Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/5770/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 23.03.2020. Зареєстровано: 23.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2020.
Дата набрання законної сили: 17.12.2020
Результат оскарження 17.11.2020 Верховний Суд: залишено касаційну скаргу без задоволення, а судові рішень - без змін
Номер судового провадження: 380.275

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа №813/5770/15
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		12 березня 2020 року
		зал судових засідань № 12
		Львівський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді                                        Кузана Р.І.,
		секретар судового засідання                                Козак О.М.,
		за участю:
		представника позивачів                              Міла-Полякова Д.П.,
		представника відповідача                              Рихвицького Р.А.,
		представників третіх осіб                              Следзь В.В., Біликівської А.Р.,
		третьої особи                                                   ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Приватного підприємства «Дембуд-Холдинг», ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Арніка», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними і скасування рішень, -
		в с т а н о в и в :
		В жовтні 2015 року Приватне підприємство «Дембуд-Холдинг» (далі - позивач-1, ПП «Дембуд-Холдинг») звернулось до суду з позовами до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, в яких просило:
		- визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 31/2-ф та №31/3-ф від 29.09.2015 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
		- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №1ф/23пз/1013-6/5390-15 від 13.10.2015.
		Ухвалами від 15.10.2015 у справі № 813/5770/15 та від 28.10.2015 у справі №813/5926/15 відкрито провадження у справах та залучено третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Арніка» (далі - третя особа на стороні позивача, ТзОВ «Арніка»).
		В листопаді 2015 року ОСОБА_2 (далі - позивач-2, ОСОБА_2 ) звернулась до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати приписи № 31/3-ф, №31/4-ф від 29.09.2015 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Провадження у справі № 813/6200/15 відкрито ухвалою від 18.04.2016.
		Ухвалами від 18.11.2015 та від 22.04.2016 об`єднано для спільного розгляду в одне провадження справи №813/5926/15 за позовом ПП «Дембуд-Холдинг» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області та №813/6200/15 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області зі справою № 813/5770/15 за позовом ПП «Дембуд-Холдинг» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, присвоївши їй номер 813/5770/15.
		Позовні вимоги ПП «Дембуд-Холдинг» обґрунтовані тим, що проектом "Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1, у м. Львові" передбачено будівництво 15-ти поверхового житлового будинку з двома технічними поверхами, а саме нижній для розводки комунікації та створення нормативного відокремлення від дахової котельні, що передбачена за цим проектом на другому поверсі, що відповідає діючим державним будівельним нормам, що спростовує висновки відповідача щодо невідповідності проекту вимогам поверховості згідно наданих вихідних даних на проектування архітектурно-планувального завдання №90, затверджених заступником начальника Управління архітектури Львівської міської ради від 16.02.2007р.
		Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані тим, що робочий проект багатоквартирного житлового будинку "Будівництво 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 у м. Львові " погоджено у встановленому законодавством порядку, ГУ МНС України у Львівській області, ДЗ "Львівська обласна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України, ДП "Західний експертно-технічний центр", Територіальним управлінням Держінспекції з енергозбереження, управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради. Крім того, проект одержав позитивний Експертний висновок Філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області "щодо міцності, надійності довговічності, експлуатаційної безпеки, інженерного забезпечення, архітектурних вимог та економічних показників", а відповідачем було видано дозвіл на виконання будівельних робіт 15-ти поверхового житлового будинку з двома технічними  поверхами.
		Ухвалою від 11.05.2016 замінено неналежного відповідача Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - відповідач, ДАБІ України).
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 позовні вимоги задоволено частково. 
		Визнано протиправними та скасовано приписи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №31/2-ф, №31/3-ф, №31/4-ф від 29.09.2015.
		Визнано протиправною і скасовано постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №1ф/23пз/1013-6/5390-15 від 13.10.2015р.
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 скасовано частково рішення суду першої інстанції, в частині визнання протиправним і скасування припису Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №31/4-ф від 29.09.2015 та в частині визнання протиправною і скасування постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №1ф/23пз/1013-6/5390-15 від 13.10.2015.
		В цій частині прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		В іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 залишено без змін.
		З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась ОСОБА_2 , подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати частково рішення суду апеляційної інстанції, в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним і скасування припису Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №31/4-ф від 29.09.2015 та відмови у задоволенні позову ПП «Дембуд-Холдинг» щодо визнання протиправною і скасування постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 1ф/23 пз/1013-6/5390-15 від 13.10.2015, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції. В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
		Крім того, з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції не погодилась ОСОБА_1 (далі - третя особа на стороні відповідача, ОСОБА_1 ), подала касаційну скаргу, в якій посилалась на порушення судами першої та апеляційним інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просила скасувати постанову суду першої інстанції повністю та частково постанову апеляційної інстанції, а саме просила скасувати пункт 4 резолютивної частини постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016. В іншій частині залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції. 
		Постановою Верховного Суду від 14.08.2019 касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 у даній справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова Верховного Суду від 14.08.2019 обґрунтована, зокрема, тим, що судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи не встановлено чи відповідає відкоригований ПП «Дембуд-Холдинг» у 2011 році проект будівництва 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками на АДРЕСА_1 , в частині поверховості житлового будинку, розташування технічного поверху та дахової котельні, раніше затвердженому проекту будівництва. Крім того, згідно з наявним в матеріалах справи експертним звітом поверховість житлового будинку складає 15 поверхів, а його умовна висота - 46,5 м. Водночас, відповідно до загальної пояснювальної записки, відкоригованої в 2011 році частини робочого проекту, поверховість будинку становить також 15 поверхів, однак умовна висота зазначена 18,95 м.
		При цьому, під час проведеної відповідачем перевірки встановлено і не заперечується сторонами, що будівельні роботи станом на час її проведення сягнули відмітки 57 метрів. Причини таких розбіжностей і відповідність фактичної висоти зведеної частини будинку запроектованим рішенням та вихідним даним судами попередніх інстанцій не з?ясовано.
		Судами попередніх інстанцій також не з?ясовано на підставі відповідних доказів, яким чином планувалось облаштування котельні в первісному проекті, чи передбачались у ньому технічний поверх і дахова котельня і чи охоплювались вони 15 поверхами житлового будинку.
		В частині недотримання побутових розривів між новозбудованим будинком та існуючим будинком суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем проведено вимірювання не у спосіб визначений законом. В той же час, судом не зазначено доказів, на підставі яких зроблено такі висновки. 
		В ході розгляду справи встановлено, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень стало невідповідність проектування та будівництва житлового будинку вихідним даним. Водночас, судами попередніх інстанцій не з`ясовано чи відповідають такі роботи та проектна документація вихідним даним, в тому числі містобудівним умовам та обмеженням.
		Ці обставини необхідно дослідити суду під час нового розгляду справи.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2019 визначено головуючого у справі суддю Львівського окружного адміністративного суду Кузана Р.І.
		Ухвалою від 22.10.2019 суддею прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання на 06.11.2019.
		Ухвалою від 18.11.2019 суд відмовив у залученні до розгляду справи в якості третьої особи на стороні відповідача, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 .
		Представник позивачів під час нового розгляду справи подав суду додаткові письмові пояснення, з урахуванням висновків Верховного Суду. Зазначає, що питання розташування дахової котельні у спірному будинку було передбачено з самого початку, що підтверджується зокрема, робочим проектом в первинній редакції за 2008 рік, п.2 архітектурно-планувального завдання № 90, а також описом інженерно-технічного забезпечення, наведеного в Експертному висновку №7.Е415/2 від 12.08.2008 Львівдержбудекспертизи, де зазначено, що опалення передбачається від проектованої дахової котельні. Згідно з п.1.7 чинної на час проектування редакції БНіП ІІ-35.76 «Котельне устаткування» передбачено, що розміщення котелень, вбудованих до багатоквартирних житлових будинків, не допускається.
		Для житлових будинків допускається влаштування прибудованих та дахових котелень. Вказані котельні допускається проектувати з використанням водогрійних котлів з температурою води до 115оС. Теплова потужність котелень не має перевищувати потреби в обігріві будівлі, для теплоспоживання якої вона передбачена, а теплова потужність дахової котельні не повинна бути більшою за 3МВт.
		Не допускається розміщення дахових котелень безпосередньо на перекриттях житлових приміщень (перекриття житлового приміщення не може слугувати основою підлоги котельні), а також суміжно з житловими приміщеннями.
		Таким чином, з огляду на заборону розташування дахових котелень на перекриттях житлових приміщень, приміщення дахової котельні у спірному будинку передбачено над технічним поверхом. При цьому, відповідно до ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості будинку не враховується.
		Щодо тверджень відповідача про відхилення від затверджених проектних рішень, а саме відміток низу перекриттів, зазначає, що згідно з затвердженими проектними рішеннями висота першого поверху проектованого будинку складала 3,6 м. від підлоги, відповідно відмітка низу перекриття складала 3,370 м. Однак, замовником та підрядною організацією було прийняте узгоджене рішення про зменшення висоти першого поверху на 0,15 м. з відповідною зміною відмітки низу перекриття (3,220 м). Такі зміни були внесені в проектні креслення, згідно з якими велось будівництво. Зміна відмітки низу перекриття над першим поверхом спричинило зміну відміток всіх інших поверхів на 0,15 м., однак висота поверхів не змінювалась.
		Згідно з діючою на момент проектування будинку редакцією ДБН В.1.1.-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги» умовна висота будинку визначається висотою розташування верхнього поверху, без врахування верхнього технічного поверху, а висота розташування поверху визначається різницею позначок поверхні проїзду для пожежних машин і підлоги верхнього поверху. В подальшому дане визначення уточнено та вказано, що умовна висота будинку - це висота, яка визначається різницею позначок найнижчого рівня проїзду (встановлення) пожежних автодрабин (автопідйомників) і підлоги верхнього поверху без урахування верхніх технічних поверхів, якщо на технічних поверхах розміщено лише інженерні обладнання та комунікації будинку.
		Таким чином, представник позивачів зазначає, що розбіжностей із існуючим фактичним станом висоти зведених колон до відмітки 57 м. та умовною висотою, наведеною в експертному висновку умовній висоті будинку 46,5 м. немає, оскільки це показники різних за визначенням висот. Щодо зазначеної в пояснювальній записці відкоригованої в 2011 році частини робочого проекту умовної висоти 18,95 м. то така є опискою.
		Щодо тверджень відповідача про недотримання побутових розривів між довгими сторонами будинку, що будується на АДРЕСА_1 та будинком АДРЕСА_1 зазначає, що конфігурація спроектованого будинку по АДРЕСА_1 враховує норми ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» щодо відстані між житловими будинками, оскільки при проведенні замірів відповідачем не враховувалась відстань між довгою стороною будинку, що будується, та торцем з вікнами житлових кімнат існуючого будинку, а вимірювалась лише відстань від крайньої точки будови до найближчої точки існуючого 5-ти поверхового будинку, що не є тотожнім поняттю «відстань між довгими сторонами будинків». Існуюча конфігурація будинків та відстань між ними не порушує вимог законодавства щодо інсоляції приміщень.
		Додатково вказує, що розташування будинку (винос осей) на місцевості проводилось геодезичною службою - ЛКП «Архітектурно-планувальне бюро» містобудування Львівської міської ради, геодезичними приладами та на основі офіційного топографічного виконання, про що складено відповідний акт від 02.12.2011. Відповідачем не встановлено здійснення відступу при будівництві спірного будинку за встановлені геодезичною службою межі.
		З цих підстав представник позивачів вважає оскаржувані приписи та постанову протиправними, просить позов задовольнити повністю.
		Відповідач під час нового розгляду справи відзиву на позов чи додаткових пояснень по суті спору не подав.
		Третя особа на стороні позивачів - ТзОВ «Арніка» подала суду письмові пояснення по суті спору, зміст яких фактично є тотожним з поясненнями представника позивачів. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
		Представник третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_1 подала суду письмові пояснення. Зазначає, що відкориговані креслення по зміні відміток низу перекриття всіх поверхів спірного будинку не подавались під час перевірки представникам відповідача, відтак їх існування на час перевірки є сумнівним. Крім цього вказує, що коригування проектних матеріалів відбулось у 2011 році, однак лише в частині змін у генеральному плані ділянки та зменшенні площі квартир на останніх поверхах задля збільшення їх кількості, а також зменшено показник площі забудови ділянки. Про інші зміни до проектної документації у Експертному звіті не йдеться. Таким чином, на думку представника третьої особи, корекція відміток низу перекриття поверхів проведено після затвердження Експертного звіту, а тому висновки відповідача про відхилення під час будівництва від затверджених проектних рішень є правомірними.
		Щодо запроектованої дахової котельні зазначає, що відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» висота технічних поверхів визначається в кожному конкретному випадку залежно від виду обладнання і комунікацій, розташовуваних в об`ємі технічного поверху, з урахуванням вимог їх експлуатації. Проте, в даному випадку, проектований 16-ий технічний поверх займає площу лише на третину меншу ніж інші поверхи, тоді як площа приміщення дахової котельні по проекту займає лише 30 кв.м. Таким чином, на думку представника третьої особи, 16-ий поверх у спірному будинку є фактично повноцінним житловим поверхом, а не технічним, та повинен враховуватись при визначенні поверховості цього будинку.
		Щодо порушення позивачами побутових розривів між довгими сторонами проектованого та існуючого будинків зазначає, що вимогами ДБН 360-92 передбачено мінімальну відстань між довгими сторонами житлових будинків у 20 м. В даному випадку, будинок що будується розташований до існуючого 5-ти поверхового будинку довгою стороною, не зважаючи на особливості його конфігурації («зубцями» чи «виступами» до існуючого будинку). Новозбудований будинок має ускладнену, проте все ж видовжену форму, і ця форма вписується у видовжений прямокутник, котрий має свою довгу і коротку сторони. Існуючий 5-ти поверховий будинок має форму літери «П», отже має три повноцінні довгі сторони та дві торцеві сторони. Підтвердженням цього твердження є те, що частина існуючого будинку, яка межує з будинком що будується, має два під`їзди та довжину 38 м. Таким чином, існуючий будинок розташований по відношенню до проектованого довгою стороною, а тому представник третьої особи вважає вірним висновок відповідача про необхідність дотримання 20 м. побутових розривів.
		З цих підстав третя особа на стороні відповідача просить відмовити у задоволенні позову повністю.
		Ухвалою від 13.01.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.
		Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовних заявах та додаткових поясненнях до позову. Просив позов задовольнити повністю.
		Представник третьої особи на стороні позивачів позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.
		Третя особа на стороні відповідача та її представник проти задоволення позову заперечили. Просили відмовити у задоволенні позову повністю.
		Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті з урахуванням висновків Верховного суду, суд встановив таке.
		На підставі звернення гр. ОСОБА_3 від 17.08.2015 та направлень для проведення позапланової перевірки №05-931-3/Н від 18.09.2015 та №05-1004-3/Н від 25.09.2015 посадовими особами Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил гр. ОСОБА_4 (замовник), ТзОВ «Арніка» (проектна організація), ПП «Дембуд-Холдинг» (генпідрядна організація), інженером технічного нагляду ОСОБА_5 на об`єкті будівництва «Будівництво 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 ».
		За результатами перевірки складено Акт № 31-ф від 29.09.2015.
		Перевіркою встановлено, що рішенням виконавчого комітету Львівського міської ради від 07.04.2006 №570 громадянці ОСОБА_2 надано дозвіл на проектування та будівництво 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 . 
		На підставі архітектурно-планувального завдання № 90, затвердженого заступником начальника Управління архітектури від 16.02.2007, ТзОВ "Арніка" розроблено робочий проект багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 .
		Проект було погоджено ГУ МНС України у Львівській області (експертний висновок №13/1/5406 від 13.08.2008), ДЗ "Львівська обласна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України (висновок №1396/01 від 11.08.2008), ДП "Західний експертно-технічний центр" (висновок експертизи з питань охорони праці №1579.07.46.74.84.0 від 25.05.2007), Територіальним управлінням Держінспекції з енергозбереження (висновок № 07В1400254545108 від 17.05.2007), Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради (лист погодження №3-В318022/2401 від 10.10.2008).
		Крім того, проект одержав позитивний Експертний висновок Філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області №07.Е415/2 від 12.08.2008 "щодо міцності, надійності довговічності, експлуатаційної безпеки, інженерного забезпечення, архітектурних вимог та економічних показників" та позитивний комплексний висновок Державної експертизи №7.415К/2 від 13.08.2008 Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області.
		На підставі вказаних документів Інспекцією ДАБК у Львівській області видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 805/08 від 20.10.2008. 
		В 2011 році проект "Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 у м. Львові" відкориговано.  
		06.01.2012 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області повторно надано дозвіл на виконання будівельних робіт щодо об`єкту будівництва: "Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 у м. Львові" за №ЛВ11412002420.
		Згідно з актом №31-ф від 29.09.2015 перевіркою встановлено ряд порушень, зокрема, 
		-          генпідрядною організацією ПП "Дембуд-Холдинг" допущено відхилення від затверджених проектних рішень, а саме відмітки низу перекриттів, згідно з затвердженим проектом, повинні становити: 1-го поверху - 3,370, 2-го - 6,770, 3-го - 110,070, 4-го - 13,370, 5-го - 16,670, 6-го - 19,970, 7-го - 23,270, 8-го - 26,570, 9-го - 29,870, 10-го - 33,170, 11-го - 36,470, 12-го - 39,770, 13-го - 43,070, 14-го - 46,370, 15-го - 49,670, 16-го - 52,970, технічного (покриття) - 55,050 м, натомість на час проведення перевірки, згідно записів в загальному журналі робіт, зафіксовано виконання перекриттів з відмітками 1-го поверху - 3,220, 2-го - 6,620, 3-го - 9,920, 4-го - 13,220, 5-го - 16,520, 6-го - 19,820, 7-го - 23,120, 8-го - 26,420, 9-го - 29,720, 10-го - 33,020, 11-го - 36,320, 12-го - 39,620, 13-го - 42,920, 14-го - 46,220, 15-го - 49,520 та 49,870, 16-го - 53,570, 53,870, а також на час перевірки виконувались роботи з влаштування колон до відмітки покриття технічного поверху 57,22 та 57,52, що є порушення затверджених проектних рішень робочого проекту "Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 у м. Львові" розробленого ТОВ "Арніка", ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність"; 
		- при перевірці ТОВ "Арніка" - проектною організацією та головним архітектором проекту - ОСОБА_6 надано проектну документацію на "Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 у м . Львові ", згідно якої передбачено будівництво 16 поверхів та технічного поверху, що не відповідає вихідним даним на проектування (архітектурно-планувальному завданню №90, затвердженого заступником начальника Управління архітектури від 16.02.2007 року ОСОБА_7 , яким було передбачено будівництво 15-ти поверхового будинку), чим на час проектування було порушено п. 2.2. ДБН А.2.2-3-2004 "Пректування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва"; 
		- побутовий розрив між довгими сторонами житлового будинку АДРЕСА_1 складає 15,14 м - 14,75 м, що не відповідає вимогам п. 3.13 ДБН 360-92. 
		29.09.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складено відносно ПП «Дембуд-Холдинг» припис №31/2-ф про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - Припис №31/2-ф), яким зупинено виконання будівельних робіт з будівництва 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_3 до моменту усунення проектною організацією ТОВ "Арніка" виявлених під час перевірки порушень в проектній документації. Зокрема, у зв`язку з встановленням порушення ПП "Дембуд-Холдинг" ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", а саме допущення відхилення від затверджених проектних рішень, а саме відмітки низу перекриттів, згідно затвердженого проекту, повинні становити: 1-го поверху - 3,370, 2-го - 6,770, 3-го - 110,070, 4-го - 13,370, 5-го - 16,670, 6-го - 19,970, 7-го - 23,270, 8-го - 26,570, 9-го - 29,870, 10-го - 33,170, 11-го - 36,470, 12-го - 39,770, 13-го - 43,070, 14-го - 46,370, 15-го - 49,670, 16-го - 52,970, технічного (покриття) - 55,050 м, натомість на час проведення перевірки, згідно записів в загальному журналі робіт, зафіксовано виконання перекриттів з відмітками 1-го поверху - 3,220, 2-го - 6,620, 3-го - 9,920, 4-го - 13,220, 5-го - 16,520, 6-го - 19,820, 7-го - 23,120, 8-го - 26,420, 9-го - 29,720, 10-го - 33,020, 11-го - 36,320, 12-го - 39,620, 13-го - 42,920, 14-го - 46,220, 15-го - 49,520 та 49,870, 16-го - 53,570, 53,870, а також на час перевірки виконувались роботи з влаштування колон до відмітки покриття технічного поверху 57,22 та 57,52.
		Крім того, ТзОВ «Арніка» надано проектну документацію на "Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 у м. Львові", згідно з якою передбачено будівництво 16 поверхів та технічного поверху, що не відповідає вихідним даним на проектування (архітектурно-планувальному завданню №90, затвердженого заступником начальника Управління архітектури від 16.02.2007 року ОСОБА_7 , яким було передбачено будівництво 15-ти поверхового будинку), чим на час проектування було порушено п. 2.2. ДБН А.2.2-3-2004 "Пректування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва". Побутовий розрив між довгими сторонами житлового будинку АДРЕСА_1 складає 15,14 м - 14,75 м, що не відповідає вимогам п. 3.13 ДБН 360-92.
		З аналогічних підстав 29.09.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складений відносно ОСОБА_2 припис №31/3-ф про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - Припис №31/3-ф), яким зупинено виконання будівельних робіт з будівництва 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 до моменту усунення проектною організацією ТзОВ "Арніка" виявлених під час перевірки порушень в проектній документації. 
		Крім того, 29.09.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складений відносно ОСОБА_2 припис №31/4-ф про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, держаних стандартів і правил (далі - Припис № 31/4-ф), оскільки при перевірці встановлено, що ТзОВ "Арніка" - проектною організацією та головним архітектором проекту - ОСОБА_6 надано проектну документацію на "Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 у м . Львові ", згідно якої передбачено будівництво 16 поверхів та технічного поверху, що не відповідає вихідним даним на проектування (архітектурно-планувальному завданню №90, затвердженого заступником начальника Управління архітектури від 16.02.2007 року ОСОБА_7 , яким було передбачено будівництво 15-ти поверхового будинку), чим на час проектування було порушено п. 2.2. ДБН А.2.2-3-2004 "Пректування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва".
		В 30-ти денний термін з дня отримання припису №31/4-ф зобов`язано ОСОБА_2 усунути виявлені під час перевірки порушення на об`єкті будівництва "Будівництво 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_3 " шляхом приведення його поверховості у відповідність до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.04.2006 №570, яким гр. ОСОБА_2 дозволено проектування та будівництво 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_3 та вихідних даних на проектування, а саме здійснити знесення колон та перекриття 16-го поверху, а також колон 17-го поверху.
		29.09.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складено протокол про вчинення ПП "Дембуд-Холдинг" правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого п.8, ч. 3, ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
		13.10.2015 винесено постанову №1ф/23пз/1013-6/5390-15 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ПП "Дембуд-Холдинг" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8, ч. 3, ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 62010,00 грн.
		При вирішенні спору суд керувався таким.
		Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (в редакції, яка діяла на момент проектування спірного будинку) будівництво (нове будівництво, реконструкція,  реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій».
		Згідно з ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції, яка діяла на момент проектування спірного будинку) фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об`єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов`язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об`єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво). 
		Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об`єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
		До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними та/або місцевими правилами забудови.
		Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом. 
		Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок). 
		Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. У випадках, передбачених регіональними або місцевими правилами забудови, комплексний висновок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня звернення спеціально уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури. 
		У разі надання негативного комплексного висновку заінтересованим особам також надаються роз`яснення та відповідні рекомендації. Роз`яснення та рекомендації надаються в письмовій формі протягом одного місяця від дня звернення. 
		У разі необхідності спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури мають право залучати до підготовки комплексного висновку інші органи виконавчої влади. 
		Дозвіл на будівництво об`єкта містобудування надається заявнику протягом двох місяців з дня подання заяви. 
		Дозвіл на будівництво об`єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів.
		Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримала від органу місцевого самоврядування дозвіл на проектування та будівництво 15-ти поверхового житлового будинку по АДРЕСА_3 , на підставі якого було отримано архітектурно-планувальне завдання та розроблено проект такого будівництва. Проект «Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_3 , у м. Львові » погоджений у встановленому законодавством порядку з ГУ МНС України у Львівській області, ДЗ "Львівська обласна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України, ДП "Західний експертно-технічний центр", Територіальним управлінням Держінспекції з енергозбереження, управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради. Крім того, проект одержав позитивний комплексний висновок Державної експертизи, проведеної Філією ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області. У зв`язку з чим позивач-2 отримала дозвіл на виконання будівельних робіт №805/08 від 20.10.2008. 
		Вказані обставини встановлені перевіркою відповідача та не заперечуються сторонами.
		Отже, позивачами дотримано законодавчо визначеної процедури розробки проектної документації на будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 у м. Львові, а погодження цієї документації компетентними органами та отримання дозволу на будівництво спірного будинку свідчить про відповідність проекту містобудівному законодавству.
		Судом встановлено, що позивачами у 2011 році проведено коригування робочого проекту 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 у м. Львові. Філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області проведено експертизу відкоригованої проектної документації та надано позитивний експертний звіт №14-03460-11 від 14.12.2011. В додатку до вказаного експертного звіту враховано, що запроектований будинок знаходиться в існуючому кварталі житлової забудови. Архітектурно-планувальне рішення проектованого житлового будинку забезпечує нормативний інсоляційний режим. Орієнтація житлових квартир проектованого будинку забезпечує їх інсоляцію 2,5 год та більше безперервно. Орієнтація та розташування проектованого будинку по відношенню до існуючих житлових будинків не створює негативного впливу на інсоляцію житлових кімнат та забезпечує їхню інсоляцію 2,5 год та більше. Теплопостачання будинку передбачено від дахової котельні з 5-ма модульними котлами.
		З урахуванням вказаного експертного звіту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Львівської області видано позивачам повторний дозвіл на виконання будівельних робіт від 04.01.2012 № ЛВ11412002420.
		Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням відповідача, з урахуванням доводів позивача, відповідача та третіх осіб, суд зазначає таке.
		Щодо невідповідності проектної документації даним архітектурно-планувального завдання №90 від 05.02.2007, в частині поверховості.
		Архітектурно планувальним завданням №90 від 05.02.2007, яке затверджене управлінням архітектури м.Львова, визначено обмеження щодо поверховості проектованого будинку - 15 поверхів. Теплопостачання передбачено від дахової котельні.
		Згідно з проектом будівництва 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 у м. Львові, що розроблений ТзОВ «Арніка», запроектовано будівництво 15- ти поверхового житлового будинку, за яким теплопостачання передбачено згідно з технічними умовами від дахової котельні. 
		Відповідно до п.1.7 СНиП ІІ-35-76 «Котельные установки», які затверджені та введені в дію з 01.01.1999 наказом №285 від 14.12.1998 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, розміщення котелень, вбудованих до багатоквартирних житлових будинків, не допускається.
		Для житлових будинків допускається влаштування прибудованих та дахових котелень. Вказані котельні допускається проектувати з використанням водогрійних котлів з температурою води до 115°С. Теплова потужність котелень не має перевищувати потреби в обігріві будівлі, для теплоспоживання якої вона передбачена, а теплова потужність дахової котельні  не повинна бути більшою за 3МВт.
		Не допускається розміщення дахових котелень безпосередньо на перекриттях житлових приміщень (перекриття житлового приміщення не може слугувати основою підлоги котельні), а також суміжно з житловими приміщеннями. 
		В п.2.18 ДБН В.2.2.-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" передбачено, зокрема, що "Застосування безгорищних дахів (суміщених покриттів) допускається у покриттях мансард, терас у житлових будинках терасного типу та квартирних будинків з квартирами у двох рівнях на верхніх поверхах. Технічні рішення суміщених покриттів слід передбачати згідно з ДБН В.2.6-14."
		З огляду на вказані вимоги будівельних норм та правил, дахові котельні у житлових будинках необхідно розміщувати над технічним поверхом, тобто між останнім житловим поверхом та приміщенням котельні.
		Відповідно до Додатку В (обов`язковиий) ДБН В.2.2.-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", який носить назву  «Правила підрахунку площі квартири у житловому будинку і гуртожитку, площі житлового будинку, Площі приміщень, площі забудови, будівельного об`єму, поверховості житлового будинку та перелік обов`язкових техніко-економічних показників», визначено, що при визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м. 
		При різній кількості поверхів у різних частинах будинку на ділянці з ухилом поверховість визначають окремо для кожної частини будинку. 
		Технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості будинку не враховують. 
		З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачами не порушено вимоги архітектурно-планувального завдання щодо визначення поверховості запроектованого житлового будинку.
		При цьому, суд не бере до уваги доводи третьої особи на стороні відповідача щодо надмірної площі технічного поверху, по відношенню до приміщення дахової котельні, оскільки в цій частині відсутні будь-які обмеження у архітектурно-планувальному завданні № 90. Крім цього, відповідно до ДБН В.2.2.-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" п. 2.57 Висота технічних поверхів визначається в кожному окремому випадку залежно від виду обладнання і комунікацій, розташовуваних в об`ємі технічного поверху, з урахуванням умов їх експлуатації.
		Отже, для визначення необхідної площі приміщення дахової котельні необхідно враховувати технічні характеристики та габарити обладнання такої котельні, що відповідачем під час перевірки не досліджувалось.
		Щодо висновків відповідача про відхилення позивачами від затверджених проектних рішень, а саме відміток низу перекриттів.
		Згідно з затвердженими проектними рішеннями висота першого поверху проектованого будинку складала 3,6 м від підлоги, відповідно відмітка низу перекриття складала 3,370 м.
		З пояснень представників позивачів та третьої особи на стороні позивачів судом встановлено, що при веденні будівництва першого поверху спірного будинку було прийняте узгоджене замовником та підрядною організацією рішення про зменшення висоти першого поверху на 0,15м з відповідною зміною відмітки низу перекриття (3,220). Необхідні зміни були внесені в проектовані креслення, згідно з якими велось будівництво. Такі креслення долучались позивачами до матеріалів справи під час первинного розгляду справи. Зміна відмітки низу перекриття над першим поверхом спричинило зміну відміток всіх інших поверхів на 0,15м, але висота поверхів не змінювалась, відповідно зміни були внесені у визначені позначок низу перекриття кожного поверху на опалубочних кресленнях.
		Внаслідок цього, було здійснено виконання перекриттів з відмітками 1-го поверху - 3,220, 2-го - 6,620, 3-го - 9,920, 4-го - 13,220. 5-го - 16,520, 6-го - 19,820, 1-го - 23,120, 8-го - 26,420, 9-го - 29,720, 10-го - 33,020, 11-го - 36,320, 12-го - 39,620, 13-го - 42,920, 14-го - 46,220, 15-го - 49,520 та 49,870, 16-го - 53,570,  53,870, а також на час перевірки виконувались роботи з влаштування колон до відмітки покриття технічного поверху 57,22 та 57,52. Проте, такі зміни відповідали скоригованому проекту будівництва, який пройшов відповідну експертизу. 
		Суд враховує, що архітектурно-планувальним завданням № 90 не було визначено обмежень щодо загальної висоти проектованого будинку, а лише встановлювалась загальна поверховість цього будинку. 
		Суд не бере до уваги твердження третьої особи на стороні відповідача про відсутність на момент перевірки відкоригованих креслень, оскільки при проведені експертизи відкоригованого проекту у 2011 році враховувалось, що умовна висота будинку визначена на рівні 46,5 м., вертикальне планування території виконано методом проектних відміток на топографічному плані М 1:500, виконаному у 2006 році та уточненому у 2011 році, що підтверджується експертним звітом №14-03460-11 від 14.12.2011 та додатком до нього.
		Визначення умовної висоти будинку наведено у 2.18 ДБН В.1.1-7:2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги».
		За цим визначенням, що діяло на момент складання робочого проекту у 2008 році, умовна висота будинку визначається висотою розташування верхнього поверху, без врахування верхнього технічного поверху, а висота розташування поверху визначається різницею позначок поверхні проїзду для пожежних машин і підлоги верхнього поверху (крім спеціально обумовлених у НД випадків).
		В подальшому це визначення було уточнено, а саме, умовною визнається висота, яка визначається різницею позначок найнижчого рівня проїзду (встановлення) пожежних автодрабин (автопідйомників) і підлоги верхнього поверху, без урахування верхніх технічних поверхів, якщо на технічних поверхах розміщено лише інженерні обладнання та комунікації Будинку (крім випадків обумовлених у НД).
		Таким чином, суд погоджується з доводами позивачів та третьої особи на стороні позивачів, що розбіжностей із існуючим фактичним станом висоти зведених колон до відмітки 57 м. та наведеній в експертному звіті умовній висоті будинку 46,5 м. немає, оскільки умовна висота будинку не враховує висоти останнього поверху, технічного поверху та приміщення дахової котельні.
		Щодо зазначеної у пояснювальній записці відкоригованої в 2011 році частини робочого проекту умовної висоти - 18,95 м. судом встановлено та не заперечується сторонами, що така величина є опискою.
		Щодо висновків відповідача про недотримання побутових розривів між довгими сторонами житлового будинку АДРЕСА_4 та будинку, що будується АДРЕСА_3 .
		Згідно з п.3.13 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм (розділ 10), протипожежних вимог (додаток 3.1). Між довгими сторонами житлових будинків заввишки 2 - 3 поверхи треба приймати відстані (побутові розриви) не менше 15 м, а заввишки в 4 поверхи і більше - 20 м, між довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м."
		Судом встановлено, що архітектурно-планувальним завданням №90 визначені планувальні обмеження проектованого будинку, згідно з якими проект повинен враховувати нормативні побутові та пожежні розриви, а також норми інсоляції по відношенню до існуючих та запроектованих НУ «Львівська політехніка» будівель. Проектування необхідно здійснювати згідно з генпланом та з врахуванням сформованої суміжної забудови кварталу.
		На підставі вказаного архітектурно-планувального завдання ОСОБА_2 замовила, а ТзОВ «Арніка» розробило проект будівництва 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 у м. Львові.
		Вказаний проект пройшов експертизу та отримав позитивні висновки та необхідні погодження від всіх компетентних органів та організацій, досліджувався відповідачем на предмет відповідності його вимогам законодавства, у зв`язку з чим позивачі отримали дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ11412002420 від 04.01.2012 за таким проектом.
		Відповідно до ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла на момент отримання дозволу на виконання будівельних робіт) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. 
		Дозвіл на виконання будівельних робіт видається відповідними інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. 
		За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається. 
		Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, перелік документів, що додаються до заяви, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі, переоформлення та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу. 
		Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 
		1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 
		2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 
		3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах. 
		Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт» затверджено Порядок виконання будівельних робіт.
		Відповідно до п.17 вказаного Порядку дозвіл на виконання будівельних робіт видається на безоплатній основі Інспекцією за місцезнаходженням об`єкта, а щодо об`єкта, розміщеного на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, - Держархбудінспекцією за формою згідно з додатком 4. 
		Документи для отримання дозволу, що видається Інспекцією, приймаються в дозвільному центрі за місцезнаходженням об`єкта будівництва.
		Згідно з п.18 Порядку для отримання дозволу замовник (його уповноважена особа) має право подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об`єкта заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 5. 
		До заяви додаються: 
		копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 
		проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; 
		копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єкта; 
		копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в установленому порядку (обов`язково подається до 1 червня 2012 р.);
		копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних  робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; 
		копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку, подаються з 1 червня 2012 р. (крім сертифікатів інженерів технічного нагляду, які подаються з дня набрання чинності цим Порядком). 
		Інспекція протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову в його видачі. Підставою для відмови у видачі дозволу є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах (п. 19 та п.20 Порядку). 
		Аналіз вказаних норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що перевірка проектної документації на предмет відповідності її вимогам законодавства проводиться Державною архітектурно-будівельною інспекцією України перед прийняттям рішення щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт. Невідповідність такої документації вимогам законодавства дає підстави відповідачу відмовити у наданні дозволу на виконання будівельних робіт. Тоді як отримавши такий дозвіл замовник та підрядна організація набуває право на будівництво будинку без будь-яких інших документів дозвільного характеру.
		Відповідачем було видано ОСОБА_2 та ПП «Дембуд-Холдинг» дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ11412002420 від 04.01.2012, що дало право позивачам здійснювати будівництво спірного будинку, обґрунтовано сподіваючись на законність своїх дій.
		Розташування будинку (винос осей) на місцевості проводився геодезичною службою - ЛКП «Архітектурно-планувальне бюро» містобудування Львівської міської ради, геодезичними приладами та на основі офіційного топогеодезичного виконання, про що складено відповідний акт від 02.12.2011. При проведенні будівництва спірного будинку позивачами не допущено відступу від визначених у вказаному акті меж, що не заперечується відповідачем.
		Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Суд зазначає, що в даному випадку позивачами дотримано законодавчо визначеного порядку проектування та будівництва 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 у м. Львові. 
		Водночас, за результатами перевірки у 2015 році, після зведення каркасу 15-ти поверхів будинку та технічного поверху, відповідач дійшов висновку про невідповідність проекту будівництва вимогам законодавства, зокрема в частині недотримання 20-ти метрів побутових розривів до існуючого будинку. При цьому, оскаржуваними приписами відповідач зобов`язав позивачів зупинити будівництво до приведення проектної документації у відповідність вимогам законодавства.
		Отже, у такий спосіб відповідач фактично вказує на незаконність вже проведених будівельних робіт, однак не враховує при цьому, що такі роботи проводились позивачами на підставі дозволу відповідача та належним чином затвердженої проектної документації. Вказаний об`єкт будівництва хоч і не закінчений та не прийняти в експлуатацію, однак є певним активом, на який у позивачів є відповідні права.
		Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких дала Верховна Рада, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У ст.1 Першого протоколу до конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		Концепція майна в розумінні ст.1 Першого протоколу до конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть уважатися правом власності, а отже, і «майном».
		Предметом регулювання ст.1 Першого протоколу до конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.82, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.86, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 7.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 2.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано 3 критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (утручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
		Утручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
		Утручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу втручання держави в право на мирне володіння майном за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23.11.2000 у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить суспільний інтерес (рішення ЄСПЛ від 2.11.2004 в справі «Трегубенко проти України»).
		Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності розглядатиметься як порушення ст.1 Першого протоколу до конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з утручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від утручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар. При цьому з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду, за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.
		Таким чином, ст.1 Першого протоколу до конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується чи таке право ставиться під сумнів.
		Суд зазначає, що при розгляді цієї справи може бути враховано рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 в справі «Стретч проти Сполученого Королівства» та рішення ЄСПЛ від 20.10.2011 в справі «Рисовський проти України» щодо принципів застосування ст.1 Першого протоколу до конвенції, зокрема щодо необхідності додержання принципу належного врядування при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном.
		У п.71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип належного врядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Водночас, потреба виправити допущену в минулому помилку не повинна непропорційним чином утручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки держоргану має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		У контексті даної справи суд зазначає, що погодивши проектну документацію та надавши позивачам дозвіл на виконання будівельних робіт, подальше твердження відповідача про невідповідність такої документації вимогам законодавства є необґрунтованим. При цьому, відповідач не надав суду доказів проведення замірів відстані між довгими сторонами будинку, що будується позивачами, та існуючим будинком АДРЕСА_4 , а також не спростував доводів позивачів про будівництво спірного будинку на підставі проектної документації, яка пройшла відповідну експертизу, погоджена компетентними органами та досліджувалась відповідачем при наданні дозволу на виконання будівельних робіт.
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що приписи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 31/2-ф, №31/3-ф та № 31/4-ф від 29.09.2015 та постанова №1ф/23пз/1013-6/5390-15 від 13.10.2015 є такими, що не відповідають критеріям, визначеним у ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), та непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
		Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень відповідача та обґрунтованість позовних вимог.
		Водночас, суд враховує, що припис відповідача №31/3-ф від 29.09.2015 не стосується ПП «Дембуд-Холдинг», а прийнятий відносно ОСОБА_2 , а тому в цій частині позовні вимоги позивача 1 задоволенню не підлягають.
		Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивачів з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		в и р і ш и в:
		позов Приватного підприємства "Дембуд-Холдинг" задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 31/2-ф від 29.09.2015.
		Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 1ф/23пз/1013-6/5390-15 від 13.10.2015.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю. 
		Визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №31/3-ф від 29.09.2015 та №31/4-ф від 29.09.2015.
		Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Дембуд-Холдинг" (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Остроградських, 8, код ЄДРПОУ 35227889) судовий збір в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
		Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_6 ) судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлено і підписано 23.03.2020.
		 
		 
		Суддя                                                                          Р.І. Кузан

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...