Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/7928/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 19.03.2020. Зареєстровано: 20.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/953/237/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016220490007097

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Справа№ 640/7928/17
		н/п 1-кп/953/237/20
		           ВИРОК 
		   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		       
		   19.03.2020 Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:
		   головуючого судді    -             ОСОБА_1 ,
		   суддів              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		   при секретарі -             ОСОБА_4 ,
		   прокурорів                      ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		захисників -                     ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		обвинувачених -                 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження №12016220490007097 від 23.11.2016 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, без постійного місця проживання та реєстрації, раніше судимого:
		1) 04.02.2008 Маріїнським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з застосуванням ст.ст.75, 76, 104 КК України з іспитовим строком 1 рік;
		2) 14.02.2008 Петровським районним судом м. Донецька за ч.1 ст.186 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
		3) 01.02.2010р. Ворошиловським районним судом Донецької області за ч.2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнився по відбуттю покарання 03.03.2016;
		в скоєні злочинів передбачених ч.2 ст. 27, ч.2 ст.15, п.п.6, 11, 12, ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України, -
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Шахтарськ Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, одруженого, військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		1) 01.06.2004 року судом Шахтарського міського суду Донецької області за ч.3 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
		2) 23.11.2007 року Шахтарським міськім районним судом м. Шахтарську Донецької області за ч.4.ст.186, ст. 304, ч.1 ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі, звільнився по відбуттю покарання 22.01.2016;
		 
		в скоєні злочинів передбачених ч.2 ст. 27, ч.2 ст.15, п.п.6, 11, 12, ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		    ОСОБА_11 22.11.2016 року близько 20 год. 30 хв., перебуваючи в автомобілі марки «OPEL OMEGA» д.н. НОМЕР_1 , біля будинку 5/7 по вул. Гаршина в м. Харкові, незаконно, не маючи на те передбаченого законом дозволу, отримав у не встановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вогнепальну зброю, а саме: автомат системи Калашникова «АКМ», калібру 7,62 мм, № НОМЕР_2 , виготовлений заводським способом (Ижмаш, СРСР) та придатний для здійснення пострілів (при укомплектуванні штатним магазином придатний до стрільби у самозарядному режимі), чим незаконно придбав вогнепальну збою, з метою полякати ОСОБА_12 .
		Також, ОСОБА_11 , діючи в групі із ОСОБА_10 та не встановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 22.11.2016 року у вечірній час (точний період проміжку часу не встановлений), на автомобілі марки «OPEL OMEGA» д.н. НОМЕР_1 незаконно, не маючи на те передбаченого законом дозволу, зберігали та перевозили по м. Харкову вогнепальну зброю, а саме: автомат системи Калашникова «АКМС», калібру 7,62 мм, № НОМЕР_3 , виготовлений заводським способом (Ижмаш, СРСР) та придатний для здійснення пострілів (при укомплектуванні штатним магазином придатний до стрільюи у самозарядному режимі); автомат системи Калашникова «АКМ», калібру 7,62 мм, № НОМЕР_2 , 1963 року випуску, виготовлений заводським способом (Ижмаш, СРСР) та придатний для здійснення пострілів (при укомплектуванні штатним магазином придатний до стрільби у самозарядному режимі) в укомплектуванні з глушником шуму звуку пострілів та оптичним прицілом, пістолет системи Токарева («ТТ») калібру 7,62 мм, № НОМЕР_4 , виготовлений заводським способом та придатний для стрільби в самозарядному режимі (за умови укомплектування штатним магазином).
		Крім того, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , маючи намір вчинити хуліганські дії, які грубо порушують громадський порядок, проявляють явну неповагу до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю, із застосування вогнепальної зброї, з метою полякати ОСОБА_12 22.11.2016 року близько 23 год. 00 хв. разом з невставноленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прибули на автомобілі «OPEL OMEGA д.в. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 , до будинку АДРЕСА_2 .
		Реалізуючи умисел на вчинення хуліганських дій ОСОБА_9 у невстановленої особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, отримав вогнепальну зброю з набоями до неї. 
		Після чого, ОСОБА_9 діючи із хуліганських мотивів, з метою полякати ОСОБА_12 , коли останній виходив з под`їзду буд. АДРЕСА_2 , здійснив холостими патронами не менше 3 пострілів з бойової вогнепальної зброї  автомата системи Калашникова «АКС» калібру 7,62 мм, № НОМЕР_2 .
		В той же час невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, здійснив не менше 7 пострілів з бойової вогнепальної зброї  автомата системи Калашникова «АКСМ» калібру 7,62 № НОМЕР_5 в укомплектуванні з глушником шуму звуку пострілів та оптичним прицілом. В цей момент біля вказаного будинку проходив ОСОБА_12 , якому в результаті пострілів ОСОБА_9 та невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, відповідно до висновку судово  медичної експертизи №1424-А/16 від 12.12.2016 були спричинені наступні телесні ушкодження:
		- поранення грудної клітки, яке має ознаки легкого тілесного ушкодження по критерію короткочасного розладу здоров`я, 
		- відкритий осколковий перелом ліктьової кістки із зсувом, яке має ознаки середнього степені важкості за критерієм тривалості розладу здоров`я.
		Далі, ОСОБА_13 у групі з ОСОБА_10 та особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, на автомобілі «OPEL OMEGA» д.н. НОМЕР_6 , за кермом якого перебував ОСОБА_14 , незаконно, не маючи на те передбаченого законом дозволу, перевезли вказану вогнепальну зброю до Шевченківського району м. Харкова, де ОСОБА_13 та невстановлена особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, заховали їх шляхом затоплення в водоймі та закопування в ґрунті лісосмуги неподалеку від приватного будинку № 52 по вул. Авіахімічна м. Харкова.
		Вищевказану вогнепальну зброю, які ОСОБА_13 незаконно придбав, шляхом отримання від невстановленої особи, зберігав в автомобілі, а також шляхом затоплення в водоймі та закопування в ґрунті лісосмуги, носив, переміщуючи її в автомобілі, без передбаченого законом дозволу, в порушення Наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 року «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими, чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами, несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окреме види майна додаток № 1 від 17.06.1992 року, яким передбачено перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян - п.1 зброя, боєприпаси»., Закону України «Цивільного кодексу України» № 435-4 від 16.01.2003 ,ч. 1 ст. 263 КК України.
		Вищевказану вогнепальну зброю ОСОБА_10 незаконно носив, переміщуючи її в автомобілі та зберігав, в автомобілі, а також шляхом затоплення в водоймі та закопування в ґрунті лісосмуги, без передбаченого законом дозволу, в порушення Наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 року «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими, чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами, несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окреме види майна додаток № 1 від 17.06.1992 року, яким передбачено перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян - п.1 зброя, боєприпаси», Закону України «Цивільного кодексу України» № 435-4 від 16.01.2003 ч.1 ст.263 КК України.
		Крім того, ОСОБА_10 в грудні 2016 року точний час, місце не встановлені, незаконно, не маючи на то передбаченого законом дозволу придбав 1 магазин до автомату системи АК, з патронами в кількості 18 штук, який в подальшому зберігав у транспортному засобі марки «КІА CERATO», реєстраційний номер НОМЕР_7 , власником якого є ОСОБА_15 , зареєстрований на тимчасово - окупованій території Донецької області, та яким керував ОСОБА_10 на підставі довіреності від 27.10.2016 з правом використання транспортного засобу за межами України та з правом передоручення повноважень третім особам без встановлення строку.
		16.12.2016 близько 20 год. 30 хв., за адресою: м. Київ , вул. Волзька, 46, на підставі ухвали суду Київського району м. Харкова від 15.12.2016 - працівниками поліції проведений обшук транспортного засобу марки КІА CERATO, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , в ході якого виявлено та вилучено: 1 / один / магазин до автомату системи АК, з патронами в кількості 18 штук, які є боєприпасами - мисливськими проміжними патронами калібру 7,62 мм ( 7,62 х39 ОП) призначені для мисливської нарізної зброї відповідно калібру і типорозміру патронника ( карабін « ОП- СКС», «Вулкан» та його модифікації, « АКМС - МФ», « А КМ- МФ», модифікації «Сайга», « Форт» та інші), також можуть бути використані в бойовій вогнепальній зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети системи Калашникова, карабіни « СКС», та інші). Надані патрони виготовлені заводським способом та придатні для стрільби.
		Таким чином, ОСОБА_10 , незаконно придбав, зберігав, носив бойові припаси без передбаченого законом дозволу, в порушення Наказу MBС України № 622 від 21.08.1998 року «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими, чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами, несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, частин зброї та вибухових матеріалів, постанови Верховної Ради «Про право власності на окреме види майна додаток № 1 від 17.06.1992 року, яким передбачено перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян - п.1 зброя, боєприпаси, Закону України « Цивільного кодексі України» № 435-4 від 16.01.2003 р.
		В судовому заіданні ОСОБА_9 вину не визнав, від надання пояснень по суті пред`явленого обвинувачення відмовився, скористувався своїх правом в порядку ст. 63 Конституції України. В судових дебатах ОСОБА_9 пояснив, що у жовтні 2016 р. в м. Донецьк він із ОСОБА_10 зустрів раніше знайомого чоловіка на ім`я ОСОБА_16 , останній запропонував їм прослідкувати за чоловіком на ім`я ОСОБА_17 , який образив подругу ОСОБА_16 , повідомив його номер автомобіля - 1234. Вони погодились, придбали автомобіль «Опель-Омега» за гроші ОСОБА_16 . В м. ОСОБА_18 вони знайшли автомобіль Жори, слідкували за ним деякий час. В листопаді 2016 р. вони зустріли ОСОБА_16 і на автомобілі «Опель-Омега» проїхали до місця знаходження ОСОБА_19 - м. Харків, вул. Гаршина, буд. №5/7. ОСОБА_16 із сумки, яка була при ньому, дістав два автомати ОСОБА_20 , один дав йому та повідомив, що набої у ньому холості і треба лише налякати ОСОБА_21 . Коли з під`їзду вийшов ОСОБА_17 , ОСОБА_16 здійсним декілька пострілів в бік ОСОБА_19 . Він також стріляв в повітря холостими патронами. Після чого вони уїхали. Умислу на вбивство у нього не було. Наполягає, що стріляв холостими, щоб налякати ОСОБА_21 / Ісакова /.
		В суддовому засіданні ОСОБА_10 вину не визнав, від надання пояснень відмовився, скористувався ст. 63 Конституції України. В судових дебатах ОСОБА_10 зазначив, що у жовтні 2016 р. в м. Донецьк він із ОСОБА_9 зустрів раніше знайомого чоловіка на ім`я ОСОБА_16 , останній запропонував їм прослідкувати за чоловіком на ім`я ОСОБА_17 , який чимось його образив, повідомив його номер автомобіля - 1234. Також повідомив, що на автомобілі ОСОБА_19 буде встановлений трекер та повідомив їх програму на телефоні для використання трекера. Вони погодились, придбали автомобіль «Опель-Омега» за гроші ОСОБА_16 . В м. Харкові вони знайшли автомобіль Жори, слідкували за ним деякий час. 22 листопада 2016 р. вони зустріли ОСОБА_16 і на автомобілі «Опель-Омега» проїхали до місця знаходження ОСОБА_19 / ОСОБА_22 / - АДРЕСА_2 , він був за кермом автомобіля. ОСОБА_16 із сумки, яка була при ньому, дістав два автомати, один надав ОСОБА_9 та повідомив, що набої у ньому холості і треба лише налякати ОСОБА_21 . Коли з під`їзду вийшов ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та ОСОБА_9 почали стріляти. Жора злякався та втік, після чого вони уїхали. 
		Винуватість обвинувачених у скоєні кожним них злочинів при обствинах, визнаних судом встановленими, та викладеними у вироку, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. 
		Даними протоколу проведення слідчого експерименту із відеозаписом від 19.12.2016 року з підозрюваним ОСОБА_23 , за участю понятих - ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , спеціаліста, під час якого останній розповів, а також показав на місці, як він 22.11.2016 р. близько 20 год. 30 хв. разом із ОСОБА_10 та чоловіком на ім`я ОСОБА_26 приїхали до будинку АДРЕСА_2 , з метою відстеження чоловіка на ім`я ОСОБА_17 / ОСОБА_22 /. ОСОБА_10 сидів за кермом автомобіля, він поруч, ОСОБА_26 на задньому сидінні. В руках у ОСОБА_26 був автомат з глушником. Коли з під`їзду вийшов ОСОБА_17 , ОСОБА_26 дав йому автомат без глушника. На його питання для чого йому автомат, ОСОБА_26 повідомив для підстрахування. ОСОБА_26 почав стріляти, ОСОБА_17 / ОСОБА_22 / побіг, в цей момент ОСОБА_26 сказав йому стріляти, він здійснив три постріли в бік, в ОСОБА_21 не цілився. Жора зник за кутом, після чого вони поїхали. В районі вул. Авіахімічній зупинили автомобіль, для того, щоб позбавитися зброї, він з ОСОБА_26 вийшли та сховали два автомати та післотет в пакеті в воді та в землі в лісосмузі. Після чого повернулись до автомобілю та поїхали в бік вул.Клочківської де залишили автомобіль. Під час слідчого експерименту, в присутності понятих, за участю спеціаліста, було виявлено в районі вул. Авіахімічної, б.52 в м.Харкові, в місцях де показав ОСОБА_27 , у воді пакет з двома автоматами, глушникомта прицілом, в лісосмузі пакет з пістолетом.                        / т.2 а.с. 28-187/
		В судовому засіданні, будучі допитами у якості свідків, понятий ОСОБА_24 , підтвердив дані слідчого експерименту, при цьому вказавши, що ОСОБА_27 усе розказував та показував добровільно, ніякого тиску фізичного або психологічного на нього не здійснювалось. Запис який здійснювався під час слідчого експерименту переривався, оскільки в цей день був сильний мороз, камера відключалась.
		За висновком судово - балістичної експертизи №464 від 02.02.2017 р. вилучені під час проведення слідчого експерименту, за адресою: м. Харків, вул. Авіахімічна, №52 предмети, є: 
		-бойовою вогнепальною нарізною зброєю - автомат Калашникова «АКМС» калібру 7,62 мм, № НОМЕР_3 , 1962 року випуску, виготовлений заводським способом та придатний для здійснення пострілів та автомат Калашникова «АKM» калібру 7,62 мм, № НОМЕР_8 року випуску, виготовлений заводським способом та придатний для здійснення пострілів;
		-нарізною вогнепальною зброєю - бойовим самозарядним пістолетом системи Токарева («ТТ») калібру 7,62 мм, виробництва СРСР, 1935 року виготовлення, номером НОМЕР_4 , виготовлений заводським способом та придатний для проведення одиночних пострілів.                                    /т.2 а.с.226-231/
		За висновком судово-балістичної експертизи № 28 від 28.03.2017 р., вилучені під час проведення слідчого експерименту, за адресою: м. Харків, вул. Авіахімічна, буд.52, 29 патронів є боєприпасами виготовленими промисловим способом - бойовими проміжними патронами калібру 7,62 мм ( 7,62 х 39 АК) до нарізної зброї відповідного калібру і типорозміру патронника ( автомати та кулемети Калашникова, карабін СКС) та іншої зброї відповідного калібру та типорозміру патронника, придатні для стрільби.
		                                       /т.2 а.с. 236-240/
		Відповідно до висновку судово - балістичної експертизи № 29 від 04.04.2017, 18 патронів, вилучені під час слідчого експеременту, є боєприпасами виготовленими промисловим способом -    мисливськими проміжними патронами калібру 7,62 мм (7,62х 39), призначеними до стрільби з мисливської нарізної зброї відповідного калібру і типорозміру патронника. Усі патрони придатні до стрільби.
		Даними проколу проведення слідчого експерименту від 19.12.2016 з підозрюваним ОСОБА_10 , під час якого ОСОБА_10 показує місці, де стояв їх автомобіль, в якому знаходились він, ОСОБА_9 та чоловік, якого називає ОСОБА_26 , а також де стояв автомобіль, за яким вони стежили. ОСОБА_10 сидів за кермом автомобіля, потім почув хлопки, в кого стрілили не бачив, після чого поїхав з місця. В районі вул. Авіахімічній він зупинив автомобіль, ОСОБА_9 та ОСОБА_26 вийшли з автомобіля з пакетом зі зброєю, повернулись через 20 хв. В руках у них нічого не було. Потім вони поїхали на вул. Клочківську, де залишити автомобіль Опель-Амега, ключі та документи на автомобіль він віддав особі на ім`я « ОСОБА_26 ».                                         / т.2 а.с.21-27/
		Показами свідка ОСОБА_28 , який пояснив, що він розмістив оголошення про продаж автомобіля «Опель- Омега» д.н. НОМЕР_1 . До нього звернувся раніше не знайомий ОСОБА_10 , оглянув автомобіль, після чого 21.11.2016 приїхав ОСОБА_27 (за словами ОСОБА_10 його брат) та придбав авто за 2350 доларів США. Автомобіль не встигли переоформити. Автомобіль оформлений на матір його дружини.
		За даними протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.12.16, під час якого ОСОБА_29 впізнав ОСОБА_30 , як особу яка 22.11.2016 біля 18 год. 00 хв., придбала у нього автомобіль «Опель-Омега» д.н. НОМЕР_9 , а також впізнав ОСОБА_10 з яким зустрічався він оглядав автомобіль Опель - Омега» д.н. НОМЕР_9 .                         / т.2 а.с.4-7/
		Протоколом обшуку від 20.12.2016 р. із фотознімками та схемою, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 19.12.2016 р., в автомобілі «OPEL OMEGA» д.н. НОМЕР_1 , виявлено та вилучено: п`ять гільз, здійснені змиви з внутрішніх поверхонь автомобілю.                                    / т.2 а.с. 66-79 /
		За висновками молекулярно генетичних експертиз №№12, 18, 19, 23, 24, 26, здійснених на підставі змивів в автомобілі «OPEL OMEGA» та зразків наданих обвинуваченими, встановлено:
		генетичні ознаки ( ДНК- профіль) клітин з ядрами, виявлених на змиві з ручки (підлокітнику) правої передньої двері, на ручці відкриття передньої правої двері, на ручці відкриття вікна передньої правої двері, збігаються з генетичними ознаками ( ДНК-профіль) зразка слини підозрюваного ОСОБА_9 ;
		генетичні ознаки(ДНК-профіль)клітин зядрами,виявлених назмиві зважеля перемиканняпередач швидкості, назмиві зрулевого колеса, на змиві ручки звнутрішньої сторониводійської двері, збігаються з генетичними ознаками (ДНК- профілем) зразка слини підозрюваного ОСОБА_10            / т.2 а.с. 67-164 /
		Протоколом обшуку від 16.12.2016 із фотознімками, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 15.12.2016 в автомобілі KIA CERATO р.н. НОМЕР_7 виявлено та вилучено: 12 патронів із маркуванням 7,62х39 та 1 магазин до автомату системи АК з патронами 7,62х39 в кількості 6 шт.; мобільний телефон «Samsung Galaxy J7».                                     / т.2 а.с.47-54 /
		Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль KIA CERATO д.н. НОМЕР_7 належить на праві власності ОСОБА_15 та застрахований за полісом обов`язкового страхування. З довіреності від 27.10.2016 вбачається, що власник автомобіля ОСОБА_15 уповноважив ОСОБА_10 керувати, експлуатувати та розпоряджатися автомобілем KIA CERATO р.н. НОМЕР_7 .                                         /т.3 а.с. 9- 12/
		Згідно висновку судово-балістичної експертизи № 465 від 02.02.2017, 18 патронів, вилучених під час обшуку в автомобілю KIA CERATO р.н. НОМЕР_7 , є боєприпасами калібру 7,62 мм (7,62х39 ОП), призначені до мисливської нарізної зброї відповідного калібру і типорозміру патронника (карабіни «ОП-СКС», «Вулкан» та його модифікації, «АКМС-МФ», «АКМ-МФ», модифікації «Сайга», «ФОРТ» та інш.), також можуть бути використані в бойовій вогнепальній зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети системи Калашникова, карабіни « СКС», та інші). Патрони виготовлені заводським способом, придатні для стрільби.    / т.2 а.с. 221-225 /
		Приведені докази у їх сукупності свідчать про умисні дії ОСОБА_27 на незаконне придбання, шляхом отримання у невставленого чоловіка, вогнепальної зброї, її незаконне зберігання при собі в автомобілі, а в подальшому приховування у водоймі та лісосмузі, а також носіння вогнепальної зброї, шляхом її переміщення у транспортному засобі, а також про умисні дії ОСОБА_10 на незаконне зберігання в автомобілі «OPEL OMEGA», а в подальшому приховування у водоймі та лісосмузі, а також носіння вогнепальної зброї, шляхом її переміщення у транспортному засобі, без передбаченого законом дозволу; незаконне придбання, зберігання та перевезення в автомобілі KIA CERATO р.н. НОМЕР_7 бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		Оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає доведеною вину ОСОБА_27 у вчинені злочину та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне поводження зі зброєю, тобто носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), без передбаченого законом дозволу, а також доведеною вину ОСОБА_10 у вчинені злочинів та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, тобто носіння, зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), носіння зберігання, придбання бойових припасів (18 патронів вилучених з автомобіля KIA CERATO р.н. НОМЕР_7 ) без передбаченого законом дозволу.
		Зазначені в обвинувальному акті обставини про те, що обвинувачені, разом із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 22.11.2016 дістали зі схованки вогнепальну зброю, а саме: автомат системи Калашникова «АКМС», калібру 7,62 мм, № НОМЕР_3 ; автомат системи Калашникова «АКМ» калібру 7,62 мм, № НОМЕР_2 в укомплектуванні з глушником шуму звуку пострілів та оптичним прицілом, два магазини до них з набоями, в кількості 47 штук, калібру 7, 62 мм, а також пістолет системи Токарева («ТТ»), калібру 7,62 мм, № НОМЕР_4 , яку невстановлена особа продемонструвала ОСОБА_31 та ОСОБА_10 , з метою вбивства ОСОБА_12 , в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження.
		Також стороною обвинувачення не доведено носіння, зберігання, передача бойових припасів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а саме патронів в кількості 47 штук, калібру 7,62 мм, які згідно висновків балістичних експертиз № №28, 29 є боєприпасами.
		Суб`єктивна сторона ст.263 КК України передбачає наявність прямого умислу.
		Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
		Наявність прямого умислу на придбання, зберігання, передачу бойових припасів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а саме патронів в кількості 47 штук, калібру 7, 62 мм, стороною обвинувачення не доведено. 
		Ті обставини, що за проведеними експертизами №№28, 29, встановлено, що патрони в кількості 47 шт. є бойовими припасами, не підтверджує наявність у обвинувачених прямого умислу. 
		Так за показаннями обвинувачених вони вважали патрони в автоматах Калашникова холостими. Вказані показання обвинувачених прокурором не спростовані. 
		Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_9 повідомив, що після здійснення пострілів з автоматів в бік ОСОБА_12 , пошкоджень на останньому він не бачив, а ОСОБА_12 самостійно втік. ОСОБА_10 згідно слідчого експерименту чув лише хлопки, пошкоджень на ОСОБА_12 не бачив. 
		Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови, коли в ході судового розгляду винність обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення доведена. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Враховуючи не доведеність, поза розумним сумнівом носіння, зберігання, передача бойових припасів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а саме патронів в кількості 47 штук, калібру 7, 62 мм, які згідно висновків балістичних експертиз №№28, 29 є боєприпасами, суд вважає за необхідне виключити зазначене з обвинувачення, що не змінює кваліфікацію їх дій.
		Суд вважає, що обвинувачення, яке предъявлено ОСОБА_9 і ОСОБА_10 за ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 15 п.6,11,12 ст. 115 КК України є недоведеним, оскільки пред`явлене обвинувачення не відповідає характеру дій обвинувачених, їх умислу і фактичним діянням, які встановлені в судовому засіданні.
		Згідно ст. 86 ч.2 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст. 87 ч.І КПК України недопустимими с докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Відповідно до ст. 95 ч.4 КПК україни суд може обгрунтовувати свої висноки на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку передбаченому ст.225 цього Кодексу. Суд не вправі обгрунтовувати судові рішення наданими слідчому, прокурору або посилатись на них.
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання). Тому, якщо винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальність за замах на вбивство. У випадках, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо допускає настання будь-яких наслідків, у тому числі й смерті, вона також не може бути притягнута до відповідальності за замах на вбивство. Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках повинна наставати лише за наслідки, які фактично було заподіяні.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_32 при скоєнні правопорушення, здійснюючи постріли холостими патронами, не мав наміру вбивати ОСОБА_12 , хоча мав таку можливість, шляхом заправлення магазину автомату патронами з кулями.
		Суд вважає, що якби ОСОБА_9 та невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, мали намір вбити ОСОБА_12 , то у них була для цього можливість і ніяких причин, які б перешкоджали їм здійснити вбивство не було.
		Про відсутність умислу на заказне вбивство свідчить те, що орган досудового слідства, пред`являючи підозру ОСОБА_9 вказав, що заказником є невстановлена особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, сам ОСОБА_12 категорично відмовився надавати суду будь - які пояснення з цього приводу.
		Про відсутність умислу у ОСОБА_9 на вбивство ОСОБА_22 свідчить і той факт, що маючи для цього реальну можливість, після вчинення пострілів ОСОБА_12 побіг, а ОСОБА_9 та невстановлена особа, матерівали відносно якої виділені в окреме провадження, відразу поїхали на автомобілі, за кермом якого був ОСОБА_10 , з міста скоєння злочину, хоча мали можливість продовжувати вчиняти постріли. 
		Крім цього, про відсутність умислу у ОСОБА_9 на вбивство ОСОБА_12 свідчить той факт, що ОСОБА_12 спричинені легкі тілесні ушкодження та ушкодження середньої тяжкості.
		Суд вважає, що ОСОБА_9 , діючи у групі з ОСОБА_10 , який керував автомобілем, вчинили хуліганські дії, постріли з автомату ОСОБА_9 здійснював з хуліганських намірів з особливою зухвалістю, маючи мету полякати ОСОБА_12 .
		Відповідно до ст.15 ч.1 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння.    
		Відповідно до ч.1 ст. 115 КК України умисним вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю. Питання про умисел вирішується виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
		Визначаючи форму вини, якою характеризується позбавлення життя потерпілого, судам необхідно виходити з обставин, встановлених під час кримінального провадження, зокрема: характеру дій підсудного, внаслідок яких потерпілого позбавлено життя; обстановки, яка передувала вчиненню злочину, знаряддя злочину; локалізації тілесних ушкоджень; поведінки підсудного стосовно потерпілого до та після вчинення злочину.
		В п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» заява №16437/04 зазначено, що «при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Такс доведення має випливати із сукупності ознак чи не спростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
		Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який грунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
		Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
		При цьому ст. 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого покладається на сторону, що їх надає.
		При цьому стаття 62 Конституції України гарантує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі злочину є доведеним (справа Дж.Мюррей проти Сполученого Королівства).
		Такий же принцип закріплений у статті 17 КПК України, відповідно до якої ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі объективно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Суд розглядає кримінальне провадження на засадах змагальності, що передбачає самостійне одстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Під час судового розгляду даного кримінального провадження стороною обвинувачення не надано достатніх достовірних та допустимих доказів в підтверження того, що в діях обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, п.п. 6,11,12, ч.2 ст.115, ч.2 ст.27 КК України.
		Згідно пред`явленого обвинувачення ОСОБА_9 і ОСОБА_10 вчинили замах на вбивство вчинено на підставі угоди. 
		Угода передбачає, що виконавець зобов`язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи не матеріального характеру або ж не вчиняти їх. 
		Згідно обвинувального акту, угода між обвинуваченими та невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, полягала у позбавленні обвинуваченими життя ОСОБА_12 , за грошову винагороду в сумі 8000 грн. Докази укладання угоди обвинуваченими та невстановленим чоловіком (за позицією обвинувачення замовником) на вбивство з корисливих мотивів, за винагороду в сумі 8000 грн. суду не надані. 
		При цьому, придбаний обвинуваченими автомобіль «OPEL OMEGA» за грошові кошти невстановленої особи, матерали відносно якої виділені в окреме провадження, для вистежування ОСОБА_12 , в подальшому залишений ними, документи та ключі ОСОБА_10 передані невстановленій особі (згідно слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 ).
		Також відсутні докази попередньої змови між обвинуваченими та особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, про спільне вчинення вбивства ОСОБА_12 .
		Показання обвинуваченого ОСОБА_9 , що постріли, які були здійснені з вогнепальної зброї, були холостими патронами, мета пострілів налякати ОСОБА_12 - не спростовані.
		ОСОБА_12 під час досудового розслідування та судового розгляду, категорично відмовився бути залученим у якості потерпілого, а також категорично відмовився від дачі показань на стадії досудового слідства та в судовому засіданні, пославшись ст. 63 Конституції України.
		Доказів наявності у обвинуваченого ОСОБА_9 навичок на поводження із вогнепальною зброю, що також покладено в обвинувачення, не надано. Більш того, при слідчому експерименті ОСОБА_9 зазначив, що після пострілів ОСОБА_12 не падав, самостійно покину місце події, сховавшись за будівлями, тілесних пошкоджень на ОСОБА_12 не бачив. ОСОБА_9 при слідчому експерименті вказував, що навичок поводження зі зброєю не має, до моменту події ніколи не стріляв.
		За висновками проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_12 та криміналістичної експертизи його одягу, вбачається, що отримані ОСОБА_12 вогнепальні ушкодження є скрізними. Зазначені висновки виключають можливість встановлення, від чиїх саме дій - ОСОБА_9 чи невстановленої особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, отримані ОСОБА_12 тілесні ушкодження і ушкодження середньої тяжкості. 
		Відповідно до ч.3 ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що дії обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 необхідно кваліфікувати за ч.4 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї, а також за ч.1 ст.263 КК України, тобто придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		Згідно роз`яснень п.12 Пленуму ВС №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» при вчиненні хуліганства групою осіб за ч. 4 ст. 296 КК України можуть бути кваліфіковані дії тих його учасників, які особисто застосували зброю або інший предмет, спеціально пристосований чи заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, а також тих осіб, які хоча самі й не застосовували зазначених знарядь, але дали згоду чи в інший спосіб сприяли їх застосуванню іншими виконавцями цього злочину. В даному випадку ОСОБА_9 , і ОСОБА_33 , надали згоду полякати ОСОБА_12 з застосуванням зброї особі, матеріали авідносно якої виділені в окреме провадження», яка застосувала зброю, в результаті чого ОСОБА_34 були спричинені телесні ушкодження, а тому дії ОСОБА_9 і ОСОБА_35 підлягають кваліфікації за ч.4 ст. 296 КК України.
		Суб`єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Кваліфікований вид хуліганства наявний, коли дії, передбачені вчинені групою осіб. Особливо кваліфікованими видами хуліганства є вчинення його із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень 
		Посилання сторони захисту на застосування до обвинувачених фізичного насильства, під час досудового розслідування даного кримінального провадження, зокрема при проведенні слідчого експерименту, судом не приймається, оскільки оглянуті відеозаписи спростовують вказані твердження (відсутнє на запису застосування насильства), вказані слідчі дії проведені за участю захисників. Також застосування фізичного насильства до обвинувачених було перевірено старшим слідчим слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області та постановою від 15.03.2018 та відмовлено в порушенні кримінального провадження.                                         / т.3 а.с. 158-161/
		Як особа ОСОБА_9 : працездатний, однак ніде не працює, не одружений, без постійного місця проживання та реєстрації, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, за висновком судово-психіатричної експертизи №305 від 12.04.2017: на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у в формі дисоціального розладу особистості, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними, на час вчинення злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на теперішній час в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує; раніше судимий - 04.02.2008 Маріїнським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75, 76, 104 КК України з іспитовим строком 1 рік; 14.02.2008 Петровським районним судом м.Донецька за ч.1 ст.186 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 01.02.2010 року Ворошиловським районним судом Донецької області за ч.2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі. 
		Як особа ОСОБА_10 : працездатний однак ніде не працює, одружений (одружився під час розгляду даної справи), має постійне місце проживання, за висновком судово-психіатричної експертизи №292 від 10.04.2017 року: на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у в формі дисоціального розладу особистості, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними, на час вчинення злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на теперішній час в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує; раніше судимий - 01.06.2004 року судом Шахтарського міського суду Донецької області за ч.3 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 23.11.2007 року Шахтарським міськім районним судом м. Шахтарську Донецької області за ч.4.ст.186, ст. 304, ч.1 ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі. 
		Доказів того, що обвинувачені не відбули покарання, які призначені вироками, суду не надано, ті обставини, що обвинувачені відбували покарання на тимчасово окупованій території, не підтверджує факти не відбуття призначеного покарання. 
		Обставиною, яка обтяжує покарання кожного обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів. 
		При призначенні покарання ОСОБА_9 суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого, і вважає за необхідне для попередження нових злочинів та виправлення ОСОБА_9 призначити йому покарання в межах санкції передбаченої ч.1 ст. 263 КК та ч. 4 ст. 296 КК України у вигляді позбавлення волі, оскільки приведені обставини свідчать про неможливість його виправлення від ізоляції від суспільства. 
		З метою забезпечення кримінального провадження, враховуючи призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за необхідне на підставі п.2 ч.4 ст.374, ч.1 ст.197 КПК України, залишити ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироку законної сили.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_9 , необхідно рахувати з 19.12.2016 року  з моменту обрання запобіжного заходу.
		За положеннями ч.5 ст. 72 КК України, в редакції яка діяла в період з 19.12.2016 року зарахування судом строк попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		Таким чином, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_9 , за період з 19.12.2016 підлягає зарахуванню в строк відбуття обвинуваченим покарання на підставі ч.5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, з урахуванням позиції ВС викладеній у постанові №759/19973/15-к.
		При призначенні покарання ОСОБА_10 суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого, і вважає за необхідне для попередження нових злочинів та виправлення ОСОБА_10 призначити йому покарання в межах санкції передбаченої ч.1 ст.263, ч.4 ст. 296 КК України у вигляді позбавлення волі, оскільки приведені обставини свідчать про неможливість його виправлення від ізоляції від суспільства. 
		З метою забезпечення кримінального провадження, враховуючи призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за необхідне на підставі п.2 ч.4 ст.374, ч.1 ст.197 КПК України, заишити ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_10 , необхідно рахувати з 19.12.2016 року  з моменту обрання запобіжного заходу.
		За положеннями ч.5 ст. 72 КК України, в редакції яка діяла в період з 19.12.2016. зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		Таким чином, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_10 , за період з 19.12.2016 підлягає зарахуванню в строк відбуття обвинуваченим покарання на підставі ч.5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, з урахуванням позиції ВС викладеній у постанові № 759/19973/15-к.
		При призначенні покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_36 , суд застосовує вимоги ст. 70 КК України.
		Долю речових доказів суд, вважає за необхідне вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, зокрема вогнепальну зброю та боєприпаси - знищити, телефони, сім карти, флеш-карти, документи, одяг  повернути власникам, скасувавши арешт накладений на них ухвал слідчого судді на підставі ч.4 ст. 174 КПК України .
		Автомобілі «OPEL OMEGA» д.н. НОМЕР_1 та «КІА CERATO», д.н. НОМЕР_7 , які були використанні для зберігання та переміщення вогнепальної зброї та бойових припасів, суд вважає за необхідне залишити на майданчику адмінбудівлі ГУНП в Харківській, оскільки обвинувачені не є власниками вказаних автомобілей, а тому спір стосовно автомобілей на підставі ч.12 ст. 100 КПК України, підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства. Підстав для скасування арешту на вказані автомобіля суд не вбачає.
		Судові витрати на залучення експертів в загальній сумі 70328 грн. 69 коп., суд стягує з обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 .
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, - 
		УХВАЛИВ :
		 
		ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч.1 ст. 263 КК України 5 /п`ять/ роки позбавлення волі. 
		-за ч.4 ст. 296 КК України 7 /сім/ років позбавлення волі ;
		На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_9 призначивти покарання 8 /вісім/ років позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання рахувати з 19 грудня 2016 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення за період з 19.12.2016 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		ОСОБА_9 залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експертів в загальній сумі 35164 грн. 34 коп.
		ОСОБА_10 визнати винним у вчинені злочинів передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч.1 ст. 263 КК України 5 /п`ять/ років позбавлення волі.
		-за ч.4 ст. 296 КК України 7 /сім/ років позбавлення волі.
		На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_10 призначити покарання 8 /вісім/ років позбавлення волі. 
		Строк відбуття покарання рахувати з 19 грудня 2016 року.
		На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_10  строк попереднього ув`язнення за період з19.12.2016 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		ОСОБА_10 залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_10  на користь держави витрати на залучення експертів в загальній сумі 35164 грн. 35 коп.
		Речові докази:
		- магазин до пістолету «ТТ», 8 патронів калібру 7,62мм., два магазини до автомату, гільзи, 3 кулі, 1 сердечник кулі, 18 патронів калібру 7,62 мм (7,62 х 39 ОП), 18 гільз, 14 патронів, 15 стріляних гільз, 5 гільз, оптичний приціл, глушитель, автомат Калашникова «АКМС» калібру 7,62 мм (7,62 х 39 АК) ,№ НОМЕР_10 року випуску; автомат Калашникова «АКМ» калібру 7,62 мм, (7,62 х39 АК), № НОМЕР_8 року випуску; пістолет системи Токарева «ТТ» калібру 7,62 мм, виробництва СРСРД935 року виготовлення, номер НОМЕР_4 ; змиви  знищити, скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді;
		- ксерокопію аркушу формату А4 де мається запис: «Алексей Плиточная Запорожье 066 076 43 81»; коробку від телефону «САМСУНГ» моделі -SM В 110 Е ZKASEK ІМЕІ НОМЕР_11 ; роздруківка, щоденника с записами; товарний чек Золотий Вік; фіскальний чек до магазина «Фокстрот» на придбання мобільних телефонів - «Samsung SM J710 F Galaxy J7» та аксесуарів до них; панель авто магнітоли, електронній проїзний квіток, два страхових поліса; хомути; магнітні ключі; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_15 ; довіреність на ім`я ОСОБА_10 ; поліс № АК 1312647 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на ім`я ОСОБА_15 ; талон АК1312647 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; візитка авто страхування; шість мобільних телефонів; 12 Sim- карт; дві флеш карти пам`яті microSD; GPS- трекер «X Keeper lnvis Duos»; джемпер - повернути власникам, скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді; 
		- куртку залишити у ОСОБА_12 
		- автомобілі «OPEL OMEGA» д.н. НОМЕР_1 та «КІА CERATO», д.н. НОМЕР_7 - залишити на майданчику адмінбудівлі ГУНП в Харківській області.
		На вирок може бути подано апеляцію до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Київський районний суд м.Харкова. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційного скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копія вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченим.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		    Судді: ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...