Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 382/389/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2020. Зареєстровано: 19.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2020.
Дата набрання законної сили: 18.03.2020
Номер судового провадження: A/855/4566/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 382/389/17                                                                               Суддя (судді) першої інстанції: Литвин Л.І.
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		  18 березня 2020 року                                                                      м. Київ
		          
		 
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді                                                                             Ганечко О.М.,
		суддів                                                                                              Кузьменка В.В.,
		                                                                                                    Шурка О.І.,
		 
		 
		 
		розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу голови Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_2 на постанову   Яготинського районного суду Київської області від 09.08.2017 у справі за позовом голови Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,
		       
		     ВСТАНОВИВ:
		 
		Голова Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального  управління юстиції в Київській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Телявського А.М. від 17 лютого 2017 року у виконавчому провадженні № 52959949, згідно якої за невиконання рішення суду накладено на голову Баришівської районної ради Київської області штраф на користь держави у розмірі 3400 грн.
		Постановою Яготинського районного суду Київської області від 09.08.2017 в задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, при цьому, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. 
		Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 жовтня 2017 року скасував постанову Яготинського районного суду Київської області від 9 серпня 2017 року та закрив провадження у справі.
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження.
		05 березня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, який ухвалою від 7 березня 2018 року прийняв її до свого провадження.
		Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2019 адміністративну справу № 382/389/17 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 касаційну скаргу голови Баришівської районної ради Київської області задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року скасовано, а справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 прийнято до   провадження справу та призначено її до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні   на 18   березня   2020 року.
		Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
		Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
		Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308  КАС України,  справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Яготинського районного суду Київської області від 16 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 скасовано рішення Баришівської районної ради Київської області від 05 серпня 2016 року № 228-09-07 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади головного лікаря комунального закладу «Баришівська центральна районна лікарня», як незаконне, скасовано наказ Баришівської центральної районної лікарні від 08 серпня 2016 року № 92-к «Про звільнення ОСОБА_3 з посади головного лікаря» комунального закладу «Баришівська центральна районна лікарня», як незаконний, поновлено ОСОБА_3 на роботі - на посаді головного лікаря Баришівської центральної районної лікарні, стягнуто з Баришівської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме із 01.09.2016 року по 16.11. 2016 в сумі 23564 грн., стягнуто з Баришівської районної ради Київської області на користь ОСОБА_3 , моральну шкоду у розмірі 6000 грн., стягнуто солідарно із Баришівської центральної районної лікарні, та Баришівської районної ради на користь ОСОБА_3 , витрати за надання юридичної допомоги в розмірі 4640 грн. Допущено  негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 10038 грн., та поновлення ОСОБА_3 на роботі - на посаді головного лікаря КЗ «Баришівська центральна районна лікарня». 
		На підставі вказаного рішення був виданий виконавчий лист. (а.с. 68-69) 
		24.11.2016 державним виконавцем у відповідності до вимог ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 71), копії якої направлено стягувачу для ознайомлення та боржнику до виконання за вих. № 8003. 
		Постанова про відкриття виконавчого провадження вручена боржнику 08.12.2016. 
		26.12.2016 державним виконавцем на адресу Баришівської районної ради направлено вимогу про зобов`язання виконати рішення суду (а.с. 72) 
		17.02.2017 державним виконавцем, згідно ст. ст. 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення на голову Баришівської районної ради Київської області штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 3400 грн. (а.с. 98) 
		02.03.2017 державним виконавцем, у відповідності до вимог ст. ст. 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 6800 грн. (а.с. 100-101), яка направлена боржнику до виконання та отримана ним 10.03.2017. 
		З витягу з протоколу дванадцятої позачергової сесії Баришівської районної ради від 24.11.2016 (а.с. 10-12) та чотирнадцятої позачергової сесії Баришівської районної ради 23 грудня 2016 року (а.с. 13-15) вбачається, що сесією розглядалось питання про поновлення ОСОБА_3 на роботі - на посаді головного лікаря Баришівської центральної районної лікарні, однак, рішення не було прийнято. 
		У листі Баришівської районної ради Київської області, що надійшов на адресу відділу примусового виконання рішень 11.01.2017, повідомлено про те, що Баришівською районною радою подано апеляцію на рішення по справі, однак, не додано будь-якого належного цьому підтвердження. 
		Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 31.01.2017 (а.с. 84-96) апеляційну скаргу Баришівської районної ради Київської області відхилено, рішення Яготинського районного суду Київської області від 16.11.2016 залишено без змін.  
		24.04.2017 державним виконавцем, у відповідності до вимог ст. 3 ст. 63 та п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено  постанову про закінчення виконавчого провадження та її копія направлена сторонам (а.с. 100-101, 105). Одночасно, державним виконавцем на адресу Баришівського ВП направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст. 382 КК України, за вих.            № 3135.
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням державного виконавця про накладення штрафу, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
		Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що заходи з примусового виконання рішення суду, вжиті державним виконавцем відповідно до вимог Закону № 1404-VIII. Крім того, судом першої інстанції звернуто увагу на те, що виключна процедура виконання рішень суду, за якими боржника зобов`язано вчинити певні дії, у відповідності до вимог ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», не містить та не може містити виключення для певних суб`єктів правовідносин. Таким порядком визначено чіткий перелік дій державного виконавця, незалежно від того, хто є особою боржника-фізична, юридична особа, орган місцевого самоврядування, чи певна посадова особа. Також, рішенням Яготинського районного суду Київської області від 16.11.2016 скасовано рішення Баришівської районної ради Київської області від 05.08.2016 № 228-09-07 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади головного лікаря комунального закладу «Баришівська центральна районна лікарня», як незаконне, а рішення Баришівської районної ради від           17 січня 2013 року (а.с. 53) № 786-30-06, яким ОСОБА_3 було затверджено на вищевказаній посаді залишилось чинним, а тому, для виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_3 на роботі, будь-яких інших рішень районної ради не потребується.
		З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Предметом перевірки у цій справі на відповідність вимогам Закону № 1404-VIII, є постанова державного виконавця про накладення штрафу, прийнята у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду у цивільній справі про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Крім того, Законом України «Про виконавче провадження», визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
		За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України, обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Відповідно до положень ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконана без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального провадження та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
		Нормами ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
		На позивача, штраф за невиконання рішення суду, було накладено, як на посадову особу Баришівської районної ради Київської області (200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян * 17 = 3400,00 грн.)
		Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Згідно з п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
		У апеляційній скарзі, позивач вказує на наступні положення, на які, на його переконання, не звернув увагу суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови:
		-          суд першої інстанції безпідставно не врахував необхідність застосування до спірних правовідносин не лише вимог Закону України «Про виконавче провадження», а й вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
		-          повноваження голови районної ради визначені в ч. 6 ст. 55 цього Закону, до яких, зокрема, віднесено підписання рішень ради, протоколів сесії ради, вирішення інших питань, доручених йому радою. У свою чергу, згідно ч. 2 ст. 59 Закону, рішення ради приймається на пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, що вказує на те, що цим Законом, не передбачена можливість прийняття головою ради рішення одноособово, якщо таке відноситься до повноважень ради, як колегіального органу, оскільки у такому випадку прийняття рішення тягне за собою визнання протиправним, а дії голови - перевищення службових (посадових) повноважень;
		-          також, апелянт наголошує на тому, що згідно п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону та п. 2.2 Положення про порядок призначення та звільнення з посади керівників, підприємств, установ, закладів, організацій спільної власності територіальних громад сіл, селища Барищівського району, затвердженого рішенням Баришівської районної ради № 49-02-47 від 22.12.2015, призначення та звільнення керівників підприємств спільної власності здійснюється за рішенням районної ради;
		-          питання про поновлення особи за рішенням суду виносилось на голосування ради, проте рішення колегіальним органом так і не було прийнято;
		-          порядком не передбачено укладання контракту з керівниками підприємств спільної власності за відсутності рішення районної ради;
		-          судовим рішенням, що підлягає виконанню, не було зобов`язано третю особу в тій справі - голову Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_2 вчиняти будь-які юридично значимі дії, а визначено боржником у виконавчому листі саме районну раду, до виключної компетенції якої віднесено прийняття рішення, шляхом голосування.
		Колегія суддів зазначає, що судом рішенням, що набрало законної сили, було зобов`язано поновити звільнену особу на роботі, що, безумовно, є обов`язковим до виконання. Дійсно, приписами Закону України «Про виконавче провадження», передбачено обов`язок державного виконавця вчиняти дії по досягненню виконання рішення, що підлягає виконанню та у разі нехтування зазначених положень - надається право накладати штрафи та вчиняти інші дії до осіб, причетних до невиконання обов`язкового рішення. Проте, у даному випадку, слід встановити, чи правомірним є накладення державним виконавцем штрафу на голову районної ради за невиконання судового рішення про поновлення на роботі, якщо даним судовим рішенням та виданим судом виконавчим листом зобов`язано саме районну раду виконати таке рішення, а також, чи віднесено до повноважень голови районної ради, можливість самостійно виконати рішення та поновити особу на роботі.
		Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.     
		Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. (ч. 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)
		Голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради. 
		Голова районної, обласної, районної у місті ради: 1) скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради; 2) забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням; 3) представляє раді кандидатури для обрання на посаду відповідно заступника голови районної, районної у місті ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради; вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її виконавчого апарату, витрат на їх утримання; 4) вносить раді пропозиції щодо утворення і обрання постійних комісій ради; 5) координує діяльність постійних комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;      6) організує подання депутатам допомоги у здійсненні ними своїх повноважень; 7) організує відповідно до законодавства проведення референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування; 8) організує роботу президії (колегії) ради (у разі її створення); 9) призначає і звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату ради; 10) здійснює керівництво виконавчим апаратом ради; 11) є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату;              12) підписує рішення ради, протоколи сесій ради; 13) забезпечує роботу по розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації; веде особистий прийом громадян;                   14) забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради; 15) представляє раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства; 16) за рішенням ради звертається до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів; 17) звітує перед радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, у тому числі про виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації", здійснення державної регуляторної політики відповідно виконавчим апаратом районної, обласної ради, районної у місті ради, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений радою термін; 18) вирішує інші питання, доручені йому радою.
		Голова районної, обласної, районної у місті ради в межах своїх повноважень видає розпорядження. (ч. ч. 1, 6, 7 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)
		Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. (ч. ч. 1. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)
		Також, згідно з п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників; Відповідно до п. 2.2 Положення про порядок призначення та звільнення з посади керівників, підприємств, установ, закладів, організацій спільної власності територіальних громад сіл, селища Барищівського району, затвердженого рішенням Баришівської районної ради  № 49-02-47 від 22.12.2015, призначення та звільнення керівників підприємств спільної власності здійснюється за рішенням районної ради. (а.с. 131)
		У свою чергу, колегія суддів наголошує, що норми ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», регулюють загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
		Зазначене, на переконання колегії суддів, вказує на те, що переліченими положеннями не передбачено можливості прийняття одноособово головою районної ради рішення про поновлення особи за рішенням суду на роботі, а винесення такого питання та вчинення відповідних дій, відноситься до повноважень саме районної ради, як колегіального органу. Також, вирішення питання про поновлення на роботі за рішенням суду потребує певного рішення районної ради задля врегулювання питання про укладання контракту з керівником підприємства (поновленим за рішенням суду) та узгодженню дій по призначеному керівнику (який займає посаду на даний момент).
		Зазначене також впливає на обгрунтованість висновків суду першої інстанції про те, що, оскільки рішенням Яготинського районного суду Київської області від 16.11.2016 скасовано рішення Баришівської районної ради Київської області від 05.08.2016 № 228-09-07 «Про звільнення ОСОБА_3 » з посади головного лікаря комунального закладу «Баришівська центральна районна лікарня», як незаконне, а рішення Баришівської районної ради від 17 січня 2013 року № 786-30-06, яким його було затверджено на вказаній посаді залишилось чинним, для виконання рішення суду про поновлення на роботі, будь-яких інших рішень районної ради не потребується, адже за таких обставин, для виконання рішення суду по поновленню на роботі, все ж таки необхідне рішення районної ради по вчиненню дій, спрямованих на виконання рішення суду.
		Так, ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону № 1404-VIII, визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
		Колегія суддів також не залишає поза увагою й те, що у виконавчому листі Яготинського районного суду Київської області від 16.11.2016 вирішено поновити ОСОБА_3 на роботі - на посаді головного лікаря Баришівської центральної лікарні, при цьому, боржником вказано - Баришівську районну раду Київської області, стягувачем - ОСОБА_3 (а.с. 68-69), яка, як орган місцевого самоврядування, має код ЄДРПОУ, а зазначений вище виконавчий лист не містить вказівки, що саме позивач є боржником у даному виконавчому провадженні та самостійно має виконати рішення суду замість колегіального органу. Натомість, голова Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_2 у справі про поновлення на роботі ОСОБА_3 був залучений до справи в якості третьої особи. 
		Отже, статус керівника колегіального органу може бути визначений лише через наявність в нього чітко наданих законом  організаційно - розпорядчих функцій щодо діяльності такого органу. Сам керівник не здатен своєю діяльністю чи адміністративною правотворчістю замінити рішення та дії колегіального органу, хоча він і представляє його (в тому числі, шляхом підписання відповідних прийнятих рішень), адже підставою для визнання за органом ознаки «колегіального» - є спільний (як правило більшістю голосів) порядок прийняття рішень (правових актів управління) та вирішення підвідомчих питань.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для накладення на нього штрафу (за неприйняття депутатами районної ради рішення щодо виконання рішення суду про поновлення на роботі керівника закладу, призначення/звільнення якого належить до компетенції саме ради) за невиконання рішення суду. 
		Крім того, як встановлено судом, голова районної ради в силу своїх повноважень, вчинив всі передбачені законодавством дії задля скликання сесії та включення у порядок денний питання про виконання рішення суду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги голови Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_2.
		Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та дають підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови державного виконавця про накладення штрафу.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до помилкового вирішення спору, а тому, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
		Керуючись ст. ст. 243, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
		           
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу голови Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_2 - задовольнити.
		 
		Постанову  Яготинського районного суду Київської області від 09.08.2017 - скасувати.
		 
		Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов голови Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
		 
		Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Телявського А.М. від 17 лютого 2017 року у виконавчому провадженні         № 52959949 про накладення на голову Баришівської районної ради Київської області штрафу в розмірі 3400 грн.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                         О.М. Ганечко
		 
		Судді                                                                                                                        В.В. Кузьменко
		 
		                                                                                                                О.І. Шурко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...