Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 214/8596/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано судом: 26.03.2020. Зареєстровано: 27.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2020.
Дата набрання законної сили: 26.03.2020
Номер судового провадження: 22-ц/803/3941/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/3941/20 Справа № 214/8596/18   Суддя у 1-й інстанції - Чернова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар  Я. М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 березня 2020 року                                м.Кривий Ріг
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М.
		суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
		сторони справи :
		позивач - Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль»,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		розглянувши у спрощеному позовному провадженні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року, ухваленого суддею Черновою Н.В. у м. Кривому Розі, відомості про дату складання повного тексту рішення відсутні,
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У грудні 2018 року Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (надалі  АТ «Криворізька теплоцентраль») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги. 
		В обґрунтування позовних вимог зазначило, що АТ «Криворізька теплоцентраль» здійснює постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання населенню, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг теплової енергії за вказаною адресою. У зв`язку з неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань, за період з 01.10.2013 року по 01.12.2018 року виникла заборгованість в загальному розмірі 15200,42 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача, суму збитків від інфляції за вказаний період 4540,98 грн., та 3% річних 859,22 грн., а також витрати зі сплати судового збору.
		Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року позов АТ «Криворізькатеплоцентраль» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користьАТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з 01.01.2016 року по 21.12.2018 року в розмірі 11248,06 грн., суму збитків від інфляції у розмірі 1838,35грн., 3% річних  512,12 грн., а всього 13598,53 грн.,також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1162,92 грн.
		Не погоджуючисьіз рішеннямсуду,відповідач ОСОБА_1 подав апеляційнускаргу вякій посилаючисьна порушеннясудом нормматеріального тапроцесуального законодавства,ставить питанняпро скасування  рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову АТ «Криворізька теплоцентраль» в задоволенні позову. В мотивування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд не звернув уваги, що згідно свідоцтва про право власності на житло, власниками житла є інші три особи, які не залучені до участі у розгляді справи. Посилається, що він має пільги учасника війни з оплати комунальних послуг, які не враховано позивачем при нарахуванні заборгованості.
		Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
		Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Рішення суду в частині відмови АТ «Криворізька теплоцентраль» в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 01.10.2013 року по 31.12.2015 року не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції не перевіряється. 
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги,наданого відзивуна неї,колегіясуддів вважає, що апеляційна скарга відповідача, підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
		Судом встановлено,що відповідач  ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою абонентського відділу АТ «Криворізька теплоцентраль»(а.с.5).
		З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 відкритого за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2013 року по 01.12.2018 року заборгованість по оплаті за централізоване опалення становить 15200,42 грн. (а.с.6-7).
		Задовольняючи частковопозовні вимогиАТ «Криворізькатеплоцентарль» та стягуючи з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по теплової енергії, суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення відповідачем, як споживачем послуг, свого обов`язку з їх оплати своєчасно та у повному обсязі, в межах строку позовної давності з 01.01.2016 року по 21.12.2018 року стягнув заборгованість в розмірі 11248,06 грн., а також інфляційні витрати та 3% річних.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Між сторонами виникли правовідносини по наданню з боку АТ «Криворізька теплоцентраль» та споживанню з боку ОСОБА_1 комунальних послуг з надання теплової енергії, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV від 24 червня 2004 року, Законом України «Про теплопостачання» №2633-ІV від 02 червня 2005 року, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року (далі  Правила).
		   Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
		   Такому праву споживача кореспондує визначений п. 5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» його обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		   Обов`язок споживача оплатити надані послуги встановлено й ст. 19 Закону України «Про теплопостачання».
		   Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.
		   Пунктом 18 Правил передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
		Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Тлумачення як положень частини першої статті 714, так і інших норм глави 54 ЦК України дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу.
		Такий же висновок можливо зробити й при тлумаченні норм, закріплених в Законі України «Про теплопостачання» (в редакції, чинній на час виникнення боргу). У тексті Закону України «Про теплопостачання» (в редакції, чинній на час виникнення боргу) неодноразово вживається словосполучення «договір купівлі-продажу» (зокрема: стаття 1, частина четверта статті 19, частина перша статті 25, пункти б, 7, 8 частини першої статті 31).
		Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
		Встановлено, що АТ «Криворізька теплоцентраль» є постачальником послуг опалення у період виникнення заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за вище зазначеною адрескою, а тому є споживачем послуг, які надає позивач.
		Колегія суддів не може погодитися із твердженням відповідача в апеляційній скарзі, що не він, а інші співвласники квартири мають обов`язок з оплати спожитих ним комунальних послуг.
		Як видно зі свідоцтва про право власності на житло №5522 від 18 листопада 1994 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому, власниками квартири АДРЕСА_2 ( після зміни назви АДРЕСА_3 ) є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.62).
		Проте,згідно довідкиабонентського відділуАТ «Криворізькатеплоцентраль»власники житла  ОСОБА_2 , знята з реєстрації 13 травня 2008 року, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не мають зареєстрованого місця проживання за даною адресою з 13 лютого 2001 року.(а.с.5).
		Відповідач ОСОБА_1 будучи зареєстрованим за вказаною адресою споживає комунальні послуги з теплопостачання та відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» має обов`язок з їх своєчасної оплати.
		Відповідачем не надано доказів домовленості із власниками житла про умови його користування. Також після сплати за спожиті комунальні послуги відповідач не позбавлений можливості стягнути коти за утримання житла з власників, які не проживають в квартирі.
		Як видно з розрахунку заборгованості за спірний період з з 01.01.2016 року по 01.12.2018 року відповідач не здійснив жодної оплати за надані та спожиті комунальні послуги з теплової енергії.
		Посилання відповідача в апеляційній скарзі, що позивачем не враховано наявні в нього пільги зі сплати комунальних послуг колегія суддів не може визнати обґрунтованими.
		Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 30 листопада 2009 року Управлінням праці та соціального захисту населення Саксаганської районної ради м.Кривого Рогу, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників війни. (а.с.63). 
		Згідно із пунктом 5 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі  Закон) учасникам бойових дій надаються такі пільги: 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
		Згідно з частиною другою статті 12 Закону пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
		Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України від 05 жовтня 2000 року «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». 
		Статтею 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. До їх числа належать, зокрема, нормативи користування житлово-комунальними послугами щодо яких держава надає пільги.
		Відповідно допункту 22Правил надання послугз централізованогоопалення,постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, у разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником. У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу.
		Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідачем не надано доказів звернення до постачальника послуг АТ «Криворізька теплоцентраль» із відповідною заявою про надання пільг по оплаті за теплопостачання (опалення) із наданням підтверджуючих документів, що виключає можливість їх застосування при нарахування заборгованості позивачем.
		Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до незгоди із висновками суду по оцінки доказів, проте згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Отже, за наведених обставин, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
		   Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування або зміни рішення суду.
		На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду  залишити без змін.
		Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Повне судове рішення складено 26 березня 2020 року.
		Головуючий: 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...