Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/3931/15-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2020.
Дата набрання законної сили: 20.03.2020
Номер судового провадження: 61-40977ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		20 березня 2020 року
		м. Київ
		справа № 756/3931/15-ц
		провадження № 61-40977св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
		учасники справи:
		позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»,
		відповідач -  ОСОБА_1 , 
		третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Марількомфрукт»,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гук Олексій Олегович, на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2016 року в складі судді Васалатія К. А. 
		та постанову Апеляційного суду міста Києва від 30 травня 2018 року в складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - ПАТ «Укрексімбанк») звернулося до суду з позовом до  ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Марількомфрукт» (далі - ТОВ «Марількомфрукт»), про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		Позовна заява мотивована тим, що 29 грудня 2011 року між 
		ПАТ «Укрексімбанк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроновоком» (далі - ТОВ «Агроновоком»), назву якого змінено на 
		ТОВ «Марількомфрукт», укладено договір про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву, із змінами і доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами.
		Відповідно до умов кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит шляхом відкриття акредитивів у межах відновлюваної кредитної лінії на умовах кредитного договору з лімітом кредитної лінії у розмірі 
		39 600 000 дол. США, граничним строком відкриття акредитива (-ів) 
		до 30 вересня 2013 року, строком погашення 360 календарних днів з дати відкриття акредитиву/акцепту документів (відповідно до умов кожного окремого акредитиву), на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі.
		З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між ПАТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір від 10 серпня 2012 року, відповідно до умов якого в іпотеку було передано: квартиру АДРЕСА_1 із заставною вартістю 772 800 грн; квартиру 
		АДРЕСА_2 із заставною вартістю 150 400 грн; квартиру АДРЕСА_3 із заставною вартістю 281 600 грн. Загальна заставна вартість предмета іпотеки складає 1 204 800 грн.
		Позивач належним чином виконав свої кредитні зобов`язання, проте позичальник належним чином кредитні кошти не повернув, тому станом на 07 серпня 2014 року виникла заборгованість перед кредитором у розмірі 
		24 999 999,81 дол. США.
		У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також комісій, позивач надіслав на адресу позичальника повідомлення про порушення зобов`язань від 15 серпня 2014 року, 
		від 29 вересня 2014 року, від 13 листопада 2014 року, від 20 листопада 
		2014 року, в яких вимагав здійснити погашення заборгованості за кредитним договором протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення.
		Крім того, банк надіслав на адресу ОСОБА_1 повідомлення про порушення зобов`язань від 29 вересня 2014 року, від 13 листопада 2014 року, 
		від 20 листопада 2014 року, в яких вимагав здійснити погашення заборгованості за кредитним договором протягом 30 днів.
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 16 березня 2015 року у справі 
		№ 910/3531/15-г стягнуто з ТОВ «Агроновоком» на користь банку заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 
		38 337 366,23 дол. США та 19 450 414,58 грн.
		Вказував, що кредитна заборгованість не погашена, тому банк має право на звернення стягнення на предмет іпотеки.
		На підставі викладеного ПАТ «Укрексімбанк» просило в рахунок погашення наявної перед позивачем заборгованості ТОВ «Марількомфрукт» звернути стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 на праві власності та є предметом іпотеки за іпотечним договором від 10 серпня 2012 року зі змінами та доповненнями, а саме: квартиру 
		АДРЕСА_1 ; квартира АДРЕСА_2 ; квартира АДРЕСА_4 ( АДРЕСА_5 Крим.
		Короткий зміст судових рішень
		Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2016 року позов задоволено частково.
		У рахунок погашення заборгованості ТОВ «Марількомфрукт» за договором від 29 лютого 2011 року про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву в розмірі 38 337 366,23 дол. США та 19 450 414,58 грн звернуто стягнення на нерухоме майно, що належить 
		ОСОБА_1 на праві власності та є предметом іпотеки за іпотечним договором від 10 серпня 2012 року зі змінами і доповненнями, а саме: квартиру АДРЕСА_6 , із заставною вартістю 772 800 грн; квартиру АДРЕСА_7 , із заставною вартістю 150 400 грн, квартиру 
		АДРЕСА_8 , із заставною вартістю 281 600 грн, з визначенням способу реалізації предмету іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною договором іпотеки 
		від 10 серпня 2012 року, в розмірі 1 240 800 грн.
		Судовий збір у розмірі 3 654 грн стягнуто з ОСОБА_1 на користь 
		ПАТ «Укрексімбанк».
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не виконуються умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банка шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки з визначенням способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною визначеною договором іпотеки від 10 серпня 2012 року в розмірі 1 240 800 грн.
		Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року заочне рішення суду першої інстанції змінено.
		Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», визнавши початкову ціну продажу предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
		У решті заочне рішення місцевого суду залишено без змін.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрексімбанк» судовий збір у розмірі 4 019,40 грн.
		Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України «Про іпотеку» і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен зазначати, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Ухвала касаційного суду мотивована тим, що Закон України «Про іпотеку» визначає спеціальний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі деякі правила для здійснення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте, суд апеляційної інстанції не застосував до спірних правовідносин норму частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку», відповідно, його рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.
		Постановою Апеляційного суду міста Києва від 30 травня 2018 року заочне рішення суду першої інстанції змінено.
		Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», визнавши початкову ціну продажу предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
		У решті рішення місцевого суду залишено без змін.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрексімбанк» судовий збір у розмірі 4 019,40 грн.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у розумінні норми 
		статті 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому виразі визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку». Не зазначення у резолютивній частині рішення суду лише початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гук О. О., просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, тому було порушено її право на участь у судовому процесі.
		Апеляційний суд не звернув уваги на ту обставину, що рішення місцевого суду було ухвалене до набрання законної сили ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, яка оскаржувалась ОСОБА_1 . Крім того, приймаючи постанову, апеляційний суд при новому розгляді справи не врахував висновки суду касаційної інстанції, чим порушив норми процесуального закону.
		Суди залишили поза увагою факт часткового виконання боржником рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором. Так, позичальник платіжним дорученням від 06 липня 2015 року сплатив на користь позичальника 162 011,16 грн, тому суди безпідставно звернули стягнення на предмет іпотеки з метою погашення кредитної заборгованості, розмір якої визначено рішенням господарського суду.
		Доводи інших учасників справи
		ПАТ «Укрексімбанк»подало до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що суди належним чином та завчасно виконали свої зобов`язання щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, проте остання без поважних причин не з`явилася у судове засідання.
		Розмір заборгованості за кредитом у 900 разів перевищує заставну вартість предмета іпотеки, тому часткове погашення кредитної заборгованості на стадії виконання судового рішення не є підставою для відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки. Оскаржувані рішення та постанова були прийняті за наслідками повного та всебічного дослідження обставин справи та за наявними доказами.
		Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
		05 грудня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що 29 грудня 2011 року ПАТ «Укрексімбанк» і 
		ТОВ «Агроновоком», назву якого змінено на ТОВ «Марількомфрукт», уклали договір про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву зі змінами і доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами. 
		Відповідно до умов кредитного договору позивач надає позичальнику кредит шляхом відкриття акредитивів у межах відновлюваної кредитної лінії на умовах кредитного договору з лімітом кредитної лінії у розмірі 
		39 600 000 дол. США, граничним строком відкриття акредитива (-ів) 
		до 30 вересня 2013 pоку, строком погашення 360 календарних днів з дати відкриття акредитиву/акцепту документів (відповідно до умов кожного окремого акредитиву), на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі.
		На виконання умов кредитного договору позивач надав позичальнику кредит шляхом відкриття, зокрема: безвідкличного документарного непокритого акредитиву в розмірі 5 499 999,76 дол. США строком оплати 360 календарних днів з дати акцепту документів, підтвердженого Інобанком, для забезпечення зобов`язань позичальника перед компанією «Cargill International SA» (Switzerland) згідно з договором купівлі-продажу від 19 лютого 2013 року 
		зі змінами від 21 червня 2013 року; безвідкличного документарного непокритого акредитиву в загальному розмірі 24 999 999,81 дол. США строком оплати 360 календарних днів з дати акцепту документів, авізованого Інобанком, для забезпечення зобов`язань позичальника перед компанією «Cargill Incorporated Petroleum Trading» (США) згідно з договором купівлі-продажу від 12 березня 2013 року зі змінами від 21 червня 2013 року.
		Документи, що відповідають умовам акредитиву, 09 серпня 2013 року акцептовано банком Raiffeisen Bank International AG, Vienna та надіслано останнім до ПAT «Укрексімбанк» авторизоване повідомлення МТ 799 про те, що документи, які відповідають умовам акредитива, відправлені 09 серпня 2013 року. При цьому 12 серпня 2013 року ПAT «Укрексімбанк» отримав від банку Raiffeisen Bank International AG, Vienna комплект документів, а позивач пересвідчився, що документи відповідають умовам акредитива та листом 
		від 13 серпня 2013 року передав комплект документів ТОВ «Агроновоком». 03 вересня 2013 року банк Raiffeisen Bank International AG, Vienna надіслав до ПAT «Укрексімбанк» авторизоване повідомлення, в якому змінив реквізити для платежу за акредитивом.
		Після закінчення терміну відстрочення платежу (04 серпня 2014 року) 
		ПAT «Укрексімбанк» здійснив платіж, згідно з умовами акредитива та інструкціями Raiffeisen Bank International AG, Vienna, у розмірі 
		5 499 999,76 дол. США, виконавши зобов`язання за акредитивом. Згідно зі заявою ТОВ «Марількомфрукт» від 31 липня 2013 року про відкриття документарного акредитива, ПAT «Укрексімбанк» 09 серпня 2013 року відкрив акредитив на суму 24 999 999,81 дол. США, згідно з контрактом 
		від 12 березня 2013 року на користь Cargill, Incorporated, Petroleum Trading (США), через банк Credit Suisse AG, Geneva, Switzerland.
		Відповідно до заяви позичальник надав розпорядження здійснити платіж після виконання умов акредитива, а саме: факту отримання оригінала рахунку, фотокопії коносаменту та листа від Cargill Incorporated, Petroleum Trading (США), який засвідчує що оригінали транспортних документів відправлені безпосередньо Cargill Incorporated, Petroleum Trading (США), або за його дорученням, та що товари не завозяться на територію України. Документи мають відповідати умовам акредитива, а платіж має виконуватись з відстроченням платежу для ТОВ «Марількомфрукт» 
		до 07 серпня 2014 року (360 днів від дати акцепту документів). 12 серпня 
		2013 року банк Credit Suisse AG, Geneva надіслав до позивача 
		ПAT «Укрексімбанк» авторизоване повідомлення про те, що документи, які відповідають умовам акредитива, відправлені 12 серпня 2013 року службою доставки DHT. При цьому 12 серпня 2013 року документи, що відповідають умовам акредитиву було акцептовано ПAT «Укрексімбанк» та надіслано до банку Credit Suisse AG, Geneva повідомлення про те, що сканкопії документів відповідають умовам акредитива і згідно з умовами акредитива платіж буде виконано у розмірі 24 999 999,81 дол. США з датою валютування 07 серпня 2014 року безпосередньо на рахунок бенефіціара Cargill Incorporated, Petroleum Trading (США). 13 серпня 2013 року ПAT «Укрексімбанк» отримав від банку Credit Suisse AG, Geneva комплект документів. Банк пересвідчився, що документи відповідають умовам акредитива та листом від 15 серпня 
		2013 року передав комплект документів ТОВ «Агроновоком».
		Після закінчення терміну відстрочення платежу (07 серпня 2014 pоку) 
		ПAT «Укрексімбанк» здійснив платіж на користь бенефіціара Cargill Incorporated, Petroleum Trading (США) в розмірі 24 999 999,81 дол. США, тим самим виконавши зобов`язання за акредитивом. Таким чином, відповідно до умов кредитного договору 07 серпня 2014 року в позичальника виникла заборгованість перед кредитором у розмірі 24 999 999,81 дол. США, яка є непогашеною на даний час.
		У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також комісій, позивач надіслав на адресу позичальника повідомлення про порушення зобов`язань від 15 серпня 2014 року, 
		від 29 вересня 2014 року, від 13 листопада 2014 року, від 20 листопада 
		2014 року, в яких вимагав здійснити погашення заборгованості за кредитним договором протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення.
		Суди також встановили, що з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між ПAT «Укрексімбанк» та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір від 10 серпня 2012 року, зі змінами і доповненнями, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 із заставною вартістю 772 800 грн; квартира АДРЕСА_2 із заставною вартістю 150 400 грн; квартира 
		АДРЕСА_3 Ялті АДРЕСА_5 Республіки Крим із заставною вартістю 281 600 грн. Загальна заставна вартість предмета іпотеки складає 1 204 800 грн.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 березня 2015 року у справі № 910/3531/15-г, яке набрало законної сили, стягнуто з ТОВ «Агроновоком» на користь ПАТ «Укрексімбанк»: 30 499 999,57 дол. США простроченої заборгованості за кредитом; 593 055,55 дол. США заборгованості за строковими процентами за користування кредитом; 2 744 059,95 дол. США заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом; 16 550 157,16 грн простроченої комісії за управління кредитом; 239 075,24 грн простроченої комісії за забезпечення виконання розрахунків за непокритими акредитивами; 3 892 583,28 дол. США пені за прострочення терміну погашення кредиту; 147 837,82 дол. СІІІА пені за прострочення терміну сплати процентів; 1 381 248,10 грн пені за прострочення терміну сплати комісій; 459 830,07 дол. США - 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України у зв`язку з простроченням зобов`язань за кредитним договором по сплаті кредиту та процентів; 153 726,51 грн - 3 % річних згідно зі статтею 625 ЦК України у зв`язку з простроченням зобов`язань за кредитним договором по сплаті комісій; 1 126 207,57 грн інфляційних втрат у зв`язку з несвоєчасною сплатою комісій; 73 080 грн ? судового збору.
		Державний виконавець Відділу примусового виконання департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 24 квітня 
		2015 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва виданого від 31 березня 2015 року про стягнення з ТОВ «Агроновоком» на користь 
		ПАТ «Укрексімбанк» заборгованості у загальному розмірі 38 337 366,23 дол. США та 19 450 414,58 грн, а також сплаченого судового збору в розмірі 
		73 080 грн. 
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX)підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження 
		у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог 
		і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону заочне рішення суду першої інстанції у незміненій частині та постанова апеляційного суду відповідають.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		За змістом частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
		Відповідно до положень статті 575 ЦК України, статей 1, 2 Закону 
		України «Про іпотеку» іпотека є окремим видом застави, яка полягає у забезпеченні виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
		Згідно з положеннями статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
		Положенням частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» 
		(в редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій) передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, у тому числі початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
		Виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», у розумінні норми статті 39 Закону «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.
		За змістом частини шостої статті 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
		За наведеними вище положеннями законодавства іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника за рахунок майнового поручителя у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).
		Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.
		Вказані вище висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 902/492/17 (провадження № 12-52гс18), від 12 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц (провадження № 14-48цс19), від 03 липня 2019 року у справі 
		№ 521/10445/15-ц (провадження № 14-280цс19).
		Разом з тим відповідно до статей 19, 57 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості предмета іпотеки.
		Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що позивачем порушено умови кредитного договору, забезпеченого укладеним з відповідачем договором іпотеки, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої підтверджено рішенням господарського суду, яке набрало законної сили, суд першої інстанції у незміненій частині та апеляційний суд дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.
		При цьому апеляційний суд дійшов правильного висновку, що встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому виразі визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку», тому обґрунтовано змінив рішення місцевого суду.
		Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що ОСОБА_1 не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, тому було порушено її право на участь у судовому процесі, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач була неодноразово належним чином повідомлена про розгляд справи, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштового відправлення (том 1 а. с. 132, 148, 201). Крім того, відповідач оскаржувала ухвалу про відкриття провадження у справі, тому відсутні підстави вважати, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи.
		Доводи касаційної скарги, що апеляційний суд не звернув уваги на ту обставину, що рішення місцевого суду було ухвалене до набрання законної сили ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, про що зазначено у мотивувальній частині оскаржуваної постанови, зокрема, що ухвала про відкриття провадження у справі підлягала оскарженню лише в частині порушення правил територіальної підсудності. Враховуючи те, що вказана ухвала залишилась чинною після її перегляду в апеляційному порядку, то доводи в цій частині не мають правового значення та не впливають на висновки суду.
		Безпідставними є доводи касаційної інстанції, що приймаючи постанову, апеляційний суд при новому розгляді справи не врахував висновки суду касаційної інстанції щодо застосування норм права, чим порушив норми процесуального закону, оскільки судом апеляційної правильно застосовано норми матеріального права, а також враховано правову позицію Верховного Суду, зокрема викладену у постанові від 25 січня 2018 року у справі 
		№ 235/3619/15-ц (провадження № 61-170св18).
		Доводи касаційної скарги про інший розмір боргу без надання обґрунтованого контррозрахунку, що є обов`язком відповідача відповідно до вимог процесуального закону, не є достатньою підставою для скасування судових рішень. Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. При цьому, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець зобов`язаний врахувати часткове погашення заборгованості за кредитним договором після ухвалення господарським судом рішення про стягнення кредитної заборгованості.
		Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції у незміненій частині та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої в незміненій частині та апеляційної інстанцій не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гук Олексій Олегович, залишити без задоволення.
		Заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 
		2016 року в незміненій частині та постанову Апеляційного суду міста Києва від 30 травня 2018 рокузалишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                    І. М. Фаловська
		А. І. Грушицький
		В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...