Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 701/1265/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2020. Зареєстровано: 22.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2020.
Дата набрання законної сили: 13.04.2020
Номер судового провадження: 2/701/16/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №701/1265/19
		Номер провадження2/701/16/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И
		13 березня 2020 року                 Маньківський районний суд, Черкаської області
		в складі: головуючого  судді -             А.І.Костенка 
		    за участю секретаря -             Е. М. Киряхно
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні всмт.Маньківка матеріализа позовом  ОСОБА_1  до Державної казначейськоїслужби України,Маньківської районноїдержавної адміністраціїта Маньківськоговідділу Уманськоїмісцевої прокуратури про відшкодування шкоди,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди.
		На підставу своїх вимог спирається на те, що 03.08.2017 року щодо позивача було порушено кримінальне провадження за ст. 366-1 КК України. 29.01.2018 року Маньківським районним судом було позивача визнано винним та іменем України засуджено до року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на один рік. Проте представнику державного обвинувачення виявилась міра покарання недостатньою. А тому прокурор звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційного суду Черкаської області. В своїй апеляційній скарзі прокурор просив ухвалити щодо позивача новий вирок яким засудити до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнити з іспитовим терміном 1 рік з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на два роки. Проте в апеляційній інстанції виявилось, що позивач взагалі не може бути спеціальним суб`єктом даного злочину. При дослідженні обставин було встановлено, що позивач звільнився з Маньківської РДА 15.02.2016, а ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру у 2016 році» яким встановлювався обов`язок подавати електронну декларацію набув чинності 18 березня 2017. Наразі можна стверджувати що посадовець районної державної адміністрації незаконно зобов`язав позивача подавати електронну декларацію, а представник державного обвинувачення цей факт не перевірив і порушив кримінальну справу. Що стосується вироку Маньківського районного суду то Апеляційний суд Черкаської області не виявив в діях позивача злочинного умислу без якого неможлива кваліфікація за статтею 366-1. КК України. Сукупність незаконних, на думку позивача, дій трьох державних органів, завдали позивачу матеріальної та моральної шкоди, тому на підставі п. 3,5 ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», позивач просить відшкодувати йому матеріальну та моральну шкоду, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
		Позивач в судовому засіданні позов підтримав та наполягав на його задоволенні.
		Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення), причини неявки визнані поважними невідомі, заяв та клопотань про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи не надходило, але його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність на підставі зібраних доказів.
		Представник Маньківської районної державної адміністрації в судове засідання не з?явився, але надав суду заяву, згідно якої позов не визнав, та просив справу розглядати без його участі.
		Представник прокуратури в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.
		Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обстаини та відповідні правовідносини: 03.08.2017 року щодо позивача було порушено кримінальне провадження за ст. 366-1 КК України. 29.01.2018 року Маньківським районним судом було визнано винним та іменем України засуджено до року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на один рік. Проте представнику державного обвинувачення виявилась міра покарання не достатньою. А тому позивач звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційного суду Черкаської області. В своїй апеляційній скарзі прокурор просив ухвалити щодо позивача новий вирок яким засудити до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнити з іспитовим терміном 1 рік з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на два роки. Проте в апеляційній інстанції виявилось, що позивач взагалі не може бути спеціальним суб`єктом даного злочину. При дослідженні обставин було встановлено, що позивач звільнився з Маньківської РДА 15.02.2016, а Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру у 2016 році» яким встановлювався обов`язок подавати електронну декларацію набув чинності 18 березня 2017. Що стосується вироку Маньківського районного суду то справедливим буде зазначити, що Апеляційний суд Черкаської області не виявив в діях позивача злочинного умислу без якого неможлива кваліфікація за статтею 366-1. КК України. 
		Згідно із ч. 2 ст. 1176 ЦК України, право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Особа має право на відшкодування такої шкоди внаслідок подій наведених у ч. 1 ст. 1 та випадках, визначених ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"
		Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
		Відповідно до ст. ст. 15,16 ЦК України,кожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання.Кожна особамає правозвернутися досуду зазахистом свогоособистого немайновогоабо майновогоправа таінтересу.Способами захистуцивільних правта інтересівможуть бутивідшкодування моральної(немайнової)шкоди,а такожвизнаннянезаконними рішення,дій чибездіяльності органудержавної влади,органу владиАвтономної РеспублікиКрим абооргану місцевогосамоврядування,їхніх посадовихі службовихосіб.За змістомст. 1176 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. З урахуванням вказаних вимог ст. 1176 ЦК України та предмету позову, для вирішення позовних вимог суду необхідно перевірити наявність загальних підстав для відшкодування шкоди. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду встановлені ст. ст. 1166-1167 ЦК України, а також п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27.03.92 року № 6, п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.95 року № 4 за змістом яких заподіяна шкода підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. (Абзац пункту 5 в редакції Постанови Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.2001). Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Згідно ст.56Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1176ЦК України шкода,завдана фізичнійособі внаслідокїї незаконногозасудження,незаконного притягненнядо кримінальноївідповідальності,незаконного застосуваннязапобіжного заходу,незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування моральної шкоди передбачений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 року. Процедура застосування даного закону врегульована Положенням прозастосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженим спільним наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України №6/5/3/41 від 04 березня 1996 року. Згідно з п. 1 ч. 1 ст.1Закону України«Про порядоквідшкодування шкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів,що здійснюютьоперативно-розшукову діяльність,органів досудовогорозслідування,прокуратури ісуду» відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадяниновівнаслідок:незаконного засудження,незаконного повідомленняпро підозруу вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду. Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянніскладу кримінального правопорушення або не встановлення достатніх доказів длядоведеннявинуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати (стаття 2 Закону). В пунктах 2, 3 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції, Генеральноїпрокуратури та Міністерства фінансів України № 6/5/3/41 від 04 березня 1996 року, зазначено, що відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові, зокрема, внаслідок незаконного притягнення як обвинуваченого. Право на відшкодування шкоди у громадянина, який був незаконно засуджений судом, виникає у випадку повної його реабілітації. Згідно ст. 3 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури ісуду», передбачається, що громадянинові відшкодовуються (повертаються): заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; моральна шкода. Ст. 3,4ЗУ «Про порядоквідшкодування шкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів,що здійснюютьоперативно-розшуковудіяльність,органів досудовогорозслідування,прокуратури ісуду» закріплюють, що у наведених в ст. 1цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються, зокрема, суми, сплачені громадянином у зв`язкуз наданням йому юридичної допомоги та моральна шкода. Відшкодування такої шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Згідно пункту 10 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України № 6/5/3/41 від 04 березня 1996 року, до сум, сплачених громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги, відносяться суми, сплачені ним адвокатському об`єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним врахунок оплати витрат адвоката у зв`язк із поїздками у справі до касаційної та наглядної інстанції.
		Крім того, в позивач зазначає, що незаконними діями органи дізнання та досудового розслідування завдали йому моральну шкоду, яку позивач оцінює в 108629 грн. Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Постанови Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. За змістом п. 2 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під варту або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт. Згідно з ч. 1 ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ч .5, 6 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури ісуду», відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Законом України «Про порядоквідшкодування шкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів,що здійснюютьоперативно-розшуковудіяльність,органівдосудового розслідування,прокуратури ісуду» встановлено нижчу межу розміру місячного відшкодування моральної шкоди, яка не може бути меншою ніж один мінімальний розмір заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Разом з тим, відшкодування моральної шкоди, виходячи з однієї мінімальної заробітної плати за один місяць є мінімальною дозволеною законом межею, в той час верхня межа не встановлена. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, (стаття 13 вказаного Закону). Так як Законом України«Про порядоквідшкодування шкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів,що здійснюютьоперативно-розшуковудіяльність,органів досудовогорозслідування,прокуратури ісуду» встановлено нижчу межу розміру місячного відшкодування моральної шкоди, яка не може бути меншою ніж один мінімальний розмір заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, суд приймає за основу для розрахунку розміру заподіяної моральної шкоди мінімальну заробітну плату в розмірі, що був встановлений станом на час розгляду справи. Разом з тим, відшкодування моральної шкоди, виходячи з однієї мінімальної заробітної плати за один місяць є мінімальною дозволеною законом межею, в той час верхня межа не встановлена. Тому позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає до задоволення. Щодо позовних вимог в частині стягнення 3000 грн. судових видатків, то в цій частині позов не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б підтвердили, що він дійсно поніс дані витрати.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 23, 1166-1167, 1176 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27.03.92 року № 6; Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.95 року № 4; Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 року; Положенням прозастосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданоїгромадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженим спільним наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України №6/5/3/41 від 04 березня 1996 року; Постановою Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		Позов задоволити частково.
		Стягнути з Державної казначейськоїслужби Україниза рахунокДержавного бюджету шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку на користь  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 суму моральної шкоди у розмірі 108629 грн.
		В іншій частині позову відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
		 
		Суддя                     А. І. Костенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...