Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/1381/17-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2020.
Дата набрання законної сили: 25.03.2020
Номер судового провадження: 61-30637ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		25 березня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 756/1381/17-ц
		провадження № 61-30637св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
		 
		учасники справи:
		позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська рив`єра»,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська рив`єра», яка підписана представником Колосом Юрієм Вадимовичем, на рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Соколової В. В.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У січні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з позовом до ТОВ «Дніпровська рив`єра» про стягнення коштів.
		 
		Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з 25 жовтня 1997 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. 12 червня 2014 року позивачами було придбано квадроцикл Can-AmBombardierOutlanderMax 800 LTDBlue.
		 
		23 лютого 2016 року позивачами було придбано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на території котеджного містечка «Італійський квартал». 23 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Дніпровська рив`єра» укладено договір про участь у витратах на утримання території котеджного комплексу «Італійський квартал» № 38. За умовами зазначеного договору відповідач взяв на себе зобов`язання надавати послуги, у тому числі здійснювати заходи на забезпечення безпеки на території котеджного комплексу, збереження майна, що розташоване на території комплексу, окрім майна, що розташоване на території земельних ділянок власників та в їх котеджах. Також відповідач на умовах договору зобов`язався нести відповідальність за неналежне виконання, чи невиконання умов договору в тому числі відшкодовувати завдані збитки.
		 
		Позивачі вказували, що у період часу з 22 год. 00 хв. 14 серпня 2016 року по 10 год. 00 хв. 15 серпня 2016 року невстановлена особа заволоділа зазначеним квадроциклом, який на момент крадіжки стояв на території котеджного комплексу, не на земельній ділянці котеджу позивачів. Відповідачем неналежно виконано умови договору, що призвели до викрадення транспортного засобу - квадроцикла.
		 
		ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили стягнути з ТОВ «Дніпровська рив`єра» на їх користь 330 215 грн у рахунок відшкодування збитків завданих неналежним виконанням умов договору про участь у витратах на утримання території котеджного комплексу «Італійський квартал» № 38 , що призвели до крадіжки квадроцикла Can-AmBombardierOutlanderMax 800 LTDBlue.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що умовами укладеного між сторонами договору № 38 про участь у витратах на утримання території котеджного комплексу «Італійський квартал» майнова відповідальність ТОВ «Дніпровська рив`єра» передбачено зобов`язання відповідача здійснення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки на території котеджного комплексу, збереження майна, що знаходиться на території котеджного комплексу, в тому числі організації цілодобової охорони і здійснення режиму пропуску та проїзду на територію, відсутнє зобов`язання забезпечувати охорону належного власникам котеджів особистого майна. Викрадений квадроцикл не віднесено до майна, що знаходиться на загальній території котеджного комплексу, а також не було повідомлено про залишення його, чи передано на зберігання відповідачу у встановленому порядку. Оскільки у судовому засіданні не встановлено обов`язку відповідача здійснювати охорону особистого майна позивачів, яке було самовільно залишено на території котеджного комплексу, то суд першої інстанції зробив висновок про відмову у задоволенні позову.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року скасоване та ухвалено нове. 
		 
		Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ТОВ «Дніпровська рив`єра» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 330 215 грн.
		 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що:
		між сторонами був укладений договір № 38 про участь у витратах на утримання території котеджного комплексу «Італійський квартал», за умовами якого за плату відповідач зобов`язався надати послуги, серед яких зокрема - забезпечення охорони території Котеджного комплексу і збереження майна, що знаходиться на території Котеджного Комплексу (пункти 2.2., 4.1.17.). Згідно пункту 1.3. договору під терміном «Власник» надалі розуміється юридична чи фізична особи, що володіє котеджем на території Котеджного комплексу, в тому числі особи, що діють від мені Власника в установленому Законом порядку, а також особи, що проживають з власником в Котеджі. Відповідно до пунктів 4.1.1., 4.1.11 договору управляюча організація зобов`язується: забезпечувати своєчасне надання визначених договором послуг належної якості згідно із законодавством. Відшкодовувати власнику збитки, завдані його майну та (або) Котеджу, шкоду, заподіяну життю чи здоров`ю Власника внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості
		відповідно до пункту 4.1.17. договору відповідач зобов`язався здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки на території котеджного комплексу, збереження майна, що знаходиться на території котеджного комплексу, за винятком, особистого майна власника, що знаходиться на території земельної ділянки власника його котеджі. Організувати цілодобову охорону і здійснення режиму пропуску та проїзду на територію котеджного комплексу. Аналіз вказаного пункту договору свідчить про те, що зобов`язання відповідача щодо забезпечення безпеки на території котеджного комплексу, збереження майна, що знаходиться на території котеджного комплексу не діє лише щодо особистого майна власника, яке знаходиться на території земельної ділянки власника його котеджі. Будь-якого іншого тлумачення тексту пункту 4.1.17., крім зазначеного, з його змісту не вбачається;
		відповідачем належним чином не виконано умови, укладеного з позивачами договору в частині забезпечення безпеки на території котеджного комплексу та збереження майна, що знаходилось на території котеджного комплексу, що призвело до викрадення належного позивачам майна. Відповідно до висновку № 21/12-ТЗ від 21 грудня 2016 року ринкова вартість квадроцикла Can-AmBombardierOutlanderMax 800 LTDBlue становить 330 215,00 грн;
		аналіз пункту 4.1.17 договору свідчить про те, що зобов`язання відповідача щодо забезпечення безпеки на території Котеджного комплексу, збереження майна, що знаходиться на території Котеджного Комплексу не діє лише щодо особистого майна Власника, яке знаходиться на території Земельної ділянки Власника його Котеджі.
		будь-яких доказів того, що квадроцикл, належний позивачам, під час викрадення знаходився на території належної їм на праві власності земельної ділянки, щоб звільняло ТОВ «Дніпровська рив`єра» від обов`язку по відшкодуванню, завданих позивачам збитків, а не на території котеджного комплексу, відповідач не надав.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		У вересні 2017 року ТОВ «Дніпровська рив`єра» через представника Колоса Ю. В. подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржене рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилалося на те, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд надав неправильну юридичну кваліфікацію договірних відносин сторін та неправильно застосував норми матеріального права та безпідставно застосував до спірних правовідносин статті 902, 906 ЦК України. Згідно умов договору відповідач не брав на себе зобов`язань щодо безпосереднього надання послуг охорони чи зберігання майна позивачів, а зобов`язався надати позивачам послуги з організації охорони на території котеджного комплексу. здійснення режиму пропуску та проїзду на територію котеджного комплексу, та здійснити заходи, спрямовані на забезпечення безпеки на території котеджного комплексу, збереження майна, шо знаходиться на території котеджного комплексу. Тому, як правильно встановлено судом першої інстанції, надання відповідачем послуг у частині забезпечення охорони здійсниться відповідачем, зокрема, шляхом укладення договору на надання охоронних послуг в котеджному комплексі (пункт 4.1.16. договору). На виконання договору відповідач уклав з МПП «Сигнал» договір на охорону № 65 від 01 квітня 2007 року.
		 
		Надавши неправильну юридичну оцінку договірним відносинам сторін, зокрема, змісту зобов`язань відповідача за договором про участь у витратах на утримання території котеджного комплексу, апеляційний суд зробив помилковий висновок про те, що відповідач несе відповідальність за зберігання майна позивачів. Позивачем не було повідомлено про залишення квадроциклу чи його передачу на зберігання відповідачу у встановленому порядку, а тому між сторонами не виникало правовідносин зберігання квадроциклу згідно статей 936, 977 ЦК України.
		 
		Крім того у пункті 4.1.17. договору передбачено обов`язок відповідача щодо здійснення заходів, спрямованих на «збереження майна» на території котеджного комплексу. Апеляційний суд не врахував того, що поняття «збереження майна» не є тотожним цивільно-правовому інституту «зберігання майна», описаному в Главі 66 ЦК України. Обов`язок відповідача як управляючої організації щодо збереження майна комплексу за змістом договору включає (охоплює) в себе підтримання в належному стані обладнання комплексу (інженерні системи, зовнішнє освітлення тощо), утримання об`єктів благоустрою (газони, зелені насадження, лавки, урни) на території котеджного комплексу та не є зобов`язанням по зберіганню майна в розумінні статті 936 ЦК України, так само як і не є зобов`язанням по охороні майна в розумінні статті 977 ЦК України. Відсутність між позивачами і відповідачем будь-яких правовідносин щодо зберігання майна підтверджується та жодним чином не заперечується і самими позивачами.
		 
		Суд апеляційної інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин норми статей 902, 906 ЦК України, які не підлягали застосуванню. Належним відповідачем має бути МПП «Сигнал», оскільки саме воно несе відповідальність за шкоду, завдану позивачам втратою (викраденням) їхнього майна. Апеляційний суд не оцінив довідку за підписом слідчого СВ Оболонського управління поліції ГУ НП у м. Києві Удовиченко В. Ю., згідно якої завдана шкода оцінена позивачем у розмірі 100 000 грн.
		 
		У жовтні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 через представника Білу Я. Г. надали заперечення на касаційну скаргу, в яких просять касаційну скаргу відхилити, а оскаржене рішення залишити без змін. Заперечення мотивовані безпідставністю доводів касаційної скарги. У пункті 2.2. договору визначено, що управляюча організація зобов`язується надавати власнику, в тому числі послуги з забезпечення охорони території котеджного комплексу. У пункті 4.1.17 договору містить виключення, відповідно до якого управляюча організація зобов`язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки на території котеджного комплексу, збереження майна, що знаходиться на території котеджного комплексу, за винятком, особистого майна власника, що знаходиться на території земельної ділянки власника його котеджу. Організувати цілодобову охорону і здійснення режиму пропуску та проїзду на територію котеджного комплексу. Під час крадіжки квадроцикл знаходився за територією земельної ділянки власника котеджа, на сусідній земельній ділянці, яка на час крадіжки не знаходилась в приватній власності, а відтак є територією загального користування. Суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що аналіз пункту 4.1.17. договору свідчить про те, що зобов`язання відповідача щодо забезпечення безпеки на території котеджного комплексу, збереження майна, що знаходиться на території котеджного комплексу не діє лише щодо особистого майна власника, яке знаходиться на території земельної ділянки власника його котеджі. Будь-якого іншого тлумачення тексту даний пункт договору, крім зазначеного, з аналізу його змісту не вбачається. Відповідачем належним чином не виконано умови, укладеного з позивачами договору в частині забезпечення безпеки на території котеджного комплексу та збереження майна, що знаходилось на території котеджного комплексу, що призвело до викрадення належного позивачам майна.
		 
		Відповідно до пункту 1.8 договору під терміном «Послуги» надалі розуміються послуги, що надаються управляючою організацією власникам власними силами та/або із залученням третіх осіб відповідно до пункту 2.2 договору. Згідно з пунктом 2.2 договору управляюча організація зобов`язується надавати власнику послуги щодо забезпечення охорони території котеджного комплексу. Апеляційний суд зробив правильну кваліфікацію договірних відносин, що склалися між позивачами та відповідачем, застосувавши статті 902, 906 ЦК України.
		 
		Договір на охорону № 65 від 01 квітня 2007 року регулює відносини між ТОВ «Дніпровська рив`єра» та МПП підприємством «Сигнал». Позивачі не є стороною договору охорони, не ознайомлені з його умовами, не давали згоди на його укладання, не погоджувались з його умовами в договорі про участь у витратах на утримання території котеджного комплексу «Італійський квартал». Тому саме ТОВ «Дніпровська рив`єра» несе відповідальність за збереження майна власника, яке знаходиться на території загального користування комплексу, і є належним відповідачем у справі. При цьому ТОВ «Дніпровська рив`єра» може пред`явити регресний позов до МПП «Сигнал».
		 
		У жовтні 2018 року ТОВ «Дніпровська рив`єра» звернулося із заявою про розподіл судових витрат, пов`язаних з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у якій просить здійснити розподіл судових витрат та покласти понесені ТОВ «Дніпровська рив`єра» судові витрати на професійна правничу допомогу у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції у розмірі 120 000 грн на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
		 
		У лютому 2019 року ТОВ «Дніпровська рив`єра» через представника ОСОБА_4 звернулося із заявою про поворот виконання, у якій просить повернути ТОВ «Дніпровська рив`єра» грошові кошти у розмірі 330 215 грн та судовий збір у розмірі 5 283,45 грн, сплачені на виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року.
		 
		У березні 2019 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_5 звернувся із клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у якому просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
		 
		У березні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 через представника ОСОБА_5 звернулися із заявою про розподіл судових витрат, пов`язаних з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Рух справи 
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та зупинено виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у задоволенні клопотання ТОВ «Дніпровська рив`єра», яке підписане представником Колосом Ю. В., про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням сторін, відмовлено; справу призначено до судового розгляду.
		 
		У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
		 
		Апеляційний суд встановив, що 23 лютого 2016 року  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які є подружжям, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, було придбано житловий будинок, загальною площею 183,5 кв. м, поштова адреса: АДРЕСА_1 , який розташований на території котеджного комплексу «Італійський квартал». Житловий будинок оформлено на ОСОБА_1 
		 
		23 лютого 2016 року між ОСОБА_1 (власник) та ТОВ «Дніпровська рив`єра» (управляюча організація) укладено договір № 38 про участь у витратах на утримання території котеджного комплексу «Італійський квартал».
		 
		У договорі № 38 про участь у витратах на утримання території котеджного комплексу «Італійський квартал» від 23 лютого 2016 року сторони обумовили:
		під терміном «власник» надалі розуміється юридична чи фізична особи, що володіє котеджем на території котеджного комплексу, в тому числі особи, що діють від мені власника в установленому законом порядку, а також особи, що проживають з власником в котеджі (пункт 1.3.);
		під терміном «територія загального користування» надалі розуміється територія, на якій розташований котеджний комплекс, що не є власністю власників, в тому числі, але не виключно, для проїзду автотранспорту і проходу людей, здійснення охоронних заходів, розміщення обслуговуючого персоналу, об`єктів благоустрою та обладнання для експлуатації котеджів та котеджного комплексу в цілому (пункт 1.5.);
		під терміном «послуги» розуміються послуги, що надаються управляючою організацією власникам власними силами та/або із залучення третіх осіб відповідно до пункту 2.2. договору (пункт 1.8.);
		власник зобов`язується брати участь у витратах на утримання території котеджного комплексу та оплачувати управляючій організації отримані послуги на умовах, що визначені цим договором, а управляюча організація зобов`язується своєчасно виконувати роботи та надавати послуги по обслуговуванню котеджного комплексу та забезпеченню котеджу комунальними послугами на умовах, що передбачені цим договором (пункт 2.1.);
		у пункті 2.2 визначено перелік послуг, які зобов`язані надаватись позивачам від ТОВ «Дніпровська рив`єра», у тому числі забезпечення охорони території Котеджного комплексу;
		власник має право: на своєчасне отримання послуг належної якості згідно із законодавством; на відшкодування збитків, заподіяних його майну та (або) котеджу, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості (пункти 3.2.1., 3.2.4.);
		управляюча організація зобов`язується: забезпечувати своєчасне надання визначених договором послуг належної якості згідно із законодавством; відшкодовувати власнику збитки, завдані його майну та (або) котеджу, шкоду, заподіяну життю чи здоров`ю власника внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості (пункт 4.1.1., 4.1.11);
		управляюча організація зобов`язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки на території котеджного комплексу, збереження майна, що знаходиться на території котеджного комплексу, за винятком, особистого майна власника, що знаходиться на території земельної ділянки власника його котеджі. Організувати цілодобову охорону і здійснення режиму пропуску та проїзду на територію котеджного комплексу (пункт 4.1.17.);
		у разі неналежного виконання управляючою організацією своїх зобов`язань із надання послуг, передбачених цим договором, управляючою організація відшкодує власнику документально підтверджені збитки останнього, пов`язані із ненаданням або неналежним наданням відповідної послуги (пункт 6.3.).
		 
		12 червня 2014 року ОСОБА_2 придбав у ТОВ «Логос-Спорт-М» квадроцикл Can-AmBombardierOutlanderMax 800 LTDBlue, що підтверджується договором купівлі-продажу.
		 
		Відповідно до довідки СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві в період часу з 22 год. 00 хв. 14 серпня 2016 року по 10 год. 00 хв. 15 серпня 2016 року за адресою: м. Київ, вул. Калиновий Ріг, 16, невстановлена особа незаконно заволоділа транспортним засобом - квадроциклом, чим заподіяно ОСОБА_2 майнову шкоду. За вказаним фактом 16 серпня 2016 року Оболонським УП ГУ НП у м. Києві відкрито кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 12016100050008288 за частиною першою статті 289 КК України.
		 
		Згідно висновку № 21/12-ТЗ від 21 грудня 2016 року ринкова вартість квадроцикла Can-AmBombardierOutlanderMax 800 LTDBlue становить 330 215 грн.
		 
		При зверненні із позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначали, що під час крадіжки квадроцикл знаходився за територією земельної ділянки власника котеджа, на сусідній земельній ділянці, яка на час крадіжки не знаходилась в приватній власності, а тому є територією загального користування. Вважали, що відповідачем неналежно виконувалось зобов`язання із надання послуг щодо охорони та збереження майна, що знаходиться на території котеджного комплексу, внаслідок чого їм завдано збитки в зв`язку з викраденням належного їм на праві власності квадроцикла.
		 
		Заперечуючи проти позову, ТОВ «Дніпровська рив`єра» зазначало, що за умовами укладеного між сторонами договору, послуга надається товариством наступним чином:
		шляхом укладення договору на надання охоронних послуг в котеджному комплексі (пункт 4.1.16 договору);
		шляхом здійснення заходів спрямованих на забезпечення безпеки на території котеджного комплексу, збереження майна, що знаходиться на території котеджного комплексу, в тому числі організації цілодобової охорони і здійснення режиму пропуску та проїзду на територію котеджного комплексу (пункт 4.1.16 договору).
		 
		Відповідач вважав, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг, в тому числі й послуг, які спрямовані на створення та забезпечення передумов достатнього рівня безпеки проживання позивачів на території котеджного комплексу, але зазначені послуги не полягають в безпосередньому наданні послуг по збереженню майна позивачів.
		 
		Виконавець повинен надати послугу особисто (частина перша статті 902 ЦК України)
		 
		У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (частина друга статті 902 ЦК України)
		 
		Тлумачення статті 902 ЦК України свідчить, що за загальним правилом виконавець в договорі про надання послуг має надати послугу особисто. Проте не виключається, що сторони в договорі про надання послуг встановлять право виконавця покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, але виконавець залишається відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. При покладенні на іншу особу виконання договору про надання послуг не відбувається виникнення обов`язку в іншої особи. Зрозуміло, що покладення виконання на іншу особу не робить її стороною в зобов`язанні, яке виникло на підставі договору про надання послуг, та не створює для неї жодних прав і обов`язків. По своїй суті дії іншої особи з виконання договору про надання послуг є діями самого виконавця. При цьому виконавець залишається стороною зобов`язання, яке виникло на підставі договору про надання послуг.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що: «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».
		 
		Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
		 
		У абзаці 1 частини першої статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого рішення суду апеляційної інстанції) передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		 
		Встановивши, що відповідачем порушено зобов`язання, яке виникло на підставі договору № 38, в частині забезпечення безпеки на території котеджного комплексу та збереження майна, яке знаходилось на території котеджного комплексу, що призвело до викрадення належного позивачам майна, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про задоволення позову.
		 
		Аргумент касаційної скарги про те, що апеляційний суд здійснив неправильну юридичну кваліфікацію договірних відносин сторін і не врахував, що передбачений у пункті 4.1.17. договору обов`язок відповідача щодо здійснення заходів, спрямованих на «збереження майна» на території котеджного комплексу не є тотожним цивільно-правовому інституту «зберігання майна», колегія суддів відхиляє.
		 
		Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
		 
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зроблено висновок, що у «відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.
		 
		У разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. 
		 
		Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party)».
		 
		У пункті 4.1.17. договору № 38 про участь у витратах на утримання території котеджного комплексу «Італійський квартал» від 23 лютого 2016 року передбачено, що управляюча організація зобов`язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки на території котеджного комплексу, збереження майна, що знаходиться на території котеджного комплексу, за винятком, особистого майна власника, що знаходиться на території земельної ділянки власника його котеджі. Організувати цілодобову охорону і здійснення режиму пропуску та проїзду на територію котеджного комплексу.
		 
		Апеляційний суд здійснив тлумачення пункту 4.1.17. договору № 38 про участь у витратах на утримання території котеджного комплексу «Італійський квартал» від 23 лютого 2016 року у сукупності із іншими умовами договору, зокрема пунктом 2.2., у якому зокрема вказано, що управляюча організація зобов`язується надавати власнику послуги із забезпечення охорони території котеджного комплексу. Крім того у пункті 1.8. договору передбачено, що під терміном «послуги» розуміються послуги, що надаються управляючою організацією власникам власними силами та/або із залучення третіх осіб відповідно до пункту 2.2. договору.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення апеляційного суду ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржене рішення апеляційного суду залишити без змін, а тому слід поновити виконання рішення апеляційного суду.
		 
		Висновки щодо заяв учасників справи
		 
		У частині першій та другій статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		З урахуванням, що касаційну скаргу ТОВ «Дніпровська рив`єра» залишено без задоволення, а оскаржене рішення без змін, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу і підстави для задоволення заяви ТОВ «Дніпровська рив`єра» про розподіл судових витрат, пов`язаних з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні. Тому у задоволенні заяви необхідно відмовити. Внаслідок цього відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_2 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Тому у задоволенні клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу необхідно відмовити.
		 
		Оскільки касаційну скаргу ТОВ «Дніпровська рив`єра» залишено без задоволення, а оскаржене рішення без змін, то підстави для задоволення заяви ТОВ «Дніпровська рив`єра» про поворот виконання, передбачені частинами першою, другою статті 444 ЦПК України, відсутні. Тому у задоволенні заяви про поворот виконання необхідно відмовити.
		 
		У заяві від 18 березня 2019 року про розподіл судових витрат, пов`язаних з переглядом справи у суді касаційної інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вказують, що ними понесено судові витрати на професійну правову допомогу адвокатів АО «Горо Лігал» у тому числі на представництво у суді касаційної інстанції та іншу правничу допомогу, пов`язану із підготовкою та подачею заперечення на касаційну скаргу відповідача в розмірі 50 000 грн та просили здійснити розподіл судових витрат.
		 
		На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокатів АО «Горо Лігал» надано такі докази: 
		копію договору № 05/10/17-1 про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 05 жовтня 2017 року укладений з ОСОБА_2 ; 
		копію додатку № 1 до договору № 05/10/17-1 від 05 жовтня 2017 року з детальним описом робіт;
		копію рахунку-фактури № СФ-0000002 від 21 лютого 2019 року; 
		копії дублікату квитанції від 18 березня 2019 року про сплату ОСОБА_2 25 000 грн АО «Горо Лігал» згідно договору про надання юридичних послуг № 05/10/17-2 від 05 жовтня 2017 року; 
		копію договору № 05/10/17-2 про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 05 жовтня 2017 року укладений з ОСОБА_1 ; 
		копію додатку № 1 до договору № 05/10/17-2 від 05 жовтня 2017 року з детальним описом робіт;
		 копію рахунку-фактури № СФ-0000002 від 21 лютого 2019 року; 
		копії дублікату квитанції від 18 березня 2019 року про сплату ОСОБА_1 25 000 грн АО «Горо Лігал» згідно договору про надання юридичних послуг № 05/10/17-2 від 05 жовтня 2017 року.
		 
		У додатку № 1 до договору № 05/10/17-1 від 05 жовтня 2017 року з детальним описом робіт та додатку № 1 до договору № 05/10/17-2 від 05 жовтня 2017 року з детальним описом робіт вказано, що:
		«Опис завдання - 1 надання правової допомоги (адвокатських послуг) клієнту з підготовки та подачі до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ТОВ «Дніпровська рив`єра» на рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року у справі № 756/1381/17-ц за позовом  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Дніпровська рив`єра» про відшкодування шкоди. Загальна вартість правової допомоги  (адвокатських послуг) становить 25 000 грн. Клієнт сплачує вартість правової допомоги (адвокатських послуг) протягом розгляду касаційного провадження».
		 
		У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) зазначено, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи».
		 
		У пункті 1 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.
		 
		Аналіз матеріалів касаційного провадження свідчить, що заперечення на касаційну скаргу підписані та подані представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокатом Білою Я. Г.,яка здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, та діяла на підставі договору № 25/10/17 від 25 жовтня 2017 року про надання правової допомоги, договору № 25/10/17-1 від 25 жовтня 2017 року про надання правової допомоги, та копій ордерів № 021368 від 25 жовтня 2017 року, та № 021368 від 25 жовтня 2017 року.
		 
		Таким чином, з урахуванням, що заперечення на касаційну скаргу підписані та подані представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокатом Білою Я. Г., то підстави для задоволення заяви про розподіл судових витрат ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відсутні, оскільки ними не доведено, що адвокати АО «Горо Лігал» здійснювали підготовку та подачу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ТОВ «Дніпровська рив`єра». Тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.
		 
		Керуючись статтями 141, 400 та 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416, 436, 444 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська рив`єра», яка підписана представником Колосом Юрієм Вадимовичем, залишити без задоволення.
		 
		Рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року залишити без змін.
		 
		Поновити виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року.
		 
		У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська рив`єра» про розподіл судових витрат, пов`язаних з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відмовити.
		 
		У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська рив`єра», яка підписана представником Качмаром Олегом Йосиповичем, про поворот виконання, відмовити.
		 
		У задоволенні клопотання ОСОБА_2 , яке підписане представником ОСОБА_5 , про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, відмовити.
		 
		У задоволенні заяви  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яке підписане представником ОСОБА_5 , про розподіл судових витрат, пов`язаних з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відмовити.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                     В. І. Крат
		 
		Судді:                                                                                              Н. О. Антоненко
		 
		І. О. Дундар
		 
		                                                                                                       В. І. Журавель
		 
		                                                                                                       Є. В. Краснощоков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...