Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/2028/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2020. Зареєстровано: 01.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2020.
Дата набрання законної сили: 31.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/46595/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		31 березня 2020 року 
		Київ
		справа №804/2028/17
		адміністративне провадження №К/9901/46595/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Юрченко В.П., 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарон" на постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (суддя Царікова О.В.) та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2018 року (головуючий суддя Щербак А.А., судді: Малиш Н.І., Баранник Н.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарон" до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішень,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тарон" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про скасування рішення про коригування митної вартості від 26 грудня 2016 року №110030002/2016/800027/1 та рішення про відмову у прийнятті митної декларації №110030002/2016/004076 згідно картки відмови №110030002/2016/00045 від 26 грудня 2016 року.
		 
		Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.
		 
		Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
		 
		Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем не подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої (зокрема щодо її транспортної складової), а також наявність розбіжностей в поданих ним документах, а отже, як наслідок, наявність у відповідача підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (шостим) методом.
		 
		Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Товариство звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
		 
		Мотивуючи касаційну скаргу, позивач вказував, що ним подавались відповідачеві всі документи, необхідні для здійснення митного оформлення товару із визначенням його митної вартості за першим методом (у тому числі інформація з електронних біржових сайтів щодо вартості подібних літаків), разом з тим Митницею не наведено мотивованих доводів неможливості застосування цього методу, а лише зазначено про неможливість його застосування у зв`язку із неподанням Товариством додатково витребуваних документів.
		 
		Відповідач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
		 
		Судами встановлено, що Товариство подало відповідачу електронну митну декларацію (ЕМД) від 14 грудня 2016 року №110030002/2016/004076, в якій заявило до митного оформлення товар "одномоторний легкий літак Mooney M20J, такий, що був у використанні, серійний номер НОМЕР_1", визначивши митну вартість останнього за першим методом - ціною договору (контракту) в сумі 38500 Євро.
		 
		Товар заявлено до митного оформлення на підставі договору комісії від 12 грудня 2016 року №12-12/16/10-8/16, укладеного Товариством (як комісіонером) з компанією Leywell Inter L.P. (як комітентом), відповідно до пункту 1.1 якого комітент доручає, а комісіонер приймає на себе зобов`язання за винагороду укладати від свого імені, в інтересах і за рахунок комітента угоди по реалізації літака, що надійшов в Україну в рамках договору купівлі-продажу від 10 серпня 2016 року №10-8/16.1.
		 
		В той же час додатковою угодою №1 від 12 грудня 2016 року до договору купівлі-продажу від 10 серпня 2016 року №10-8/16, укладеного між Товариством (як покупцем) з компанією Leywell Inter L.P. (як продавцем), сторони вирішили припинити дію даного контракту з 12 грудня 2016 року й передати літак, що надійшов у рамках договору №10-8/16, для реалізації в рамках договору комісії.
		 
		До митного оформлення декларантом надано наступний пакет документів: генеральну декларацію б/н від 05 листопада 2016 року; інвойс країни відправлення №3662/2016 від 29 вересня 2016 року; рахунок-фактуру №LI/10-8/2016/TAR від 01 листопада 2016 року; інвойс №LI/12-12/16/10-8/2016/tar від 12 грудня 2016 року; рахунок-фактуру №1/12 від 12 грудня 2016 року; декларацію країни експортера №EX-1 MRN 16HU121000230E1BF2 від 03 листопада 2016 року; зобов`язання пілота б/н від 05 листопада 2016 року про зворотне вивезення літака в строк до 05 листопада 2017 року; сертифікат льотної придатності №FD/LD/NS/A/1156/1/2016 від 10 березня 2016 року; сертифікат про зняття літака з обліку від 21 листопада 2016 року; зовнішньоекономічний контракт від 10 серпня 2016 року №10-8/16; доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 08 листопада 2016 року №1; додаткову угоду №1 від 12 грудня 2016 року до зовнішньоекономічного контракту; договір комісії від 12 грудня 2016 року №12-12/16/10-8/16; договір купівлі-продажу від 12 грудня 2016 року №1/12-12/2016; прибутковий касовий ордер №1 від 12 грудня 2016 року; прибутковий касовий ордер №2 від 13 грудня 2016 року, а також договір купівлі-продажу від 12 грудня 2016 року №12/12-12/2016, за яким Товариство, діючи на підставі договору комісії від 12 грудня 2016 року №12-12/16/10-8/16, продає вказаний літак громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , який має свідоцтво на тимчасове проживання в Україні.
		 
		Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 14 грудня 2016 року №110030002/2016/004076 згенеровано повідомлення про ризиковість зовнішньоекономічної операції та визначено необхідність здійснити перевірку правильності класифікації товару та перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товару.
		 
		При цьому митний орган, відносячи вказану операцію до ризикових, виходив також з того, що товар "одномоторний легкий літак Мооnеу M20J , такий, що був у використанні, серійний номер НОМЕР_1" заявлений до митного оформлення повторно, але з іншим пакетом документів, оскільки Товариством 02 грудня 2016 року вже подавалась відповідачу митна декларація №110030002/2016/003853, в якій було заявлено до митного оформлення цей же товар: "одномоторний легкий літак Mooney M20J, 1980 року випуску, такий, що був у використанні, серійний номер НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2", із визначенням митної вартості за резервним методом на рівні 39747 доларів США.
		 
		Підставою для митного оформлення товару у режимі "імпорт" декларантом у декларації від 02 грудня 2016 року №110030002/2016/003853 вказувався контракт купівлі-продажу від 10 серпня 2016 року №10-8/16, укладений між Товариством (як покупцем) та компанією Leywell Inter L.P. (Великобританія; як продавцем), за умовами якого (з урахуванням додатку №1 від 08 листопада 2016 року) Товариство придбало товар за 36500,00 Євро на умовах поставки СРТ Дніпропетровськ (Україна) згідно правил Інкотермс.
		 
		За результатами контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару посадовими особами митниці прийнято рішення про коригування митної вартості від 08 грудня 2016 року №110000011/2016/800022/2, яке в подальшому оскаржено Товариством в судовому порядку, й постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі №804/131/17, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
		 
		З урахуванням зазначених обставин та положень частини 4 статті 54 МК України, посадовою особою митниці в процесі контролю документів, наданих декларантом для підтвердження митної вартості товару, заявленого до розмитнення за (ЕМД) від 14 грудня 2016 року №110030002/2016/004076, встановлено, що останні містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо складових митної вартості.
		 
		Так згідно відомостей ЕМД №110030002/2016/004076 літак імпортовано на умовах поставки СРТ Дніпропетровськ, за результатами аналізу наданих інвойсів угорської компанії Cargoways Inc. від 29 вересня 2016 року №3662/2016, Компанії Leywell Inter L.P. від 12 грудня 2016 року №LI/12-12/16/10-8/2016/tar, декларації країни експорту EX-1 MRN 16HU121000230E1BF2 від 03 листопада 2016 року встановлено, що відомості про умови поставки у вказаних інвойсах та декларації країни експорту відсутні, в зв`язку з чим відповідач дійшов висновку про непідтвердження включення до зазначеної у них ціни літака витрат на транспортування товару, понесених продавцем.
		 
		Крім того відповідно до наданого до митного оформлення рахунку від 29 вересня 2016 року №3662/2016 Компанія Leywell Inter L.P. придбала в угорської компанії JAS Cargoways Inc. літак за ціною 36500,00 Євро, що відповідає рівню вартості, за якою товар передано в Україну згідно інвойсу Leywell Inter L.P. від 01 листопада 2016 року №LI/10-8/2016/tar; в той же час за інвойсом від 12 грудня 2016 року №LI/12-12/16/10-8/2016/tar, що виданий Компанією Leywell Inter L.P. відповідно до договору комісії від 12 грудня 2016 року №12-12/16/10-8/16, вартість визначена на рівні 38500,00 Євро.
		 
		Також до митного оформлення декларантом надана копія митної декларації країни відправлення від 03 листопада 2016 року №EX-1 MRN 16HU121000230E1BF2, в якій зазначені наступні документи: комерційний рахунок №3662/2016 HU К від 03 жовтня 2016 року, дві експортні декларації та авіанакладна, які, однак, не надані декларантом до митного оформлення.
		 
		З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару Митниця зобов`язала декларанта додатково надати протягом 10 календарних днів наступні документи (за наявності): документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; каталоги, прайс - листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (про що декларанта повідомлено електронним повідомленням від 15 грудня 2016 року).
		 
		Товариство електронним повідомленням від 16 грудня 2016 року додатково надало до Митниці: скановану копію інвойсу від 01 листопада 2016 року №LI/10-8/2016/tar зі штампом від 15 грудня 2016 року №001 "Радіологічний контроль. Ввіз/вивіз дозволено"; листи Товариства від 16 грудня 2016 року №021/Д/16.12 та №022/Д/16.12.
		 
		В рамках проведення консультації, за результатами розгляду звернень позивача від 16 грудня 2016 року №021/Д/16.12, №022/Д/16.12 посадовою особою Митниці на адресу декларанта направлено електронне повідомлення від 20 грудня 2016 року, в якому зазначено, що:
		- в листі декларанта від 16 грудня 2016 року №021/Д/16.12 вказано, що ним подано Митниці оригінал та копію експортної декларації від 03 листопада 2016 року №EX-1 MRN 16HU121000230E1BF2, але фактично надано лише завірену копію декларації країни експорту;
		- також в листі від 16 грудня 2016 року №021/Д/16.12 декларант повідомив митний орган про відсутність наступних документів: комерційного рахунку №3662/2016 HU К від 03 жовтня 2016 року, двох експортних декларацій та авіанакладної, при цьому перелік даних документів сформований з перекладу експортної декларації, як документів, на підставі яких товар експортовано в Україну;
		- в інвойсі угорської компанії від 29 вересня 2016 року №3662/2016 вартість літака визначено в сумі 36500,00 Євро без зазначення умов постачання, а в інвойсі компанії Leywell Inter L.P. від 01 листопада 2016 року №LI/10-8/2016/tar, за яким товар перетинав митний кордон України, зазначена така ж сума - 36500,00 Євро на умовах постачання СРТ Дніпропетровськ, що вказує на відсутність торгівельної надбавки та витрат на транспортування, означене унеможливлює здійснення контролю правильного визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товару;
		- Товариство в листі від 16 грудня 2016 року №021/Д/16.12 вказує, що відповідно до договору комісії від 12 грудня 2016 року №12-12/16/10-8/16 та інвойсу від 12 грудня 2016 року №LI/12-12/16/10-8/2016/tar ціна товару визначена у розмірі 38500,00 Євро, яка складається з ціни літака на умовах СРТ Дніпропетровськ у сумі 36500,00 Євро та торгівельної надбавки посередника в 2000,00 Євро, однак митному органу документи, на підтвердження вказаних обставин не надавалися.
		 
		21 грудня 2016 року декларант електронними повідомленнями надіслав до митниці скан-копії наступних документів: інвойсів Компанії Leywell Inter L.P. від 01 листопада 2016 року №LI/10-8/2016/tar, від 12 грудня 2016 року №LI/12-12/16/10-8/2016/tar, в яких додатково зазначена країна походження (виробництва) - США, та висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 21 грудня 2016 року №ГО-5534 (без додатку №1 (фототаблиця), який був додатково надісланий декларантом 23 грудня 2016 року).
		 
		За результатами опрацювання наданих документів посадовою особою Митниці декларанту направлено електронне повідомлення від 26 грудня 2016 року з наступною інформацією:
		- в інвойсах Компанії Leywell Inter L.P. від 01 листопада 2016 року №LІ/10-8/2016/tar та від 12 грудня 2016 року №LІ/12-12/16/10-8/2016/tar, які додатково надані 21 грудня 2016 року, зазначена інформація "Країна походження - США" та "Вироблено в США", у той же час, при реєстрації ЕМД від 14 грудня 2016 року №110030002/2016/004076 декларантом разом з ЕМД були надано інвойси з ідентичними номерами та датами, в яких такої інформації зазначено не було;
		- крім того, інвойс від 12 грудня 2016 року №LI/12-12/16/10-8/2016/tar виданий за контрактом на продаж (sales contract) №12-12/16/10-8/16, що не відповідає заявленому декларантом характеру зовнішньоекономічного контракту, а також не містить відомості про умови поставки, на яких сформована зазначена ціна, що унеможливлює документальне підтвердження повноти включення витрат (складових митної вартості) на задекларованих умовах поставки СРТ Дніпропетровськ;
		- у декларації країни експорту №EX-1 MRN 16HU121000230E1BF2 зазначено документи, на підставі яких товар експортовано в Україну, зокрема, авіанакладна, комерційний рахунок №3662/2016 HU К-2016.10.03, які Митниці при митному оформленні не надавалися;
		- у додатково наданому висновку експерта ТПП від 21 грудня 2016 року №ГО-5534 зазначено, що "Mooney Aircraft corporation Kerrville Texas" виробляла літаки моделі "М20" в комплектації "J", та з 1953 року виробництво Mooney перенесено в штат Техас 165 AL Mooney Road North Kerrville, ТХ 78028, USA", проте відповідно частини 2 статті 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених МК України, відтак експертом не враховано можливої заміни, ремонту вузлів та агрегатів протягом експлуатації літака з 1980 року та не здійснено висновку, що країною походження саме оцінюваного літака є США.
		 
		У зв`язку з наведеним, декларанта проінформовано, що він має право надати додаткові документи про країну походження товару.
		 
		23 грудня 2016 року у складі електронного повідомлення декларантом до Митниці надісланий звіт ФОП ОСОБА_2 про незалежну оцінку вартості об`єкта оцінки повітряного судна - літака Mooney 201 (M20J) від 21 листопада 2016 року з уточненнями від 07 грудня 2016 року №161115-2/1.
		 
		Опрацювавши цей документ, посадова особа Митниці електронним повідомленням від 23 грудня 2016 року проінформувала декларанта про причини неможливості використання поданого звіту як документа, що підтверджує заявлену митну вартість.
		 
		Листом Товариства від 23 грудня 2016 року №30/К до Митниці надіслана інформація про технічні показники літаків Мооnеу M20J та CESSNA 172 RG , однак митним органом така інформація врахована не була, з урахуванням того, що за показниками оцінюваний літак Мооnеу M20J є більш потужним (більші максимальна швидкість, максимальна висота польоту, швидкопід`ємність, дальність польоту, максимальна взльотна вага, місткість палива, місткість вантажу, потужність двигуна тощо), ніж літак CESSNA 172 RG.
		 
		26 грудня 2016 року до Митниці надійшов лист Товариства від 23 грудня 2016 року №31/К/ про неможливість подальшого надання документів і проханням визначитися з митною вартістю товару та закінчити декларування.
		 
		26 грудня 2016 року Митниця прийняла рішення №110030002/2016/800027/1 про коригування митної вартості товару за резервним методом та виставила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110030002/2016/00045.
		 
		В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		 
		Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
		 
		За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
		 
		Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
		 
		Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
		 
		Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
		 
		Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
		 
		Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
		 
		Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
		 
		У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частини 1 та 2 статті 64 «Резервний метод» МК України).
		 
		Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
		 
		За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
		 
		Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		 
		У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		 
		Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
		 
		Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
		 
		Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
		 
		За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
		 
		В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
		 
		У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
		 
		Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
		 
		У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
		 
		Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
		 
		При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
		 
		Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
		 
		Дослідивши наявні у справі докази й надавши в їх контексті оцінку оскаржуваному рішенню Митниці, суди погодились із мотивами, за яких остання здійснила коригування митної вартості імпортованого Товариством товару.
		 
		Так, під час складання звіту ФОП ОСОБА_2 від 21 листопада 2016 року, який подавався позивачем митному органу та, на його думку, підтверджує заявлену митну вартість товару, експертом не враховано транспортну складову, включення якої до ціни товару є обов`язковим на заявлених умовах поставки СРТ Дніпропетровськ; разом з тим вказаний звіт здійснений порівняльним підходом й при обранні аналогів для порівняння ФОП ОСОБА_2 обрано 5 пропозицій на продаж літаків торгівельної марки Mooney, проте не в усіх випадках врахована модель самого літака, а рік випуску літаків вибрано від 1967 до 1985; крім того на момент здійснення митного оформлення літака за ЕМД від 14 грудня 2016 року №110030002/2016/004076 та проведення консультацій з приводу заявленої митної вартості строк дії звіту ФОП ОСОБА_2 від 21 листопада 2016 року минув, оскільки відповідно до інформації, наведеної у його розділі 1, дата оцінки - 21 листопада 2016 року, а строк дії звіту - 15 днів від дати оцінки.
		 
		До того ж, виходячи із наданої Товариством інформації, літак був придбаний Компанією Leywell Inter L.P. у Компанії JAS Cargoways Inc.Ktf (Угорщина) на умовах СІР Дніпропетровськ та перепроданий Товариству на умовах СРТ Дніпропетровськ.
		 
		Відповідно до правил Інкотермс-2010 умовами поставки СРТ «перевезення оплачено до» передбачено зобов`язання продавця оплатити витрати на перевезення, необхідні для доставки товару до назначеного місця призначення; у свою чергу, умови поставки СІР «перевезення та страхування до» означає, що продавець зобов`язаний оплатити витрати на перевезення, необхідні для доставки товару до назначеного місця призначення, та укласти контракт (договір) страхування, який покриває ризик покупця щодо втрат або пошкодження товару під час перевезення.
		 
		Разом з тим, в наданих до митного контролю ЕМД від 14 грудня 2016 року №110030002/2016/004076, інвойсах №3662/2016 від 03 жовтня 2016 року та від 01 листопада 2016 року №LI/10-8/2016/tar, декларації країни експорту №EX-1 MRN 16HU121000230E1BF2 відомості про умови поставки відсутні, що, в свою чергу, унеможливлює перевірку обставин включення до ціни товару усіх складових митної вартості, зокрема, і витрат на доставку до погодженого місця призначення.
		 
		Додатково надані декларантом інвойси від 01 листопада 2016 року №LI/10-18/2016/tar та від 12 грудня 2016 року №LІ/12-12/16/10-8/2016/tar містять інформацію «Країна походження - США» та «Вироблено в США», в той час як разом з ЕМД від 14 грудня 2016 року №110030002/2016/004076 до митного оформлення були надані інвойси з ідентичними реквізитами, в яких відсутні відомості щодо країни походження.
		 
		В інвойсі ж від 12 грудня 2016 року №LI/12-12/16/10-8/2016/tar вказано, що він виданий за контрактом на продаж (sales contract) №12-12/16/10-8/16, проте такий номер відповідає заявленому декларантом договору комісії; крім того, цей інвойс також не містить відомостей про умови поставки, на яких сформована ціна товару, а саме витрат на транспортування на задекларованих умовах поставки СРТ Дніпропетровськ.
		 
		Водночас у декларації країни експорту №EX-1 MRN 16HU121000230E1BF2 наведено документи, на підставі яких товар було експортовано в Україну, зокрема, авіанакладна, комерційний рахунок №3662/2016 HU К-2016.10.03, проте, як вже зазначалось в цій постанові та встановлено судами, останні ані під час звернення з приводу митного оформлення, ані додатково на вимогу відповідача надані не були.
		 
		Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для скасування рішення про коригування митної вартості від 26 грудня 2016 року №110030002/2016/800027/1 та рішення про відмову у прийнятті митної декларації №110030002/2016/004076 згідно картки відмови №110030002/2016/00045 від 26 грудня 2016 року, а отже й для задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
		 
		Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		 
		Згідно із частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарон" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2018 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С.С. Пасічник
		І.А. Васильєва 
		 В.П. Юрченко ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...