Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/3582/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 19.03.2020. Зареєстровано: 20.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2020.

Номер судового провадження: 1-кс/369/787/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020110200001604

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		                                     Справа № 369/3582/20
		                                    Провадження №1-кс/369/787/20
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19.03.2020                                 м. Київ
		Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
		слідчого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 
		за участі прокурора ОСОБА_3 ,
		підозрюваного ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши клопотання слідчого СВ Києво - Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110200001604 від 18.03.2020, за ознаками злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно  ОСОБА_4 , -
		ВСТАНОВИВ:
		СлідчийСВКиєво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що 18.03.2020 року близько 01 години 30 хвилин ОСОБА_4 , діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи на перехресті вулиць Молодіжна та Білгородська в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, маючи прямий умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, підійшли до потерпілого ОСОБА_9 та застосовуючи до нього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та яке виразилося у нанесенні ударів кулаками в обличчя та тулубі останнього, спричинивши при цьому відповідно до довідки № 1566, виданої Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району ЗТГК, забиття лівої половини грудної клітки, садна обличчя, відкрито заволоділи рюкзаком чорного кольору вартістю вартістю 500 грн., кросівками марки Nike вартістю 1500 грн, мобільним телефоном марки «Meizu M6» вартістю 1500 грн., джойстик Sony PlayStation 4 вартістю 500 грн., годинник марки Xiaomi W20 вартістю 550 грн. та навушниками, шапкою які для потерпілого матерікальнох цінності не становлять та банківськими картками.Після чого, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з викраденими речами з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_9 матеріального збитку на загальну суму 4500 грн.
		18.03.2020 о 19 год. 30 хв. ОСОБА_4 затримана відповідно до вимог ст. 208 КПК України (час фактичного затримання о 16 год. 50 хв.).
		18.03.2020 слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, а саме в відкритому викрадені чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.
		   Підозрюваною у даномукримінальному провадженніє  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженку м.Боярка Києво-Святошинськогорайону Київськоїобласті,громадянку України,українку,не працюючу,зареєстровану тапроживаючу заадресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судима.
		Підозра ОСОБА_4 у вчиненні даного злочину обґрунтована зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: рапортом про реєстрацію в ЖЕО Києво-Святошинського ВП за № 12554 від 18.03.2020; протоколом усної заяви ОСОБА_9 про пограбування від 18.03.2020, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколами пред`явлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколами пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_10 , довідкою з Києво-Святошинської ЦРЛ № 1566 від 18.03.2020 про тілесні ушкодження ОСОБА_9 , та іншими матеріалами в їх сукупності. 
		В ході досудового розслідування кримінального провадження задля об`єктивного та швидкого його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може:
		-переховатись від органу досудового розслідування та/або суду;
		   - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення; 
		   - незаконно впливати на потерпілого та свідка у кримінальному провадженні;
		   - вчинити інше кримінальне правопорушення. 
		Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості, згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, та покарання за який становить від 4 до 6 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). 
		Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).
		Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне: підозрювана ОСОБА_4 : 
		   - є місцевою мешканкою, однак ніде не працює, офіційно не заміжня, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, ніде не працевлаштована та не має постійного та законного джерела для існування; 
		Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.
		Щодо наявності ризику, передбаченого п. 2 ч.1 ст.177 КПК України, згідно якого речі, викрадені у потерпілого ОСОБА_9 , на даний час не віднайдені, та ОСОБА_4 може знати про їхнє місце знаходження, спотворити їх, або сховати. 
		Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрювана, маючи реальну можливість пересуватись може незаконно впливати на свідка та потерпілого, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу, або використовуючи свої дружні відносини, змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.
		Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, ОСОБА_4 ніде не працевлаштована, не має законного джерела до існування та може знову вчинити корисливі злочини. 
		Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 у разі застосування до неї запобіжного заходу, який дає реальну можливість вільного пересування, може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілого та свідка у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. 
		Враховуючи все вищезазначене, ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків, а саме тримання під вартою.
		І лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вище вказаним ризикам, в тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень. 
		Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		Крім того, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
		Тому слідчий просив обрати відносно підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, громадянку України, українку, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимої, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі Київський слідчий ізолятор на строк 60 днів.
		В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.
		Підозрювана та захисник проти вимог клопотання заперечували, та просили застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
		Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку осіб які брали участь у розгляді справи, суд приходить до висновку що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим  тримання під вартою. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Слідчий суддя, вирішуючи питання стосовно клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
		В своєму клопотанні слідчий, а також прокурор в судовому засіданні не довели, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
		Також слідчим та прокурором належним чином не обґрунтовано жодного ризику які б давали достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1,3,5 статті 177 КПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК України) домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
		Ураховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваної  ОСОБА_4  винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого її підозрюється, даних про її особу, наявністю у неї місця реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1  , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на неї обов`язки, передбачені ст.194 КПК України. 
		Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 181, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,- 
		ПОСТАНОВИВ:
		У клопотанні слідчого СВ Києво - Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110200001604 від 18.03.2020, за ознаками злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно  ОСОБА_4  - відмовити.
		Застосувати до підозрюваної  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, громадянку України, українку, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строків досудового розслідування, а саме до 17 травня 2020 року, включно.
		Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:
		- прибувати до слідчого, прокурора у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
		- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду, крім як за вимогою слідчого, прокурора та суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, телефону;
		- утримуватися від спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також потерпілою, свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.
		Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
		Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов`язків відповідно до ч. 5ст. 194 КК Українивизначити строком до 17 травня 2020 року, включно в межах строків досудового розслідування.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...