Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/349/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 25.03.2020. Зареєстровано: 26.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2020.
Дата набрання законної сили: 25.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/51604/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		25 березня 2020 року 
		Київ
		справа №806/349/18
		провадження №К/9901/51604/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Губської О. А., Данилевич Н. А.
		розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 806/349/18
		за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року, ухваленого у складі головуючого судді Капинос О. В., та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Шидловського  В. Б., суддів: Мацького Є. М., Шевчук С. М.
		І. Суть спору
		1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (далі - Ліквідаційна комісія УМВС України в Житомирській області), в якому просив:
		1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо надання недостовірної та неточної інформації у пункті № 2 листа від 15 грудня 2017 року № 20/225 - розміру грошового забезпечення позивача станом на 18 травня 2017 року (день подання запиту).
		1.2. зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області надати достовірну та точну інформацію щодо розміру грошового забезпечення позивача станом на 18 травня 2017 року (день подання запиту).
		2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року у справі № 806/1558/17 відповідачем направлено лист від 15 грудня 2017 року № 20/225 із запитуваною інформацією згідно із запитом позивача від 18 травня 2017 року. 
		2.1. Вважаючи надану відповідачем у пункті 2 листа інформацію про розмір грошового забезпечення такою, що не відповідає дійсності та чинному законодавству, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про зобов`язання надати достовірну та точну інформацію щодо згаданого питання.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		3. 18 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію: чи є він штатним співробітником МВС, якщо так, то який розмір грошового забезпечення (з яких сум воно складається); посадові права та обов`язки; яка адреса робочого місця; яким документом засвідчена його належність та перебування в ОВС, що підтверджує повноваження відповідно до законодавства.
		4. Не погодившись з отриманою інформацією на запит, наведеною у листі від 24 травня 2017 року № 19зі/105/05/12-2017, позивач оскаржив її в судовому порядку.
		5. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року у справі № 806/1558/17 визнано дії Ліквідаційної комісії УМВС в Житомирській області щодо ненадання повної інформації на запит ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 18 травня 2017 року протиправними. Зобов`язано Ліквідаційну комісію УМВС в Житомирській області надати ОСОБА_1 повну інформацію на запит про доступ до публічної інформації від 18 травня 2017 року.
		6. На виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі № 806/1558/17 відповідачем направлено лист від 15 грудня 2017 року № 20/225, у якому на запит позивача від 18 травня 2017 року надано наступну інформацію:
		"п.1 Станом на 18 травня 2017 року (день подання запиту) Ви штатним працівником МВС не являлися;
		п. 2 Розмір Вашого грошового забезпечення станом на 18 травня 2017 року становить 1212,50 грн., яке складається з посадового окладу старшого слідчого міського відділу органів внутрішніх справ - 850,00 грн., окладу за спеціальним званням "капітан міліції" - 120,00 грн., розміру надбавки за вислугу років (25 відсотків від посадового окладу та окладу за спеціальним званням) - 242,50 грн.
		п. 3 Посадові права та обов`язки за посадою старшого слідчого відділу розслідування ДТП Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області, на якій Ви були поновлений згідно з постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі № 806/2073/15, станом на момент подання запиту, відсутні.
		п. 4 Адреси Вашого робочого місця станом на 18 травня 2017 року не визначено у зв`язку з його відсутністю та неможливістю, визначеною на законодавчому рівні, виконувати Вами будь-які повноваження працівника міліції.
		п. 5 Ваша належність до органів внутрішніх справ та факт проходження Вами служби в органах внутрішніх справ станом на момент подання запиту було визначено наступними документами: наказ УМВС в Житомирській області від 21 березня 2017 року № 5 о/с; постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі № 806/2073/15".
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		7. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року, в позові відмовлено.            
		8. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що при наданні відповідачем інформації у пункті № 2 листа від 15 грудня 2017 року № 20/225 стосовно розміру грошового забезпечення позивача, УМВС в Житомирській області надав ту інформацію, яку позивач запитував, а відтак діяв у межах та у спосіб, встановлений законом.
		9. Зазначена позиція підтримана Житомирським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
		IV. Касаційне оскарження 
		10. Позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		11. В обґрунтування касаційної скарги вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, оскільки у листі від 15 грудня 2017 року № 20/225 не зазначено жодної норми чинного законодавства на підставі якої відповідачем визначено розмір грошового забезпечення станом на 18 травня 2017 року у розмірі 1212,50 гривень.
		11.1. Вказує на неврахування судами листа директора Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 10 серпня 2017 року № 15/2-153зі, в якій зазначено, що мінімальний розмір грошового забезпечення працівників органів внутрішніх справ у 2017 році не може складати менше 3200 грн на місяць.
		11.2. Стверджує, що суди безпідставно дійшли висновку про те, що зазначена у наведеному листі інформація стосується виключно неатестованих працівників та вільно найманих, оскільки жодного слова у відповіді від 10 серпня 2017 року № 15/2-153зі про це немає.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		12. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		13. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
		14. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		15. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
		16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		18. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		19. Частиною першою статті 1 Закону України "Про звернення громадян" передбачено право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
		20. Визначення заяви (клопотання) міститься у статті 3 Закону України "Про звернення громадян" та означає звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
		21. Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" визначено обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, серед яких, зокрема, обов`язок об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
		22. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про звернення громадян" до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
		21. За змістом статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
		22. Частинами першою та другою  статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації"  передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1)     відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до  статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
		VI. Позиція Верховного Суду
		23. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновків, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовий, зафіксований на певному матеріальному носієві продукт, отриманий або створений суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.
		24. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.
		25. Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року у справі № 806/1558/17 відповідачем направлено лист від 15 грудня 2017 року № 20/225, у якому на запит позивача від 18 травня 2017 року надано запитувану інформацію, з якою останній не погоджується, вважаючи інформацію в частині розміру грошового забезпечення недостовірною.
		26. Твердження позивача щодо неточної інформації обґрунтовує листом директора Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 10 серпня 2017 року № 15/2-153зі, в якому вказано, що мінімальний розмір грошового забезпечення працівників органів внутрішніх справ у 2017 році не може складати менше 3200 грн на місяць, а тому, на думку позивача, розмір його грошового забезпечення станом на 18 травня 2017 року не може складати 1212,50 грн, як це зазначено у пункті 2 відповіді на запит.
		27. Проте як вбачається з відповіді, на яку посилається позивач, ОСОБА_1 просив Міністерство внутрішніх справ України надати інформацію щодо мінімального розміру грошового забезпечення працівників органів внутрішніх справ України.
		28. Верховний Суд звертає увагу, що позивач проходив службу в УМВС України в Житомирській області на посаді старшого слідчого ВР ДТП Житомирського міського відділу, маючи спеціальне звання капітана міліції.
		29. У пункті 2 листа Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області від 15 грудня 2017 року № 20/225 зазначено, що розмір грошового забезпечення позивача станом на 18 травня 2017 року становить 1212,50 грн, яке складається з посадового окладу старшого слідчого міського відділу органів внутрішніх справ - 850,00 грн, окладу за спеціальним званням "капітан міліції" - 120,00 грн, розміру надбавки за вислугу років (25 відсотків від посадового окладу та окладу за спеціальним званням) - 242,50 грн.
		30. Вказаний розмір грошового забезпечення відповідає грошовому атестату №1732/29, який наявний в матеріалах справи та підтверджує інформацію, яка зазначена у спірному пункті 2 листа від 15 грудня 2017 року № 20/225, що насамперед, свідчить про її достовірність.
		31. Таким чином, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли цілком правильних висновків про відсутність порушень відповідачем норм Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Закону України "Про звернення громадян".
		32. В доводах касаційної скарги позивач посилається на приписи Бюджетного кодексу України, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці" та інші нормативно-правові акти.
		33. Слід зауважити, що спірним питання фактично є розмір грошового забезпечення, з яким позивач не погоджується, що в свою чергу, може бути ним оскаржено в судовому порядку та бути окремим предметом спору.
		34. Аналіз правових норм та обставин цієї ж справи дає підстави для висновку, що заява ОСОБА_1 була розглянута відповідачем, з наданням чітких, аргументованих та виключних відповідей на поставлені позивачем питання, а відтак Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність порушень відповідачем норм законодавства про доступ до публічної інформації.
		35. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для  скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		36. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
		37. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VII. Судові витрати
		38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		1.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2.          Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у цій справі залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                    О. А. Губська
		                                                                                                                        Н. А. Данилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...