Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/9124/19 : Окремі процесуальні питання; Заява про скасування судового наказу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2020.
Дата набрання законної сили: 25.03.2020
Номер судового провадження: 61-20928ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		25 березня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 640/9124/19
		провадження № 61-20928св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),
		суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Курило В. П., 
		 
		учасники справи:
		заявник -  ОСОБА_1 , 
		заінтересована особа - Комунальне підприємство «Жилкомсервіс»,
		 
		розглянув у судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року у складі судді Якуша Н. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
		ВСТАНОВИВ:
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року                 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		За таких обставин розгляд касаційної скарги  ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року  № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
		Описова частина 
		Короткий зміст вимог
		У травні 2019 року Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» (далі - КП «Жилкомсервіс») звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
		13 травня 2019 року Київським районним судом м. Харкова видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Жилкомсервіс» заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 червня 2016 року по 01 квітня 2019 року в розмірі 1 801,74 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		08 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу, виданого Київським районним судом м. Харкова 13 травня 2019 року у справі  № 640/9124/19.
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто заявнику без розгляду.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що до заяви про скасування судового наказу не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. Крім того, суд зазначив, що ОСОБА_1 пропустила встановлений законом строк на подання такого виду заяви.
		Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на неї.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність обов`язку ОСОБА_1 сплатити судовий збір при поданні заяви про скасування судового наказу.
		Разом із тим, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заява про скасування судового наказу подана ОСОБА_1 з пропуском строку.
		Узагальнені доводи касаційної скарги
		У листопаді 2019 року до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувані судові рішення скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи.
		Доводи інших учасників справи
		Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
		 
		06 березня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що у травні 2019 року КП  «Жилкомсервіс» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
		13 травня 2019 року Київським районним судом м. Харкова видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Жилкомсервіс» заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 червня 2016 року по 01 квітня 2019 року в розмірі 1 801,74 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу, виданого Київським районним судом м. Харкова від 13 травня 2019 року у справі  № 640/9124/19.
		 
		Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу на підставі частини шостої статті 170 ЦПК України повернуто заявнику без розгляду.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що до заяви про скасування судового наказу не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. Крім того, суд зазначив, що ОСОБА_1 пропустила встановлений законом строк на подання такого виду заяви.
		 
		Постановою Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність обов`язку ОСОБА_1 сплатити судовий збір при поданні заяви про скасування судового наказу.
		Разом із тим, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про подання ОСОБА_1 заяви про скасування судового наказу з пропуском строку.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Зазначеним вимогам судові рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору.
		 
		Згідно частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		 
		Відповідно до підпункту 4-2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції - чинній на момент звернення  ОСОБА_1 до суду з заявою про скасування судового наказу) за подання до суду заяви про скасування судового наказу ставка судового збору складала 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Однак, згідно пункту 2 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» (у редакції - чинній на момент звернення  ОСОБА_1 до суду з заявою про скасування судового наказу) судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу.
		 
		З наведеного убачається правова колізія між нормою пункту 2 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» - з однієї сторони та нормами підпункту 4-2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» і пункту 1 частини п`ятої статті 170 ЦПК України - з іншої сторони.
		 
		Європейським судом з прав людини у рішенні «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) від 14 жовтня 2010 року визначено концепцію якості закону. Закон повинен бути доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Як зазначається в рішенні, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий  для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
		 
		При таких обставинах наявність у законодавстві України на момент звернення  ОСОБА_1 до суду із заявою про скасування судового наказу норми (пункту 2 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір») про звільнення заявника від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу та одночасне існування інших, протилежних норм дає суду беззаперечні підстави для вирішення колізій у законодавстві на користь особи.  
		 
		Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, на вказане належної уваги не звернув та дійшов необґрунтованого висновку про повернення заяви про скасування судового наказу заянику без розгляду.
		 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		 
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		При таких обставинах, керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої  інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                    Є. В. Коротенко
		Судді:                                                                                               С. Ю. Бурлаков
		А. Ю. Зайцев 
		В. М. Коротун
		В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...