Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/828/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: 17.03.2020. Зареєстровано: 18.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2020.
Дата набрання законної сили: 18.06.2020
Номер судового провадження: 2/537/36/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 2/537/36/2020
		Справа № 537/828/19
		РІШЕННЯ
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05.03.2020 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Маслій М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» Управління охорони здоров`я Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права пацієнта на своєчасну та достовірну інформацію щодо стану її здоров`я та запізнілого діагностування та надання медичної допомоги, що призвело до настання стану, що загрожував життю, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернулась до суду із позовною заявою до Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права пацієнта на своєчасну та достовірну інформацію щодо стану її здоров`я, запізнілого діагностування та надання медичної допомоги, що призвело до настання стану, що загрожував життю.
		На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 02.08.2018 близько 16.45 год. позивачка поступила до КНМП «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» зі скаргами на сильні болі в нижніх відділах живота, після проведеного черговими лікарями огляду заявниці, останні, на думку позивача, обрали невірну очікувальну тактику, підключивши її до кардіотокографа, якій фіксував серцебиття плоду. В подальшому, за наслідками проведеного обстеження за допомогою УЗД, лікар що проводила зазначений вище огляд, виявила рідину у черевній порожнині, після чого позивача було переведено до реанімаційного відділення, де лише о 18.25 год. лікарі помітили відсутність серцебиття дитини та повідомили позивача про необхідність операційного втручання шляхом кесеревого розтину та вилучення померлої дитини. Як зазначає позивачка, після отриманої від лікарів інформації щодо її стану здоров`я, яку вона усвідомлювала погано, оскільки на той час була фізично та емоційно виснаженою, їй було проведено операційне втручання, розпочате 18.40 год. Післяопераційний період супроводжувався душевними стражданнями позивача, настільки глибокими, що вона була вимушена звертатися за кваліфікованою допомогою лікаря-псіхіатра, доказом чого є запис в історії пологів. 
		Як вбачається зі змісту позовної заяви, неправомірність дій лікарів, на думку позивача, полягає в наступному: по-перше: порушенні останніми визначеного статтею 285 ЦК України та статтею 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» право позивача на інформацію про стан свого здоров`я; по-друге: порушення медичними працівниками КНМП «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» обов`язків, визначених статтею 37 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» в частині ненадання останніми негайної медичної допомоги у разі виникнення стану, що загрожує життю пацієнта; і по-третє: недотримання останніми медичних стандартів та виконання клінічних протоколів, конкретно в даному випадку виконання статті 6 клінічного протоколу з акушерської допомоги «Дистрес плода при вагітності та під час пологів» затвердженого Наказом МОЗ 27.12.2006 № 900 частина друга якої регламентує, що після 30 тижнів вагітності найбільш ефективним і виправданим методом лікування дистресу плода є своєчасне оперативне розродження. 
		Спричинена позивачу, зазначеними вище неправомірними діями медичних працівників КНМП «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» моральна шкода, полягає у глибоких душевних стражданнях, яких вона як фізична особа, зазнала у зв`язку із порушенням лікарями її прав, гарантованих наведеними вище нормами Закону, що викликає у неї відчуття страху перед вагітністю та пологами і вимушено тягне за собою зміни у її життєвих та робочих стосунках, потребує чималий час для відновлення її попереднього стану, як фізичного так і емоційного. 
		Заподіяну відповідачем моральну шкоду, позивачка оцінює у розмірі 225342 грн. яку вона визначила на підставі методики професора ОСОБА_2 , яку позивачка вважає такою, що спроможна обґрунтувати грошовий еквівалент її душевних та моральних страждань. 
		Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 04 березня 2019 року позовну заяву було залишено без руху.
		Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 19 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
		Ухвалою від 25 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 15 січня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про проходження психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу  комп`ютерного поліграфа.
		14 березня 2019 року позивачка уточнила позовні вимоги та остаточно прохала суд постановити рішення яким стягнути з КНМП «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня » завдану їй моральну шкоду в розмірі 225341 грн. 
		Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та наданні останньою пояснення під час судового розгляду, за змістом яких вбачається, що позивачка погодилась із первісно встановленим працівниками медичної установи діагнозом у вигляді розриву матки. Разом з цим, на її думку, лікарі із врахуванням наявних в неї медичних документів, а саме обмінної карти, повинні були врахувати той факт, що вагітність позивачки вже була ускладнена у зв`язку із лівобічною тубектомією з приводу прогресуючої трубної вагітності та проведеною 27.06.17 в Другій міській лікарні м. Кременчука лапароскопією та протягом перших тридцяти хвилин обстеження позивачки, лікарі повинні були виявити загрозу вагітності останньої та вчинити необхідні дії направленні на збереження життя дитини, тоді як останні обрали очікувальну тактику, що в даному випадку було неприпустимим. Окрім того, позивач, також висловлювала свої припущення, що розрив матки міг утворитися внаслідок дій працівників медичної установи пов`язаних із необережним транспортуванням позивача до операційної або під час проходження обстеження за допомогою УЗД, де на прохання лікаря вона повинна була декілька разів змінювати своє положення, перевертаючись із спини на живіт та навпаки.
		Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву з підстав заперечення проти твердження сторони позивача щодо порушення медичними працівниками перинатального центру пункту 6 наказу МОЗ України № 900 від 27.12.2006 «Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги "Дистрес плода при вагітності та під час пологів", обґрунтовуючи своє заперечення тим, що в даному випадку лікарі керувались іншими галузевими стандартами у відповідності до встановленого діагнозу ОСОБА_1 . На думку представників відповідача, позивачем у визначеному цивільно-процесуальним законодавством порядку не доведено заподіяння останній моральної шкоди з вини відповідача, не обґрунтовано її розмір та не надано належних доказів для визнання протиправними дій відповідача. Окрім того, представники відповідача прохали суд звернути увагу на той факт, що в провадженні відділу поліції № 1 КВПГУНП в Полтавській областізнаходяться матеріали кримінального провадження № 1201817011000571 від 15.08.2018 за заявою позивача про те, що 02.08.2018 працівники медичного закладу неналежно виконували професійні обов`язки, що призвело до смерті плоду її дитини; підозру у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з наданням медичної допомоги ОСОБА_1 жодному працівнику перинатального центру на час розгляду даної цивільної справи у суді оголошено не було.
		Суд, заслухавши думку осіб, що беруть участь по справі, показання свідків, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступних висновків.
		Як встановлено судом, позивач була взята на облік по вагітності 05.03.18 в жіночій консультації № 2 КНМП «Кременчуцький перинатальний центр II рівня». У відповідності до наказу МОЗ України від 15.07.2011 № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» вагітна своєчасно обстежена та оглянута суміжними фахівцями в повному обсязі. Гінекологічний анамнез вагітної ускладнений в зв`язку з лівобічною тубектомією з приводу прогресуючої трубної вагітності (лапароскопія 27.06.17) в Другій міській лікарні м. Кременчука.
		   02.08.2018 в 13-00 год. ОСОБА_1 на 32 тижні вагітності звернулась на прийом до лікаря акушера гінеколога в жіночу консультацію № 2 зі скаргами на однократну блювоту та біль в епігастральній ділянці, більше зліва, які з`явилися після вживання фруктів. При огляді лікарем стан вагітної був задовільний. Температура - 36,6 °С. Рухи плоду зі слів жінка відчувала добре.
		02.08.2018 близько 16.45 год. позивач самостійно без направлення лікаря звернулась за медичною допомогою до КНМП «Кременчуцький перинатальний центр II рівня» зі скаргами на біль у животі після блювання. Позивач була оглянута в приймальному відділені спільно лікарями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
		За результатами проведеного обстеження та висновку УЗД, проведеного о 18.25 год. лікарями було виявлено передчасне відшарування плаценти, антенатальна загибель плоду, розрив матки у дна, показано оперативне розродження в ургентному порядку.
		02.08.2018 о 18.40 год. розпочато оперативне втручання у відповідності до наказу МОЗ України № 205 від 24.03.14 № 205 « Клінічний протокол «Акушерські кровотечі» та наказу МОЗ України № 977 від 27.12.2011 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 року № 582 "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги».
		В судовому засіданні позивачка підтвердила той факт, що після отримання від лікарів інформації щодо стану свого здоров`я та необхідності проведення операційного втручання, вона надала свою згоду на проведення зазначених вище дій.
		Як вбачається з історії вагітності та пологів № 691 копія якої була досліджена в судову засіданні, ОСОБА_1 отримувала лікування в післяопераційному періоді; проводилась корекція психо  емоційного стану психологом; на 9 добу після операції позивачка в задовільному стані була виписана з рекомендаціями.
		Згідно Довідки службового розслідування антенатальної загибелі плоду і акушерських ускладнень у ОСОБА_1 , 1993р.н. в КНМП «Кременчуцький перинатальний центр II рівня» антенатальна загибель плода настала внаслідок рідкої, тяжкої акушерської патології, складної для діагностування (передчасне відшарування плаценти розташованої в області рубця на матці та розрив стінки матки по рубцю).Дії лікарів були направлені на збереження життя жінці та її дітородної функції, а саме - органу  матки та відповідають регламентуючим наказам МОЗ України. Причинно-наслідкової зв`язку в діях лікарів, що могли призвести до розриву матки та антенатальної загибелі плода - немає. Антенатальна загибель плоду на етапі надання допомоги в перинатальному центрі КНМП «Кременчуцький Перинатальний центр ІІ рівня» не відворотня та не попереджувана, на догоспітальному етапі. Введення вагітної та породіллі в КНМП «Кременчуцький перенатальний центр» відповідає вимогам діючих клінічних протоколів МОЗ. 
		Покази опитаних в судовому засіданні свідків сторони відповідача лікарів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відповідають викладеним вище обставинам та встановленою в судовому засіданні хронологією надання медичної допомоги позивачу. 
		За змістомстатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Відповідно до вимог стаття 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до ч. 1 яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
		Так, під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст. ст. 1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
		Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
		Згідно з п. 3 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 2005 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 76 ЦПК України).
		Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Суд вважає, що на підтвердження того, що внаслідок неправомірних дій працівників медичної установи позивачеві завдано моральної шкоди, належних та допустимих доказів позивачем не надано.
		Так, показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 як доказ вчинення медичними працівниками перинатального центру неправомірних дій по відношенню до позивача, внаслідок яких остання зазнала негативних наслідків, що вплинули на зміну звичайного способу її життя, суд не приймає до уваги оскільки останні являючись родичами позивачки є особами опосередковано зацікавленими щодо розгляду справи на користь позивача і емоційно сприйнявши події що стосуються їх близької людини та є предметом даного судового розгляду, висловлюють лише свої припущення з приводу тих обставин, що могли привести до операційного вручання позивача та загибелі плоду. 
		Свідок сторони позивача ОСОБА_9 підтвердив в судовому засіданні не оспорюваний стороною відповідача факт, що позивачка самостійно прибула до перінатального центру на таксі 02.08.2018 близько 16.45 хв. 
		Разом з цим, суд вважає, що покази свідків як сторони позивача так і сторони відповідача в своїй сукупності підтверджують зазначений стороною відповідача факт, що протягом усього періоду часу якій позивачка знаходилась у перинатальному центрі (близько двох годин) та якій передував операційному втручанню, дії медичних працівників було направлено на дослідження стану позивача, проведення всебічного діагностування останньої та встановлення вірного діагнозу. 
		Оскільки медичні словники такого терміну як «очікувальна тактика» не містять, а є лише загальні посилання клінічних протоколів як на застосування такої в тому чи іншому випадку, то суд оцінюючи посилання позивача на помилкове обрання лікарями саме такого виду медичного обстеження позивача, керується загальноприйнятими нормами, що існують в суспільстві та одночасно оцінює надані сторонами докази на підтвердження або спростування такого факту за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів
		Ретельний аналіз досліджених в судовому засіданні обставин справи, що є предметом даного судового розгляду та встановлена судом хронологія подій що передувала операційному втручанню, дає суду змогу зробити висновок, що дії лікарів були направлені на проведення всебічного обстеження позивача за для встановлення вірного діагнозу та як наслідок надання якісної медичної допомоги, направленої саме в даному випадку на збереження життя жінці та її дітородної функції, а саме - органу  матки та відповідають регламентуючим наказам МОЗ України.
		На думку суду, викладені вище обставини виключають твердження сторони позивача щодо неправомірності обраної лікарями очікувальної тактики, оскільки протягом усього періоду часу якій позивач знаходилась у перинатальному центрі, дії лікарів були направлені на встановлення вірного діагнозу, а із врахуванням тієї обставини що загальний період часу якій позивачка провела у перінатальному центрі з моменту її надходження до медичного закладу та до початку операційного втручання не перевищує і двох годин, то в даному випадку застосування до поведінки медичних працівників перінатального центру такого терміну як очікувальна тактика є недоречним. 
		Окрім того, як було зазначено вище, зазначений висновок фактично було зроблено судом на підставі загальних знань та нормах права, тоді як доказів, що в розумінні вимог ЦПК можуть підтвердити обставину на яку позивачка посилається як на підставу своїх вимог, (в даному випадку відповідність дій лікарів наказам МОЗ, правильність встановленого останніми діагнозу , що тягне за собою доцільність операційного втручання, тощо) і встановлення яких потребує спеціальних знань в галузі медицини та яким відповідно до вимог закону може бути виключно висновок експерта, стороною позивача суду надано не було. 
		Тоді як стороною відповідача, щодо спростування твердження позивача в частини неправомірності дій лікарів, було надано суду довідку службового розслідування антенатальної загибелі плоду і акушерських ускладнень у ОСОБА_1 , 1993р.н. в КНМП «Кременчуцький перинатальний центр II рівня», яка була прийнята судом, як доказ з підстав по перше: відсутності заперечень щодо її приєднання від інших учасників судового розгляду та по-друге: відповідності останньої критеріям доказу визначеного ЦПК України. 
		В судовому засіданні позивачу на виконання вимог статті 12 ЦПК України, було роз`яснено право на звернення до суду із клопотанням щодо проведення по справі експертного дослідження та роз`яснено наслідки не вчинення зазначених вище дій, однак позивач цим право не скористалась, а тому суд приймає рішення на підставі наданих як стороною позивача так і стороною відповідача доказів, на які останні посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. 
		Оцінюючи на предмет допустимості показання ОСОБА_10 та складений останньою висновок фахівця в галузі медичного права від 24.04.2019 на які позивачка посилається як на докази що підтверджують зазначенні нею в позові обставини, суд приходить до наступних висновків.
		Статтею 72 ЦПК України визначено, що експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.
		Відповідно до вимог статті 102 зазначеного вище Закону висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.    Оцінюючи на предмет допустимості та належності зазначені вище докази, суд не приймає їх до уваги, оскільки обставини що є предметом розгляду даного судового засідання в частині підтвердження або спростування правильності визначеного лікарями діагнозу та їх подальші дії, в розумінні вимог цивільно процесуального законодавства що регламентує визначення належності та допустимості доказі, не можуть бути підтверджені або спростовані висновками фахівця, з тих підстав, що дослідження останніх має право проводити лише експерт.
		Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наданої старшим слідчим СВ ВП№1 КВП Свистун А.В. інформації кримінальне провадження № 12018170110001571 від 15.08.2019 внесене до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 щодо вчинення працівниками пологового будинку кримінального правопорушення, що призвело до гибелі дитини, 05.08.2019 було направлено до Полтавського обласного бюро судово-медичних експертиз для проведення комісійної судово-медичної експертизи; на період надання відповіді, а саме листопад 2019 року в провадженні слідчого висновки експерта не надходило. 
		Зайвим також суд вважає і посилання сторони позивача на порушення відповідачем статті 285 ЦК України в частині права позивача на інформацію про стан свого здоров`я, цитуючи лише частину першу останньої та фактично звужуючи на свою користь її зміст, тоді як частиною 3 зазначеної вище норми Закону визначено, що якщо інформація про хворобу фізичної особи може погіршити стан її здоров`я, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право дати неповну інформацію про стан здоров`я фізичної особи та обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами.
		За викладених вище обставин, суд вважає що позивачем не доведено у визначеному цивільно-процесуальним законодавством порядку завдання їй неправомірним діями медичних працівників Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» моральної шкоди, яку вона отримала внаслідок порушення права пацієнта на своєчасну та достовірну інформацію щодо стану її здоров`я, запізнілого діагностування та надання медичної допомоги, що призвело до настання стану, що загрожував життю, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити. 
		Відповідно до частини 1статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом та у задоволенні його позовних вимог відмовлено у повному обсязі, то суд приходить до переконання, що судові витрати по сплаті судового збору необхідно віднести на рахунок держави.
		Керуючись статтями 2, 5, 10, 13, 76, 77, 81, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		   В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» Управління охорони здоров`я Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ: 01999632, адреса: 39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Майора Борищака, будинок 20/3) про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права пацієнта на своєчасну та достовірну інформацію щодо стану її здоров`я та запізнілого діагностування та надання медичної допомоги, що призвело до настання стану, що загрожував життю  відмовити.
		   
		   Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
		 
		   Повний текст рішення суду виготовлено 16 березня 2020 року.
		 
		 
		 
		    Суддя:                                 Д.О. Зоріна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...