Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/10808/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 30.03.2020. Зареєстровано: 31.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2020.
Дата набрання законної сили: 30.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/9958/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		30 березня 2020 року 
		Київ
		справа №826/10808/18
		провадження №К/9901/9958/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Васильченко І.П. від 11 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю., Федотова І.В. від 19 березня 2019 року,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		1. У липні 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати ОСОБА_1 знести надбудову на терасі приміщення АДРЕСА_1 .
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		2. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від  19 березня 2019, позов залишено без розгляду. 
		 
		3. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), посилаючись на порушення судами норм процесуального права, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в результаті проведення Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, було встановлено порушення ОСОБА_1 вимог частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», про що складено акт від 30 травня 2017 року. 
		 
		6. На підставі цього 30 травня 2017 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було винесено припис про усунення ОСОБА_1 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності із визначенням строку для добровільного виконання припису до 30 червня 2017 року.
		 
		7. Оскільки ОСОБА_1 вимоги припису у встановлений строк виконано не було, у Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 01 липня 2017 року виникло право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта.
		 
		8. 23 липня 2017 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в порядку цивільного судочинства звернувся з відповідним позовом до Шевченківського районного суду м. Києва, який ухвалою від 21 червня 2018 року (справа №761/42717/17) закрив провадження у справі у зв`язку із неналежністю розгляду спору в порядку цивільного судочинства. 
		 
		9. 12 липня 2018 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з цим позовом.
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		10. У касаційній скарзі Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) посилається на те, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду були відсутні. Вказує, що строк звернення до суду було пропущено у зв`язку із зміною судової практики  щодо юрисдикції цієї категорії справ. 
		 
		11. У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1 , посилаючись на законність ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, просить касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		12. Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		 
		13. За змістом частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		 
		14. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
		 
		15. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
		 
		16. Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
		 
		17. На підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		 
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		 
		18. Право звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта у Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виникло 01 липня 2017 року. 
		 
		19. 23 липня 2017 року позивач в порядку цивільного судочинства звернувся з відповідним позовом до Шевченківського районного суду м. Києва, який ухвалою від 21 червня 2018 року (справа №761/42717/17) закрив провадження у справі у зв`язку із неналежністю розгляду спору в порядку цивільного судочинства. 
		 
		20. 12 липня 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в порядку адміністративного судочинства звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з цим позовом.
		 
		21. Посилання позивача, як на поважну причину пропуску строку, зміну судової практики щодо юрисдикції цієї категорії справ судами було визнано неповажними, оскільки запровадження державою певних процедур та зміна судової практики їх реалізації, не може бути виправданням для суб`єкта владних повноважень порушення встановлених законом строків та бути поважною причиною для їх поновлення. 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		22. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
		 
		23. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
		 
		24. У спорі, в межах якого переглядається оскаржуване рішення, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказує на те, що вперше в порядку цивільного судочинства звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва 23 липня 2017 року, тобто в межах встановленого законом строку звернення до суду.  
		 
		25. Однак, 21 червня 2018 року, майже через рік після звернення до суду, ухвалою цього суду провадження у справі було закрито у зв`язку із неналежністю розгляду спору в порядку цивільного судочинства.
		 
		26. З моменту звернення до суду із заявою та до моменту закриття провадження у справі, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вправі був очікувати розгляду справи по суті. На час та тривалість розгляду справи Шевченківським районним судом м. Києва орган державного архітектурно-будівельного контролю не міг вплинути, ці чинники перебували за його волею та бажанням. 
		 
		27. Після закриття провадження у справі у зв`язку із неналежністю розгляду спору в порядку цивільного судочинства Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у липні 2018 року звернувся з до суду з цим позовом. 
		 
		28. Проаналізувавши факт звернення позивача до суду з позовом вперше з дотриманням строків звернення, дотримання вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання позовної заяви, тривалість розгляду справи (в порядку цивільного судочинства), на яку позивач чи його представник об`єктивно не могли вплинути; поведінку позивача після отримання рішення суду про закриття провадження у справі у зв`язку із неналежністю розгляду спору в порядку цивільного судочинства, який відразу звернувся до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства, суд вважає, що своїй сукупності ці обставини  в рамках спірних правовідносин не можуть не свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду через об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача. 
		 
		29. Таким чином, суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій помилково оцінили наведені позивачем обставини пропуску строку звернення до суду як неповажні для його поновлення. 
		 
		30. Частиною першою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		 
		31. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня           2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року з направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. 
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити .
		 
		Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року - скасувати.
		 
		Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.  
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                  Н.В. Коваленко
		 
		Судді:          Я.О. Берназюк
		 
		                                                                                                     І.В. Желєзний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...