Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2287/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано для оприлюднення: 26.03.2020. Зареєстровано: 26.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2020.
Дата набрання законної сили: 25.03.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 березня 2020 року 
		 
		м. Київ
		 
		Справа №  908/2287/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		О. О. Мамалуй - головуючий, Л. В. Стратієнко, В. І. Студенець
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
		на ухвалу  Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2019
		про зупинення апеляційного провадження
		у складі колегії суддів: І. М. Кощеєв - головуючий, І. М. Подобєд, Л. П. Широбокова
		за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
		до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»
		про стягнення 277  740 489,29 грн 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду
		 
		Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», позивач)  звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (далі - ПАТ «Запоріжгаз», відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 277 740 489,29 грн з яких: 191 364 989,99 грн - заборгованість за період з лютого по вересень 2015 року та з листопада по грудень 2015 року, 38 048 531,88 грн - пеня, 9 422 335,55 грн - 3 % річних та 38 904 631,87 грн -  інфляційні втрати.
		 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач оплату за переданий газ за договором купівлі-продажу природного газу № 13-215-ВТВ від 04.01.2013 здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк, визначений договором. 
		 
		Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 у справі №908/2287/17 позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» задоволені частково, стягнуто з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» основну заборгованість у розмірі 191 364  989,99 грн, пеню в розмірі 38 048  531,88 грн, 3 % річних у сумі 9 422  335,55 грн, інфляційні втрати в розмірі 38 866  280,25 грн та 239  966,86 грн судового збору. Відмовлено в частині стягнення  38  351,62 грн.
		 
		Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ПАТ «Запоріжгаз» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 у справі № 908/2287/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		 
		Крім того, ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 у справі № 908/2287/17 в частині відмови у стягненні частини інфляційних втрат.
		 
		Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2018 у справі №908/2287/17 об`єднано апеляційні скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Запоріжгаз" на рішення господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 в одне апеляційне провадження. 
		 
		Від відповідача надійшло клопотання про:
		- заміну найменування відповідача у справі з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз";
		- зупинення провадження у справі № 908/2287/17 за позовом ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до ПAT «Запоріжгаз» про стягнення 277 740 489,29 грн до вирішення адміністративної справи та набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/22634/19 за позовом ПAT «Запоріжгаз» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
		 
		Клопотання про заміну найменування мотивовано рішенням річних загальних зборів акціонерів ПАТ «Запоріжгаз», оформленим протоколом № 20 від 10.04.2019, згідно з яким починаючи з 22.05.2019, відповідно до внесених змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, офіційне найменування Товариства згідно зі Статутом - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз». 
		 
		Відповідно до п. 1.2. Статуту Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (ПАТ «Запоріжгаз» ).
		 
		У  клопотанні про зупинення провадження у справі, відповідач посилається на те, що заборгованість відповідача за договором № 13-215-ВТВ та нараховані на неї штрафні санкції утворилась у зв`язку з неможливістю відповідачем виконувати умови договору через відсутність у тарифі на розподіл природнього газу, який встановлює НКРЕКП, компенсації виробничо-технологічних втрат та нормативних витрат ПАТ «Запоріжгаз», оскільки протягом 2013-2015 років при формуванні та затвердженні гранично допустимого розміру ВТВ та тарифу на розподіл природного газу Міненерго та НКРЕКП не було враховано обсяги витрат газу на покриття ВТВ.
		 
		Відповідач зазначає, що у зв`язку з неправомірністю прийнятого Міністерством енергетики та вугільної промисловості України наказу від 02.03.2015 № 122 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік», постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 у справі № 826/15132/15, адміністративний позов ПАТ «Вінницягаз», ПАТ «Волиньгаз», ПАТ «Гадячгаз», ПАТ «Дніпрогаз», ПАТ «Дніпропетровськгаз», ПАТ «Житомиргаз», ПАТ «Закарпатгаз», ПАТ «Запоріжгаз», ПАТ «Івано-Франківськгаз», ПАТ «Київоблгаз», ПАТ «Кіровоградгаз», ПАТ «Кременчукгаз», ПАТ «Криворіжгаз», ПАТ «Львівгаз», ПАТ «Луганськгаз», ПАТ «Мелітопольгаз», ПАТ «Миколаївгаз», ПАТ «Одесагаз», ПАТ «Полтавагаз», ПАТ «Рівнегаз», ПАТ «Сумигаз», ПАТ «Тисменицягаз», ПАТ «Уманьгаз», ПАТ «Харківгаз», ПАТ «Харківміськгаз», ПАТ «Херсонгаз», ПАТ «Хмельницькгаз», ПАТ «Черкасигаз», ПАТ «Чернівцігаз», ПАТ «Чернігівгаз» задоволено повністю. Скасовано Додаток до Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.03.2015 № 122 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік" в частині встановлення, зокрема, для ПАТ «Запоріжгаз», розміру нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на 2015 рік. Зобов`язано Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затвердити на 2015 рік розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах, зокрема, ПАТ «Запоріжгаз», на підставі Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 № 595.
		 
		На думку відповідача, його можливість розрахуватися за природний газ для потреб ВТВ перед позивачем прямо залежить від затвердженого гранично допустимого розміру ВТВ, а також від наявності та суми передбаченої в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової.
		 
		Відповідач посилається на адміністративний позов АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до НКРЕКП про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
		 
		Заявник зазначає, що встановлення обставин порушення AT «Запоріжгаз» умов договору № 13-215-ВТВ в частині неповних та несвоєчасних розрахунків за газ саме для потреб ВТВ, що є предметом розгляду справи № 908/2287/17, невід`ємно пов`язано зі встановленням обставин порушення та/або не порушення права AT «Запоріжгаз» на визначення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу та компенсацію таких витрат в тарифі на розподіл природного газу розподільними трубопроводами, що є предметом розгляду адміністративної справі № 640/22634/19. 
		 
		На думку заявника, справа № 908/2287/17 та справа № 640/22634/19 є невід`ємно пов`язаними між собою, а результати розгляду останньої справи мають суттєве значення при вирішенні господарського спору у справі №908/2287/17, тому наявні підстави для зупинення апеляційного провадження у справі №908/2287/17 до вирішення по суті та набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/22634/19. 
		 
		2. Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду і мотиви її прийняття
		 
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №908/2287/17 клопотання ПАТ "Запоріжгаз" задоволено.
		 
		Змінено найменування відповідача у справі з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз".
		 
		Зупинено апеляційне провадження у справі № 908/2287/17 за позовом ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до AT «Запоріжгаз» про стягнення 277 740 489,29 грн, до вирішення по суті та набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/22634/19 за позовом AT «Запоріжгаз» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
		 
		Ухвала суду апеляційної інстанції в частині зупинення провадження у справі обґрунтовується посиланням на норми п. 5 ч. 1 ст. 227, ст. 229 ГПК України.
		 
		Ухвала суду мотивована тим, що предметом спору у справі № 640/22634/19, зокрема, є зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, зокрема, включивши до складу такого тарифу обсяги природного газу для потреб ВТВ, матеріальні, інші витрати, фонд оплати праці та компенсацію недоотриманої тарифної виручка у зв`язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу у загальному розмірі 897 397 368,96 грн.
		 
		Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що встановлення обставин порушення ПАТ «Запоріжгаз» умов договору №13-215-ВТВ в частині неповних та несвоєчасних розрахунків за газ саме для потреб ВТВ, що є предметом розгляду справи №922/2287/17, невід`ємно пов`язано із встановленням обставин порушення та/або не порушення права ПАТ «Запоріжгаз» на визначення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу та компенсацію таких витрат в тарифі на розподіл природного газу розподільними трубопроводами, що є предметом розгляду адміністративної справи №640/22634/19, тому справа № 922/2287/17 та справа № 640/22634/19 є невід`ємно пов`язаними між собою, а результати розгляду останньої мають суттєве значення при вирішенні господарського спору у справі №922/2287/17.
		 
		Суд апеляційної інстанції посилається також на правову позицію Верховного Суду висловлену в постанові від 22.04.2019 у справі № 922/2381/16.
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
		 
		Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №908/2287/17 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Позивач вказує на помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо зупинення провадження у справі через неможливість самостійного встановлення обставин справи, що входять до предмету доказування у даній справі і мають значення для вирішення спору.
		 
		4. Позиції інших учасників справи
		 
		У відзиві на касаційну скаргу АТ «Запоріжгаз» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Відповідач зазначає, що звернення АТ «Запоріжгаз» з адміністративним позовом до суду про захист порушеного права пов`язано з недотриманням НКРЕКП вимог законодавчих та підзаконних нормативних актів, щодо встановлення тарифу на розподіл природного газу для АТ «Запоріжгаз», який повинен був компенсувати вартість виробничо-технологічних втрат та нормованих витрат. 
		 
		5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
		 
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		 
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених, зокрема, пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
		 
		Підстава зупинення, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
		 
		Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.
		 
		Як встановлено судом апеляційної інстанції п. 1.2. договору № 13-215-ВТВ передбачено, що газ, який продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця. 
		 
		При цьому, заборгованість відповідача за договором № 13-215-ВТВ та нараховані на неї штрафні санкції утворилась у зв`язку з неможливістю відповідачем виконувати умови договору через відсутність в тарифі на розподіл природного газу, який встановлює НКРЕКП, компенсації виробничо-технологічних втрат та нормативних витрат ПАТ "Запоріжгаз", оскільки протягом 2013-2015 років при формуванні та затвердженні гранично допустимого розміру ВТВ та тарифу на розподіл природного газу Міненерго та НКРЕКП не було враховано обсяги витрат газу на покриття ВТВ.
		 
		Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 у справі № 826/15132/15, яка є чинною, скасовано Додаток до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.03.2015 № 122 "Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік" в частині встановлення, зокрема, для ПАТ «Запоріжгаз», розміру нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на 2015 рік, зобов`язано Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затвердити на 2015 рік розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах, зокрема, ПАТ «Запоріжгаз», на підставі Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об`єму газу до стандартних умов, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 № 595.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
		 
		Відповідно до ст. 8 Закону України «Про природні монополії» предметом державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій згідно з цим Законом є: ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій.
		 
		Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
		 
		Встановлення тарифів на розподіл природного газу належить до повноважень  Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», який діяв до 01.10.2015, ч. ч. 3, 6 ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу», який діє з 01.10.2015.
		 
		Відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264 «Про затвердження методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами», виробничо-технологічними втратами газу є газ, що втрачається під час транспортування газу газорозподільними та внутрішньобудинковими мережами, а також під час виконання профілактичних робіт і поточних ремонтів.
		 
		Розмір складової тарифу для покриття ВТВ визначається відповідно до чинного законодавства, на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 23.11.2011 № 737 «Про визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах» та зазначених вище Методик ВТВ та втрат.
		 
		Враховуючи вищевказане та з огляду на те, що органом, уповноваженим на формування цінової політики встановлення тарифу на розподіл природного газу є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що можливість відповідача розрахуватись за природний газ для потреб ВТВ перед позивачем прямо залежить від затвердженого граничного допустимого розміру ВТВ, а також від наявності та суми передбаченої в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової.
		 
		З аналогічним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 22.04.2019 у справі № 922/2381/16.
		 
		Як вбачається зі змісту ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі № 640/22634/19, оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень, адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до НКРЕКП про:
		-           визнання протиправною бездіяльності Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, яка (бездіяльність) полягає у ненаданні відповідей на заяви АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» від 13.03.2018 №Zp05.2-Сл-3644-0318 та від 26.12.2018 № Zp05.2-Сл-14446-1218 з приводу перегляду тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами в бік економічно обґрунтованого; 
		-          зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, зокрема, включивши до складу такого тарифу обсяги природного газу для потреб ВТВ, матеріальні, інші витрати, фонд оплати праці та компенсацію недоотриманої тарифної виручки у зв`язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу у загальному розмірі 897 397 368,96 грн. 
		 
		Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що встановлення обставин порушення AT «Запоріжгаз» умов договору № 13-215-ВТВ в частині неповних та несвоєчасних розрахунків за газ саме для потреб ВТВ, що є предметом розгляду справи №908/2287/17, невід`ємно пов`язано з встановленням обставин порушення та/або не порушення права AT «Запоріжгаз» на визначення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу та компенсацію таких витрат в тарифі на розподіл природного газу розподільними трубопроводами, що є предметом розгляду адміністративної справи № 640/22634/19.
		 
		Оскільки рішення у зазначеній адміністративній справі може вплинути на розмір задоволених вимог позивача у справі № 908/2287/17, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність зупинення апеляційного провадження у справі № 908/2287/17 до вирішення по суті та набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/22634/19.
		 
		Таким чином ухвала апеляційного господарського суду від 10.12.2019 про зупинення апеляційного провадження у справі № 908/2287/17 прийнята судом апеляційної інстанції згідно з нормами п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
		 
		Доводи скаржника про порушення розумних строків розгляду справи внаслідок прийняття оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду відхиляються Верховним Судом  з огляду на викладене вище.
		 
		Також Верховним Судом  відхиляються посилання позивача на постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 11.04.2018 у справі №904/4470/16, від 14.05.2019 у справі № 904/1224/18, оскільки у зазначених справах судами було розглянуто справи по суті, і питання щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі не ставилось.  
		 
		6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги  
		 
		Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Верховний Суд констатує, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням вимог процесуального права, підстави для її зміни чи скасування відсутні.
		 
		Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про необхідність зупинення провадження у справі відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
		 
		7. Судові витрати
		 
		Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
		 
		Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317  ГПК України, Верховний Суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 908/2287/17 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                      О. О. Мамалуй
		 
		Суддя                                                                                          Л. В. Стратієнко
		 
		Суддя                                                                                            В. І. Студенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...