Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 265/7964/16-ц : Окремі процесуальні питання; Інші процесуальні питання.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2020.
Дата набрання законної сили: 17.03.2020
Номер судового провадження: 61-8766ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		17 березня 2020 року 
		м. Київ
		 
		справа № 265/7964/16-ц
		провадження № 61-8766св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 , 
		треті особи: приватний нотаріус Горлівського міського нотаріального округу Кінощук Марина Аркадіївна, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Куркчи Георгій Іванович,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 листопада 2018 року у складі судді Мельник І. Г. та постанову Донецького апеляційного суду від 02 квітня            2019 року у складі колегії суддів: Мироненко І. П., Биліни Т. І., Мальцевої Є. Є.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
		 
		У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до            ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Горлівського міського нотаріального округу Кінощук М. А., приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Куркчи Г. І., про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та вселення.
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .                   16 вересня 2015 року ОСОБА_3 зробила заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Скоробогатько О. В., згідно з яким вона є єдиною спадкоємицею. При оформленні прав на спадщину, їй стало відомо, що вказана квартира продана на підставі договору купівлі-продажу      від 30 червня 2010 року ОСОБА_2 , а продавцями були її баба ОСОБА_3 , дід ОСОБА_4 та дядько ОСОБА_5 . Проте, ознайомившись з цим договором, виявила, що підписи у договорі не відповідають підписам її рідних, у зв`язку з чим вона звернулася до поліції з відповідною заявою.
		 
		Посилаючись на викладене,  ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених вимог,просила визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , недійсним; визнати право власності за      ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за кожним по                  1/3 частини вказаної квартири; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_2 та вселити ОСОБА_1 до спірної квартири.
		 
		Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області         від 23 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , від 12 липня 2016 року за номером запису про право власності 15360176 за ОСОБА_2 . У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		 
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що докази та обставини, встановлені під час розгляду справи, вказують на те, що договір купівлі-продажу квартири не укладався та не посвідчувався приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Кінощук М. А. 30 червня 2010 року. Вимоги ОСОБА_1 про її вселення до спірної квартири, є передчасними, оскільки після оформлення спадкових прав на спірну квартиру та у разі здійснення ОСОБА_1 перешкод у вселенні до квартири, вона не позбавлена права звернутися до суду з відповідним позовом.
		 
		Постановою Донецького апеляційного суду від 02 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним скасовано.Визнано недійсним договір купівлі-продажу   від 30 червня 2010 року квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 43,5 кв. м, жилою - 28,2 кв. м, укладений між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Кінощук М. А. за реєстровим № 487 (бланк ВМТ № 404484).В іншій частині рішення суду залишено без змін.
		 
		Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що продавець ОСОБА_5 , знаходячись із 11 травня по 01 листопада 2010 року на стаціонарному лікуванні в міській психіатричній лікарні № 7 м. Маріуполя, фізично не міг бути присутнім 30 червня 2010 року при підписанні спірного договору купівлі-продажу у приватного нотаріуса Горлівського нотаріального округу Кінощук М. А., тобто у м. Горлівка Донецької області. Поряд з цим, договір, який за формою і змістом відповідає вимогам закону, а у спірному договорі визначенні істотні умови, він викладений на нотаріальному бланку і посвідчений печаткою нотаріуса, що стало підставою для реєстрації права власності за відповідачем, але встановлено, що одна із сторін його не підписувала, такий договір є вчиненим та пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання угод недійсними» про невчинення чи неукладення договору, на який послався суд, не застосовується. Вказане є підставою для визнання договору недійсним згідно зі статтями 203, 215 ЦК України, у зв`язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині підлягають задоволенню.
		 
		Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
		 
		У травні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області            від 23 листопада 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 02 квітня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує, що позивач при зверненні до суду першої інстанції не у повному обсязі сплатила судовий збір. Батько позивача - ОСОБА_6 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та рідним братом ОСОБА_5 , який подав документи на вступ у спадщину, як спадкоємець першої черги за законом. Крім того він є інвалідом другої групи і має право на обов`язкову частку у спадщині, але суд не узяв до уваги, що його права порушуються. За подання уточненої позовної заяви позивач також не сплачувала судовий збір. Суд перевищив свої повноваження, зазначаючи, що ОСОБА_1 є належним позивачем щодо вимог про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. Судами надано неправильну оцінку копіям документів та показанням свідків.
		 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та рішення апеляційного суду - без змін. 
		 
		Обставини встановлені судом
		 
		Згідно з відомостями реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 , належала на праві власності: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 по                 1/3 частини кожному, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 24 лютого 2009 року Управлінням міського майна.
		 
		Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 30 червня 2010 року приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Кінощук М. А. та зареєстрованого в реєстрі за № 487, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 продали квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 за 169 000,00 грн.
		 
		Згідно з інформацією комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська психіатрична лікарня № 7» від 22 травня 2017 року, ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальній лікувально-профілактичній установі «Міська Психіатрична лікарня № 7» із 11 травня по 01 листопада 2010 року. При цьому зазначено, що за час перебування з лікарні не відлучався.
		 
		Вказані обставини також підтверджуються медичною карткою № 1240 стаціонарного хворого, оглянутою судом у судовому засіданні.
		 
		Відповідно до протоколу допиту свідка приватного нотаріуса Горлівського міського нотаріального округуКінащук М. А. від 10 червня 2017 року, наданого 16 серпня      2018 року Центральним відділом поліції Донецької області з матеріалів кримінального провадження № 12016050790002701, із травня 1996 року по 01 серпня 2015 року вона здійснювала приватну нотаріальну діяльність в Горлівському нотаріальному окрузі, у серпні 2015 року нотаріальна діяльність нею припинена, а у грудні 2016 року закінчена. Наданий їй для огляду договір купівлі-продажу є грубою підробкою. Текст договору не відповідає тому, який використовувала вона. Посвідчувальний надпис із грубими помилками: дата цифрами, порушена форма, помилки у розділових знаках, навіть помилка у її прізвищі та імені на печатці: « ОСОБА_3 » замість ОСОБА_3 . Крім того, підпис у договору не схожий на її підпис. На бланку із зазначеними серією та номером на спірному договорі, нею посвідчений 30 червня 2010 року зовсім інший договір купівлі-продажу квартири у місті Горлівка. За даними алфавітної книги за період із 01 січня 2010 року по 01 січня 2011 року особи з прізвищем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до неї не зверталися. Зазначила, що у            2009-2010 роках у місті Горлівка затримана злочинна група, яка змивала тексти договорів та використовувала бланки для виготовлення інших документів. Частина з цієї злочинної групи засуджена.
		 
		ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 помер                   ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та     НОМЕР_4 .
		 
		ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3 , про що свідчить заповіт, складений останньою 16 вересня 2015 року та посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Скоробогатько О. В., а також довідка приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіної О. В. про те, що ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1            ОСОБА_3 , щодо якої заведена спадкова справа № 38/2015.
		 
		Нормативно-правове обґрунтування
		 
		Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
		 
		Згідно зі статтею 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		 
		Відповідно до статті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Відповідно до частини другої статті 209 ЦК України нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. 
		 
		Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		 
		Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
		 
		Частиною першою статті 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		 
		З підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню.
		 
		Нікчемний договір не породжує тих прав і обов`язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договорунедійсним судом не вимагається.
		 
		Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
		 
		Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.
		 
		Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.
		 
		Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Установивши, що ОСОБА_5 , знаходячись із 11 травня по 01 листопада        2010 року на стаціонарному лікуванні в міській психіатричній лікарні, фізично не міг бути присутнім 30 червня 2010 року при підписанні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , у приватного нотаріуса Горлівського міського нотаріального округу Кінощук М. А., тобто у місті Горлівка Донецької області, а приватний нотаріус Горлівського міського нотаріального округу Кінощук М. А. не посвідчувала вказаний договір купівлі-продажу, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про визнання вказаного договору недійсним, оскільки такий договір суперечить вимогам закону та волевиявленню ОСОБА_5 .
		 
		Верховний Суд погоджується з тим, що правочин про відчуження квартири                  від 30 червня 2010 року є недійсним, а отже, позивач як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_3 , наділена правом ставити питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу всієї квартири, а не лише 1/3 частини, що належала ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_4 (чоловік спадкодавця) та ОСОБА_5 (син спадкодавця) померли ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно. Спадкодавець ОСОБА_3 , яка проживала разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , є такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка та сина.
		 
		Твердження заявника про те, що батько позивача - ОСОБА_6 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та рідним братом ОСОБА_5 , який подав документи на вступ у спадщину, як спадкоємець першої черги за законом, і, крім того, є інвалідом другої групи і має право на обов`язкову частку у спадщині, але суд не узяв до уваги, що його права порушуються, безпідставні та необґрунтовані, оскільки задоволення судами вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не порушують прав інших спадкоємців.
		 
		Таким доводам скаржника як: позивач при зверненні до суду першої інстанції не у повному обсязі сплатила судовий збір; за подання уточненої позовної заяви позивач також не сплачувала судовий збір; суд перевищив свої повноваження, зазначаючи, що ОСОБА_1 є належним позивачем щодо вимог про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним; судами надано неправильну оцінку копіям документів та показанням свідків, суд апеляційної інстанції надавав оцінку, а тому Верховний Суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.
		 
		Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів щодо встановлених обставин справи. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 402, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області             від 23 листопада 2018 року у нескасованій частині та постанову Донецького апеляційного суду від 02 квітня 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                           О. В. Ступак
		 
		                                                                                                                             І. Ю. Гулейков
		 
		                                                                                                                             Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...