такі умови договору як момент його підписання, кількість товару, строки поставки, строки оплати товару, розподіл обов`язків сторін договору та інших умов, які безпосередньо та істотно впливають на формування ціни. Також, при визначенні звичайної ціни перевіряючими не враховано звичайні під час укладення договорів між непов`язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари, втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації).
		Крім того, суд звертає увагу на те, що в обгрунтування відзиву на позовну заяву відповідачем надано роздруківки з мережі Інтернет із сайту https://agrex.gov.ua/cini-na-zerno/, однак вказана вибірка цін здійснена 30.07.2019, тобто після прийняття оскржуваних податкових повідомлень-рішень. Відповідачем не надано доказів того, що саме ці дані лягли в основу висновків контролюючого органу щодо здійснення позивачем реалізації кукурудзи, пшениці, сої врожаю 2017-2018 років по цінам, які нижчі за звичайні ціни, під час перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Окрім того, вибірка відповідачем здійснена лише щодо Київської області. 
		В той же час, позивачем на підтвердження своєї позиції долучено до матеріалів справи висновок експертів №1041/34001 за результатами судово-економічної експертизи за запитом ТОВ «Інтерагроінвест» від 30.08.2019, висновки ТОВ «Експерт нерухомості-2015» від 18.08.2017 щодо визначення вартості пшениці 5-6 класу, врожаю 2017 року у загальній кількості 2920т, кукурудзи врожаю 2017 року в загальній кількості 2480т, пшениці 5-6 класу врожаю 2016 року у загальній кількості 2760т., які зберігалися за адресою: Київська область, Ставищенський район, с.Іванівка, складські та силосні приміщення цеху «Переробник» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №55/16 від 03.02.2016, свідоцтво оцінювача ОСОБА_1  МФ№132 від 31.05.2014); консультацію ТОВ «Міжгалузевий кліринговий центр «Євроконсалтинг» щодо ціноутворення та діапазону цін на зернові України в період 01.09.2017  30.11.2017 та 01.07.2018  30.08.2018 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №853/7 від 29.08.2017, Recognised European Valuer (REV) Certificate Registration Number: REV-UA/UABVS/2023/17). 
		Таким чином, не довівши протилежного, податковим органом зроблено необґрунтований висновок про порушення позивачем пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що у контролюючого органу відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 26.06.2019 №0019441411 від 10.04.2019 №0009521411.
		Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно ч. 2 другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі  17 289,00 грн. (платіжне доручення від 03.07.2019 р. № 7507) та 1921,00грн. (платіжне доручення №7486 від 01.07.2019).
		Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 19210,00 грн.
		Керуючись статтями 9, 14, 73- 78, 90, 143, 194, 205, 242, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
		в и р і ш и в:
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області (ЄДРПОУ 39393260, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а) від 26.06.2019 №0019441411 
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області (ЄДРПОУ 39393260, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а) від 10.04.2019 №0009521411.
		Стягнути з ГУ ДФС у Київській області (ЄДРПОУ 39393260, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» (ЄДРПОУ 32855584, місцезнаходження: 09400, Киїська область, Ставищенський район, смт. Ставище, вул. Цимбала Сергія, 4) судовий збір у розмірі 19 210,00 грн. (девятнадцять тисяч двісті десять гривен 00 копійок). 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
		Повний текст рішення складено 12.03.2020.
		 
		Суддя Я.В. Горобцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...