Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/4739/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2020. Зареєстровано: 15.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.03.2020.
Дата набрання законної сили: 03.03.2020
Номер судового провадження: 22-ц/807/1001/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 03.03.2020 Справа № 320/4739/19
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ЄУН 320/4739/19                         Головуючий у 1 інстанції: Редько О.В.
		Провадження №22ц/807/1001/20              Суддя-доповідач: Поляков О.З.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 березня 2020 року     м. Запоріжжя
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
		головуючого:     Полякова О.З.,
		суддів:     Крилової О.В.,
		Кухаря С.В., 
		при секретарі: Семенчук О.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, треті особи: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А:    
		 
		У червні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, треті особи: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
		В обґрунтування своїх вимог зазначав, що з 01 серпня 1991 року по 28 вересня 2018 року він проходив військову службу в Збройних Силах України, та звільнений наказом командувача Повітряних сил Збройних Сил України від 11 вересня 2018 року № 501 відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 ЗУ Про військовий обов`язок і військову службу» у запас, у званні підполковника, на підставі за підпунктом «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду), та зарахований до військового оперативного резерву першої черги в особливий період на підставі Указу Президента України від 18.06.2015 року № 274/215. Після звільнення в запас, він перебуває на обліку ГУ ПФУ Запорізької області, як пенсіонер, та отримує пенсію за вислугою років, МІНОБОРОНИ. На момент звільнення, його вислуга років у Збройних Силах України складає: календарна - 27 років 1 місяць, загальний трудовий стаж  44 роки 2 місяці. 
		Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_2 від 10 лютого 1998 року, яке оформлено протоколом № 136, ОСОБА_4 поставили на пільгову чергу (льотно-підйомного складу) на отримання житлової площі. 
		Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 08 січня 2003 року, яке оформлено протоколом № 1, ОСОБА_4 зараховано на квартирний облік з 10 березня 1998 року при військовій частині НОМЕР_1 та КЕВ м. Запоріжжя у складі сім`ї з 3-х чоловік, та внесено в списки першочергового та позачергового отримання житла, в зв`язку з його переведенням для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 . 
		Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 18 жовтня 2007 року, яке оформлено протоколом № 10, ОСОБА_4 , та членів його родини, у складі сім`ї з 3-х чоловік, включено до пільгової черги та включено до списків першочергового та позачергового отримання житла з 10 березня 1998 року. 
		Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 14 січня 2008 року, яке оформлено протоколом № 14, ОСОБА_4 та членів його родини, у складі сім`ї з 4-х чоловік, як таких що знаходяться в черзі на поліпшення житлових умов в Мелітопольському гарнізоні, зараховано на квартирний облік датою знаходження в списках військовослужбовців на отримання житлових приміщень в Мелітопольському гарнізоні з 10 березня 1998 року. 
		На підставі рішення житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 14 жовтня 2011 року, яке оформлено протоколом № 13, підполковнику ОСОБА_4 складом родини з 4-х осіб, виділено службову житлову площу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в яку він та члени його родини, у складі сім`ї з 4-х чоловік, вселилися згідно ордеру, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської Ради Запорізької області № 42/4 від 26.03.2012 року. У зазначеній квартирі його родина проживає з моменту вселення і по теперішній час, оскільки іншого житла для проживання у них немає, а грошових коштів як компенсації на придбання житла, від відповідача він не отримував. 
		Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 08 жовтня 2018 року, яке оформлено протоколом № 113 підполковника ОСОБА_4 складом сім`ї з 4-х осіб (дружина ОСОБА_2 , 1977 р.н.; донька ОСОБА_4 , 1998 р.н.. донька ОСОБА_3 , 2007 р.н.) виключено з загальної черги та першочергової черги квартирного обліку з 28 вересня 2018 року, на підставі наказу Міністерства оброни України №737 від 30 листопада 2011 року, яка була чинною на момент його звільнення з військової служби із зазначенням того, що він забезпечений службовим житлом. На засідання вказаної житлової комісії позивач ОСОБА_4 не викликався, а про її рішення дізнався з листа КЕВ м. Запоріжжя Міністерства оборони України від 31 травня 2019 року № 1473. 
		Листом від 31 травня 2019 року № 1473, КЕВ м. Запоріжжя Міністерства оборони України висунув вимогу позивачу ОСОБА_4 та третім особам по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які є членами родини позивача, про звільнення службової квартири, на підставі того, що їх знято з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, відповідно до вимог п. 31 Постанови КМУ від 03.08.2006 року № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» в зв`язку з тим, що позивач звільнений у запас по закінченню контракту. 
		Зняття ОСОБА_4 та членів його сім`ї з квартирного обліку позивач вважає незаконним, оскільки його вислуга на військовій службі складає більш як 20 років, він та члени його сім`ї не мають іншого житла, компенсації на отримання житла, як військовослужбовця запасу та членів його родини він не отримував, тому зняття його та членів його сім`ї з цього обліку, та висунувши вимогу щодо звільнення службової квартири, суперечить Конституції України, Житловому кодексу України та міжнародно-правовим актам.
		Посилаючись на наведені обставин, ОСОБА_4 просив суд: 
		- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України які полягають у виключенні підполковника ОСОБА_4 , складом сім`ї з 4-х осіб, з загальної черги та першочергової черги квартирного обліку з 28 вересня 2018 року у в/ч НОМЕР_1 та у вимозі про звільнення службової квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , до 30 червня 2019 року.
		- визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України оформлене протоколом №113 від 08 жовтня 2018 року, про виключення підполковника ОСОБА_4 , складом сім`ї з 4-х осіб, з обліку у загальній черзі та першочергової черзі квартирного обліку з 28.09.2018 року в в/ч НОМЕР_1 , як військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в м. Мелітополі Запорізької області.
		- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України поновити ОСОБА_4 , складом сім`ї з 4-х осіб, на обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в м. Мелітополі Запорізької області в загальній та першочерговій чергах за тим же номером у списку станом на 08.10.2018 року зі збереженням часу перебування на обліку - з 10 березня 1998 року, та в пільговій першочерговій черзі як учасника бойових дій - з 10 березня 1998 року у в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
		Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 листопада 2019 року позов задоволено. 
		Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України, які полягають у виключенні підполковника ОСОБА_4 складом сім`ї з 4-х осіб - дружини ОСОБА_2 , неповнолітніх доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , з загальної черги та першочергової черги квартирного обліку з 28 вересня 2018 року у в/ч НОМЕР_1 та у вимозі про звільнення службової квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , до 30 червня 2019 року.
		Визнано незаконним та скасовано рішення житлової комісії в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України оформлене протоколом №113 від 08.10.2018 року, про виключення підполковника ОСОБА_4 складом сім`ї з 4-х осіб - дружини ОСОБА_2 , неповнолітніх доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 що зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , з обліку у загальній черзі та першочергової черзі квартирного обліку з 28.09.2018 року в в/ч НОМЕР_1 , як військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в м. Мелітополі Запорізької області.
		Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України поновити ОСОБА_4 , складом сім`ї з 4-х осіб - дружини ОСОБА_2 , неповнолітніх доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в м. Мелітополі Запорізької області в загальній та першочерговій чергах за тим же номером у списку станом на 08.10.2018 року зі збереженням часу перебування на обліку - з 10.03.1998 року, та в пільговій першочерговій черзі як учасника бойових дій - з 10.03.1998 року у в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України. 
		Вирішено питання судових витрат.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час звільнення у запас ОСОБА_4 мав стаж військової служби понад 20 років, та був зарахований на квартирний облік до 1 січня 2005 року, отримує пенсію за вислугу років, є ветераном військової служби та учасником бойових дій, а отже, в даному випадку відсутні підстави для зняття його з квартирного обліку відповідно до п. 2.16, 2.18 Інструкції, а тому рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 08 жовтня 2018 року, оформлене протоколом № 113 є незаконним та відповідно таким, що підлягає скасуванню, оскільки вказаним рішенням порушено право позивача та членів його сім`ї на одержання житла, передбачене Конституцією України.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням, в/ч НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 листопада 2019 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначають, що відповідно до п. 2.18 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011, яка діяла на момент звільнення позивача, військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі: поліпшення житлових умов у випадках, передбачених законодавством, за місцем перебування на квартирному обліку, унаслідок чого зникла потреба в наданні жилого приміщення; отримання за рахунок житлових фондів МО України жилого приміщення для постійного проживання; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; звільнення з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 цього розділу; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 01 січня 2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.17 цього розділу); обрання для постійного місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку; в інших випадках, передбачених законодавством. Проте, позивача було знято з обліку згідно п.2.18 Інструкції у зв`язку із звільненням з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 цього розділу. З урахуванням того, що ОСОБА_4 звільнений з підстав закінчення строку контракту це не дає підстав залишатись йому на квартирному обліку. Щодо п. 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, яким передбачено перелік підстав для зняття з обліку військовослужбовців, в/ч А 3840. посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 752/5881/15-ц, зазначає, що він не містить вичерпних підстав для зняття військовослужбовця з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки передбачає можливість зняття особи з обліку й в інших передбачених законодавством випадках. 
		17 лютого 2020 року до апеляційного суду від ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_1 . Доводи, викладені в апеляційній скарзі позивач вважає безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при вступі на військову службу, йому державою було гарантовано певне забезпечення і компенсації, які фінансуються із бюджету. Зупинення або звуження змісту і обсягу гарантованих Конституційних соціальних прав є недопустимим і не повинні погіршувати становище особи, а тому він має право на поліпшення житлових умов за рахунок фондів Міністерства оборони України. ОСОБА_4 зазначає, що його вислуга років складає: календарна  27 років 1 місяць, загальний трудовий стаж  44 роки 2 місяці, він є ветераном військової служби і учасником бойових дій та звільнений з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту та виходом на пільгову пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» просить відхилити апеляційну скаргу відповідача, а рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 листопада 2019 року залишити без змін. Посилання в апеляційній скарзі на правову позицію, викладену у постанові Велика Палата Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 752/5881/15-ц, ОСОБА_4 вважає безпідставними, оскільки у вказаній постанові регулюються інші правовідносини, зокрема, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наведені норми Інструкції не передбачають підстав для залишення особи на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов з огляду на його звільнення у запас на підставі п.п. «а» п. 61 та п.п. «а» п. 62 Положення, у зв`язку із закінченням строку дії контракту та наявністю в нього лише 13 років календарної вислуги. 
		17 лютого 2020 року від третьої особи, квартирно-експлуатаційного відділу м.Запоріжжя Міністерства оборони України, також, в порядку ст. 360 ЦПК України надійшов відзив на апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_1 . Доводи апеляційної скарги вважають обґрунтованими, оскільки позивача було знято з обліку згідно з п. 2.18 Інструкції у зв`язку із звільненням з військової служби з підстав, не зазначених в абзаці першому п. 2.16 цього розділу. Наведене не передбачає підстав для залишення ОСОБА_4 на обліку у військових частинах.
		28 лютого 2020 року від в/ч НОМЕР_1 надійшла відповідь на відзив ОСОБА_4 . Зазначають, що посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_4 отримав 18 травня 2015 року, і саме з цього моменту набув право на пільгову чергу, проте не надавав рапортів або заяв щодо зарахування його на пільгову чергу позивач не надавав. 
		Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача,пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Так, судом першої інстанції вірно встановлено, та визнаються учасниками справи наступні обставини.
		ОСОБА_4 за час навчання в Харківському інституті льотчиків ВПС в період з 1993 року по 1997 рік житловою площею не забезпечувався та перебував на казарменому стані (а.с. 21).
		23 серпня 1996 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб (а.с. 17)
		З витягу з протоколу № 136 від 10 лютого 1998 року засідання житлової комісії гарнізону, виданого МОУ в/ч НОМЕР_2 № 31 від 10 липня 1999 року вбачається, що рішенням житлової комісії гарнізону в/ч НОМЕР_2 від 10 лютого 1999 року, яке оформлено протоколом № 136, ОСОБА_4 поставили на пільгову чергу (льотно-підйомного складу) на отримання житлової площі ( а.с.22).
		ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_7 народилася донька ОСОБА_4 (а.с. 15).
		08 січня 2003 року в зв`язку з переведенням ОСОБА_4 для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 , його зараховано на квартирний облік з 10 березня 1998 року при військовій частині НОМЕР_1 та КЕВ м. Запоріжжя у складі сім`ї з 3-х чоловік, та внесено в списки першочергового та позачергового отримання житла (а.с. 23).
		ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 народилася друга донька ОСОБА_3 (а.с. 16).
		Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 18 жовтня 2007 року ОСОБА_4 та членів його родини, у складі сім`ї з 3-х чоловік було включено до пільгової черги та включено до списків першочергового та позачергового отримання житла з 10 березня 1998 року (а.с.24).
		Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 14 січня 2008 року, ОСОБА_4 та членів його родини, у складі сім`ї з 4-х чоловік, як таких що знаходяться в черзі на поліпшення житлових умов в Мелітопольському гарнізоні, було вирішено зарахувати на квартирний облік датою знаходження в списках військовослужбовців на отримання житлових приміщень в Мелітопольському гарнізоні з 10 березня 1998 року (а.с.25).
		Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 12 березня 2009 року № 51/3 «Про внесення квартир до списку службового житла», квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , внесено до списку службового житла в/ч НОМЕР_1 (а.с.26).
		Рішенням житлової комісії Мелітопольського гарнізону від 13 жовтня 2011 року, яке оформлено протоколом № 10, підтримано клопотання командира в/ч НОМЕР_1 щодо надання службової житлової площі, за адресою: АДРЕСА_1 , підполковнику ОСОБА_4 (а.с.27).
		Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 14 жовтня 2011 року, яке оформлено протоколом № 13, житлова комісія в/ч НОМЕР_1 , вирішила службову житлову площу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 надати підполковнику ОСОБА_4 , склад родини з 4-х осіб (а.с. 28).
		10 лютого 2012 року комісією з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 08 липня 2010 року № 354 «Про організацію роботи комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України та Положення про комісію з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України» затвердила список розподілу житлової площі, згідно з яким підполковнику ОСОБА_4 надана службова квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 , без зняття з квартирного обліку (а.с.29-30).
		Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської Ради Запорізької області № 42/4 від 26 березня 2012 року підполковнику ОСОБА_4 , склад сім`ї з 4-х осіб, надана службова трикімнатна квартира АДРЕСА_2 (а.с.31).
		На підставі вищенаведеного рішення, 30 березня 2012 року, ОСОБА_4 з сім`єю у складі 4-х осіб виданий ордер на житлове приміщення № НОМЕР_3 (а.с. 32).
		ОСОБА_8 у складі 4-х осіб, вселилися у вказану квартиру, та 03 квітня 2012 року зареєстрували своє місце проживання, в установленому законом порядку (а.с. 11, 13, 15).
		З моменту вселення в квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 разом зі своєю родиною у складі 4-х осіб, постійно проживають у вказаній квартирі (а.с. 33).
		Іншого житла позивач ОСОБА_4 та члени його родини не мають, грошових коштів як компенсації на придбання житла, від в/ч НОМЕР_1 , позивач не отримував.
		З витягів з наказу командувача Повітряних сил Збройних Сил України від 11 вересня 2018 року № 501 та з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 186 від 28 вересня 2018/ року вбачається, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_4 звільнено у запас, у званні підполковника, на підставі за підпунктом «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду) який здав справи та посаду з 28 вересня 2018 року виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення, та направлено для постановки на військовий облік до Мелітопольського ОМВК Запорізької області. У витягу також зазначено про забезпеченість ОСОБА_4 службовим житлом за адресою: АДРЕСА_1 . Підполковника ОСОБА_4 , командира авіаційної ескадрильї, зараховано до військового оперативного резерву першої черги в особливий період на посаду командира авіаційної ескадрильї (а.с. 34-36). 
		Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 08 жовтня 2018 року, яке оформлено протоколом № 113, на підставі наказу Міністерства оброни України №737 від 30.11.2011 року, підполковника ОСОБА_4 складом сім`ї з 4-х осіб виключено з загальної черги та першочергової черги квартирного обліку з 28 вересня 2018 року (а.с. 38).
		Листом від 31 травня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про необхідність його та членів його родини в термін до 30 червня 2019 року звільнити трикімнатну службову квартиру, в якій вони на даний час проживають (а.с. 39).
		З матеріалів справи також вбачається, що календарна вислуга років ОСОБА_4 у Збройних Силах складає 27 років 1 місяць, загальний трудовий стаж  44 роки 2 місяці (а.с. 34).
		З довідки командира в/ч НОМЕР_1 № 1070 від 26 вересня 2018 року вбачається, що за час служби у Збройних силах України, ОСОБА_4 в період 14 травня 2014 року, 30 травня 2014 року, 31 травня 2014 року, 01 червня 2014 року, 05 червня 2014 року, 11 червня 2014 року, 12 червня 2014 року, 13 червня 2014 року, 14 червня 2014 року безпосередню брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на територіях Донецької та Луганської областей (а.с. 20).
		ОСОБА_4 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 виданим 18 травня 2015 року Управлінням особового складу штабу командування Повітряних Сил Збройних Сил України, та ветераном військової служби, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 , виданим 02 листопада 2018 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , та має пільги установлені законодавством України (а.с. 19).
		Після звільнення в запас, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», на підставі за підпунктом «к», ОСОБА_4 став на облік до Головного управління ПФУ Запорізької області, як пенсіонер, та отримує пенсію за вислугою років, МІНОБОРОНИ, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_6 (а.с. 18).
		Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їхсоціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-IV «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який набрав чинності 01 січня 2005 року, стаття 12 вказаного Закону викладена в новій редакції.
		Так, згідно з частиною першою статті 12 цього Закону в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановленихЖитловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року за № 1081 було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
		Відповідно до пункту 24 цього Порядку датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
		Позивач ОСОБА_4 поставлений на облік для поліпшення житлових умов 10 березня 1998 року. 
		Пунктом 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на момент зняття позивача зобліку, передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
		Аналогічні приписи закріплені й в пункті 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
		Дія пункту 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» безпосередньо пов`язується із тим, з якої саме з підстав, зазначених у частині шостій статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.
		Пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
		Наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року №737 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 24/20337.
		Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 1.4 наведеної Інструкції військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до 1 січня 2005 року (набрання чинності Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-IV «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку - без врахування вислуги на військовій службі.
		При зарахуванні позивача у 1998 році на квартирну чергу діяв Наказ Міністра оборони України № 20 від 03 лютого 1995 року «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України», якийвтративчинність10 листопада 2006 року,яким, було встановлено порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок та працівників (не військовослужбовців) Збройних Сил України.
		Пунктом 13 даного Положення визначено, що військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та квартирно-експлуатаційних частинах району до отримання житла, за винятком: поліпшення житлових умов, переміщення до нового місця служби, засудження до позбавлення волі на термін понад 6 місяців та наданні відомостей, які не відповідають дійсності.
		Позивач проходив військову службу і потребував поліпшення житлових умов. Винятків, встановлених пунктом 13 наведеного Положення щодо позивача, не встановлено.
		Відповідно до абзацу 1 пункту 2.17 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 24/20337, в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, військовослужбовці, зараховані на квартирний облік після набрання чинності Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-IV  Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які мають вислугу на військовій службі менше ніж 20 років, у разі звільнення з військової служби за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів та неможливістю проходити військову службу, залишаються на цьому обліку до отримання жилого приміщення для постійного проживання.
		Згідно ж з пунктом 2.18 цієї ж Інструкції військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі: поліпшення житлових умов, унаслідок чого зникла потреба в наданні житла; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; звільнення з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 цього розділу; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 01 січня 2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.17 цього розділу); обрання для місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку; в інших випадках, передбачених законодавством.
		Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
		Пунктом 1 частини другої статті 40 ЖК України визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
		Встановивши, що при зарахуванні ОСОБА_4 у чергу на отримання житла у 1998 році та перебування його на квартирному обліку порушень житловою комісією та позивачем допущено не було, під час проходження військової служби, вислуга років у Збройних Силах на момент звільнення становила 27 років 01 місяць, на момент звільнення перебував на обліку для поліпшення житлових умов, підстави, визначені законом для зняття з облікупотребуючих поліпшення житлових умов не настали, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач разом з родиною підлягає поновленню на обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на обліку.
		Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №639/302/18-ц (провадження № 61-1618св19).
		Частиною 4 ст. 263 ЦПК України встановлено що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Колегія суддів не бере до уваги висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 06 червня 2018 року у справі №752/5881/15-ц (провадження №14-169цс18), на який скаржник посилається в апеляційній скарзі, оскільки містить різні фактичні обставини справи у порівняні зі справою, яка переглядається.
		Так, у наведеній постанові звільнення позивача у запас відбулось з закінченням дії контракту за наявності в нього лише 13 років календарної вислуги.
		Разом із тим, у справі, яка переглядається,вислуга років позивача у Збройних Силах становить 27 років 01 місяць.
		Суд першої інстанції, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
		За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
		Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384,389 ЦПК України, колегія суддів,-
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України  залити без задоволення. 
		Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 листопада 2019 року у цій справі  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
		Повна постановаскладена 12 березня 2020. 
		 
		Головуючий: 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...