Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/2697/14 : Окремі процесуальні питання; Заява про заміну сторони виконавчого провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2020.
Дата набрання законної сили: 19.03.2020
Номер судового провадження: 61-2946ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		19 березня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 750/2697/14
		провадження № 61-2946св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М.,               Кузнєцова В. О. 
		 
		учасники справи:
		позивач - публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний                        промислово-інвестиційний банк»,
		відповідач 1 - ОСОБА_1 ,
		відповідач 2 - ОСОБА_2 ,
		третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «МПТ», 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Гайченя Оксаною Дмитрівною, на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року в складі колегії суддів Губар В.С., Вінгаль В.М., Кузюри Л.В., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У березні 2014 року публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «МПТ», про стягнення кредитної заборгованості.
		Справа розглядалась судами неодноразово
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня                   2016 року позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задоволено частково. 
		Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором від 21 червня 2011 року № 689-11, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 71 699 996 грн, за процентами у сумі 5 953 324 грн, за комісією у сумі 395 443 грн 53 коп., пеню за прострочення кредиту у сумі              48 224 грн 53 коп., пеню за прострочення процентів у сумі                                            132 196 грн 71 коп., пеню за прострочення сплати комісії у сумі                                   9 482 грн 98 коп., штраф у сумі 1 440 000 грн, а всього -                                             79 678 668 грн 56 коп.
		Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором від 21 червня 2011 року № 689-11, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 71 699 996 грн, за процентами у сумі 5 953 324 грн, за комісією у сумі 395 443 грн 53 коп., пеню за прострочення кредиту у сумі                48 224 грн 53 коп., пеню за прострочення процентів у сумі                                           132 196 грн 71 коп., пеню за прострочення сплати комісії у сумі                                      9 482 грн 98 коп., штраф у сумі 1 440 000 грн, а всього -                                                   79 678 668 грн 56 коп.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що боржник, отримавши від банка кошти у кредит, не виконував належним чином взяті за кредитним договором зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості. Враховуючи те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, поручителі повинні нести цивільно-правову відповідальність за порушення боржником взятих на себе зобов`язань.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 28 листопада                    2016 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.
		Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що оскільки у силу частини другої статті 104 ЦК України запис                                № 10641110025011980 про припинення 16 лютого 2016 року державної реєстрації ТОВ «МПТ» є датою припинення юридичної особи, який внесено до ухвалення оскаржуваного рішення у справі, тому договори поруки            № № 1059-12, 1060-12 від 09 листопада 2012 року згідно з приписами частини першої статті 599 ЦК України є припиненими у зв`язку з ліквідацією юридичної особи - боржника ТОВ «МПТ» та припиненням основного зобов`язання відповідно до вимог статті 609 ЦК України.
		 
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року касаційну скаргу                                         ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задоволено частково.
		Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 28 листопада 2016 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Скасовуючи рішення апеляційного суду, суд касаційної інстанції вказав про те, що припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації юридичної особи-боржника за цим зобов`язанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи-боржника. У справі, яка переглядається, право на стягнення з поручителів заборгованості шляхом звернення до суду з позовом було реалізоване кредитором до ліквідації боржника, тому ліквідація останнього не свідчить про припинення зобов`язання поручителя.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Чернігівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд правильно визначився із правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог банку.
		 
		Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
		 
		Постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення.
		Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2016 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року залишено без змін.
		 
		Постанова Верховного Суду мотивована тим, що апеляційний суд відповідно до вимог статті 367 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.
		 
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		 
		У вересні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат                                 Гайченя О. Д. звернулась до суду апеляційної інстанції з заявою про виправлення описки у постанові Чернігівського апеляційного суду від                        27 травня 2019 року, а саме, в тексті постанови апеляційного суду просив зазначити вірно «публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» замість                                          ПАТ «Промінвестбанк».
		 
		Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката                                  Гайченя О. Д. про виправлення описки у постанові Чернігівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року відмовлено.
		 
		Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Гайченя О. Д., виходив з того, що зі змісту прийнятої постанови не вбачається, що судом допущено описку в тексті судового рішення в розумінні статті 269 ЦПК України. Зазначення апеляційним судом в тексті судового рішення сторони позивача як                      «ПАТ «Промінвестбанк» є граматично допустимим скороченням та не впливає на правильність вирішення спору і не перешкоджає виконанню судового рішення. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
		 
		У лютому 2020 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Гайченя О. Д., на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року, в якій заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким виправити описку у постанові Чернігівського апеляційного суду від                 27 травня 2019 року. 
		 
		В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що позивачем у справі є ПАТ «Акціонерний промислово-інвестиційний банк», а не ПАТ «Промінвестбанк».
		 
		Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
		 
		Відзив до суду касаційної інстанції не подано.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу                                     № 750/2697/14 з суду першої інстанції. 
		 
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У березні 2020 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про виправлення описки у постанові Чернігівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року, а саме, в тексті постанови апеляційного суду просив зазначити вірно «публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» замість                                            ПАТ «Промінвестбанк».
		 
		Перевіряючи аргументи заяви, апеляційним судом встановлено, що у тексті постанови Чернігівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року апеляційним судом зазначено найменування позивача як публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» з подальшим скоренням по тексту постанови -                     ПАТ «Промінвестбанк».
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня                    2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		 
		Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені  в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
		 
		Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
		 
		Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
		 
		Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
		 
		Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
		 
		Встановивши, що зазначення апеляційним судом в тексті судового рішення сторони позивача як «ПАТ «Промінвестбанк» є граматично допустимим скороченням та не впливає на правильність вирішення спору і не перешкоджає виконанню судового рішення, апеляційний суд дійшов до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви                                ОСОБА_1 про виправлення описки.
		 
		З огляду на викладене вище в сукупності, оскаржуване рішення апеляційного суду ґрунтується на вимогах чинного законодавства та ухвалене з дотриманням норм процесуального права.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті                                 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті                     6 Конвенції, може  бути  визначено  тільки  з огляду  на конкретні  обставини 
		справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня                   2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
		 
		Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Гайченя Оксаною Дмитрівною, залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		    Судді:    В. С. Жданова   В. М. Ігнатенко   В. О. Кузнєцов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...