Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 237/3548/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2020. Зареєстровано: 19.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2020.
Дата набрання законної сили: 14.04.2020
Номер судового провадження: 1-кп/237/269/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018050690000798

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		237/3548/18
		1-кп/237/269/20
		 
		ВИРОК 
		Іменем України
		 
		12.03.20                             м. Курахове
		Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої ОСОБА_4 , 
		захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018050690000798 від 25.06.2018 року за обвинуваченням
		 ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка, Донецької області, громадянки України, українки, з вищою освітою, раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 260 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		В квітні 2014 року (точна дата судовим розслідуванням не встановлена) в м. Донецьк та в окремих районах та населених пунктах Донецької області ОСОБА_7 створено стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію, основною метою діяльності якої є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконного псевдодержавного утворення.
		В даній організації було створено декілька збройних військових формувань, які мали організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, учасники яких були озброєні вогнепальною зброєю, а також мали важке військове озброєння та військову техніку. 
		Крім того, в зазначених формуваннях було визначено механізм вступу, порядок проходження служби, ставились завдання щоденної діяльності, які полягали в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур, придушення організованого опору населення на окупованій території, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, а також скоєння тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень. 
		Вказані формування дислокувались в різних населених пунктах та місцевостях Донецької області.
		У кінці липня 2014 року (точна дата судовим розслідуванням не встановлена) ОСОБА_8 , перебуваючи на тимчасово непідконтрольній території Донецької області, діючи умисно, за власною ініціативою, будучи достовірно обізнаною, що збройний підрозділ під назвою «в/ч НОМЕР_1 » «ДНР» є незаконним збройним формуванням, за участь у якому передбачена установленими законами України відповідальність, вступила на службу до нього у якості санітарного інструктору.
		При цьому ОСОБА_8 усвідомлювала, що «в/ч НОМЕР_1 » «ДНР» не відноситься до збройних формувань передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про службу Безпеки України», «Про поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України. 
		Вступивши до незаконного збройного формування, будучи обізнана, що останнє відносяться до збройних формувань, а саме має організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи з визначенням особового складу кожного з них, який носить формений одяг військового типу) характеризується наявністю єдиноначальності та субординації з використанням знаків розрізнення, має воєнізований характер завдань та методів збройного опору підрозділам Збройних сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, та виконують специфічні завдання утримання території окремих районів Донецької та Луганської областей, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території усіх районів Донецької області військового стану, перевірки документів у осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об`єктах, обладнаних на території зазначених районів так званих «блокпостів» для здійснення збройного опору Збройним силам України та іншим військовим формуванням України та мають для цього відповідні матеріальні засоби  вогнепальну зброю: автомати, карабіни, кулемети, бойові припаси, а також відповідну військову техніку, з кінця липня 2014 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена) до грудня 2016 року, дотримуючись однострію, будучи озброєною автоматом АК-74, в якості санітарного інструктора у званні молодшого сержанта незаконного збройного формування «в/ч НОМЕР_1 » «ДНР», здійснювала дії, які виразились у активній участі в діяльності незаконного збройного формування, а саме в проведені інструктажів по наданню першої до медичної допомоги, а також в безпосередньому лікуванні учасників цього ж незаконного збройного формування.
		Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в участі в діяльності не передбачених законом збройних формувань, ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України.
		24 липня 2018 року між прокурором Мар`їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_8 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.
		В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_10 та змінила своє прізвище на « ОСОБА_11 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 19 жовтня 2018 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві та паспортом громадянина України № НОМЕР_3 від 25.02.2019. 
		Згідно даної угоди, прокурор і обвинувачена дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 260 КК України, ОСОБА_12 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, зобов`язалася не вчиняти жодних протиправних дій. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести обвинувачена ОСОБА_12 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі без конфіскації . На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_12 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки. На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_12 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України на постійне місця проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		У судовому засіданні прокурор підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити.
		Захисники також просили затвердити угоду про визнання винуватості.
		Обвинувачена ОСОБА_12 у судовому засіданні також просила вказану угоду про визнання винуватості від 24 липня 2018 року затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому, ОСОБА_12 в повному обсязі визнала себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 260 КК України.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена визнала себе винною, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином. 
		Виходячи з положень пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
		Згідно з частиною 5 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		На запитання суду обвинувачена пояснила, що зміст обвинувачення, правова кваліфікація дій, вид, міра та порядок відбування передбаченого угодою покарання їй зрозумілі, укладання угоди є добровільним, відносно неї не застосовувалось насильство, примус, погрози та не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_12 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, вид покарання, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
		Суд вважає,що подіякримінального правопорушеннямала місце,вина обвинуваченоїв скоєнікримінального правопорушеннядоведена повністю,а їїдії судкваліфікує зач.2ст.260КК Українияк участь в діяльності не передбачених законом збройних формувань.
		Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, самостійне припинення триваючого злочину.
		Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання судом не встановлено.
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченій ОСОБА_12 узгодженої міри покарання у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації . На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_12 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. 
		Запобіжний захід у відношенні обвинуваченої не обирався.
		Процесуальні витрати відсутні. 
		Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 468-469, 472-475 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 липня 2018 року, укладену між прокурором Мар`їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_12 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 .
		ОСОБА_12 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 24 липня 2018 року покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки без конфіскації майна.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням на два роки.
		На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_12 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:
		- обвинуваченою, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення їй наслідків укладення угоди;
		- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. 
		Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...