Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/12695/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері; електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії.
Надіслано для оприлюднення: 23.03.2020. Зареєстровано: 23.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2020.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		23 березня 2020 року                               м. Київ                                        № 640/12695/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
		за позовом              1. Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»,
		                               2. Комунальне підприємство «Харківводоканал»,
		                               3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Побужський 
		                               феронікелевий комбінат»
		до                            Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах 
		                               енергетики та комунальних послуг, 
		треті особи без самостійних вимог на предмет спору:
		Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія      «Укренерго», Державне підприємство «Гарантований покупець», Акціонерне товариство «Дніпроазот», Акціонерне товариство  «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», Акціонерне товариство «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Акванова Девелопмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренджи Сарата», Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківськцемент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім», Приватне акціонерне товариство «Акціонерна                                      компанія «Київводоканал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Трифановка Енерджі», Приватне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна, Комунальне підприємство «Харківводоканал»,  Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Товариство з обмеженою відповідальністю Сивашенергопром», Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод», Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Білоцерківмаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Столичний млин», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київхліб», Товариство з обмеженою відповідальністю  «Київський пекарний дім», Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонський машинобудівний завод», Приватне акціонерне товариство «Український графіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопром Сістем», Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал», Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал»,  Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійська ливарна компанія «Талко», Асоціація «Укрводоканалекологія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична Україна ЄК», 
		 про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії,
		                            
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (тут та далі по тексту - НКРЕКП) з вимогами про визнання протиправними та скасування постанов № 954, № 955 від 07 червня 2019 року, №1411 від 12 липня 2019 року.
		В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що 12 грудня 2018 року НКРЕКП прийнято постанову №1905 «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на 2019 рік», якою установлено тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату на централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України, на 2019 рік на рівні 5,926 коп/кВт.год (без ПДВ).
		Проте, 07 червня 2019 року НКРЕКП прийнято постанову №954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року, якою встановлено ДП «Національна Енергетична компанія «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347,43 грн./МВт.год (без ПДВ) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком.
		Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 12 грудня 2018 року №1905 «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на 2019 рік».  
		Окрім того, 07 червня 2019 року НКРЕКП прийнято постанову №955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року», яким установлено ДП «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року тариф на зазначені послуги на рівні 8,90 грн./МВт.год (без ПДВ) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно з додатком.
		Надалі, НКРЕКП прийнято постанову №1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго», якою встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на 2019 рік на рівні 312,14 грн./МВт.год (без ПДВ) та структуру такого тарифу. Зазначено також, що постанова набирає чинності з 01 серпня 2019 року.
		В результаті прийняття оскаржуваних постанов, за твердженнями позивачів, витрати споживачів послуг ПрАТ «НЕК «Укренерго» збільшилися майже у шість разів, при цьому з грудня 2018 року жодних інших додаткових витрат, які б могли призвести до збільшення вищезазначеного тарифу, у ДП «НЕК «Укренерго» не виникало. У цьому зв`язку прийняття оскаржуваних постанов позивачі вважають безпідставним та необґрунтованим, таким, що призведе до суттєвого збільшення собівартості готової продукції позивачів та третіх особі у справі та зменшення або, навіть, зникнення попиту на неї, що у свою чергу потягне зупинку підприємств. Позивачі зазначають, що тариф на послуги з передачі електроенергії, затверджений оскаржуваною постановою №954, допускає перехресне субсидіювання між користувачами системи за рахунок завищеного тарифу на передачу електроенергії, тобто за рахунок коштів споживачів електроенергії здійснюється компенсація суми перевищення вартості електричної енергії з альтернативних джерел над ринковими цінами (над ціною на ринку «на добу наперед»), що є дискримінаційною ознакою та створює нерівні умови для користувачів системи.
		Окрім того, позивачі вказують на те, що за функціональним призначенням, сферою діяльності та компетенцією НКРЕКП не має повноважень щодо встановлення (зміни) тарифів (цін) на послуги у сфері енергетики, та, приймаючи оскаржувані постанови, діяла всупереч вимог чинного законодавства та з перевищенням повноважень.
		Порушено також, на думку позивачів, процедуру прийняття постанов, визначену Порядком проведення відкритого обговорення проектів рішень Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року №866 (далі - Порядок №866), оскільки до обговорення не залучалися представники місцевих органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування, інші зацікавлені особи на етапі їх розгляду, попри те, що тариф на передачу електроенергії має значення та впливає на собівартість продукції більшості споживачів-виробників та фактично змінює конкурентне середовище. Порушено також процедуру прозорого та недискримінаційного розгляду проекту акту, що призвело до викривлення балансу інтересів споживачів, ліцензіатів і держави, не надано можливості іншим заінтересованим особам взяти участь в обговоренні зауважень та пропозицій, порушено термін для подання заяв на участь в таких обговореннях.  
		Відповідачем 31 липня та 02 вересня 2019 року подані відзиви на адміністративні позови, у яких зазначено, що 13 квітня 2017 року прийнято Закон України «Про ринок електричної енергії», яким запроваджено повномасштабний ринок електроенергії з 01 липня 2019 року, тому з метою забезпечення належних умов ефективного та надійного функціонування ринку електроенергії для ДП «НЕК «Укренерго» оскаржуваними постановами встановлено тариф на послуги з передачі електроенергії та тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. При цьому, упродовж І півріччя 2019 року діяла інша модель ринку електроенергії, яка не передбачала окремої плати учасниками ринку послуг з передачі електроенергії та послуг диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Розрахунок тарифів на послуги з розподілу електроенергії для суб`єктів господарювання (ліцензіата) здійснювався відповідно до положень Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року №1175 (далі - Порядок №1175). Також відповідач пояснює різке зростання тарифу на передачу електроенергії ДП «НЕК «Укренерго» з ІІ півріччя 2019 року виключно необхідністю виконання вимог чинного законодавства України в частині зміни методологічного підходу з врахуванням складових ціни на електричну енергію.   
		З приводу процедури прийняття оскаржуваних постанов відповідач зазначає, що повністю дотримався вимог Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року № 866 (далі - Порядок №866), та провів відкриті обговорення щодо встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії та тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на ІІ півріччя 2019 року з представниками органів державної влади та місцевого самоврядування, якими проекти рішень були схвалені. У задоволенні адміністративних позовів відповідач просив відмовити.
		Третіми особами, які залучені до участі у справі, також подавалися письмові пояснення щодо адміністративних позовів.       
		Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцевої М.А. від 17 липня 2019 року відкрито провадження у справі №640/12695/19, визначено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго».  
		Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцевої М.А. від 25 липня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Гарантований покупець». Іншою ухвалою суду від 25 липня 2019 року призначено судове засідання у справі для вирішення питання щодо кола осіб, на яких розповсюджується дія оскаржуваних постанов. 
		Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцевої М.А. від 26 липня 2019 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство «Дніпроазот», Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», Акціонерне товариство «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів».
		Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року №1044 призначено повторний автоматизований розподіл справи №640/12695/19, за результатами якого визначено для розгляду справи суддю Келеберду В.І.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2019 року задоволено заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 22 липня 2019 року та Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» від 26 липня 2019 року в частині щодо ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»; задоволено заяву Приватного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» від 30 липня 2019 року у повному обсязі; замінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2019 року у справі № 640/11330/19. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2019 року залучено до участі у справі № 640/12695/19 в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Акванова Девелопмент»,        Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренджи Сарата»,    Відкрите акціонерне товариство «Івано-Франківськцемент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім», Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Трифановка Енерджі», Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», Комунальне підприємство «Харківводоканал», Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства».
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2019 року задоволено частково клопотання представника Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», об`єднано для спільного розгляду і вирішення адміністративні справи № 640/12695/19 та № 640/13543/19 (провадження у справі відкрито ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П. від 29 липня 2019 року), присвоєно об`єднаним справам загальний №826/12695/19.
		У справі №640/13543/19 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року, забезпечено позов шляхом зупинення дії постанови НКРЕКП від 12 липня 2019 року №1411 у відношенні до Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», та Акціонерного товариства «Дніпроазот» до набрання законної сили рішенням у даній справі.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року відмовлено представнику НКРЕКП у задоволенні заяв про розгляд справи в загальному провадженні від 31 липня та від 13 серпня 2019 року.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року, повернуто без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Акванова Девелопмент» про вступ у справу третьої особи, скасування заходів забезпечення, Комунального підприємства «Харківводоканал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім», Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» про зміну заходів забезпечення позову. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Сивашенергопром», Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод», Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Білоцерківмаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Столичний млин», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київхліб», Товариство з обмеженою відповідальністю  «Київський пекарний дім», Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат», Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонський машинобудівний завод»,  Приватне акціонерне товариство «Український графіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопром Сістем», Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал».
		Іншою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року задоволено клопотання представників Комунального підприємства «Харківводоканал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Акванова Девелопмент», об`єднано для спільного розгляду і вирішення адміністративні справи № 640/12695/19, № 640/14752/19 (провадження відкрито ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В.) від 13 серпня 2019 року) та №640/15005/19 (провадження у справі відкрито ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна О.А. від 12 серпня 2019 року), присвоєно об`єднаним справам загальний №826/12695/19.
		У справі №640/15005/19 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року забезпечено позов шляхом зупинення дії постанов НКРЕКП від 07 червня 2019 року № 954 та №955, від 12 липня 2019 року №1411 у відношенні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат».
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал».
		Іншою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, повернуто без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» та клопотання Приватного акціонерного товариства  «Акціонерна компанія «Київводоканал» про заміну заходів забезпечення позову. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійська ливарна компанія «Талко».
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, повернуто без розгляду заяву про забезпечення позову Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» від 05 вересня 2019 року.
		Окрім того постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року залишено без задоволення апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент», ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року в частині залишення без розгляду заяви приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» про зміну заходів забезпечення позову залишено без змін. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року повернуто без розгляду заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром Сістем» від 24 жовтня 2019 року.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про скасування заходів забезпечення позову у справі №640/12695/19.
		Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
		Тож, суд визначає, що предмет розгляду справи № 640/12695/19 складають позовні вимоги щодо:
		-          визнання протиправними та скасування постанов НКРЕКП від 07 червня 2019 року №954 «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року», №955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технічного управління) ДП «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року», від 12 липня 2019 року № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго»;
		-          зобов`язання НКРЕКП утриматися від вчинення дій з прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії. 
		Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
		Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, з урахуванням поданих письмових пояснень, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
		Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вперше утворено Указом Президента України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» від 27 серпня 2014 року №694 на виконання Законів України «Про природні монополії», «Про електроенергетику», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг». Одними з основних принципів діяльності Комісії було визначено: самостійність, незалежність під час виконання своїх завдань, функцій та повноважень від будь-якого іншого органу державної влади, іншого державного органу, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб`єктів господарювання, а також суб`єктів політичних партій, громадських об`єднань, професійних спілок чи їх органів.
		На час виникнення спірних правовідносин у даній справі правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення врегульовано Законом України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII).
		Відповідно до зазначеного Закону НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, члени якого призначаються Указом Президента України (в редакції на час винесення оскаржуваних постанов).
		Окрім як Законом №1540-VIII, у своїй діяльності НКРЕКП керується також положеннями законів України  "Про природні монополії",  "Про ринок електричної енергії",  "Про ринок природного газу",  "Про трубопровідний транспорт",  "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу",  "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг",  "Про теплопостачання",  "Про питну воду та питне водопостачання", інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.
		Основною метою діяльності НКРЕКП відповідно до Закону №1540-VIII є державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. При цьому Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:
		1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;
		2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
		3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;
		4) державного контролю та застосування заходів впливу;
		5) використання інших засобів, передбачених законом.
		Основними завданнями Регулятора є:
		1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;
		2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів;
		3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;
		4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами;
		5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури;
		6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг;
		7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища;
		8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;
		9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг;
		10) інші завдання, передбачені законом.
		Виходячи з частини третьої статті 5 Закону №1540-VIII, рішення Регулятора не підлягають погодженню органами державної влади, крім випадків, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Водночас, відповідно до положень частин першої та другої статті 6 Закону № 1540-VIII Регулятор щорічно, до 1 квітня року, наступного за звітним, подає до Верховної Ради України звіт про свою діяльність, звіт про використання коштів. Регулятор взаємодіє з Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади в питаннях розроблення і реалізації програм економічного та соціального розвитку України, державних цільових програм. Регулятор розробляє та подає до Кабінету Міністрів України проекти актів Кабінету Міністрів України з питань, що належать до його компетенції, узагальнює та аналізує інформацію про їх виконання, вносить пропозиції щодо їх удосконалення.
		Як встановлено судом упродовж розгляду даної справи, Конституційним судом України 13 червня 2019 року розглянуто на пленарному засіданні справу №1-17/2018(5133/16) за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності  Конституції України  (конституційності)  частини першої статті 1,  пункту 2 частини першої статті 4,  частини першої,  абзаців першого,  другого частини другої статті 5,  абзаців другого,  третього,  четвертого,  п`ятого,  тридцять дев`ятого,  сорокового частини третьої,  частини шостої статті 8  Закону України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII.
		          Зазначеним рішенням Конституційного суду України встановлено, що НКРЕКП за своїм статусом і повноваженнями не належить ні до органів законодавчої, ні до органів судової влади. Зі змісту Закону  №1540-VIII  випливає, що Комісія також не є міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади, які згідно з  пунктом 9-1 статті 116 Конституції України можуть бути утворені Кабінетом Міністрів України. Комісія не належить до системи органів виконавчої влади, її роботу не спрямовує і не координує Кабінет Міністрів України, як це встановлено щодо центральних органів виконавчої влади (частина перша статті 113,  пункт 9 статті 116  Конституції України). Комісія також не є консультативним, дорадчим або іншим допоміжним органом чи службою при Президентові України, які згідно з  пунктом 28  частини першої статті 106 Конституції України він може створити для здійснення своїх повноважень. 
		За висновками Конституційного суду України за функціональним призначенням, сферою діяльності, компетенцією Комісія має ознаки центрального органу виконавчої влади, при цьому утворення постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується Кабінету Міністрів України і не належить до системи органів виконавчої влади, не узгоджується з  Конституцією України.
		Отже, утворення та функціонування Комісії у статусі постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який їй надано Законом  №1540-VIII, за висновками Конституційного суду України, суперечить  статтям 5,  6,  8,  частині другій статті 19,  статтям 85,  106  Конституції України, оскільки основний Закон України допускає утворення органу державної влади, який здійснюватиме державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як центрального органу виконавчої влади. Відповідно до Конституції України такий орган може бути утворений Кабінетом Міністрів України (пункт 9-1  статті 116) із законодавчим визначенням Верховною Радою України його організації і діяльності (пункт 12  частини першої статті 92). Закон України „Про природні монополії" від 20 квітня 2000 року № 1682-III в первинній редакції встановлював, що національні комісії регулювання природних монополій, у тому числі у сферах передачі та розподілу електричної енергії, транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу, централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого постачання теплової енергії (що за Законом  № 1540  належить до сфери регулювання Комісії), є центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом, які утворюються та ліквідуються Президентом України (абзац перший  частини першої статті 11). Конституційний Суд України, визнавши у Рішенні від 8 липня 2008 року  № 14-рп/2008  положення Закону України „Про природні монополії" від 20 квітня 2000 року №1682-III щодо утворення та ліквідації національних комісій регулювання природних монополій Президентом України неконституційним, не поставив під сумнів визнання за цими комісіями статусу центральних органів виконавчої влади.
		Конституційний суд України дійшов висновку, що прийнявши Закон  №1540-VIII, згідно з яким Комісія є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає на посади та звільняє з посад Президент України, що не передбачено Конституцією України, Верховна Рада України вийшла за межі своїх конституційних повноважень і таким чином порушила приписи  статей 6,  19,  85,  92,  106  Основного Закону України.
		Згідно з  частиною другою  статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Зважаючи на те, що визнання неконституційними відповідних положень Закону  № 1540-VIII  матиме правовим наслідком істотні прогалини у законодавстві стосовно порядку організації діяльності Комісії, що може унеможливити її функціонування та виконання нею завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності окремими положеннями до 31 січня 2019 року для приведення чинного законодавства у цій частині у відповідність із вимогами  Конституції України.
		З викладеного суд приходить до того висновку, що закріплення у Законі  №1540-VIII статусу, згідно з яким НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає на посади та звільняє з посад Президент України, не передбачено Конституцією України, а повноваження щодо проведення цінової політики у сфері енергетики віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, що підтверджено рішенням Конституційного суду України від 13 червня 2019 року №5-р/2019. Водночас, втрату чинності окремими положеннями Закону №1540-VIII до 31 січня 2019 року, які можуть унеможливити функціонування та виконання НКРЕКП завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відтерміновано Конституційним судом України для приведення чинного законодавства в частині у відповідність із вимогами  Конституції України.
		Доцільно зазначити також, що 29 грудня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон №394-ІХ), яким НКРЕКП визначено як постійно діючий центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
		При цьому відповідно до Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №394-ІХ, цей Закон набирає чинності через два місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 8 Розділу І, який набирає чинності через два місяці з дня опублікування цього закону.
		          Водночас, відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому судом у даній справі перевіряється законність оскаржуваних постанов станом на момент їх винесення.
		Як встановлено судом, на час виникнення спірних правовідносин НКРЕКП діяла як державний Регулятор у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до положень Закону №1540-VIII, у зв`язку з чим та на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» прийняла оскаржувані постанови від 07 червня та від 12 липня 2019 року №954, №955, згідно яких змінено структуру тарифу на електричну енергію, зокрема роз`єднавши тариф на послуги з передачі електричної енергії та тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного управління).
		Надалі, НКРЕКП прийняла нову постанову №1411 від 12 липня 2019 року, якою встановлено ДП «НЕК «Укренерго» тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 312,14 грн./МВт.год (без ПДВ) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком. Одночасно, визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 07 червня 2019 року №954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року».
		Також 01 серпня 2019 року НКРЕКП прийняла постанову №1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління НЕК «Укренерго» , якою установила тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на рівні 8,90 грн./МВт.год (без ПДВ) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно з додатком. Одночасно вказаною постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 07 червня 2019 року №955. 
		      Отже, оскаржувані постанови від 07 червня 2019 року №954 та №955 вже визнано такими, що втратили чинність, іншими постановами НКРЕКП, проте, позивачі вважають, що прийняті вони були з порушенням вимог законодавства України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку.
		     Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження ріщень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Оцінюючи оскаржувані у справі рішення НКРЕКП на предмет дотримання відповідачем положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує наступне.
		Відповідно до статті 3 Закону №№1540-VIII метою діяльності НКРЕКП як державного Регулятора у сферах енергетики та комунальних послуг є державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів та суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики, забезпечення захисту прав споживачів в сфері енергетики щодо належної якості товару в достатній кількості та за обґрунтованими цінами.
		Тож, реалізація повноважень відповідачем з питань формування цінової політики на вітчизняному ринку електроенергії має безпосередній вплив на поточну господарську діяльність як позивачів - АТ «Нікопольський завод феросплавів», КП «Харківводоканал», ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат», так і третіх осіб у справі, які користуються послугами ДП «НЕК «Укренерго», тому прийняття відповідних постанов, безперечно, зачіпає їх права та інтереси.
		Як стверджують позивачі у справі, при прийнятті оскаржуваних постанов порушено процедуру, визначену Порядком №866, зокрема в частині проведення відкритого обговорення проектів рішень НКРЕКП.
		Оцінюючи такі твердження, суд зазначає, що відповідно до пункту 1.2 Порядку №866 НКРЕКП проводить відкриті обговорення проектів рішень з питань встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційних програм/інвестиційної складової/планів розвитку/змін до них, розгляд зауважень та пропозицій до проектів рішень, що мають ознаки регуляторних актів, відкрите обговорення проекту кошторису НКРЕКП та проектів рішень з інших питань, у прозорий та недискримінаційний спосіб з метою досягнення балансу інтересів споживачів, ліцензіатів і держави, забезпечення безперешкодного доступу споживачів, замовників, ліцензіатів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інших заінтересованих осіб до інформації та їх обізнаності на засадах гласності, відкритості, добровільності та свободи висловлювань.
		Схвалений проект рішення НКРЕКП з питання встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційних програм/інвестиційної складової/планів розвитку/змін до них оприлюднюється не пізніш як за 10 календарних днів до дати проведення відкритого обговорення, крім проектів рішень про встановлення «зеленого» тарифу та щодо перегляду структури тарифу без зміни відповідного тарифу, змін до інвестиційних програм/інвестиційної складової/планів розвитку без зміни їх загальної суми, які оприлюднюються не пізніш ніж за 5 календарних днів до дати проведення відкритого обговорення.
		Відкрите обговорення проектів рішень НКРЕКП з питань встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційних програм/інвестиційної складової/планів розвитку/змін до них у сфері енергетики проводиться за місцезнаходженням центрального апарату НКРЕКП.
		На відкритому обговоренні такого проекту рішення НКРЕКП мають бути присутні: керівник розробника; уповноважений представник ліцензіата, якому встановлюються ціни (тарифи)/зміни до них, схвалюється/затверджується інвестиційна програма інвестиційна складова/план розвитку/зміни до них, представники місцевого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, якщо проект рішення стосується розвитку окремого регіону та/або територіальної громади; інші заінтересовані особи, які подали заявки до участі у відкритому обговоренні (пункт 2.4 Порядку №866).
		Відповідно до пункту 2.5 Порядку №866 Розробник забезпечує направлення листа-запрошення ліцензіату, якому встановлюються ціни (тарифи)/зміни до них, схвалюється/затверджується інвестиційна програма/інвестиційна складова/план розвитку/зміни до них, місцевому органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (якщо проект рішення стосується розвитку окремого регіону та/або територіальної громади). Інші особи, які бажають взяти участь у відкритому обговоренні проектів рішень НКРЕКП, подають заявки на участь у такому обговоренні до НКРЕКП або територіального органу НКРЕКП (якщо проект рішення стосується розвитку окремого регіону та/або територіальної громади) не пізніше як за 2 робочі дні до дня проведення відкритого обговорення.
		На відкритих обговореннях, зокрема, розглядаються зауваження та пропозиції до проекту рішення НКРЕКП про встановлення цін (тарифів)/змін до них, про схвалення/затвердження інвестиційних програм/планів розвитку/змін до них, що надійшли відповідно до пункту 2.2 цієї глави.
		Результати відкритого обговорення проекту рішення НКРЕКП оформлюються протоколом, у якому зазначаються дата проведення відкритого обговорення, прізвище та ініціали, посада та місце роботи учасників відкритого обговорення, назва проекту рішення НКРЕКП, що підлягає відкритому обговоренню.
		Додатком до нього є таблиця узгодження позицій, в якій зазначаються редакція спірної частини проекту рішення/частини проекту рішення, до якої висловлено зауваження (пропозиції), зміст зауважень (пропозицій) та мотиви їх відхилення/спосіб врахування (пункти 2.7, 2.8 Порядку №866).
		Як стверджує відповідач та вбачається з матеріалів справи, 06 травня 2019 року НЕК «Укренерго» проведені відкриті обговорення щодо встановлення тарифу на послуги з передачі електроенергії НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року за участі представників державної влади та місцевого самоврядування. За результатами обговорень погоджено розрахунок тарифу на передачу на ІІ півріччя 2019 року на рівні 192,92 грн./МВт.год., у складі якого були витрати на виконання спеціального обов`язку для забезпечення загальносуспільних інтересів в розмірі 678  500 тис.грн.
		Також 17 травня 2019 року НКРЕКП проведено відкрите слухання та прийнято рішення про схвалення проекту постанови щодо встановлення  тарифу на послуги і передачі електроенергії НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року. Для надання пропозицій та зауважень з боку споживачів, замовників, ліцензіатів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів та інших зацікавлених осіб, запропоновано проект із розрахунком тарифу на передачу на ІІ півріччя 2019 року на рівні 113,08 грн./МВт.год., тобто менше на 79,84 грн./МВт год. ніж запропоновано ліцензіатом НЕК «Укренерго», у склад якого входили витрати на виконання спеціального обов`язку для забезпечення загальносуспільних інтересів в розмірі 114  295 тис.грн., тобто менше на 564  205 тис.грн. ніж запропоновано ліцензіатом. Зазначений тариф прийнятий за основу для обговорення та надання пропозицій із строком подання до 27 травня 2019 року. 
		Далі, 27 травня 2019 року від НЕК «Укренерго» надійшли пропозиції до проекту із істотним збільшенням статей витрат у структурі тарифу на ІІ півріччя 2019 року, про що було відомо тільки заявнику НЕК «Укренерго» та НКРЕКП. 29-30 травня 2019 року відбулося обговорення проекту встановлення тарифу на послуги з передачі електроенергії НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя за участі тільки заявника - НЕК «Укренерго» та НКРЕКП, без участі представників від органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих осіб, внаслідок чого на відкритому засіданні 07 червня 2019 року НКРЕКП прийнято оскаржувані постанови № 954 та №955, якими затверджено тариф на передачу електроенергії на ІІ півріччя 2019 року на рівні 347,43 грн./МВт.год., тобто більше на 243,35 грн./ВТ.год. ніж попередньо схвалено проектом, затвердженим Регулятором, у складі якого витрати на виконання спеціального обов`язку для забезпечення загальносупільних інтересів закладені в розмірі 12  396  852 тис.грн., тобто більше на 12  282  557 тис. грн. ніж попередньо схвалено проектом, затвердженим Регулятором.   
		Таким чином, суд знаходить підтвердженими обставини не залучення до обговорення зауважень та пропозицій представників місцевих органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування, інших зацікавлених осіб на етапі їх розгляду, попри те, що тариф на передачу електроенергію має значення для розвитку кожного регіону та територіальної громади України, впливає на собівартість продукції більшості споживачів-виробників та фактично змінює конкурентне середовище, як зазначено в пунктах 2.4, 2.5 Порядку №866. Також, суд вбачає порушення принципу прозорого та недискримінаційного підходу до розгляду проекту акту суб`єктом владних повноважень, що призвело до викривлення балансу інтересів споживачів, ліцензіатів і Держави, а також обставини не надання можливості іншим зацікавленим особам взяти участь в обговоренні зауважень та пропозицій, оскільки між датою надання остаточних пропозицій - 27 травня 2019 року та початком обговорення - 29 травня 2019 року сплинуло лише 2 робочих дні.
		Окрім того, на засіданні НКРЕКП, яке проводилося у формі відкритого слухання 24 червня 2019 року прийнято рішення щодо схвалення проекту постанови «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 07 червня 2019 року №954» (щодо перегляду тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго»).
		Схвалений проект постанови було оприлюднено на офіційному веб-сайті НКРЕКП 24 червня 2019 року для отримання до 03 липня 2019 року зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, та їх об`єднань та передбачав встановлення нового рівня тарифу  на послуги з передачі електричної енергії та структуру цього тарифу. 
		Відкрите обговорення відбулося 05 липня 2019 року за участі представників НЕК «Укренерго» та місцевих органів місцевого самоврядування, та прийнято рішення скоригувати форму прийняття рішення не змінюючи його по суті, а саме: рівня та структури тарифу на передачу електроенергії НЕК «Укренерго», та винести питання щодо встановлення тарифу на послуги з передачі електроенергії з 01 серпня 2019 року на засідання НКРЕКП.
		Водночас, постанова НКРЕКП «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго», проект якої був винесений на розгляд НКРЕКП на заміну проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови від 07 червня 2019 року №954», та яка фактично була прийнята за результатом розгляду у вигляді постанови від 12 липня 2019 року №1411, передбачає установлення НЕК «Укренерго» тарифу на послуги з передачі електричної енергії на рівні 312,14 грн./МВт.год. На зазначену суму складений додаток до постанови.
		Таким чином, процедура прийняття постанови №1411 від 12 липня 2019 року також порушена НКРЕКП, а саме: замість розгляду питання щодо внесення змін в існуючу постанову НКРЕКП від 07 червня 2019 року №954, питання щодо якої узгоджувалося на відкритих обговоренням, фактично прийнято нову постанову №1411 від 12 липня 2019 року, щодо проекту якої не дотримано процедуру оприлюднення та обговорення із залученням представників органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування, інших зацікавлених осіб на етапі їх розгляду, а отже, порушено принцип прозорого та недискримінаційного розгляду проекту рішення суб`єктом владних повноважень, що призвело до викривлення балансу інтересів споживачів, ліцензіатів та держави.
		Також суд зазначає, що розрахунок тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затверджений додатком до постанови №1411 від 12 липня 2019 року, необґрунтований відповідачем належним чином, наведені у ньому показники не підтверджені належними розрахунками, відсутні посилання на джерела даних, які покладені в основу такого розрахунку, не зазначені нормативно визначені методики та формули, якими керувався відповідач при розрахунку тарифу, у зв`язку з чим достатніх та логічних пояснень обставинам різкого зростання тарифу у майже 6 разів для споживачів послуг ДП «НЕК «Укренерго», зокрема для позивачів - АТ «Нікопольський завод феросплавів», КП «Харківводоканал», ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат», а також для третіх осіб у справі, суду не надано.
		З наведеного суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови НКРЕКП від 07 червня та 12 липня 2019 року №954, №955, №1411 прийняті з порушеннями вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, тарифи визначено без належного обґрунтування, з порушенням принципу прозорого та недискримінаційного розгляду проектів рішень НКРЕКП, а окрім того, здійснення функцій з державного регулювання у зв`язку з прийняттям оскаржуваних постанов не відповідає основній меті діяльності НКРЕКП як державного Регулятора у сферах енергетики та комунальних послуг, а саме: досягнення балансу інтересів споживачів та суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики, забезпечення захисту прав споживачів в сфері енергетики щодо належної якості товару в достатній кількості та за обґрунтованими цінами.
		У цьому ж зв`язку з суд зазначає, що частиною дванадцятою статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року №2019-VІІІ (далі - Закон №2019-VІІІ) визначено, що рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності.
		Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети - задоволення загальносуспільного інтересу.
		Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб`єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.
		Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень не можуть призводити:
		до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов`язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо лише така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу;
		до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов`язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.
		Згідно з пунктом 15 частини другої статті 3 Закону №2019-VІІІ одним з принципів  функціонування ринку електроенергії є принцип недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати.
		 Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути: 1) недискримінаційними; 2) прозорими; 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.
		Суд вважає слушними також твердження позивачів про те, що оскаржуваними постановами допущено перехресне субсидіювання між користувачами системи, оскільки первинно тариф на послуги з передачі електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП від 12 грудня 2018 року №1905, не передбачав відокремлення послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та сплачувався у складі вартості ціни електричної енергії. Натомість, зі структури тарифу на послуги з передачі електроенергії, яка є додатком до постанови НКРЕКП від 07 червня 2019 року №954, вбачається, що більшу частину в структурі витрат НЕК «Укренерго» з передачі електричної енергії складають витрати на виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів - 12  396  852 тис. грн., у тому числі: із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, для приватних господарств - 114  295 тис.грн.; із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, крім приватних домогосподарств - 12  282  557 тис.грн. 
		Також, зі структури тарифу на послуги з передачі електричної енергії, яка є додатком до постанови НКРЕКП від 12 липня 2019 року №1411 вбачається, що більшу частину в структурі витрат НЕК «Укренерго» з передачі електричної енергії становлять витрати на виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів - 12  396  852 тис. грн., у тому числі: із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, для приватних господарств - 114  295 тис. грн.; із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, крім приватних господарств - 12  282  557 тис. грн. 
		Отже, фактично за рахунок коштів споживачів електроенергії здійснюється компенсація суми перевищення вартості електричної енергії з альтернативних джерел над ринковими цінами (над ціною ринку «на добу наперед»), що є дискримінаційною обставиною, яка створює нерівні умови для користувачів системи, включаючи як інших виробників електричної енергії, так і споживачів, та внаслідок чого відбувається перехресне субсидіювання між користувачами системи, що суперечить положенням частини третьої статті 7 Закону №2019-VІІІ.
		Окрім зазначеного вище суд зазначає, що відповідно до Порядку встановлення (формування) тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 22 квітня 2019 року №585 (Порядок №585), та Порядку формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, затвердженого постановою НКРЕКП від 22 квітня 2019 року №586 (Порядок №586), встановлено період, на який здійснюється розрахунок тарифу, тривалістю в один календарний рік.
		Як вже зазначалося вище, тариф на передачу електроенергії, який включав плату за централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України для НЕК «Укренерго» на 2019 рік, затверджений постановою НКРЕКП від 12 грудня 2018 року №1905 на один календарний рік (2019 рік).
		Постановами НКРЕКП від 07 червня 2019 року № 954 та №955 нові тарифи встановлено з ІІ півріччя 2019 року, а постановою від 12 липня 2019 року №1411 нові тарифи встановлено з 01 серпня 2019 року.
		Тобто, тарифи змінювалися щонайменше тричі протягом календарного року.
		Водночас, Порядок №585 та Порядок №586 не передбачають можливості здійснення розрахунку тарифу на період менше одного календарного року, оскільки усі прогнозовані складові тарифів розраховуються на період прогнозованого календарного року. 
		З огляду на зазначене оскаржувані постанови прийняті з порушенням порядку розрахунку тарифів і це є додатковою підставою для їх скасування.
		Згідно з частини другої  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Підсумовуючи викладене в сукупності, суд приходить до висновку, що, приймаючи оскаржувані постанови, НКРЕКП діяла не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; не пропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів, зокрема позивачів - АТ «Нікопольський завод феросплавів», КП «Харківводоканал», ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат», і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, у зв`язку з чим вбачає підстави для визнання оскаржуваних постанов НКРЕКП від 07 червня 2019 року №954, №955, від 12 липня 2019 року №1411 протиправними та їх скасування.
		Водночас, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» в частині зобов`язання НКРЕКП утриматися від вчинення дій з прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії, оскільки такі вимоги фактично заявлені на майбутнє, що не відповідає можливим способам захисту порушених прав, свобод та законних інтересів, визначених частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.   
		Відповідно до  статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"  суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		  Зокрема, у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
		Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). 
		Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (серед інших джерел, mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
		Також суд вважає за необхідне зазначити, що, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		У даній справі позивачами - АТ «Нікопольський завод феросплавів», КП «Харківводоканал», ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» надано достатні та переконливі докази у підтвердження заявлених позовних вимог, доведено обставини різкого та безпідставного зростання тарифу на електроенергію у майже 6 разів для споживачів послуг ДП «НЕК «Укренерго», недотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваних рішень, натомість відповідачем не доведено обставини, якими він обґрунтовував свою позицію щодо законності прийняття оскаржуваних у справі постанов.   
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати підлягають відшкодуванню при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1.          Адміністративні позови Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» та Комунального підприємства «Харківводоканал» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.
		 
		2.          Адміністративний позов Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
		 
		3.          Визнати протиправними та скасувати:
		-          постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07 червня 2019 року № 954 «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року»;
		-          постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07 червня 2019 року №955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року»;
		-          постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12 липня 2019 року №1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго».          
		 
		4.          Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг сплачений судовий збір у розмірі 5  763, 00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три грн. 00 коп.).  
		 
		5.          Стягнути на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг сплачений судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.). 
		 
		6.          Стягнути на користь Акціонерного товариства «Нікопольский завод феросплавів» за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг сплачений судовий збір у розмірі 5  763, 00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три грн. 00 коп.). 
		 
		7. В решті позовних вимог Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» відмовити.
		 
		 
		За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Повне найменування сторін:
		 
		Позивач 1: Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів», адреса: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ідентифікаційний код 00186520, тел. (05666) 654813;
		 
		Позивач 2: Комунальне підприємство «Харківводоканал», адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715, тел:0442044827;
		 
		Позивач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат», адреса: 01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 16/13, кв. 3, код ЄДРПОУ 31076956, тел: +380525251389
		                
		Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, адреса: 03680, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133, тел. +380442773047, +380442044827. 
		 
		          Суддя                                                                                      В.І. Келеберда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...