Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 945/1936/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення.
Надіслано для оприлюднення: 19.03.2020. Зареєстровано: 20.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2020.
Дата набрання законної сили: 21.04.2020
Номер судового провадження: 1-кп/945/164/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017150410000350

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Миколаївський районний суд Миколаївської області
		 
		Справа № 945/1936/19
		Провадження №1-кп/945/164/20
		 
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		18 березня 2020 року м. Миколаїв
		Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисника          ОСОБА_9 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження №42017150410000350, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2017 року, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, призваного до лав Збройних Силах України у зв`язку з призовом резервістів оперативного резерву Центральним ОРВК м. Запоріжжя, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді старшого навідника гранатометного взводу 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні молодший сержант, не працюючого, раніше судимого: 
		- 16.09.2016 року Київським районним судом м.Харкова за ч.4 ст.407 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням на строк 1 рік,
		який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.414 КК України,
		 
		встановив:
		Формулювання обвинувачення ОСОБА_8 , визнаного судом доведеним.
		Досудовим розслідуванням та судовим слідством встановлено, що ОСОБА_8 17.08.2017 року був призваний на військову службу у зв`язку із призовом резервістів оперативного резерву ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав Збройних Сил України та проходив її на посаді старшого навідника гранатометного взводу 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_3 . Проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, молодший сержант ОСОБА_8 був зобов`язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою; неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках. Проте, молодший сержант ОСОБА_8 , діючи в порушення вимог вищезазначених нормативно-правових актів, обвинувачується у кримінальному правопорушенні проти встановленого порядку поводження із зброєю, вчиненому при наступних обставинах.
		Зокрема, у серпні-вересні 2014 року, у зв`язку з веденням в дію Указу Президента України №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», окремі підрозділі військової частини НОМЕР_1 , у тому числі 2-й механізований батальйон, передислоковані до 235 міжвидового центру підготовки підрозділів військової частини НОМЕР_2 (розташованого, поблизу АДРЕСА_4 (колишня назва  АДРЕСА_4 ), де військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 повинні були проходити бойове злагодження.
		В ніч з 09.09.2017 року на 10.09.2017 року молодший сержант ОСОБА_8 при не встановленим на цей час досудовим розслідуванням обставинах, перебуваючи на території військового табору військової частини НОМЕР_1 , дислокованого на території військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ), вживав спиртні напої, у зв`язку з чим 10.09.2017 року року о 08 годині 00 хвилин перебував у стані алкогольного сп`яніння ступеню тяжкості 4,17 проміле. 10.09.2017 року близько 08 години 00 хвилин під час слідування колони бойових машин з місця проведення занять з бойової підготовки та учбових стріль з БМП до місця дислокації військового табору військової частини НОМЕР_1 , заступником командира 3-го механізованого взводу молодшим сержантом ОСОБА_11 , було виявлено молодшого сержанта ОСОБА_8 у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим прийнято рішення щодо його транспортування у десантному відділенні БМП-Ш бортовий номер 518 під командуванням командири машини молодшого сержанта ОСОБА_12 . Перебуваючи у десантному відділенні БМП-Ш бортовий номер 518, 10.09.2017 близько 08 години 30 хвилин, під час руху по території військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ), молодший сержант ОСОБА_8 , діючи в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128, 144-154, 362-367 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, розділів 2, 4-5 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, курсу з вогневої підготовки ЗС України, додатку №6 до п. 2.5 "Курсу стрільб зі стрілецької зброї та бойових машин", перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи із злочинною недбалістю, тобто не передбачаючи, що в результаті його дій може бути завдано шкоду охоронюваним законом правам та інтересам громадян, хоча повинен був і міг це передбачити, вчинив порушення правил поводження із зброєю, що виразилося у використанні без поважних на це причин та в обстановці, яка не потребувала застосування зброї, -автомату АКС-74 № НОМЕР_3 , спорядженого 5,45 мм військовими патронами промислового виготовлення.
		Так, 10.09.2017 року близько 08 години 30 хвилин, ОСОБА_8 приєднав до автомату магазин, споряджений 5,45 мм військовими патронами промислового виготовлення та дослав патрон в патронник. В подальшому ОСОБА_8 перемістив запобіжник в положення для стрільби та, не пересмикнувши затвор в крайнє заднє положення і не впевнившись у безпеці оточуючих, направив ствол автомату у бік місця командира БМП, де перебував командир бойової машини - командир відділення молодший сержант ОСОБА_12 і натиснув спусковий гачок. Внаслідок порушення ОСОБА_8 правил поводження із зброєю, куля влучила у праве стегно ОСОБА_12 , чим останньому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді вогнепального скрізного поранення правого стегна з пошкодженням привідних м`язів, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я , та скрізного поранення правої гомілки, сліпого поранення лівої здухвинної ділянки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я та утворились в результаті впливу якогось тупого твердого предмету, не виключено кулі випущеної з якоїсь вогнепальної зброї (автомата Калашникова), З приводу отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_12 перебував на стаціонарному лікуванні у Миколаївському військовому госпіталі з 10.09.2017 року по 11.10.2017 року.
		 
		 
		 
		Позиція обвинуваченого ОСОБА_8 . 
		Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро каявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.
		 
		 
		 
		Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_8 .
		Протиправні діїобвинуваченого ОСОБА_8 суд кваліфікуєза ч.1ст.414КК України порушення правил поводження зі зброєю, що заподіяло потерпілому тілесні ушкодження.
		 
		 
		 
		У даному кримінальному провадженні 05.02.2020 року між прокурором ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_8 , в присутності його захисника ОСОБА_9 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст.468, 469, 472 КПК України. 
		 
		Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_8 і його захисник ОСОБА_9 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч.1 ст.414 КК України.
		 
		Згідно з угодою про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_8 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
		 
		Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 за ч.1 ст.414 КК України  у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України, з урахуванням вироку Киїського районного суду м.Харкова від 16.09.2016 року призначити остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 3 (трьох) рік позбавлення волі.
		 
		Крім того, прокурор ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_8 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст.476 КПК України.
		 
		Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_8 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.414 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на призначення узгоджених виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
		 
		Захисник ОСОБА_9 також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
		 
		Потерпілий ОСОБА_12 надав на адресу суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі; матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має; цивільний позов не заявляв. Одночасно, зазначив, що проти укладення між прокурорм та обвинуваченим угоди про визнання винуватості  не заперечує.
		 
		Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з`ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_8 під час кримінального провадження не подавав.
		 
		Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.1 ст.414 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_8 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, однак, в силу вимог ч.4 ст.469 КПК України, передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
		 
		Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.
		 
		Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_8 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.
		 
		З огляду на викладене, враховуючи пом`якшуючі обставини, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставину, яка обтяжує покарання, а саме, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, особу обвинуваченого ОСОБА_13 , який раніше судимий, однак, злочин не набув значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.414 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.
		 
		За вчинене кримінальне правопорушення (злочин) обвинувачений ОСОБА_8 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.
		 
		 
		 
		У даному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов прокурора військової прокуратури Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України до ОСОБА_8 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_12 від злочину у сумі 5503 грн 21 коп.
		 
		Прокурор в судовому засіданні вказаний цивільний позов підтримав та просив суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь військової частини НОМЕР_4 кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_12 .
		Обвинувачений ОСОБА_8 цивільний позов визнав у повному обсязі.
		Захисник ОСОБА_9 не заперечував щодо задоволення позовних вимог прокурора в інтересах держави.
		 
		Згідно із положеннями Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до п.12 ч.2 ст.36 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений пред`являти цивільний позов в інтересах держави в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		У відповідності до п.3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.
		Враховуючи вищевикладене, цивільний позов прокурора військової прокуратури Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України до ОСОБА_8 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_12 від злочину у сумі 5503 грн 21 коп слід задовольнити у повному обсязі.
		 
		 
		 
		Речовими доказами у даному кримінальному провадженні є: 5,45 мм автомат АКС-74 № НОМЕР_3 ; набої 5,45 мм Т серії 89 3  кількістю 7 шт.; набої 5,45 мм ПС серії 539 30  кількістю 8 шт.; магазин від 5,45 мм автомату АКС-74 № НОМЕР_3  кількістю 1 шт. 
		Зазначені речові докази належать військовій частині НОМЕР_1 та зберігаються в кімнаті зберігання зброї ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_4 .
		Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.
		 
		 
		 
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат на проведення експертизи зброї (висновок експерта №495 від 22.11.2019 року) вартістю 1784 грн 64 коп. Вказані витрати є підтверджені документально та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_8 .
		 
		 
		 
		У вказаному кримінальному провадженні слідчим суддею Центрального районного суду м.Миколаєва відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31.01.2020 року продовжено строк тримання під вартою в Державній установі Миколаївський слідчий ізолятор на 60 діб  до 30 березня 2020 року (включно).
		Так, ОСОБА_8 вчинив тяжкий злочин, є раніше судимим, не має міцних соціальних зв`язків. Отже, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, ОСОБА_8 слід продовжити строк тримання під вартою в Державній установі Миколаївський слідчий ізолятор до набрання вироком законної сили.
		 
		 
		 
		Керуючись ст.ст.314, 369-371, 373, 374, 375 КПК України, суд, -
		 
		ухвалив:
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 05.02.2020 року, укладену у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до реєстру досудових розслідувань 10.09.2017 року за №42017150410000350 між прокурором ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_8 .
		 
		ОСОБА_10  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.414 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки
		 
		На підставі ч.1 ст.71 КК України,за сукупністювироків,до призначеного ОСОБА_8 покараннячастково приєднатиневідбуту частинупокарання,призначеного вирокомКиїівського районногосуду містаХаркова від16.09.2016року та призначити ОСОБА_8 остаточне покаранняу видіпозбавлення воліна строк3(три)роки. 
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити строк тримання під вартою в Державній установі Миколаївський слідчий ізолятор до набрання вироком законної сили.
		 
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати на проведення експертизи зброї №495 від 22.11.2019 року у розмірі 1784 (одна тисяча сімсот вісімдесят чотири) грн 64 коп.
		 
		 
		 
		Речові докази 5,45 мм автомат АКС-74 № НОМЕР_3 ; набої 5,45 мм Т серії 89 3  кількістю 7 шт.; набої 5,45 мм ПС серії 539 30  кількістю 8 шт.; магазин від 5,45 мм автомату АКС-74 № НОМЕР_3  кількістю 1 шт  повернути Військовій частині НОМЕР_1 .
		 
		 
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:
		 
		1)обвинуваченим,його захисником,законним представникомвиключно зпідстав:призначення судомпокарання,суворішого,ніж узгодженесторонами угоди;ухвалення вирокубез йогозгоди напризначення покарання;невиконання судомвимог,встановлених частинамичетвертою,шостою,сьомою статті474цього Кодексу,в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		 
		2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                              ОСОБА_14 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		18.03.2020

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...