Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 368/561/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2020. Зареєстровано: 19.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2020.

Номер судового провадження: 2/368/298/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 368/561/19
		провадження 2/368/298/20
		УХВАЛА
		іменем України
		 
		"18" березня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області
		В складі:
		Головуючий - суддя Закаблук О.В.
		При секретарі - Токовенко Н.О.
		 
		-розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду цивільну справу за розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва, третя особи, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, повновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, суд, -
		 
		В С Т А Н О В И В : 
		 
		12.03.2020року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області з Київськогоапеляційного судунадійшла цивільнасправа запозовом ОСОБА_1  до Дарницького районного суду м. Києва, третя особи, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, повновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
		12.03.2020року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання справи був визначений я, - суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В.
		18.03.2020 року на адресу суду надійшла заява про самовідвід судді Закаблука О.В. наступного змісту:
		12.03.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області з Київського апеляційного суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва, третя особи, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, повновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
		12.03.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання справи був визначений я, - суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В.
		Заявляю самовідвід по даному кримінальному провадженні на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
		Так, згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
		Вважаю, що до інших обставин в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, зокрема, належить та обставина, що дана справа надійшла на адресу Кагарлицького районного суду Київської області на підставі постанови Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року, згідно з резолютивною частиною якої апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 20 грудня 2019 року, - скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Я категорично не згоден з вищевказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, так як вона має ознаки незаконності, а саме:
		- текст самої постанови суду апеляційної інстанції фактично є калькою апеляційної скарги апелянта, а тому скасування моєї ухвали має вигляд абсурду.
		Окрім того, суд апеляційної інстанції посилається на правову позицію, яка висловлена в Постанові ВУ/ПВС № 308/4431/17 від 13.03.2019 року, а моя ухвала базується на правовій позиції, яка висловлена у Постанові ВП/ВС від 02.10.2019 року №815/1594/17.
		Зазначаю, що при наявності двох правових позицій, які регулюють одні і ті ж правовідносини, слід керуватися останньою правовою позицією, а тому вважаю, що застосування правової позиції судом апеляційної інстанції, яка, фактично втратила силу, - є незаконним з точки правозастосовчої практики.
		Окрім того, зазначаю, що у мене склалися неприязні відносини стосовно позивачки ОСОБА_1 , яка, з метою захисту своїх законних прав та інтересів використовувала позасудові методи вирішення питання, а саме, - написала скаргу у ВРП, де безпідставно звинувачувала мене у незаконних діях під час слухання справи за її позовом.
		Окрім того, вважаю, що подальше слухання даної справи в порядку, передбаченому ЦПК України, є безперспективним з точки зору Закону, адже незалежно від результату розгляду даної справи, рішення в будь  якому випадку буде скасовано судом апеляційної інстанції з огляду на правову позицію, яка висловлена судом Касаційної інстанції у Постанові Постанові ВП/ВС від 02.10.2019 року №815/1594/17.
		Відповідно, з даних обставин може вбачатися факт моєї зацікавленості у вирішенні цього позову шляхом його задоволення.
		Вивчивши матеріали справи в частині заявленого самовідводу судді, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та саомвідвід судді, - задовольнити, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
		Підсудність.
		Згідно ч.2ст.40ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
		Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`активності судді.
		Згідно ч.1ст.39ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
		Згідно ч.3ст.39ЦПК України самовідвід повинен бути заявлений не пізніше початку підготовчого судового засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного судового провадження.
		Після спливу вказаного строку заявляти самовідвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу самовідводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
		Згідно ч.1ст.40ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
		Згідно ч.2ст.40ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. 
		Згідно ч.9ст.40ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
		Згідно ч.1ст.41ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому судді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
		Згідно ч.1ст.33ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду  судді  доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною  телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 ЦПК України.
		Згідно п. 15.2) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно  телекомунікаційної системи позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів.
		Згідно п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно  телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді  доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється:
		- до приведення положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу  за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Норми матеріального права, використані судом під час вирішення питання про самовідвід.
		   Стаття 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. 
		   Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.    
		   Відповідно доп.2.5Бангалорських принципівповедінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
		   Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі.
		   Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersak vs Belgium, Grieves vs UK).
		   Європейський суд і прав людини визнає, то підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
		   У справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що об`єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорі викликати в учасників цивільного процесу.
		   При ньому, у справі «Морріс проти Об`єднаного королівства» Європейський суд з прав людини пояснив: щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. 
		   По-перше, суд має бути об`активно вільним від особистої упередженості чи необ`єктивності.
		   По  друге, він має бути також безстороннім з об`єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь  які обґрунтовані сумніви стосовно цього.
		   Суд вважає, що підстави, зазначенні суддею Закаблуком О.В. у заяві про самовідвід унеможливлюють його участь у вирішенні цієї справи, оскільки на думку стороннього спостерігача можуть викликати сумніви у безсторонності та неупередженості суду, можуть з достатнім ступенем вірогідності знизити рівень довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.    
		   Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.     Суддя має право заявити, самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
		   Окрім того, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		   У своїх рішеннях у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартиненко проти України», «Фельдман проти України», Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності.
		   Отже,що стосуєтьсяфактичних обставинсправи, то суд, задовольняючи заяву про самовідвід судді, враховує ту обставину, що у судді вже склалося уставлене уявлення про вирішення даного спору, що у судді існують неприязні відносини до позивачки, які обумовлені її діями в позасудовому врегулюванню спору шляхом написання скарги у ВРП України, що у судді склалося обгрунтоване негативне відношення до ухвали суду апеляційної інстанції.
		   Всі ці вищевказані фактори однозначно входять в поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді», що і є підставою для задоволення самовідводу судді.
		   Враховуючи вищевикладене, суд вважає доцільним з метою запобігання виникненню при подальшому розгляді справи щонайменших сумнівів в об`єктивності та неупередженості головуючого судді, уникнення можливих суджень учасників судового процесу про безсторонність судді, недопущення в подальшому невірного сприйняття рішення суду по суті справи, забезпечення ефективності розгляду даної справи, уникнення будь-яких сумнівів учасників процесу та громадськості у об`єктивності, законності і обгрунтованості вирішення справи, а відтак і правосудності судового рішення, враховуючи необхідність забезпечення позивачці права на справедливий суд, усунення підстав для можливих висновків щодо небезсторонності складу суду, заяву про самовідвід судді Закаблука О.В. слід задовольнити.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. п. 4 ч. 1 ст. 20, 23, 24, 208  210 ЦПК України, суд, -
		 
		                У Х В А Л И В :
		 
		Заяву просамовідвід суддіКагарлицького районногосуду ЗакаблукаО.В.в цивільнійсправі №368/561/19, провадження 2/368/298/20 за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва, третя особи, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, повновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити.
		Відвести суддюКагарлицького районногосуду Київськоїобласті ЗакаблукаО.В.від участів розглядісправи №368/561/19, провадження 2/368/298/20 за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва, третя особи, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, повновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
		Справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва, третя особи, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, повновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, - направити до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області для визначення іншого судді Кагарлицького районного суду Київської області для слухання по суті, - в порядку, який передбачено п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		       Суддя:                      Закаблук О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...