Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 610/1175/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 24.03.2020. Зареєстровано: 24.03.2020. Оприлюднено: 25.03.2020.
Дата набрання законної сили: 07.08.2020
Номер судового провадження: П/520/2026/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                     Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 
		     Р І Ш Е Н Н Я
		          І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Харків  
		 
		 24 березня 2020 р.                                                             Справа № 610/1175/17 
		 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1      ( АДРЕСА_1 ,      код ЄДРПОУНОМЕР_3 ) до      Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27)      (вул. Полтавський шлях, буд. 99,м. Харків,61093,      про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
		В С Т А Н О В И В :
		          Позивач ОСОБА_1 , 04 травня 2017 року звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, в якому просив:
		          - визнати незаконними дії Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (27), щодо припинення виплати належної ОСОБА_1 суми індексації заробітної плати.
		- зобов`язати     Харківську     установу виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (27) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недоотриману суму індексації заробітної плати в період з 01 травня 2015 року по 29 січня 2016 року в сумі 6042 (шість тисяч сорок дві) гривні 54 коп.
		В обґрунтування своїх вимог послався на те, що з 1 липня 2015 року по 29 січня 2016 року відповідач неправомірно припинив виплату позивачу індексації заробітної плати (грошового забезпечення), чим допустив порушення його Конституційних прав.
		04.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області з позовом до Харківської установи виконання покарань № 27 Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області.
		Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 19.06.2017 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) про визнання дій незаконними та стягнення недоотриманої суми індексації заробітної плати - відмовлено.
		Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 року, апеляційна скарга ОСОБА_1 , залишена без задоволення, постанова Балаклійського районного суду Харківської області від 19.06.2017 року - без змін.
		Постановою Верховного суду від 26.12.2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 19 червня      2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у   справі №610/1175/17. Справу №610/1175/17 направлено на новий розгляд до Балаклійського районного суду Харківської області.
		Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 17.01.2020 року справу №610/1175/17 передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
		Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 06.02.2020 року справу  №610/1175/17 передано у провадження судді Шляхової О.М.
		          Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
		Представник відповідача 04.03.2020 року через канцелярію суду надав заперечення на адміністративний позов в якому зазначив, що позивач проходив службу в Харківській установі виконання покарань (№27) і мав спеціальне звання лейтенант внутрішньої служби. Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для поліцейських. Норми Кодексу законів про працю України на осіб рядового і начальницького складу не поширюються. Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу установ виконання покарань здійснюється відповідно до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Законом України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України « 1078 від 17.07.2003 року, постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року та Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань №222 від 07.10.2009 року. Також, відповідачем зазначив, що       ОСОБА_1 з 6 лютого 2015 року проходив службу в Харківському слідчому ізоляторі управління ДПтС України в Харківській області. 22 травня 2015 року Харківський слідчий ізолятор було реорганізовано в Харківську установу виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27). В зв`язку з цим, наказом управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області «Про особовий склад» № 139 о/с від 18 вересня 2015 року позивач був прийнятий до Харківської установи виконання покарань (№27) інспектором відділу режиму і охорони, відповідно до поданого ним рапорту, з іспитовим строком шість місяців, та увільнений від посади у Харківському слідчому ізоляторі. Отже, ОСОБА_1 дав згоду на проходження служби в нових умовах праці та в новій установі. Позивач у своїй позовній заяві посилається на абзац 2 пункт 5   постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078 від 17.07.2003 року   із змінами внесеними від 11.02.2016 року. Але на момент встановлення Харківською установою виконання покарань (№27) базового місяця, а саме липня 2015 року, діяла   постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078 від 17.07.2003 року   із змінами внесеними від 29.01.2014 року.
		Оскільки в Харківській установі виконання покарань (№27) існує колективний договір, який передбачає відносини всіх співробітників - членів профспілки, з установою, після проведення організаційно-штатних заходів, відповідно до   статті 97 Кодексу законів про працю, внесено зміни до колективного договору і прописано в ньому базовий місяць для нарахування індексації, а саме липень 2015 року, що було узгоджене з Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради. Також аналіз динаміки виплат ОСОБА_1 за період роботи в установі показує, що нарахування і відповідно виплата грошового забезпечення не зменшилась, а навпаки зросла за рахунок збільшення процента нарахування щомісячної премії, що згідно з   наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №222 від 07.10.2009 року   є складовою щомісячного грошового забезпечення. Отже, виплата грошового забезпечення та відповідно нарахування індексації ОСОБА_1 проводилась вчасно, в повному обсязі з дотриманням вимог діючого законодавства України. Та просив у позові відмовити у повному обсязі.
		11.03.2020 позивач через канцелярію суду подав відповідь на відзив, в якій останні посилається на обставини, викладені в позовній заяві. А також подав клопотання, щодо заміни первісного відповідача по справі №610/1175/17 з Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) код ЄДРПОУ 08564587 на Державну установу «Харківський слідчий ізолятор», код ЄДРПОУ 08564587.
		Суд, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, та заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що       ОСОБА_1 з 06.02.2015 року по 29.01.2016 року перебував у трудових відносинах з Харківською установою виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27), де він працював на посаді інспектора відділу режиму та охорони.
		Відповідно до наказу № 24о/с від 06.02.2015 р. лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено інспектором відділу режиму і охорони Харківського СІЗО УДПС України в Харківській області з посадовим окладом 625 грн., увільнивши його від посади оперуповноваженого оперативно відділу Жовтневської ВК №17 - спеціалізованої туберкульозної лікарні з 06.02.2016 р. 
		22 травня 2015 року Харківський слідчий ізолятор було реорганізовано в Харківську установу виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27). В зв`язку з цим, наказом управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області «Про особовий склад» № 139 о/с від 18 вересня 2015 року позивач був прийнятий до Харківської установи виконання покарань (№27) інспектором відділу режиму і охорони, відповідно до поданого ним рапорту, з іспитовим строком шість місяців, та увільнений від посади у Харківському слідчому ізоляторі.
		Протягом періоду з 06.02.2015 по 01.07.2015 індексацію заробітної плати, яку було встановлено з квітня 2014 року - отримував, що не заперечується відповідачем, а з 01.07.2015 по 29.01.2016 індексацію заробітної плати , яку було встановлено з квітня 2014 року не отримував, що підтверджується розрахунковими листами з травня 2015 року по січень 2016 року, які містяться в матеріалах справи.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.
		Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
		Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
		Відповідно до статей 4, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
		Згідно статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
		Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
		Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
		Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
		Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
		При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що нормами Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано з проведенням рерганізацією установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
		Докази, які б підтверджували нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 29.01.2016 відсутні. В свою чергу, в силу наведених обставин, обчислення позивачу індексу споживчих цін для проведення індексації в період з 01.07.2015 по 29.01.2016 не здійснювалось, що на думку суду, є протиправним.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про бездіяльність відповідача в частині не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 29.01.2016.
		Так як,, заробітна плата підлягає обов`язковій індексації як державна соціальна гарантія яка надається для соціальної підтримки населення в умовах зростання цін, а державні соціальні гарантії обов`язкові для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
		      З метою реалізації   Закону №1282-XII   постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
		Згідно з пунктом 102   вказаного Порядку для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
		Відповідно до частини третьої   статті 36 КЗпП України   у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.
		                              При цьому, вирішуючи спір між сторонами, судом встановлено, що припинення трудового договору між ОСОБА_1 із попереднім роботодавцем не відбувалося так як в матеріалах справи відсутня заява  про звільнення позивача з займаної посади.
		Відповідно до наказу № 24о/с від 06.02.2015 р. лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено інспектором відділу режиму і охорони Харківського СІЗО УДПС України в Харківській області з іспитовим строком шість місяців, за переводом, з посадовим окладом 625 грн., увільнивши його від посади оперуповноваженого оперативно відділу Жовтневської ВК №17 - спеціалізованої туберкульозної лікарні з 06.02.2016 р. Призначається за власним бажанням.
		Також судом було досліджено копію трудової книжки НОМЕР_2 відповідно до якої відсутні записи,  що позивач був прийнятий на роботу у Харківській установі виконання покарань №27 як новоприйнятий працівник (заява про переведення, прийняття на роботу тощо) відсутні.
		Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 29.01.2016 служби у відповідача з підстав не відсутності розрахунку з позивачем після звільнення, а також відсутній наказ про його звільнення з установу, а також відсутні записи у трудовій книжці про переведення, прийняття на роботу тощо, а позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету.
		Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23 Рішення).
		Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
		У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
		Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
		У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
		Суд також враховує рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 №9-рп/2013, в якому зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати. В аспекті конституційного звернення положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
		Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить задовольнити.
		Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		В И Р І Ш И В:
		Клопотання ОСОБА_1 про заміну первісного відповідача по справі №610/1175/17- задовільнити
		Замінити з Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) код ЄДРПОУ 08564587 на Державну установу «Харківський слідчий ізолятор», код ЄДРПОУ 08564587
		Адміністративний позов ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУНОМЕР_3 ) до       Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27)  (вул. Полтавський шлях, буд. 99,м. Харків,61093,    про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
		          Визнати незаконними дії Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (27), щодо припинення виплати належної ОСОБА_1 суми індексації заробітної плати.
		          Зобов`язати Державну установу «Харківський слідчий ізолятор», (вул. Полтавський шлях, буд. 99,м. Харків,61093 код ЄДРПОУ 08564587) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 недоотриману суму індексації заробітної плати в період з 01 травня 2015 року по 29 січня 2016 року в сумі 6042 (шість тисяч сорок дві) гривні 54 коп.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Суддя                                                                                          О.М. Шляхова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...