Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/681/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2020. Зареєстровано: 21.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2020.

Номер судового провадження: П/380/696/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа № 380/681/20
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		19 березня 2020 року
		 
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом першого заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області до Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області в особі Виконавчого комітету про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
		 
		                                                       в с т а н о в и в:
		          перший заступник керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської областів особі Виконавчого комітету, в якому просить суд:
		          - визнати протиправною бездіяльність Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області в особі її Виконавчого комітету щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення, що знаходяться на території Бібрської міської ради, зокрема: Костел св. Миколи (мур.), 1402 р., розташований - м. Бібрка, вул. Ясна, 2 Перемишлянського району (охоронний номер 461, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Дзвіниця церкви св. Івана Хрестителя (дер.), п.п. XVIII ст., розташована - с.Великі Глібовичі, вул. Гора, 77 Перемишлянського району (охоронний номер 469, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Церква Воскресіння Господнього (дер.), 1710,           1794          р.р., розташована - с.Волощина, вул. Церковна, 20 Перемишлянського району (охоронний номер 468, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Замок (мур.), 1484р., розташований - с. Свірж, вул. Перша, 114 Перемишлянського району (охоронний номер 481, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Костел Успіння Богородиці (мур.), 1546р., розташований - с. Свірж, вул. Перша, 112 Перемишлянського району (охоронний номер 482, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Оборонна башта (руїни), грот (мур.), 1484р., розташований - с. Свірж, вул. Перша, 114 Перемишлянського району (охоронний номер 1392, об'єкт взятий під охорону постановою №442 від 06.09.1979), та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
		- зобов'язати Бібрську міську раду Перемишлянського району Львівської області в особі її Виконавчого комітету виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини національного значення, що знаходяться на території Бібрської міської ради, зокрема: Костел св. Миколи (мур.), 1402 р., розташований - м. Бібрка, вул. Ясна, 2 Перемишлянського району (охоронний номер 461, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Дзвіниця церкви св. Івана Хрестителя (дер.), п.п. XVIII ст., розташована - с.Великі Глібовичі, вул. Гора, 77 Перемишлянського району (охоронний номер 469, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Церква Воскресіння Господнього (дер.), 1710, 1794 р.р., розташована - с.Волощина, вул. Церковна, 20 Перемишлянського району (охоронний номер 468, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Замок (мур.), 1484р., розташований - с. Свірж, вул. Перша, 114 Перемишлянського району (охоронний номер 481, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Костел Успіння Богородиці (мур.), 1546р., розташований - с. Свірж, вул. Перша, 112 Перемишлянського району (охоронний номер 482, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Оборонна башта (руїни), грот (мур.), 1484р., розташований - с. Свірж, вул. Перша, 114 Перемишлянського району (охоронний номер 1392, об'єкт взятий під охорону постановою №442 від 06.09.1979), та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на Бібрську міську раду Перемишлянського району в особі Виконавчого комітету покладається обов'язок виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини, що знаходяться на території Бібрської міської ради, та подання пропозицій Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Прокуратурою встановлено, що на території Бібрської міської ради розташовано  пам'ятка культурної спадщини на які не виготовлено облікову документацію, пропозиції про занесення такого об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не подавалися. Оскільки бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, перший заступник керівника Золочівської місцевої прокуратури відповідно до частини другої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частини четвертої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України  звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
		Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 18.03.2020 (вх. 15068). Зазначає, що згідно з п. 3 розділу ІХ Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, який затверджено наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, у разі відсутності облікової документації на об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік облік  відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності законом, його включення до реєстру здійснюється без облікової документації. Об'єкти національного значення взяті на облік до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини». Вказує також, що відповідач не є належним суб'єктом ініціювання включення пам'яток архітектури до Державного реєстру нерухомих пам'яток архітектури, Відтак, просить відмовити в задоволенні позову.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
		Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
		06.11.2019 Золочівською місцевою прокуратурою направлено запити, зокрема, директору Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, голові Бібрської міської ради про надання інформації про кількість та перелік пам'яток національного та місцевого значення, розташованих на території Бібрської ОТГ, про звернення Бібрсьої міської ради (з моменту створення ОТГ) в Перемишлянську РДА або Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА щодо занесення пам'яток архітектури до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
		Листом Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА повідомлено Золочівську місцеву прокуратуру про те, що що впродовж 2019 року звернень з приводу занесення пам'яток архітектури до Державного реєстру нерухомих пам'яток України від органів місцевого самоврядування Перемишлянського району, в тому числі Бібрської міської ради не надходило.
		Згідно з листом Бібрської міської ради повідомлено Золочівську місцеву прокуратуру про те, що з моменту створення ОТГ Бібрська міська рада не зверталась у Перемишлянську РДА, департамент архітектури та розвитку містобудування ЛОДА з приводу занесення пам'яток архітектури до Державного реєстру пам'яток. Після утворення об'єднаної громади своїм рішенням від 05.03.2019 № 599 Перемишлянська района рада передала, а своїм рішенням від 20.03. 2019 № 166 Бібрська міська рада прийняла заклади та установи освіти, культури і охорони здоров'я, шо були у власності Перемишлянської ради, частина з яких є у переліку об'єктів культурної спадщини. Бібрська міська рада розпочинає підготовку документів на оформлення права власності на передані об'єкти.
		Оскільки Бібрська міська рада Перемишлянського району Львівської області в особі її Виконавчого комітету не виконала вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення, що знаходяться на території Бібрської міської ради, та не подала пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.
		Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 КАС України.
		Частиною другою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно з частиною четвертою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
		Відповідно до частини п'ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
		Ураховуючи вказане, звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).
		За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:
		- об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти  підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
		- пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
		- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та             музеєфікації             об'єктів культурної спадщини.
		Згідно із статтею 3 Закону № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
		Так, відповідно до частини другою статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; 6) занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.
		Водночас частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.
		Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (в редакції постанови КМУ від 14.09.2016 №626) (далі - Порядок).
		Зокрема, пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об'єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об'єктів місцевого значення).
		На кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі.
		Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається (пункт 2 Порядку).
		Пунктом 3 розділу Х "Прикінцеві положення" Закону №1805-III передбачено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
		Згідно з пунктом 3 Порядку облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу Х "Прикінцеві положення" Закону №1805-III визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.
		Облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.
		Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (пункт 4 Порядку).
		Порядок обліку об'єктів культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за №528/23060.
		Зокрема, облік об'єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об'єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об'єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (пункт 1.3. Порядку).
		На виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 2.3. Порядку).
		Облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об'єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов'язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об'єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів  культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (пункт 3.1. Порядку).
		Тобто занесенню об'єкта культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і виконавчий комітет Бібрської міської ради, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Бібрської міської ради та подання пропозицій Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. 
		За результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини.
		Форму облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 № 295/104, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за № 693/9292.
		Пунктом 4.4. Порядку передбачено, що документи на об'єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів.
		Судом встановлено, що згідно з листом Бібрської міської ради повідомлено Золочівську місцеву прокуратуру про те, що з моменту створення ОТГ Бібрська міська рада не зверталась у Перемишлянську РДА, департамент архітектури та розвитку містобудування ЛОДА з приводу занесення пам'яток архітектури до Державного реєстру пам'яток. Після утворення об'єднаної громади своїм рішенням від 05.03.2019 № 599 Перемишлянська района рада передала, а своїм рішенням від 20.03. 2019 № 166 Бібрська міська рада прийняла заклади та установи освіти, культури і охорони здоров'я, шо були у власності Перемишлянської ради, частина з яких є у переліку об'єктів культурної спадщини. Бібрська міська рада розпочинає підготовку документів на оформлення права власності на передані об'єкти.
		Відповідно до листа Бібрської міської ради від 03.12.2019 та переліку пам'яток культурної спадщини, на території Бібрськоїх міської ради знаходяться: Костел св. Миколи (мур.), 1402 р., розташований - м. Бібрка, вул. Ясна, 2 Перемишлянського району (охоронний номер 461, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Дзвіниця церкви св. Івана Хрестителя (дер.), п.п. XVIII ст., розташована - с.Великі Глібовичі, вул. Гора, 77 Перемишлянського району (охоронний номер 469, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Церква Воскресіння Господнього (дер.), 1710,           1794          р.р., розташований - с.Волощина, вул. Церковна, 20 Перемишлянського району (охоронний номер 468, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Замок (мур.), 1484р., розташований - с. Свірж, вул. Перша, 114 Перемишлянського району (охоронний номер 481, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Костел Успіння Богородиці (мур.), 1546р., розташований - с. Свірж, вул. Перша, 112 Перемишлянського району (охоронний номер 482, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Оборонна башта (руїни), грот (мур.), 1484р., розташований - с. Свірж, вул. Перша, 114 Перемишлянського району (охоронний номер 1392, об'єкт взятий під охорону постановою №442 від 06.09.1979).
		Суд зазначає, що бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була вчинити        відповідно до покладених на неї чинним законодавством України обов'язків.
		Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
		Невиконання Бібрською міською радою в особі її виконавчого комітету обов'язку щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення, що знаходяться на території Бібрської міської ради та обов'язку щодо подання органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною та задовольнити позов в цій частині позовних вимог.
		Враховуючи висновок суду про обґрунтованість першої позовної вимоги та повноваження суду, визначені пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, позовна вимога про зобов'язання Бібрську міську раду в особі її Виконавчого комітету виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини національного значення, що знаходяться на території Бібрської міської ради та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України є похідною від першої позовної вимоги, тому також підлягає до задоволення з огляду на висновок суду про протиправність бездіяльності відповідача у сфері охорони культурної спадщини.
		Беручи викладене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов слід задовольнити повністю.
		Відповідно до положень частини другої статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
		Керуючись статтями 6, 9, 14,  242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		в и р і ш и в :
		1.Позов задовольнити повністю.
		2.Визнати протиправною бездіяльність Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області в особі її Виконавчого комітету щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення, що знаходяться на території Бібрської міської ради: Костел св. Миколи (мур.), 1402 р., розташований - м. Бібрка, вул. Ясна, 2 Перемишлянського району (охоронний номер 461, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Дзвіниця церкви св. Івана Хрестителя (дер.), п.п. XVIII ст., розташована - с.Великі Глібовичі, вул. Гора, 77 Перемишлянського району (охоронний номер 469, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Церква Воскресіння Господнього (дер.), 1710,           1794          р.р., розташований - с.Волощина, вул. Церковна, 20 Перемишлянського району (охоронний номер 468, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Замок (мур.), 1484р., розташований - с. Свірж, вул. Перша, 114 Перемишлянського району (охоронний номер 481, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Костел Успіння Богородиці (мур.), 1546р., розташований - с. Свірж, вул. Перша, 112 Перемишлянського району (охоронний номер 482, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Оборонна башта (руїни), грот (мур.), 1484р., розташований - с. Свірж, вул. Перша, 114 Перемишлянського району (охоронний номер 1392, об'єкт взятий під охорону постановою №442 від 06.09.1979), та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
		3.Зобов'язати Бібрську міську раду Перемишлянського району Львівської області в особі її Виконавчого комітету виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини національного значення, що знаходяться на території Бібрської міської ради, зокрема: Костел св. Миколи (мур.), 1402 р., розташований - м. Бібрка, вул. Ясна, 2 Перемишлянського району (охоронний номер 461, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Дзвіниця церкви св. Івана Хрестителя (дер.), п.п. XVIII ст., розташована - с.Великі Глібовичі, вул. Гора, 77 Перемишлянського району (охоронний номер 469, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Церква Воскресіння Господнього (дер.), 1710, 1794 р.р., розташований - с.Волощина, вул. Церковна, 20 Перемишлянського району (охоронний номер 468, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Замок (мур.), 1484р., розташований - с. Свірж, вул. Перша, 114 Перемишлянського району (охоронний номер 481, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Костел Успіння Богородиці (мур.), 1546р., розташований - с. Свірж, вул. Перша, 112 Перемишлянського району (охоронний номер 482, об'єкт взятий під охорону постановою №970 від 24.08.1963); Оборонна башта (руїни), грот (мур.), 1484р., розташований - с. Свірж, вул. Перша, 114 Перемишлянського району (охоронний номер 1392, об'єкт взятий під охорону постановою №442 від 06.09.1979), та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
		Судові витрати стягненню не підлягають.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду. 
		Повний текс судового рішення складено 19.03.2020.
		 
		Суддя                                                                                                     Костецький Н.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...