Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 676/1903/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; цивільного захисту.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2020. Зареєстровано: 01.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2020.
Дата набрання законної сили: 31.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/36413/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		31 березня 2020 року 
		Київ
		справа №676/1903/19
		адміністративне провадження №К/9901/36413/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
		суддів: Білак М.В.,  Губської  О.А., 
		розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №676/1903/19
		за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
		 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 вересня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Шевцової Л.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Іваненко Т.В., суддів: Сторчака В.Ю., Граб Л.С.)
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		І. Суть спору
		 
		1. В лютому 2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради, в якому просив:
		 
		1.1. визнати протиправною бездіяльність Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради щодо відмови ОСОБА_1 йому у прийнятті рішення з виплати компенсації за незаконно конфісковане майно відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" та Положення про виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їх спадкоємцям затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1993 року №112 "Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам та до Положення про порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам та до Положення про комісії Народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих";
		 
		1.2. зобов`язати Комісію з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради повторно розглянути заяву про компенсацію майна ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" та Положення про виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їх спадкоємцям затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1993 року №112 "Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам та до Положення про порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам та до Положення про комісії Народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих".
		 
		2. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради від 23 березня 1993 року, його матір ОСОБА_2 визнано реабілітованою. Даним рішенням встановлено факт розкуркулення ОСОБА_2 в 1935 році і визнано його незаконним. При цьому даним рішенням зобов`язано СГП "Колос" с. Оринин виплатити йому грошову компенсацію за будівлі і майно, які були конфісковані у його матері при розкуркулені в сумі 70000 карбованців. Він, як спадкоємець реабілітованої має право отримати компенсацію за конфісковане майно. Про таке рішення йому стало відомо лише у 2018 році. На даний час СГП "Колос" ліквідовано, що не уможливлює виконати рішення комісії, тому він повторно звернувся до комісії з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради. Проте у виплаті компенсації за незаконно конфісковане у його матері майно, йому було відмовлено.
		 
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		 
		3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за заявою ОСОБА_1 рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради №82 від 23 березня 1993 року встановлено незаконним факт розкуркулення ОСОБА_2 в 1935 році. 
		 
		3.1. Вказаним рішенням реабілітовано ОСОБА_2 та зобов`язано СГП "Колос" с. Оринин виплатити грошову компенсацію за будівлі і майно, які були конфісковані при розкуркулені її сину ОСОБА_1 , тобто позивачу по даній справі, в сумі 70000 крб. Оплату провести на протязі року при наявності свідоцтва про право на спадщину.
		 
		3.2. Мати позивача - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
		 
		3.4. 06 березня 2018 року ОСОБА_1 отримав довідку №01/05-03 про реабілітацію його матері ОСОБА_2 . Довідка видана Комісією з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради.
		 
		3.5. В 2018 році ОСОБА_1 звернувся з заявою до Кам`янець-Подільської районної ради про компенсацію майна відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресії комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", в якій просив повторно розглянути заяву у зв`язку з ліквідацією СГП "Колос" та не виконанням рішення Кам`янець-Подільської районної ради № 82 від 23 березня1993 року.
		 
		3.6. Листом від 05 грудня 2018 року №03/05-03 Комісія з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради, у зв`язку з пропущенням строку звернення за компенсацією, відмовила ОСОБА_1 у виплаті грошової компенсації.
		 
		3.7. Вважаючи бездіяльність Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		 
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		 
		4.     Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
		 
		4.1. Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач не навів підстав визнання протиправною бездіяльність Комісії з питань поновлення прав реабілітованих, щодо відмови у прийняті рішення з виплати компенсації за незаконно конфісковане майно його матері, а рішення Комісії від 23 березня 1993 року не скасоване та не оскаржувалося позивачем.
		 
		IV. Касаційне оскарження
		 
		5. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.
		 
		6. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
		 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		 
		7. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		8. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		9. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" вважаються реабілітованими особи, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі «двійками», «трійками», особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25.12.1958 року, за винятком осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.
		 
		10. Відповідно Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій" від 17.04.1991 року, вилучені будівлі та інше майно по можливості, повертаються репресованому або його спадкоємцям натурою. При відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель та майна.
		 
		11. Відповідно до статті 4 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" поновлено реабілітованих в усіх громадянських правах, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, в яких вони постійно проживали до репресій, та поширено це право на членів їх сімей.
		 
		12. Згідно з частиною 4 статті 5 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" заяви про компенсацію та повернення майна подаються не пізніше трьох років з моменту набрання чинності цим Законом або з дня одержання особою довідки про реабілітацію згідно з цим Законом.
		 
		13. Порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим регулюється Положенням, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
		 
		14. 18 лютого 1993 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №112, якою затверджено Положення про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям (далі - Положення).
		 
		15. Додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 112 від 18 лютого 1993 року "Положення про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям" передбачено наступне. 
		 
		15.1. Громадянам, реабілітованим згідно із статтею 1 і статтею 3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", повертаються вилучені у них будівлі та інше майно або відшкодовується їх вартість (за винятком майна, цивільний обіг якого було заборонено на час піддання репресіям). У разі смерті реабілітованого вилучені будівлі та інше майно повертаються (відшкодовується їх вартість) спадкоємцям першої черги.
		 
		16. Згідно з пунктом 10 Положення Комісії визначають склад майна, яке підлягає поверненню реабілітованому, і встановлюють його вартість на підставі документів про вилучення і реалізацію майна, одержуваних з архівів та інших установ. Спадкоємцям реабілітованих повертається майно або відшкодовується його вартість при поданні свідоцтв про право на спадщину.
		 
		17. Майно реабілітованим повертають державні органи, підприємства та організації незалежно від форм власності (у тому числі колективні сільськогосподарські підприємства), об`єднання громадян або їхні правонаступники, громадяни чи їхні спадкоємці, яким майно первинно було передано безкоштовно (пункт 13 Положення).
		 
		18. Якщо майно не збереглося, його вартість компенсується тими підприємствами й організаціями, які першими одержали це майно, або їхніми правонаступниками. В інших випадках відшкодування вартості майна провадиться за рахунок коштів місцевого бюджету (пункт 14 Положення).
		 
		19. Пунктом 16 Положення визначено, що згідно з пунктами 13 і 14 цього Положення юридичні та фізичні особи повертають реабілітованим майно або відшкодовують його вартість в установлені комісією строки, але не пізніше одного року після прийняття рішення.
		 
		VI. Позиція Верховного Суду
		 
		20. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
		 
		21. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		 
		23. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		 
		25. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого. 
		 
		26. Як уже було зазначено вище, матір позивача ОСОБА_2 було реабілітовано.
		 
		27. 23 березня 1993 року Комісія в межах своїх повноважень прийняла рішення, яким зобов`язала Сільськогосподарське підприємство «Колос» с. Оринін виплатити грошову компенсацію позивачу за будівлі і майно, які були конфісковані при розкуркулені його матері в сумі - 70 000 крб. Оплату провести на протязі року, при наявності свідоцтва про право на спадщину.
		 
		28. Згідно з Положенням про комісії Рад народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих, юридичні та фізичні особи повертають реабілітованим майно або відшкодовують його вартість в установлені комісією строки, але не пізніше одного року прийняття рішення, майно /або компенсація/ повертається спадкоємцям першої черги реабілітованого в разі подання свідоцтва про право на спадщину, яке відкривається з дня прийняття рішення районною Комісією з питань поновлення прав реабілітованих.
		 
		29. Позивачем не надано доказів звернення ОСОБА_1 у відповідні органи за отриманням 70 000 крб. відшкодування за конфісковане майно його реабілітованої матері.
		 
		30. Крім цього, позивачем не надано доказів про його звернення до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері саме на майно, яке було конфісковане у неї.
		 
		31. Вказане майно не зазначено і у свідоцтві про право власності за законом від 01 листопада 2018 року, виданому приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області.
		 
		32. З огляду на вищенаведене та з урахуванням вимог пункту 16 Положення про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям №112, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що позивач мав би отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке було конфісковано у його матері протягом року з дня прийняття Рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих, тобто з 23 березня 1993 року, яке слугувало б підставою на проведення оплати грошової компенсації за будівлі і майно, які були конфісковані при розкуркулені матері.
		 
		33. Доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
		 
		34. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.
		 
		35. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		36. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		 
		VIІ. Судові витрати
		 
		37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.  
		 
		2. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року - залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		О.В. Калашнікова
		М.В. Білак 
		 О.А. Губська ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...