Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/3110/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2020. Зареєстровано: 15.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.03.2020.
Дата набрання законної сили: 13.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/21132/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		13 березня 2020 року 
		Київ
		справа №554/3110/17
		адміністративне провадження №К/9901/21132/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді (судді-доповідача) -           Данилевич Н.А.,
		суддів -                                                         Бевзенка В. М., 
		                                                                 Шевцової Н.В.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні 
		касаційну скаргу  ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (головуючий суддя -  Кононенко З.О., судді - Бондар В.О., Калиновський В.А.) у справі 
		за позовом  ОСОБА_1 
		до інспектора Управління патрульної поліції в м. Полтаві Кулинич Лесі Василівни та Державної казначейської служби, третя особа: Департамент патрульної поліції
		про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними, стягнення матеріальної шкоди і витрат на правову допомогу, -
		 
		в с т а н о в и в :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		18.04.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції в м. Полтаві Кулинич Л.В. та Державної казначейської служби, третя особа: Департамент патрульної поліції, у якому просив:
		- визнати протиправною та скасувати постанову серії АР №694303 від 25.03.2017 року про накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 170 грн. за ч. 6 ст. 121 КУпАП;
		- визнати протиправними дії інспектора роти № 2 батальйону УПП у м. Полтава ДПП Кулинич Л.В. в частині тимчасового затримання транспортного засобу Деу Ланос д.н. НОМЕР_1 , шляхом його доставлення на спеціальний майданчик;
		- стягнути з Державного бюджету України на його користь 1440 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої протиправними діями інспектора роти № 2 батальйону УПП у м. Полтава ДПП Кулинич Лесі Василівни;
		- стягнути Державного бюджету України на його користь 3500 грн. витрат на правову допомогу.
		В обґрунтування позову посилався на те, що притягнення його до адміністративної відповідальності, а також тимчасове затримання автомобіля Деу Ланос д.н. НОМЕР_1 , шляхом його доставлення на спеціальний майданчик є протиправним, оскільки він не був та не міг бути обізнаний про передчасну смерть першого довірителя, якого взагалі ніколи не знав. Відповідно йому не було відомо про втрату чинності довіреності на керування та розпорядження указаним автомобілем. Крім того, у постанові допущено помилку його прізвища, зокрема зазначено ОСОБА_1 , тоді як його прізвище ОСОБА_1 . Також вказав на те, що його автомобіль 25.03.2017 року був примусово зупинений працівниками поліції, не перешкоджав дорожньому руху, позивач мав усі необхідні документи. 30.03.2017 року йому повернули вказаний автомобіль зі спеціального майданчика за тими ж правовстановлюючими документами після сплати 1440 грн. за послуги евакуатора та зберігання його автівки.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 12 липня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
		Постанову серії АР №694303 від 25.03.2017 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в сумі 170 грн. за ч. 6 ст. 121 КУпАП визнано протиправною та скасовано.
		Визнано протиправними дії інспектора роти № 2 батальйону УПП у м. Полтава ДПП Кулинич Лесі Василівни в частині тимчасового затримання транспортного засобу Деу Ланос д.н. НОМЕР_1 , шляхом його доставлення на спеціальний майданчик.
		Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1440 (одна тисяча чотириста сорок) грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої протиправними діями інспектора роти № 2 батальйону УПП у м. Полтава ДПП Кулинич Лесі Василівни.
		Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління патрульної поліції м. Полтави Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. витрат на правову допомогу. 
		Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог та відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.6 ст. 121 КУпАП.
		Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року було скасовано постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 12 липня 2017 року та прийнято нову, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Інспектора Управління патрульної поліції в м. Полтаві Кулинич Лесі Василівни, третя особа Департамент патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними, стягнення матеріальної шкоди і витрат на правову допомогу.
		Відмовляючи в позовних вимогах, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 керував автомобілем «Деу Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 , який не був перереєстрований у встановленому законом порядку, у зв`язку з необхідністю внесення змін у реєстраційні документи, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України №1306 від 10.10.2001. Колегія суддів вказала, що експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС, забороняється. Таким чином, судом першої інстанції безпідставно визнано дії інспектора протиправними та стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1440,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої нібито протиправними діями інспектора роти №2 батальйону УПП у м. Полтава Кулинич Л.В.   
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
		08 листопада 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, в якій просив її скасувати та залишити в силі постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 12 липня 2017 року. 
		В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що був необізнаний про смерть довірителя ОСОБА_4 , крім того, цей факт був достеменно з`ясований судом лише при офіційному отриманні актового запису №293 від 26.12.2012 року, відповідно до якого остання народилась і проживала у місті Карлівці та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, будучи пасажиром легкового автомобіля, у віці 40 років. Вказав, що не був знайомий із першим довірителем ОСОБА_4 , проживав із нею в різних населених пунктах на значній відстані, мав достатній строк дії довіреності, а керований ним автомобіль не перебував у розшуку, а також позивача ніхто не повідомляв про втрату чинності довіреності, відповідно він не знав та не міг знати про передчасну смерть довірителя на момент складення відносно нього оскаржуваної постанови. Також, зазначив, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи і порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог, зокрема, вказано, що позивач звертався неодноразово до органів МРЕВ ДАІ з метою перереєстрації автомобіля, однак через необхідність фінансових затрат, перереєстрацію автомобіля не проводив. Скаржник вказав, що зазначені твердження суду апеляційної інстанції не мають під собою юридичного підґрунтя.  
		Відповідачем до Суду не було надано відзиву (заперечень) на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.  
		Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		25.03.2017 позивач керував автомобілем «Деу Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
		Власником транспортного засобу (відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу) є ОСОБА_4 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідно до бази даних МВС НІС «АРМОР»).
		Постановою серії АР №694303 від 25.03.2017 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн. за ч.6 ст.121 КУпАП за те, що він по вулиці Половка, 97 м. Полтави керував автомобілем Деу Ланос д.н. НОМЕР_1 , що не був перереєстрований у встановленому законом порядку у зв`язку з необхідністю внесення змін у реєстраційні документи згідно п. 2.9 ПДР (а.с. 10, 40).
		Рішенням начальника Управління патрульної поліції у м. Полтаві від 04.02.2017 року вказану постанову було залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення (а.с.11-12).
		13.05.2011 року мешканка міста Карлівки ОСОБА_4 за генеральною довіреністю, зареєстрованою за № 126 уповноважила ОСОБА_6 та ОСОБА_5 користуватись і розпоряджатись (продати, обміняти, здати в оренду) за ціну та на інших умовах за їх розсудом належним їй на праві власності автомобілем Деу Ланос, 1998 року випуску, д.н. НОМЕР_1 . Вказана довіреність надана з правом передоручення, в тому числі на продаж та керування і дійсна до 13.05.2021 року (а.с. 27-28).
		23.08.2012 ОСОБА_6 за генеральною довіреністю, зареєстрованою за №4576, передоручив право керування та розпорядження вказаним автомобілем Деу Ланос, 1998 року випуску, д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Строк дії цієї довіреності також встановлений до 13.05.2021 року (а.с. 29).
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
		Частиною 6 ст. 121 КпАП України передбачено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Правила дорожнього руху, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху, повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
		Крім цього, ч. 1 ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Відповідно до с.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до п. 30.1 ПДР України, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх у Державтоінспекції або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
		Відповідно до п.11 ч.1 ст. 346 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) право власності у разі смерті власника припиняється.
		Згідно з п. 6 ч.1 ст. 248 ЦКУ представництво за довіреністю припиняється у разі: смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
		Відповідно до ч.2 ст. 248 ЦКУ з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.
		Обов`язковість перереєстрації транспортних засобів у разі смерті власника передбачена вимогами Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 7 вересня 1998 р. N 1388 (далі - Положення).
		Відповідно до п.З Положення Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру МВС.
		Відповідно до пункту 7 Положення, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
		Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
		Пунктом 33 Порядку передбачено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
		П. 2.9. Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення.
		Відповідно до ст. 265-2 КУпАП, У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частиною третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
		Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається Кабінетом Міністрів України.
		Згідно вимог Постанови КМУ від 17.12.2008 № 1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках», тимчасове затримання транспортного засобу поліцейським проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.
		Вказаний вище пункт 7 Порядку передбачає, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС, забороняється.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
		Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про можливість та доцільність перевірки позивачем по всеукраїнській базі даних НАІС ДДАІ МВС інформації про транспортний засіб «Деу Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 , наприклад такої, як наявність накладених обтяжень (арешту) на автомобіль, перебування автомобіля у розшуку, щодо смерті власника, оскільки довіреність не надає права власності на рухоме майно, а лише дає право розпоряджатись ним від імені власника.
		Отже, необізнаність позивача про факт смерті довірителя не спростовує настання наслідків припинення представництва за довіреністю у випадку смерті власника транспортного засобу, які обумовлені законом. 
		Таким чином, оскільки ОСОБА_1 керував автомобілем «Деу Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 , який не був перереєстрований у встановленому законом порядку, у зв`язку з необхідністю внесення змін у реєстраційні документи, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України №1306 від 10.10.2001, то колегія суддів вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ознаками ч.6 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.
		Також, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про безпідставність визнання протиправними судом першої інстанції дій інспектора в частині тимчасового затримання транспортного засобу "DAEWOO Lanos" 1998 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом його доставлення на спеціальний майданчик, оскільки правомірність вказаних дій поліцейського узгоджуються з приписами ст. 265-2 КУпАП та вимогами Постанови КМУ від 17.12.2008 № 1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках».
		Разом з тим, вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1440,00 гри. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої протиправними діями інспектора роти №2 батальйону УПП у м. Полтава Кулинич Л.В. та витрат на правову допомогу, Суд вважає похідними, а отже, такими, що не підлягають задоволенню.
		Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.
		Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
		Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		Суддя-доповідач                                                                                Н.А. Данилевич
		Судді                                                                                                     В. М. Бевзенко 
		 
		                                                                                                    Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...