Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/82/20 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 17.03.2020. Зареєстровано: 18.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2020.
Дата набрання законної сили: 17.03.2020
Номер судового провадження: 22-ц/4823/476/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		іменем України
		 
		17 березня 2020 року м. Чернігів
		 
		Унікальний номер справи № 750/82/20
		Головуючий у першій інстанції - Карапута Л. В.
		Апеляційне провадження № 22-ц/4823/476/20
		 
		Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючої - судді - Бобрової І.О.,
		суддів -  Висоцької Н.В.,  Шитченко Н.В., 
		 
		за участю секретаря -  Шкарупи Ю.В.,
		 
		сторони:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради,
		 
		розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 січня 2020 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про скасування рішення та запису про право власності,
		місце постановлення ухвали судом першої інстанції - м. Чернігів 
		дата складання повного тексту ухвали - 21.01.2020,
		  
		                                        У С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Кей-Колект», Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про захист прав споживачів, в якому просив про скасування рішення державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 34512123 від 29.03.2017, а саме про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект» та запису про проведену державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		14.01.2020 ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення загальною площею 398,4 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ТОВ «Кей-Колект». Заяву було обґрунтовано тим, що рішенням державного реєстратора за відповідачем було зареєстровано право власності на спірне приміщення, тому відчуження або не відчуження приміщення, з метою захисту права власності на яке подано даний позов, залежить виключно від волевиявлення товариства, яке вже намагається продати спірне нежитлове приміщення третім особам, про що свідчить оголошення в мережі Інтернет. Позивач вважає, що  незабезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, оскільки існує реальна загроза відчуження відповідачем спірного нежитлового приміщення. 
		 
		Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 січня 2020 року заяву задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення загальною площею 398,4 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване за ТОВ «Кей-Колект». 
		 
		В апеляційній скарзі ТОВ «Кей-Колект» просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, проте в оскаржуваній ухвалі суд не наводить відповідного обґрунтування співмірності та пропорційності. Вважає, що із заяви позивача не вбачається, яким чином незастосування заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у вигляді скасування рішення державного реєстратора та вчиненого ним запису. На думку позивача, позов не є віндикаційним, в ньому не заявлено жодного речового права, предметом позову є дії державного реєстратора. Крім того судом не вжито заходів зустрічного забезпечення.
		 
		Своїм правом на подачу відзиву позивач не скористався.  
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
		 
		Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
		Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		 
		Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
		Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
		Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
		Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
		Вказане відповідає правовому висновку висловленому Верховним Судом 25 вересня 2019 року у справі N 320/3560/18.
		 
		Як зазначалось вище, ОСОБА_1 пред`явлено позов про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 34512123 від 29.03.2017, та запису про проведену державну реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які були проведені щодо нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 398,4 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Вимоги мотивовані тим, що зазначене нежитлове приміщення належало йому на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинською В.М. 30.12.2004 за реєстровим №1606, за рішенням державного реєстратора від 29.03.2017 було проведено реєстрацію права власності на це майно за ТОВ «Кей-Колект».  Позивач вважає такі дії реєстратора незаконними, у зв`язку з чим і подано даний позов.  
		 
		З огляду на викладене, між сторонами виник спір щодо права власності на нежитлове приміщення загальною площею 398,4 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
		 
		Врахувавши положення статей 149 та 150 ЦПК України,  суд першої інстанції вірно виходив із наявності спірних обставин, з якими пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову, та зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову. Реалізація спірного майна відповідачем в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі. 
		 
		Доводи скаржника щодо відсутності даних щодо того, що незастосування заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим невиконання рішення суду у вигляді скасування рішення державного реєстратора щодо спірного майна колегія суддів до уваги не приймає з огляду на положення ч.2 ст.149 ЦПК України. За відсутності будь-яких обмежень, власник має можливість у будь-який час відчужити спірне майно. Враховуючи вказане, застосований захід забезпечення позову спрямований на нівелювання ризиків, пов`язаних із вчиненням дій, що можуть вплинути на наявність, цілісність і схоронність такого майна. Висновки суду з цього приводу є законними та обґрунтованими. 
		 
		Скаржником не надано належних та допустимих доказів, що вжиті судом заходи забезпечення позову щодо накладення арешту призведуть до потенційної шкоди як для відповідача , так і для будь-яких третіх осіб, про які вказано в апеляційній скарзі. 
		 
		Не є підставою для скасування судового рішення твердження відповідача щодо відсутності підстав для забезпечення позову з огляду на відсутність стадії виконання судового рішення у справах даної категорії. Колегія суддів вважає, що у випадку задоволення позовних вимог позивача, останній на підставі ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за певних умов буде мати змогу поновити речове право, відновивши становище, яке існувало до 29.03.2017.
		 
		Доводи скаржника щодо невжиття судом певних процесуальних дій, зокрема, не вирішення питання про зустрічного забезпечення, колегія суддів до уваги не приймає.  Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
		Даних для застосування ч.3 ст.154 ЦПК України скаржником суду не надано. Відповідач не позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення з метою відшкодування збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
		Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, тобто в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.
		 
		Судове рішення постановлено з дотриманням норм процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.
		 
		Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,  
		                                 
		                                  П О С Т А Н О В И В:
		 
		Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 січня 2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» -  без задоволення. 
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
		 
		Судді Чернігівського апеляційного суду   
		                                                                                          І.О.Боброва
		             
		                                                                                          Н.В.Висоцька 
		                 
		                                                                                           Н.В.Шитченко 
		 
		 
		                                      Повний текст постанови складений 17.03.2020.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...