Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/1604/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 30.03.2020. Зареєстровано: 31.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2020.
Дата набрання законної сили: 30.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/46000/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		30 березня 2020 року 
		Київ
		справа №806/1604/17
		адміністративне провадження №К/9901/46000/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Соколова В.М.,
		суддів: Єресько Л.О.,  Загороднюка А.Г., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ради адвокатів Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (головуючий суддя Токарева М.С.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року (головуючий суддя Мацький Є.М., судді: Шевчук С.М., Шидловський В.Б.) у справі №806/1604/17 за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Житомирської області про визнання рішення протиправним, 
		 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Ради адвокатів Житомирської області у якому просила:
		- визнати протиправним рішення Ради адвокатів Житомирської області від 27 квітня 2017 року (протокол №64) про відмову ОСОБА_1 у внесені відомостей про право на зайняття адвокатською діяльністю до Єдиного реєстру адвокатів України;
		- зобов`язати Раду адвокатів Житомирської області внести відомості щодо неї (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №156, видане Житомирською кваліфікаційною-дисциплінарною комісією адвокатури (далі також -КДКА) 12 лютого 1994 року на підставі рішення Житомирської обласної КДКА від          10 лютого 1994 року) до Єдиного реєстру адвокатів України.
		На обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що 12 квітня 2017 року звернулася до Ради адвокатів Житомирської області з письмовою заявою про внесення відомостей щодо неї до Єдиного реєстру адвокатів України (далі - ЄРАУ, Реєстр) на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №156 від                  12 лютого 1994 року. Рішенням Ради адвокатів Житомирської області від 27 квітня 2017 року у задоволенні заяви відмовлено з посиланням на те, що протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-IV від 05 липня 2012 року (далі - Закон  №5076-IV) вона письмово не повідомила КДКА Житомирської області про існування обставин несумісності. Позивач вважає, що вказане рішення не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому просить визнати його протиправним та зобов`язати Раду адвокатів внести до Реєстру відомості щодо її адвокатської діяльності.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня             2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. 
		Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 що є підставою для визнання його протиправним та скасування. Суд першої інстанції зазначив, що неподання адвокатами, тобто саме особами, які здійснюють адвокатську діяльність, а не лише мають свідоцтво адвоката, відомостей про існування обставин несумісності може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності проте, не може бути підставою для відмови у внесенні відомостей до Реєстру. Суди зауважили, що оскільки адвокат може реалізувати своє право на здійснення адвокатської діяльності виключно при наявності персональних даних адвоката в ЄРАУ, то Рада адвокатів, відмовляючи у  внесенні відповідних даних, фактично позбавляє позивача права на здійснення адвокатської діяльності, передбаченої законодавством України.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги. Позиція інших учасників справи
		У касаційній скарзі Рада адвокатів Житомирської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю, на відміну від припинення такого права, може бути  поновлено за відповідною заявою адвоката. Підставам для внесення до ЄРАУ запису про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю у зв`язку із несумісністю є отримання КДКА протягом дев`яноста днів з дня набрання чинності Законом            №5076-IV (з 15 серпня 2012 року) зазначених відомостей (письмово) від самого адвоката, а не той факт, що Комісії про це відомо. Недотримання вказаного порядку позбавляє особу на внесення відомостей щодо її адвокатської діяльності до ЄРАУ. Відповідач стверджує, що у разі звернення ОСОБА_1 із відповідною заявою у встановлений Законом строк до уповноваженого органу про зупинення адвокатської діяльності, вказане слугувало б поновленню її прав на здійснення адвокатської діяльності.
		Заперечення на касаційну скаргу від позивача не надходили.
		Рух касаційної скарги
		26 березня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
		За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів Білоус О.В., Желтобрюх І.Л.
		Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Ради адвокатів Житомирської області.
		Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 20 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача у цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
		За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Соколову В.М., суддям Єресько Л.О., Загороднюку А.Г. 
		Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		12 лютого 1994 року на підставі рішення Житомирської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 10 лютого 1994 року №2 ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №156. Інформація щодо неї була внесена до реєстру адвокатів України, який вівся Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України до 15 січня          2013 року.
		Розпорядженням №24 від 12 березня 1995 року її було відраховано зі складу Житомирської обласної колегії адвокатів у зв`язку з переходом на виборну посаду - суддею Олевського районного суду Житомирської області.
		У зв`язку з поданням заяви про відставку, 21 вересня 2016 року ОСОБА_1 було звільнено з посади судді.
		12 квітня 2017 року позивач звернулася до Ради адвокатів Житомирської області з письмовою заявою про внесення відомостей щодо неї до Єдиного реєстру адвокатів України.
		Рішенням Ради адвокатів Житомирської області від 27 квітня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено з посиланням на те, що протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом №5076-IV вона письмово не повідомила КДКА Житомирської області про існування обставин несумісності. У своєму рішенні Рада адвокатів вказала, що не може поновити право на зайняття адвокатською діяльністю, яке згідно даних особової справи адвоката ОСОБА_1. не зупинялось. 
		Не погодившись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом про визнання його протиправним та скасування.
		Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-IV від 05 липня 2012 року (набрав чинності 15 серпня 2012 року).
		Пунктами 1, 2 частини першої статті 1 Закону №5076-IV визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		Відповідно до частини першої статті 6 вказаного Закону, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
		З метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності, Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (частини перша статті 17 Закону №5076-IV).
		Відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених згаданим законом. Сам ЄРАУ - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону № 5076-VI набули права на заняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми своєї діяльності. Таке визначення закріплено у Порядку ведення ЄРАУ, затвердженому рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №26 (далі - Порядок №26). Факт включення (внесення) відомостей про адвоката до Реєстру має не лише інформаційне, а й правове значення як для самого адвоката, так і для його клієнтів.
		Відповідно до пунктів 2, 3 Перехідних положень (розділ Х) Закону №5076-IV право на заняття адвокатською діяльністю зберігається за особами, які отримали таке право до набрання чинності цим Законом. Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України, видані до набрання чинності цим Законом, є чинними і не підлягають обміну або заміні.
		Водночас, адвокати, які на день набрання чинності цим Законом, обіймають посади або здійснюють діяльність, яка є несумісною з діяльністю адвоката відповідно до частини першої статті 7 цього Закону, протягом дев`яноста днів з дня набрання чинності цим Законом письмово повідомляють кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури за місцем отримання свідоцтва про існування обставин несумісності.
		Отримання зазначених відомостей є підставою для внесення до Єдиного реєстру адвокатів України запису про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю у зв`язку з несумісністю.
		Адвокат, який у порядку і строк, установлені абзацом першим цього пункту, повідомив про існування обставин несумісності, не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з порушенням вимог щодо несумісності.
		Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №5076-VI, відповідно до якої несумісною з адвокатською діяльністю є робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті               4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», підпунктом «г» якого визначено посаду професійного судді. При цьому в законі зазначено, що в разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.
		Відповідно до частин першої та четвертої статті 31 Закону №5076-V право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності та поновлюється в цьому випадку у разі отримання радою адвокатів регіону заяви від адвоката про поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.
		В силу положень статті 31 Закону №5076-V процедура зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, на відміну від припинення права на заняття адвокатською діяльністю, передбаченої статтею 32 Закону, не передбачає анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
		Частина п`ята статті 31 Закону №5076-V передбачає правові наслідки зупинення права на заняття адвокатською діяльністю: «Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України».
		Аналізуючи наведені положення Закону №5076-VІ можна дійти висновку, що закріплений в пункті 3 перехідних положеннях цього Закону дев`яносто денний строк, протягом якого адвокати, мали право письмово повідомити КДК про існування обставин несумісності, сплинув 15 травня 2013 року. Адвокат , який у встановлений строк дотримався такого порядку - не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з порушенням вимог щодо несумісності. 
		Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до відповідача з письмовою заявою про внесення до ЄРАУ відомостей про право на зайняття адвокатською діяльністю, на підставі свідоцтва №156.
		Нормами Закону №5076-1V не визначено, що відсутність заяви про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є підставою для прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей щодо адвоката до ЄРАУ.
		Тобто, такого правового наслідку як відмова у внесенні відомостей про адвоката до ЄРАУ Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено.
		За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у спірних правовідносинах уповноваженим органом безпідставно відмовлено позивачу у внесенні відомостей про неї як адвоката до Реєстру, при цьому в результаті таких дій не дотримано вимог Закону №5076-VІ та Порядку №26.
		Як зазначалось вище, Порядок №26, затверджений Радою адвокатів України саме з метою забезпечення ведення ЄРАУ для здійснення належної державної реєстрації адвокатської діяльності та внесення інформації (відомостей) до ЄРАУ.
		За приписами статей 6, 17, 32 Закону №5076-1V, які кореспондуються з положеннями визначеними Порядком №26, фізична особа має статус адвоката з часу отримання свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю і внесення відомостей про неї до ЄРАУ до моменту припинення права на заняття адвокатською діяльністю і внесення про це відповідних відомостей до ЄРАУ.
		Водночас, відсутність відомостей про адвоката у ЄРАУ позбавляє такого адвоката права брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, у тому числі конференціях, з`їзді адвокатів, нівелює облік та надання відкритої інформації про чисельність та персональний склад адвокатів України, а також створює перешкоди у здійсненні професійних обов`язків.
		Таким чином, Рада адвокатів Житомирської області, відмовляючи у внесенні персональних даних адвоката в ЄРАУ, у такий спосіб фактично позбавила позивача права на здійснення професійної адвокатської діяльності.
		Верховний Суд приймає до уваги, що за змістом статті 7 Порядку №26, слідує, що прострочення адвокатом надання відомостей, передбачених Законом №5076-VI та цим Порядком - є невиконанням таким адвокатом рішень органів адвокатського самоврядування і тягне за собою накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого законом.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанції та погоджується з їх висновками про задоволення позовних вимог та наявність підстав для внесення персональних даних позивача до ЄРАУ.
		В силу вимог статті 2 КАС України адміністративний суд в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. 
		В даному випадку, дії Ради адвокатів Житомирської області не можна визнати правомірними та законними, такими, що ґрунтуються на вимогах Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		Верховний Суд констатує, що оскаржуване рішення прийняте не у спосіб, що  передбачений Конституцією та законами України, не відповідає критеріям, визначеним у статті 2 КАС України.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Ради адвокатів Житомирської області - залишити без задоволення.
		Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня                2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від             28 лютого 2018 року у справі №806/1604/17 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і  оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		В.М. Соколов
		Л.О. Єресько 
		 А.Г. Загороднюк ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...