Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/11812/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2020.
Дата набрання законної сили: 23.03.2020
Номер судового провадження: 51-1422ск20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017270010005297

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		Іменем України 
		23 березня 2020 року
		м. Київ
		провадження № 51-1422 ск 20
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду ускладі:
		 
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 жовтня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року відносно ОСОБА_5 .
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 жовтня 2019 року 
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сосниця, Сосницького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		 
		звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження  закрито.
		 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 залишено без розгляду.
		 
		Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 жовтня 2019 року залишено без зміни.
		Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що він 6 червня 2017 року, близько 17 год. 25 хв., перебуваючи біля зупинки громадського транспорту, що розташована по вул. П`ятницька, 3, в м. Чернігові, в ході суперечки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_4 1-2 удари кулаками в ділянку обличчя, чим заподіяв потерпілому легке тілесне ушкодження, яке не спричинило короткочасного розладу здоров`я чи незначної втрати працездатності. Вказані дії кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.
		 
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі потерпілий вказує на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до безпідставного звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України. Зазначає, що останній ухилявся від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим був оголошений в розшук, а тому перебіг давності зупинився. Вважає, що ОСОБА_5 може бути звільнений від кримінальної відповідальності , якщо з часу вчинення злочину мине 15 років. За відсутності умов, передбачених ст. 129 КПК України його цивільний позов залишено без розгляду.
		Апеляційний суд на вказані порушення уваги не звернув, крім того у мотивувальній частині ухвали потерпілого, невірно зазначив, як сторону захисту. Вказана суперечність ставить під сумніви законність та обґрунтованість ухвали Чернігівського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року. 
		 
		Мотиви Суду
		 
		Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. 
		 
		Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є зокрема істотне порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		 
		У касаційній скарзі потерпілий вказує, що оскільки досудове розслідування зупинялося у зв`язку із ухиленням підозрюваного від явки до слідчого та оголошення його у розшук, то у даному випадку, відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України, строк давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності повинен становити 15 років.
		 
		Даний довід є безпідставними з огляду на таке.
		 
		Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом особа звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення підстав, передбачених у ст. 49 КК, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.
		 
		Пунктом 1 ч. 1 ст. 49 КК України визначено, що у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею цього злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.
		 
		Разом із тим, згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.
		 
		Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України обов`язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.
		 
		Зі змісту судових рішень вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачувався у вчиненні злочину невеликої тяжкості, за який законом передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, злочин вчинив 6 червня 2017 року.
		 
		25 серпня 2017 року слідчим Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області винесена постанова про зупинення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні внаслідок ухилення підозрюваного від явки до слідчого, та оголошення його у розшук. Постановою від 3 листопада 2017 року досудове розслідування відновлено, оскільки місцезнаходження підозрюваного встановлено. Дані постанови ніким не оскаржувалися. 
		Судами вірно встановлено, що з дня вчинення ОСОБА_5 злочину минуло більше двох років. При цьому правомірно було враховано час зупинення строку давності з 25 серпня 2017 року по 3 листопада 2017 року.
		 
		Оскільки в ч. 2 ст. 49 КК України йдеться не про переривання, а про зупинення строку давності, з дня з`явлення особи, яка ухилялась від слідства або суду, із зізнанням або її затримання, перебіг строку давності не відновлюється спочатку, а триває. У цьому разі час, який минув від моменту вчинення злочину до моменту, коли особа почала ухилятись від правоохоронних органів, не анулюється, а підлягає зарахуванню у строк давності, зазначений у законі.
		 
		Визначений цією статтею 15-річний строк є спеціальним недиференційованим строком давності, по закінченні якого особа, яка вчинила злочин будь-якої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності навіть у тому разі, коли вона протягом цього терміну ухилялась від слідства або суду. 
		 
		Враховуючи наведене, суди вірно застосували положення ст.49 КК України.
		 
		Також, у касаційній скарзі потерпілий зазначає про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону через залишення судом цивільного позову без розгляду за відсутності умов, передбачених ст. 129 КПК України.
		 
		Зазначений довід є безпідставними. 
		 
		За змістом ст. 129 КПК України суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. 
		 
		У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. З урахуванням того, що провадження щодо ОСОБА_5 закрито через нереабілітуючі підстави, потерпілий має право вирішити питання про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства. Таке право роз`яснено йому зокрема і в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду.
		 
		Така позиція узгоджується з висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 січня 2019 року (справа № 185/442/16-к).
		 
		Що стосується зазначення в ухвалі Чернігівського апеляційного суду « сторона захисту» замість терміну «потерпілий», то зазначена помилка є опискою, що не призвела до ухвалення незаконного чи не обґрунтованого рішення. В даному кримінальному провадженні  ОСОБА_4 мав статус потерпілого, такого статусу він не був позбавлений. Описка у рішенні жодним чином не вплинула на його права і обов`язки, не позбавила його можливості їх реалізувати .
		 
		Таким чином, істотних порушень кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у цьому кримінальному провадженні не було допущено.
		 
		Ураховуючи наведені у скарзі мотиви та надані до неї копії судових рішень, керуючись п.2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги потерпілого немає.
		 
		З цих підстав Суд постановив:
		 
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_4 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 жовтня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року відносно ОСОБА_5 .
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...