Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/5674/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: 19.03.2020. Зареєстровано: 20.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2020.
Дата набрання законної сили: 18.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/21794/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		18 березня 2020 року 
		Київ
		справа №640/5674/19
		адміністративне провадження №К/9901/21794/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Єресько Л.О.,
		суддів: Загороднюка А.Г.,  Соколова В.М., 
		розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції 
		касаційну скаргу ОСОБА_1 
		на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року (головуючий суддя - Пащенко К.С.), 
		та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року (головуючий суддя - Кучма А.Ю., судді: Аліменко В.О., Мєзєнцев Є.І.)
		у адміністративній справі № 640/5674/19
		за заявою  ОСОБА_2 до Голови Державної судової адміністрації України Холоднюка Зеновія Васильовича (особи, яка може отримати статус учасника справи) про забезпечення адміністративного позову (до пред`явлення позову), -
		 
		УСТАНОВИВ:
		Суть справи
		1. 03 квітня 2019 року ОСОБА_2 (далі - заявник, ОСОБА_2 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову (до пред`явлення позову), в якій просила суд заборонити Голові Державної судової адміністрації України Холоднюку Зеновію Васильовичу вчиняти дії, спрямовані на призначення на посаду першого заступника Голови Державної судової адміністрації України ОСОБА_1 , зокрема, але не виключно, приймати акт про призначення ОСОБА_1 на посаду, повідомляти центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття ОСОБА_1 на роботу.
		2. В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявницею зазначено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 24 травня 2018 року № 1530/0/15-18 відмовлено ОСОБА_2 у призначенні на посаду першого заступника Голови Державної судової адміністрації України на підставі того, що ОСОБА_2 начебто належить до переліку осіб, щодо яких застосовуються заборони, передбачені частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Заявником оскаржено зазначене рішення до Верховного Суду. Так, у провадженні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду знаходиться справа № 9901/648/18 за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 24 травня 2018 року № 1530/0/15-18. Втім, достеменно знаючи про існуючий судовий спір (справу № 9901/648/18), 31 січня 2019 року Вища рада правосуддя приняла рішення  № 294/0/15-19 «Про призначення ОСОБА_1 », відповідно до якого вирішила призначити ОСОБА_1 на посаду першого заступника Голови Державної судової адміністрації України з дати початку фактичного виконання нею посадових обов`язків строком на п`ять років з оплатою праці відповідно до законодавства. При цьому, у своєму рішенні від 31.01.2019 Вищою радою правосуддя зазначено, що: ««За результатами конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А» в системі правосуддя переможцем конкурсу на посаду першого заступника Голови Державної судової адміністрації України визначено ОСОБА_2 , другим за результатами конкурсу кандидатом на зайняття цієї посади визначено ОСОБА_1 (протокол засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя від 2 лютого 2018 року № 3). Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 травня 2018 року № 1530/0/15-18 ОСОБА_2 відмовлено у призначенні на посаду першого заступника Голови Державної судової адміністрації України. Згідно зі статтею 29 Закону України «Про державну службу» другий за результатами конкурсу кандидат на зайняття вакантної посади державної служби має право на призначення на таку посаду протягом одного року з дня проведення конкурсу, якщо посада стане вакантною, а також у разі, якщо переможець конкурсу відмовився від зайняття посади або йому відмовлено у призначенні за результатами спеціальної перевірки. За результатами спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 інформації, що перешкоджає зайняттю нею посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком, не виявлено. За результатами перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», проведеної Адміністрацією Президента України, встановлено, що до ОСОБА_1 не застосовуються заборони, передбачені частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
		2.1. Заявниця вказала, що з інформаційних джерел їй стало відомо, що наприкінці березня 2019 року ОСОБА_1 , яка була призначена на посаду першого заступника Голови Державної судової адміністрації України як другий за результатами конкурсу кандидат на зайняття вакантної посади державної служби, з`явилася до Державної судової адміністрації України з метою оформлення трудових відносин та фактичного прийняття на посаду.
		2.2. В силу Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Голова Державної судової адміністрації України наділений рядом повноважень в сфері оформлення трудових відносин з державними службовцями, їх прийняття на державну службу, а невід`ємним етапом призначення особи на посаду державної служби є прийняття акту про призначення на посаду відповідно до частин 1-4 статті 33 Закону України «Про державну службу», який, між іншим, може містити також такі умови та зобов`язання, та приймається у вигляді указу, постанови, наказу (розпорядження), рішення, залежно від категорії посади, відповідно до законодавства, тобто Голова Державної судової адміністрації України з питань, що належать до його повноважень, видає накази, ОСОБА_2 акцентувала увагу суду на тому, що Державною судовою адміністрацією України вчиняються дії, що спрямовані на включення ОСОБА_1 в штат державного органу, складання акту про призначення на посаду та підготовка відповідного наказу, внесення відповідних записів до трудової книжки та особової справи, повідомлення ДФС про прийняття нового працівника, підготовка до складення присяги тощо.
		2.3. На думку заявниці, ці дії є неправомірним, позаяк останньою оскаржується рішення Вищої ради правосуддя від 24 травня 2018 року № 1530/0/15-18, яким ОСОБА_2 відмовлено у призначенні на посаду першого заступника Голови Державної судової адміністрації України, а розгляд справи № 9901/648/18 про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду досі триває. Тому, у разі фактичного оформлення відносин публічної служби з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 буде позбавлена можливості захисту своїх прав на вступ на посаду державної служби у разі прийняття позитивного рішення Верховним Судом.
		2.4. ОСОБА_2 звертала увагу, що доцільність визначеного нею заходу забезпечення позову як заборона Голові Державної судової адміністрації України Холоднюку З.В. вчиняти дії, спрямовані на призначення на посаду першого заступника Голови Державної судової адміністрації України ОСОБА_1 , обумовлена тим, що у разі продовження їх вчинення ОСОБА_2 буде позбавлено можливості, у разі прийняття рішення Касаційним адміністративним судом у справі № 9901/648/18 на її користь, на зайняття посади першого заступника Голови Державної судової адміністрації України. Заявник відзначає, що за результатами конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А» в системі правосуддя переможцем конкурсу на посаду першого заступника Голови Державної судової адміністрації України було визначено саме ОСОБА_2 і в разі скасування рішення Вищої ради правосуддя від 24 травня 2018 року № 1530/0/15-18 «Про відмову у призначенні ОСОБА_2 » вона матиме законне право вимагати у Вищої ради правосуддя повторного розгляду її питання та прийняття на посаду першого заступника Голови ДСА України. Водночас, перебування на цій посаді ОСОБА_1 ускладнить виконання судового рішення. На думку ОСОБА_2 , вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки воно відповідатиме предмету майбутнього адміністративного позову та, водночас, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті до закінчення розгляду справи. Крім того, вжиття судом заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації Головою Державної судової адміністрації України Холоднюком З.В. своїх повноважень після розгляду справи по суті.
		2.5. На переконання заявниці, обраний нею спосіб забезпечення позову є достатнім та ефективним, відповідає змісту принципу верховенства права та практиці Європейського суду з прав людини щодо обов`язковості практичного застосування ефективного механізму захисту.
		Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції.
		3. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову у справі № 640/5674/19 та заборонено Голові Державної судової адміністрації України та/або виконуючим обов`язки Голови Державної судової адміністрації України приймати/видавати акт про призначення ОСОБА_1 на посаду першого заступника Голови Державної судової адміністрації України; в іншій частині заяви відмовлено.
		4. 03 травня 2019 року Державною судовою адміністрацією подано заяву «Про роз`яснення ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року у справі № 640/5674/19 про забезпечення адміністративного позову», в якій відповідач просив роз`яснити: чи заборонено Голові ДСА України та/або виконуючим обов`язки Голови ДСА України вчиняти дії щодо прийняття/видачі наказу ДСА України про зарахування до штату ДСА України ОСОБА_5 .
		5. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 травня 2019 року заяву представника ДСА України «Про роз`яснення ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року у справі № 640/5674/19 про забезпечення адміністративного позову» задоволено; роз`яснено, що заборону прийняття/видання Головою ДСА України та/або виконуючим обов`язки Голови ДСА України акту про призначення ОСОБА_1 на посаду першого заступника Голови Державної судової адміністрації, встановлену ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року у справі № 640/5674/19, слід розуміти фактично як заборону Голові ДСА України та/або виконуючим обов`язки Голови Державної судової адміністрації України вчиняти дії щодо прийняття/видачі наказу про зарахування ОСОБА_1 до штату Державної судової адміністрації України.
		6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1   залишені без задоволення, а ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року та від 06 травня 2019 року залишені без змін.
		7. Залишаючи без змін оскаржувані ухвали суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погодився із висновками першого, що невжиття заходів забезпечення позову, згідно з заявою, може істотно ускладнити поновлення прав та інтересів ОСОБА_2 . На думку суду першої інстанції обраний захід забезпечення позову є розумним та адекватним, а також таким, що забезпечить збалансованість інтересів сторін.  
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
		8. 01 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року та ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 травня 2019 року про роз`яснення, в якій скаржник просив скасувати оскаржувані судові рішення, в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити, а також в задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про роз`яснення ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року відмовити.
		9. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що вживаючи заходи забезпечення позову суд встановив заборону вчиняти дії, що випливають з рішення Вищої ради правосуддя від 31 січня 2019 року № 294/0/15-19 «Про призначення ОСОБА_1 », яке не є предметом оскарження в даній справі, що є порушенням пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України.
		10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. від 12 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року про забезпечення адміністративного позову у справі № 640/5674/19.
		11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 16 березня 2020 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
		Позиція інших учасників справи 
		12. 23 серпня 2019 року від позивача ОСОБА_2 через канцелярію Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, де заявниця посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
		13. В обґрунтування відзиву на касаційну скаргу заявниця вказує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій забезпечило збереження існуючого становища учасників до розгляду справи по суті, цілком відповідало предмету майбутнього адміністративного позову, а також не зумовило фактичного вирішення спору по суті до закінчення розгляду справи. З резолютивної частини оскаржуваних судових рішень жодним чином не випливає зупинення акту Вищої ради правосуддя, жодних обов`язків чи зобов`язання утриматися від вчинення дій на Вищу раду правосуддя не покладалося, а відтак, на думку заявниці, приписи пункту 1 частини третьої статті 151 КАС України не порушено.
		Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи 
		14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
		15. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів задля створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
		16. Колегія суддів зазначає, що вищезазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.
		17. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
		18. У зв`язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
		19. Відповідно до частин 1, 3 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		20. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.
		21. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		22. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		23. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
		24. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18.
		25. У статті 151 КАС України визначено виключний перелік видів забезпечення позову. Позов може бути забезпечено, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 151 КАС України) та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору (пункт 4 частини першої статті 151 КАС України).
		26. За змістом частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії; <…> 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
		27. Обраний ОСОБА_2 спосіб забезпечення позову фактично спрямований на те, щоб Державна судова адміністрація України (в особі їх посадових осіб) не виконувала рішення Вищої ради правосуддя від 31 січня 2019 року № 294/0/15-19 «Про призначення ОСОБА_1 », яке не було предметом оскарження ні в цьому, ні у будь-якому іншому провадженні. 
		28. У розумінні наведених приписів частини третьої статті 151 КАС України за описаної правової ситуації судова заборона на вжиття заявлених заходів не може бути застосована, оскільки фактично призводить до зупинення виконання вищевказаного рішення ВРП та порушує права ОСОБА_1 .
		29. Про недопустимість забезпечення позову про оскарження рішення Вищої ради правосуддя шляхом заборони вчиняти дії по виконанню цього рішення іншими особами Верховний Суд висловлювався у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 640/6177/19.
		30. Верховний Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій про необхідність забезпечення позову шляхом заборони Голові Державної судової адміністрації України та/або виконуючим обов`язки Голови Державної судової адміністрації України приймати/видавати акт про призначення ОСОБА_1 на посаду першого заступника Голови Державної судової адміністрації України передчасними, без належної оцінки співмірності застосованих заходів забезпечення позову із позовними вимогами та відповідності їх меті і завданням правового інституту забезпечення позову. 
		31. Наведене свідчить про порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 150 та 151 КАС України, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
		32. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		33. З огляду на встановлені судом касаційної інстанції порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		2. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 відмовити повністю.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Л.О. Єресько
		А.Г. Загороднюк 
		 В.М. Соколов ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...