Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/6761/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 30.03.2020. Зареєстровано: 31.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2020.
Дата набрання законної сили: 04.06.2020
Результат оскарження 28.01.2021 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено рішення суду апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: 1-кп/643/501/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220470001301

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 1-кп/643/501/20 
		Справа № 643/6761/19
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30.03.2020   Московський районний суд м. Харкова у складі колегії:
		головуючого - ОСОБА_1 , 
		суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
		прокурора - ОСОБА_5 ,
		захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за ЄРДР № 12019220470001301 від 14.03.2019, за обвинуваченням
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Лісне Верхнє-Камського району Кіровської області Російської Федерації, з неповно середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		14.03.2019, приблизно о 12 год. 50 хв., точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не виявилося можливим, ОСОБА_8 , знаходився у приміщенні бару, який розташований по вул. Гв. Широнінців, 83/26 у м. Харкові, де він відпочивав, спілкуючись із відвідувачами зазначеного закладу.
		В ході відпочинку, до приміщення бару по АДРЕСА_2 , зайшов його знайомий ОСОБА_9 . Перебуваючи у приміщенні бару у ОСОБА_8 в ході сварки, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до раніше знайомого йому ОСОБА_9 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті останньому, тобто умисел на умисне вбивство ОСОБА_9 . З метою реалізації вказаного злочину, ОСОБА_8 будучі у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів та алкогольних напоїв, усвідомлюючи протиправність своїх дій, і бажаючи діяти саме таким чином, умисно, використовуючи в якості знаряддя злочину розкладний ніж типу «Метелик», який ОСОБА_8 тримав при собі, тобто предмет небезпечний для життя людини, діючи при цьому швидко та продумано, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті останнього, умисно зі значною силою, несподівано для ОСОБА_9 , який був звернутий спиною до ОСОБА_8 , правою рукою наніс зазначеним розкладним ножом типу «Метелик» один удар в область життєво - важливого органу людини, а саме в область шиї зліва.
		В результаті протиправних дій ОСОБА_10 , спрямованих на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , останньому відповідно до висновку судово-медичної експертизи відділу комісійних судово-медичних експертиз Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи № 09-306/19 від 03.04.2019 спричинено колото-різане поранення шиї ліворуч в нижньому її відділі. Рановий канал направлений зліва-направо, зверху-вниз, ззаду-наперед. За своїм ходом рановий канал включає ушкодження лівої внутрішній яремної вени, проникає у середостіння і далі у ліву плевральну порожнину. Ця травма ОСОБА_9 сформувалося внаслідок одноразової дії із достатньою силою гострого предмету з колючо-ріжучими властивостями поверхні, що травмувала, такого, як ніж із шириною клинка на глибині його занурення не більш ніж 2 см. Керуючись Правилами судово-медичного визнання ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що затверджені Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., травма гр. ОСОБА_9 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя, згідно п.2.1.3 «й», «о», «п» даних правил.
		   Таким чином, ОСОБА_8 вважаючи, що виконав усі дії, які є необхідними для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заподіяння смерті ОСОБА_9 , побоюючись бути затриманим на місці вчинення кримінального правопорушення відвідувачами бару, з місця вчинення злочину зник. Проте, злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_8 , а саме у зв`язку з своєчасною госпіталізацією ОСОБА_9 до ДУ «Інституту загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева Національної академії медичних наук України»», де йому надана медична допомога та збережене життя. 
		 
		Судом неодноразове було роз`яснено ОСОБА_8 його конституційні та процесуальні права, незважаючи на це обвинувачений своїм правом надати покази не скористався. 
		З письмових звернень обвинуваченого та висловлення ним у судових дебатах та останньому слові, а також з позиції захисту, вбачається, що ОСОБА_8 вважає , що його дії повинні бути кваліфіковані за ст.128 КК України або за ч. 1 ст. ст.121 КК України, оскільки у нього був відсутній умисел позбавляти життя ОСОБА_9 .
		Суд, вислухавши учасників судового розгляду, свідків, дослідивши надані докази, які є належними та допустимими, вважає винуватість ОСОБА_8 у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення, події якого мали місце 14.03.2019 - доведеною.
		Винуватість ОСОБА_8 підтверджується наступними доказами, а саме:
		-показами свідка ОСОБА_11 , даними нею у суді про те, що вона є співмешканкою ОСОБА_8 . Разом вони мешкають з 2004 року. Останній раз до подій справи вона бачила ОСОБА_8 зранку 09.03.2019 після чого його не було вдома тиждень. 14.03.2019 приблизно 13-14 годині він їй зателефонував, та повідомив, що «пирнув ножом «Сізова»- ОСОБА_9 , якого вона раніше бачила, але з ним не знайома. Вона зразу пішла до ОСОБА_8 , з яким зустрілась на вул. Героїв Праці в м. Харкові. Останній їй повідомив, що він ножом наніс удар по горлу ОСОБА_9 , при цьому у ОСОБА_8 був запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_8 скаржився, що ОСОБА_9 раніше до нього приставав, принижував, тому він його ударив ножом, який вона бачила у ОСОБА_8 . Потім ОСОБА_8 забрали до поліції. В той час він був одягнутий: штани темного кольору, куртку темно-зеленого кольору. 
		-Показами свідка ОСОБА_12 , даними ним у суді про те, що він знає як обвинуваченого, так і ОСОБА_9 . В 2019 році по проханню ОСОБА_8 він зателефонував до ОСОБА_9 , та передав слухавку ОСОБА_8 , який продовжив розмову з ОСОБА_9 . Через деякий час ОСОБА_9 прийшов до кафе, яке розташовано на вул. Гв.Широнінців в м. Харкові. Він залишився на вулиці біля входу, ОСОБА_9 зайшов до приміщення кафе. Потім із кафе вийшов ОСОБА_8 з ножом у правій руці, підійшов до нього та почав погрожувати, він утік. В цей час ОСОБА_9 був поранений у шию, перебував в приміщенні кафе, куди він повернувся, та куди була викликана швидка допомога. Зі слів ОСОБА_9 йому стало відомо, що останній зайшов до приміщення кафе, де замовив кофе, привітався з обвинуваченим, а той в свою чергу, раптово причинив йому поріз шиї. 
		-Показами свідка ОСОБА_13 , який показав у суді, що між ним та ОСОБА_8 приятельські стосунки. Також він раніше був знайомий з ОСОБА_9 14.03.2019 близько 12-13 годин він перебував у приміщенні кафе, яке розташовано на вул. Гв.Широнінців в м. Харкові. В кафе було декілька чоловік, в тому числі і ОСОБА_8 , який вживав спиртні напої. Між присутніми конфліктів не було. Потім до приміщення зайшов ОСОБА_9 який замовив каву, привітався. Йому відомо, що ОСОБА_9 та обвинувачений раніше були знайомі. Зненацька ОСОБА_8 , стоячи боком до ОСОБА_9 спричинив удар ножом, лезом не менше 10 см., в шию ОСОБА_9 . Удар спричинений був з ліва , зверху в низ. Зразу ОСОБА_8 вийшов з приміщення кафе. ОСОБА_9 схопився за шию, була кров. Присутній в кафе лікар почав надавати ОСОБА_9 первинну медичну допомогу. Він викликав швидку допомогу. 
		-Показами свідка ОСОБА_14 , який у суді показав, що у березні 2019 року близько 12-12 годин 30 хвилин він зайшов до кафе на ринку «Океан», яке розташовано по вул. Гв.Широнінців в м. Харкові. В кафе він побачив декілька чоловіків, в тому числі і ОСОБА_8 , який вживав спиртні напої. Він та ОСОБА_8 поверхове знайоми. ОСОБА_8 декілька разів виходив а потім заходив до кафе. Через деякий час до приміщення кафе зайшов ОСОБА_9 , привітався зі всіма, та сів за барну стійку, де замовив каву. Потім до ОСОБА_9 підійшов обвинувачений, вони спілкувалися біля барній стійкі, але про що йому не відомо. Потім ОСОБА_9 почав розгортатися до ОСОБА_8 , який в цей час, тримаючи в правій руці ніж, спричинив ножом удар зверху- вниз в район шиї ОСОБА_9 . Потім ОСОБА_8 почав усім присутнім погрожувати, що усіх поріже, та вийшов з приміщення. Він вийшов за обвинуваченим на вулицю, де в той час був ОСОБА_12 . ОСОБА_8 продовжував погрожувати, що усіх поріже, а також постріляє, але пістолета він у обвинуваченого не бачив. Довжина лезо ножа була приблизно 9-10 см. У приміщенні кафе закривавленому ОСОБА_9 зразу була надана присутнім там лікарем первинна медична допомога, та викликана швидка. 
		- витягом з кримінального провадження за№ 12019220470001301 від 14.03.2019, правова кваліфікація ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України. Особа, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї : ОСОБА_8 ( т.1 а.с.144-145).
		- Даними протоколу огляду місця події від 14.03.2019, а саме : приміщення бару, за адресою: АДРЕСА_2 . ( т.1 а.с. 115-121). 
		- Відомостями, що містяться в заявах ОСОБА_9 від 14.03.2019 та 23.04.2019, згідно до яких, ОСОБА_9 прохає органи поліції притягнути до кримінальної відповідальності чоловіка на ім`я ОСОБА_15 , який ножом спричинив йому тілесні ушкодження 14.03.2019 близько о 12 годині в приміщенні кафе, яке розташовано на території ринку «Океан». При цьому ОСОБА_9 відмовився бути потерпілим в рамках цього кримінального провадження, та на підставі ч.7 ст.55 КПК України прохає відмовити у визнанні його потерпілим, та згоден про залучення його в якості свідка. Вказана позиція пов`язана з його життєвими поглядами. ( т.1 а.с. 124, 125).
		- Даними постанови про відмову у визнанні ОСОБА_9 потерпілим в рамках цього кримінального провадження, від 23.04.2019. ( т.1 а.с. 126, 127).
		- Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 27.03.2019 з фототаблицею за участю підозрюваного ОСОБА_8 , захисника та двох понятих, в ході проведення якого ОСОБА_8 показав місце, зазначив час, та механізм спричинення ним тілесного ушкодження ОСОБА_9 ( т.1 а.с.136-143).
		- Даними протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.03.2019, 21.03.2019, 22.03.2019 за участю свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , в ході проведення яких: свідок ОСОБА_12 за загальними рисами обличчя, формою голови, очей і носа впізнав ОСОБА_8 як особу, яка 14.03.2019 близько 12 години 30 хвилин вибігла з приміщення кафе, за адресую : АДРЕСА_3 , тримаючи в правій руці ніж з лезом близько 13 см. Свідки ОСОБА_14 і ОСОБА_13 за загальними рисами обличчя, формою голови, очей і носа впізнали ОСОБА_8 як особу яка 14.03.2019 приблизно о 13 годині перебував у вказаному вище кафе , де наніс один удар ножом в область шиї ОСОБА_9 (т.1 а.с. 144-151).
		- Даними протоколів проведення слідчих експериментів від 21.03.2019, 22.03.2019 за участю свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13 та понятих з фототаблицями, в ході проведення яких свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_13 зазначили день, час, місце, механізм спричинення ОСОБА_8 тілесного ушкодження ОСОБА_9 а саме поранення ножом в області шиї останнього. (т.1 а.с. 152-157, 163-168).
		- Відомостями наданими адміністрацією КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 15.04.2019, згідно яких, 14.03.2019 о 12 годині 52 хвилини, до служби «103» надійшов виклик до гр. ОСОБА_9 . Виклик обслуговувала бригада екстреної медичної допомоги №404. А також даними карти виїзду швидкої медичної допомоги 849-А від 14.03.2019, та даними протоколу огляду аудіо матеріалу виклику швидкої допомоги від 14.03.2019 з аудіо диском. ( т.1 а.с. 169-173).
		- Даними протоколу огляду предметів від 23.04.2019, постанови про визнання речовими доказами та долучення їх до кримінального провадження від 23.04.2019, а також квитанцією про отримання на зберігання речових доказів за №01067 від 26.04.2019. (т.1 а.с. 174-183).
		- Висновком судово-дактилоскопічної експертизи № 2/309СЕ-19 від 05.04.2019, згідно якого, на поверхні ножа, слідів папілярних узорів не виявлено. Відповісти на питання «-Якщо придатні, то чи не належать вони особі дактилокарту, якої надано на дослідження?» не є можливим у зв`язку з тим, що на поверхні ножа, слідів папілярних узорів не виявлено. ( т.1 а.с. 184-190).
		- Висновками судово-медичних експертиз 15№310-С/19 від 16.04.2019, № 14/256-С/19 від 23.03.2019, відповідно до яких, згідно ксерокопії довідки виданой ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. Зайцева Національної академії медичних наук України» №1938 від 14.03.2019 група крові ОСОБА_9 О (І) Rh+. Кров підозрюваного ОСОБА_8 належить групі А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В. При проведенні судово-медичної експертизи ножу типу «метелик» (об`єкти №№1-3), вилученого 14.03.2019 року в ході особистого обшуку у підозрюваного ОСОБА_8 , на клинку (об`єкт №1), виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлений антиген Н, який властивий групі крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. Таким чином, враховуючи результати досліджень і групи крові осіб, що проходять по справі, можна припустити, що дані сліди крові походять від будь-якої людини з груповою належністю крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_9 . Від підозрюваного ОСОБА_8 ця кров походити не могла. На рукоятці (об`єкти №№2,3) сліди крові не виявлені. (т.1 а.с. 192-195).
		- Висновком судово-медичної експертизи № 14/257-С/19 від 27.03.2019, відповідно до яких, група крові підозрюваного ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На куртці (об`єкти №№1,2) підозрюваного ОСОБА_8 знайдена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров у даних об`єктах відноситься групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_9 не виключається, оскільки згідно завіреної ксерокопії довідки № 1938 від 14.03.2019р. ІЗНХ НАМНУ, група крові його  О (І). Від підозрюваного ОСОБА_8 ця кров виникнути не могла. (т.1 а.с. 196-198).
		- Висновками судово-медичних експертиз № 09-306/19 від 03.04.2019, № 09-408/2019 від 19.04.2019, № 09-368/2019 від 22.04.2019, відповідно до яких, у зв`язку із подією 14.03.2019 у ОСОБА_9 мало місце колото-різане поранення шиї ліворуч в нижньому її відділі. Рановий канал направлений зліва-направо, зверху-вниз, ззаду-наперед. За своїм ходом рановий канал включає ушкодження лівої внутрішній яремної вени, проникає у середостіння і далі у ліву плевральну порожнину.
		Ця травма ОСОБА_9 сформувалося внаслідок одноразової дії із достатньою силою гострого предмету з колючо-ріжучими властивостями поверхні, що травмувала, такого, як ніж із шириною клинка на глибині його занурення не більш ніж 2см.
		Керуючись Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень, що затверджені Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р., травма гр. ОСОБА_9 має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (згідно п.2.1.3. «й», «о», «п» даних правил).
		Покази ОСОБА_8 , які були надані ним у ході слідчого експерименту від 27.03.2019р., не протирічать судово-медичним даним щодо можливого розташування учасників події, локалізації травми у ОСОБА_9 та предмета травмування  ніж. При цьому безпосередній механізм травмування ОСОБА_9 , на який показав ОСОБА_8 у ході проведення слідчого експерименту, не відповідає судово-медичним даним за критеріями напрямку ранового каналу, глибини ушкодження, наявності (відсутності) додаткових динамічних ушкоджень в ділянці наявної рани.
		Враховуючи характеристики тілесного ушкодження, встановленого у гр. ОСОБА_9 та характеристики наданого на дослідження ножа (а саме довжина й ширина леза), не виключена можливість утворення вищезазначеного тілесного ушкодження даним ножом, (а також ножом із такими ж саме характеристиками ) внаслідок одноразового травмуючого впливу.
		Покази свідка ОСОБА_14 , які були надані ним у ході слідчого експерименту від 21.03.19р. та покази свідка ОСОБА_13 , які були надані ним у ході слідчого експерименту від 22.03.2019 року, в цілому не протирічать судово-медичним даним щодо можливого розташування учасників події, механізму, локалізації травми у ОСОБА_9 та предмета травмування  ніж
		Дані про дослідження крови гр. ОСОБА_9 , на присутність етилового спирту при госпіталізації до ІОНХ АМНУ відсутні.
		Кров ОСОБА_9 згідно медичної документації, відноситься до групи О(І) резус позитивний. ( т.1 а.с. 197-212).
		   Виписка КНМ ХОР «Обласний наркологічний диспансер» із медичної карти ОСОБА_8 за №102 від 15.03.2019 свідчить, що під час огляду 15.03.2019 о 02 годині 15 хвилин, у ОСОБА_8 були виявлені ознаки алкогольного та наркотичного сп`яніння ( 0,44%). ( т.1 а.с. 134).
		Стосовно зазначеної позиції обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисників, щодо того, що він вчинив злочин у разі перевищення меж необхідної оборони та діяв в стані самозахисту, оскільки відчував загрозу для свого життя та вимушений був оборонятися, тому у нього на час подій був відсутній умисел, направлений на вбивства ОСОБА_9 . Тому спочатку обвинувачений його дій повинні кваліфікуватися за ст. 128 КК України. Таку позицію ОСОБА_8 висловлював в своїх письмових звернення, які приєднані до матеріалів справи. Після чого його захисник, ОСОБА_7 у суді зазначила, що дій ОСОБА_8 повинні були кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, на що обвинувачений не заперечував у суді. 
		Крім цього в ході судового розгляду прокурор відмовився від допиту свідка ОСОБА_9 , оскільки останній перебуває за межами України. В свою чергу, ОСОБА_8 та його захисники клопотали про допит свідка ОСОБА_9 . При цьому захист зробив відповідні запити, та підтвердив у суді про відсутність свідка ОСОБА_9 . Більш того, судом задоволено клопотання захисту, в зв`язку з чим 02.03.2020 постановлена ухвала суду про привід свідка ОСОБА_9 у судове засідання. На виконання приводу, в чергове, судом було встановлено, що свідок ОСОБА_9 не перебуває на території України, тому виконати ухвалу суду про його привід не має можливості. Таким чином, суд, сторона обвинувачення та захисту зробили усі необхідні дій, передбачені нормами КПК України для доставки свідка ОСОБА_9 у судові засідання по справі.
		Аналізуючи вищенаведене, суд знаходить ствердження обвинуваченого безпідставними, оскільки суду не надано доказів того, що поведінка ОСОБА_9 несла реальну загрозу, такий характер небезпеки здоров`ю або життю ОСОБА_8 , що для останнього відповідала для такого захисту, як застосування ножа. Більш того, позиція обвинуваченого стосовно того, що він діяв з метою захисту, та у нього був відсутній умисел спрямований на позбавлення життя ОСОБА_9 , не знайшла свого підтвердження у суді, оскільки спростовується як матеріалами справи, а саме висновками судово-медичних експертиз, висновки деяких були наведені з урахуванням даних при проведенні слідчих експериментів події за участю ОСОБА_8 , свідків-очевидців ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , які в ході судового розгляду зазначили, що вказували такий саме механізм спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , як показали про це у суді. Крім цього, позиція обвинуваченого спростовується показами свідків, які у суді надавали послідовні свідчення, котрі не змінювали в ході судового розгляду справи. Які зазначили, що ОСОБА_8 зненацька спричинив ножом удар в область шиї ОСОБА_9 . 
		Тому у суду відсутні підстави ставити данні свідчення під сумнів.
		Більш того, суд бере до уваги розташування ранового каналу колото-різаної рани, яка була спричинена ОСОБА_8 ОСОБА_9 , а саме локалізацію та глибину, тобто обвинувачений діяв зі значною силою, спричинення колото-різаної рани в життєве важливий орган, а саме: рановий канал направлений зліва-направо, зверху-вниз, ззаду-наперед. За своїм ходом рановий канал включає ушкодження лівої внутрішній яремної вени, проникає у середостіння і далі у ліву плевральну порожнину. Ця травма ОСОБА_9 сформувалося внаслідок одноразової дії із достатньою силою гострого предмету з колючо-ріжучими властивостями поверхні, що травмувала, такого, як ніж із шириною клинка на глибині його занурення не більш ніж 2см.
		Таким чином, ОСОБА_8 діяв з прямим умислом, направленний на суспільно-небезпечний наслідок у вигляді спричинення смерті ОСОБА_9 . 
		З урахуванням наведеного, твердження ОСОБА_8 про відсутність наміру на вбивство ОСОБА_9 , а лише намір самозахисту, повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, та приведеними вище у вироку. На підставі аналізу наведених та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що обвинувачений діяв з прямим умислом направленим на замах вбивства ОСОБА_9 .
		   Відповідно до положень п.п. 4, 22Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 « Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особі»вирішуючи питання про те, з яким ( прямим чи непрямим) умислом діяв винуватий, тобто для з`ясування змісту і спрямованості умислу, необхідно зважати на сукупність всіх обставин учиненого діяння і враховувати не тільки поведінку винуватого до, під час і після злочину , його взаємини з потерпілим, що передували події, кількість, характер і локалізацію поранень ( поранення життєво важливих органів), заподіяних потерпілому, причин припинення злочинних дій, а й спосіб учинення злочину, засоби і знаряддя злочину. При цьому якщо винна особа відмовилась від убивства потерпілого вже після вчинення дій, які вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до частини другоїстатті 15КК України, як закінчених замах на умисне вбивство, яке може бути вчинено лише з прямим умислом. Про наявність прямого умислу можуть свідчити, зокрема, конкретні дії винуватого, які завідомо для нього повинні були потягти смерть потерпілого і не призвели до смертельного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі.
		Суд вважаєза необхіднимнавести,що судовий розгляд кримінального провадження проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, що передбачено ч.1 ст.337 КПК України.
		На підставі аналізу матеріалів справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 до скоєння інкримінованого йому злочину, події якого мали місце 14.03.2019, а невизнання своєї провини, пояснюється його намірами можливими способами спростувати обставини справи, зменшити їх у вигідному до себе напрямку, або зменшити ступінь своєї вини, та полегшити свою участь, а також вибраною тактикою захисту у суді. 
		Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 
		У справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 в п.43 ЄСПЛ підкреслив:» Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. 
		Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_8 у скоєні інкримінованого йому злочину, та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином. Обвинувачений в силу ст.89 КК України не судимий, офіційно не працевлаштований, на військовому обліку не перебував та не перебуває, має місце реєстрації, та фактичне місце мешкання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
		    Висновок судово-психіатричної експертизи № 211 від 08.04.2019, свідчить, що ОСОБА_8 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_8 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_8 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. ( т.1 а.с. 234-236).
		При вирішенні питання про вид та міру покарання обвинуваченому, судом не встановлено обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого. Згідно зіст. 66 ККУкраїни - щире каяття може бути визнане обставиною, що пом`якшує покарання винного.
		Щирим каяттям вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася.
		Щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність.
		Даних про таку оцінку ОСОБА_8 своїх дій у матеріалах справи не має, у суді останній не довів таких даних. Зазначені обставини на думку колегії суддів свідчать про безпідставне врахування такої пом`якшуючої покарання обставини як щире каяття.
		Обставиною, що обтяжують його покарання, відповідно до вимог ст..67 КК України, суд визнає, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та у стані, викликаному вживання наркотичних засобів.
		З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані його дії, оскільки виправлення обвинуваченого неможливо без ізоляції від суспільства. 
		Враховуючи дані про особу винного, а також те, що, відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має за мету спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність. Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України, суд зараховує у строк відбування покарання обвинуваченому, час тримання його під вартою, починаючи з моменту фактичного затримання, а саме з 14.03.2019.
		Суд вважає доцільним міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 залишити до набрання вироку чинності у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
		 Цивільний позов по справі відсутній.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. Відповідно до положень ч.4ст. 174 КПК Українисуд вирішує питання про скасування арешту майна. Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування, суд стягує з ОСОБА_16 на користь держави.
		Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, колегія суддів 
		 
		 
		 
		У Х В А Л И Л А:
		ОСОБА_8 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.
		 На підставі ч.5 ст.72 КК України, ОСОБА_8 зарахувати у строк відбування покарання термін тримання під вартою з 14.03.2019. Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту фактичного затримання з 14.03.2019.
		Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 до набрання законної сили вироком, залишити без змін у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
		Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 19.03.2019, після набрання вироком законної сили - скасувати.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування у розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні.
		Речові докази по справі: куртка з капюшоном, мобільний телефон Nokia, які вилучені у ОСОБА_8 , та передані до камери зберігання Московського ВП ГУНП в Харківській області  повернути власнику; ніж розкладний типу «метелик», який вилучений у ОСОБА_8 , та передані до камери зберігання Московського ВП ГУНП в Харківській області  знищити; два паперових конверта з зразками крові та дактилокартою ОСОБА_8 , два паперових конверта зі змивами лівої та правої руки ОСОБА_8 , які передані до камери зберігання Московського ВП ГУНП в Харківській області  знищити. 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_8 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення ОСОБА_8 та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...