Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1217/10/0270 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2020. Зареєстровано: 01.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2020.
Дата набрання законної сили: 31.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/14122/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		31 березня 2020 року 
		Київ
		справа № 2а-1217/10/0270
		адміністративне провадження №К/9901/14122/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Єресько Л.О.,
		суддів: Білак М.В.,  Соколова В.М., 
		розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 2-а-1217/10/0270
		за позовом Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до Фермерського господарства «Нова Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Вінницьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, Вінницька місцева прокуратура про стягнення коштів 
		за касаційною скаргою Фермерського господарства «Нова Україна»
		на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року, ухвалену суддею Богоносом М.Б. 
		та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Курка О.П., суддів: Білоуса О.В., Совгири Д.І.,
		 
		УСТАНОВИВ:
		Суть спору
		1. Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області (далі - позивач) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до фермерського господарства "Нова Україна" (далі - відповідач, ФГ "Нова Україна"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Вінницьке відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств (далі - Відділення), де просив:
		1.1. стягнути кошти, отримані із порушенням вимог чинного законодавства в сумі 250000,00 грн.
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення контрольного заходу на виконання пункту 2.19 плану контрольно-ревізійної роботи Головного управління контрольно-ревізійне управління України на IV квартал 2009 року, контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Вінницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств за період з 01.07.2007 по 01.10.2009, результати якої включені в акт ревізії фінансово-господарської діяльності Українського фонду підтримки фермерських господарств за період з 01.07.2007 по 01.10.2009 №07-21/1 від 18.01.2010.
		3. Під час проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Вінницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств за період з 01.07.2007 по 01.10.2009 також проведено зустрічну звірку ФГ "Нова Україна".
		4. За результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Українського фонду підтримки фермерських господарств за період з 01.07.2007 по 01.10.2009 та зустрічної звірки ФГ "Нова Україна" контролюючий орган дійшов висновку, що в порушення вимог підпункту 7 пункту 5 Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102, відповідачем протягом ревізійного періоду на безповоротній основі отримано бюджетні кошти у загальній сумі 250000,00 грн.
		5. Разом з тим позивач зазначив, що відповідно до пункту 8 Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102, відповідач - отримувач бюджетних коштів, разом з іншими документами, надавав письмове зобов`язання повернути у місячний строк до бюджету отримані бюджетні кошти у разі встановлення контролюючими органами факту їх незаконного отримання.
		6. Оскільки обов`язок щодо повернення коштів, отриманих з порушенням чинного законодавства, відповідачем не виконано, та з метою стягнення з ФГ "Нова Україна" до державного бюджету коштів в сумі 250000,00 грн контролюючий орган звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		7. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року закрито провадження у даній справі у зв`язку з непідсудністю адміністративним судам, оскільки в даному випадку органом контрольно-ревізійної служби позов про стягнення збитків фактично пред`явлено до непідконтрольної установи.
		8. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року вищевказану хвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції входив з того, що орган фінансового контролю є суб`єктом владних повноважень,  наділений повноваженнями щодо стягнення у судовому  порядку  в  дохід  держави  коштів, які одержані підконтрольними  установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
		9. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2016 року, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016,  адміністративний позов задоволено, стягнуто із ФГ «Нова Україна» до Державного бюджету України кошти в сумі 250000 грн, як такі, що отримані із порушенням вимог чинного законодавства.
		9.1. Задовольняючи вимоги позовної заяви суди попередніх інстанцій виходили з того, що фінансова підтримка в загальній сумі 250000,00 грн отримана ФГ «Нова Україна» із порушенням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області є обґрунтованими та правомірними. 
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції.
		10. 10 листопада 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга фермерського господарства «Нова Україна», якою скаржник просив скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року, а справу направити на новий розгляд.
		11. В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. 
		12. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що спір у цій справі містить ознаки публічного-правового спору і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Звертає увагу, на ту обставину, що підставою позовних вимог визначено завдання збитків третій особі без самостійних вимог щодо предмета спору - Відділенню (розпоряднику бюджетних коштів), тому саме Вінницьке відділення Укрдежфонду могло звернутися до суду із такими позовними вимогами до СФГ «Нова Україна». Однак Вінницьке відділення Укрдежфонду не зверталося до СФГ «Нова Україна» з самостійними вимогами.
		13. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою фермерського господарства «Нова Україна» на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року, а також задоволено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного провадження у справі.
		14. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
		15. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
		16. У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України матеріали справи № 2а-1217/10/0270 передано до Верховного Суду.
		17. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		18. 01 лютого 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Васильєва І.А., суддів Пасічник С.С., Юрченко В.П.
		19. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2020 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року №96/0/78-20 у зв`язку із внесенням змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у Верховного Суду, що унеможливлює участь судді-доповідача Васильєвої І.А. у розгляді справ, категорії яких віднесено до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку із змінами, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
		20. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 11 лютого 2020 року прийнято до провадження касаційну скаргу Фермерського господарства «Нова Україна» на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі №2а-1217/10/0270.
		21. Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2020 року задоволено заяву судді Загороднюка Андрія Григоровича про самовідвід. Відведено суддю Загороднюка Андрія Григоровича від участі у розгляді справи №2а-1217/10/0270.
		22. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2020 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року № 237/0/78-20 у зв`язку з постановленням ухвали Верховного Суду від 11 лютого 2020 року про відведення судді Загороднюка А.Г. від розгляду матеріалів касаційної скарги Фермерського господарства «Нова Україна» на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі №2а-1217/10/0270, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді: Білак М.В., Соколов В.М.
		23. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 21 лютого 2020 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.
		24. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Єресько Л.О., суддів Білак М.В., Соколова В.М. від 26 лютого 2020 року справу № 2а-1217/10/0270 за позовом Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до Фермерського господарства "Нова Україна" треті особи: Вінницьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, Вінницька місцева прокуратура про стягнення коштів, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 6 статті 346 КАС України.
		25. Ухвалою від 05 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду повернула справу за вказаним позовом Державної фінансової інспекції у Вінницькій області відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду оскільки існує усталена практика Великої Палати Верховного Суду у спорах за позовом суб`єкта владних повноважень - Державної фінансової інспекції про стягнення коштів, звернених до непідконтрольної установи. Зокрема, правова позиція про те, що такі спори не мають ознак публічно-правових, а стосуються правовідносин між суб`єктом перевірки - підконтрольною установою та особою, до якої Державною фінансовою інспекцією поданий позов, була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 29 серпня 2018 року у справі № 816/2394/16, від 03 квітня 2019 року у справі № 804/13208/15, від 03 липня 2019 року у справі № 826/18840/15.
		26. Матеріали цієї справи надійшли до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 25 березня 2020 року, відтак їх передано для продовження розгляду тій самій колегії суддів (суддя-доповідач Єресько Л.О., судді Білак М.В., Соколов В.М.).
		27. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 березня 2020 року прийнято до провадження справу № 2а-1217/10/0270, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 345 КАС України.
		Позиція інших учасників справи. 
		28. Від позивача 28 листопада 2016 року надійшли заперечення на касаційну скаргу, де просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року залишити без змін. Вказували, що орган фінансового контролю є суб`єктом владних повноважень, наділений повноваженнями щодо стягнення у судовому порядку в дохід держави коштів, які одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства. За наслідками проведення контрольного заходу було встановлено порушення відповідачем використання саме бюджетних коштів.
		28.1. Від інших учасників справи відзиви (заперечення) на касаційну скаргу не надходили, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
		Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи. 
		29. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
		30. Частиною 1 та пунктом 5 частини 2 статті 17 КАС України (у радакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також на публічно-правові спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
		31. Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		32. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		33. Для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень, як позивач має відповідати основним умовам, а саме: має бути наділений повноваженнями для звернення до суду, а підстави для звернення мають бути визначені виключно законом із вказівкою на предмет звернення.
		34. Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності на момент виникнення спірних відносин та звернення Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області до адміністративного суду із цим позовом визначалися Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні» (далі - Закон № 2939-XII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, назва цього Закону в редакції Закону України від 16.10.2012 № 5463-VI «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні») і чинними на той час Положенням про Головне контрольно-ревізійне управління України, затверджене Указом Президента України від 28 листопада 2000 року № 1265/2000 (далі - Положення про ГоловКРУ) та Положенням про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 09.01.2001 № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18 січня 2001 за № 37/5228.
		35. Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2939-ХІІ державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
		36. Відповідно до п. 1 Положення про ГоловКРУ, Головне  контрольно-ревізійне управління України (ГоловКРУ України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та здійснює свої повноваження  безпосередньо та через утворені в установленому порядку контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах, районах у містах, у тому числі міжрайонні контрольно-ревізійні відділи (п.7 Положення).  
		37. Стаття 2 Закону № 2939-XII передбачала, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і  достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
		38. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
		39. Пунктом 4 Положення передбачено, що ГоловКРУ України відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює державний фінансовий контроль, зокрема проводить ревізії та перевірки фінансової діяльності щодо використання коштів, матеріальних цінностей та їх збереження, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; проводить перевірки використання бюджетних коштів, отриманих на виконання державних програм, перевірки фінансово-господарської діяльності стосовно бюджетних позик, позик і кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів державних цільових фондів, належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів, а також у передбачених законодавством випадках використання коштів, що залишаються у розпорядженні господарюючого суб`єкта у зв`язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час ревізій та перевірок порушень законодавства; здійснює контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених ревізіями та перевірками, і в разі потреби вживає додаткових заходів до їх усунення. 
		40. Пунктом 5 Положення установлено, що ГоловКРУ України має право, зокрема, пред`являти у межах своєї компетенції керівникам та іншим посадовим особам  об`єктів, які ревізуються або перевіряються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень; порушувати перед відповідними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства,  стягувати в доход держави кошти, отримані за незаконними угодами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
		41. Згадані норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права державної контрольно-ревізійної служби, пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (пункт 7 частини першої статті 10 Закону № 2939-ХІІ); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства (пункт 8 частини першої статті 10 Закону № 2939-ХІІ); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-ХІІ). 
		42. Згідно із частиною другою статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що ревізуються.
		43. Таким чином, державна контрольно-ревізійна служба здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і у разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
		44. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, державна контрольно-ревізійна служба має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		45. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його право вимоги, передбачене статею 10 Закону № 2939-XII, може бути адресоване виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.
		46. Так, позивачем у цій справі є Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області, яке в подальшому замінено у порядку правонаступництва на Держфінінспекцію у Вінницькій області, як суб`єкт владних повноважень (у розумінні положень КАС України), правовий статус якого визначено Законом № 2939-XII, згідно з яким йому надано право звертатися до суду з відповідним позовом про відшкодування збитків. При цьому здійснення органом державного фінансового контролю своїх повноважень (владних управлінських функцій) обумовлює виникнення правовідносин з підконтрольною установою (Вінницьке відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств), які мають публічно-правовий характер.
		47. Однак спір у справі, що розглядається, стосується вимоги Держфінінспекції у Вінницькій області стягнути з Фермерського господарства «Нова Україна» завдані бюджету збитки, які виникли у зв`язку з порушенням вимог підпункту 7 пункту 5 Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2044 року № 1102, а саме: отриманням безповоротної фінансової допомоги Фермерським господарством «Нова Україна»  від Вінницького відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств.
		48. Тобто, суб`єкт владних повноважень заявив позовні вимоги до юридичної особи - Фермерського господарства «Нова Україна», яке не є підконтрольною установою, владних управлінських функцій відносно відповідача Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області не здійснювало, й права позивача на звернення до суду з адміністративним позовом до непідконтрольних йому установ, тобто до суб`єктів господарської діяльності, про стягнення коштів (збитків) закон також не передбачав.
		49. Отже, Держфінінспекція у Вінницькій області не має права на звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів з Фермерського господарства «Нова Україна» як непідконтрольної установи у зв`язку із отриманням на безповоротній основі бюджетних коштів з порушенням вимог підпункту 7 пункту 5 Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, оскільки приписами Закону № 2939-XII, а також КАС України такого права в Держфінінспекції не передбачено та відповідач не був підконтрольною стороною для позивача при проведенні планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Вінницького відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств.
		50. Відповідно до частини першої статті 50 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) сторонами у адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути, зокрема суб`єкти владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства.
		51. Однак, спір про стягнення завданих збитків звернений до непідконтрольної установи не має ознак публічно-правового характеру, а стосується правових відносин між Вінницьким відділенням Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством «Нова Україна».
		52. Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір за позовом суб`єкта владних повноважень - Державної фінансової інспекції про стягнення коштів з непідконтрольної установи не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
		53. Саме така правова позиція за аналогічних обставин справи висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 816/2394/16, від 03 квітня 2019 року у справі № 804/13208/15, від 03 липня 2019 року у справі № 826/18840/15. Така позиція є усталеною, на чому наголосила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 05 березня 2020 року під час повернення даної справи для продовження розгляду до касаційної інстанції, і Верховний Суд не знаходить підстав для відступу від неї.
		54. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.
		55. Відповідно до статтей 238, 240 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, визначених вказаними статтями. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).
		56. Пунктом 5 частини 1 статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.
		57. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті стаття 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		58. Отже, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі № 2а-1217/10/0270 підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
		59. Відповідно до частини 1 статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
		60. Відповідно до частини 1 статті 239 чинної редакції КАС України, позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
		Висновки щодо розподілу судових витрат.
		61. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Верховний Суд роз`яснює, що судовий збір може бути повернутий особі за її клопотанням відповідною ухвалою суду у відповідності до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».
		Керуючись статтями 239, 345, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Фермерського господарства «Нова Україна» задовольнити частково.
		2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі № 2а-1217/10/0270 - скасувати.
		3. Провадження у справі № 2а-1217/10/0270 за позовом Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до Фермерського господарства «Нова Україна», треті особи: Вінницьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, Вінницька місцева прокуратура про стягнення коштів - закрити.
		4. Роз`яснити учасникам справи, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства, а також роз`яснити, що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Л.О. Єресько
		М.В. Білак 
		 В.М. Соколов 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...