Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 299/651/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2020. Зареєстровано: 01.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2020.
Дата набрання законної сили: 27.03.2020
Номер судового провадження: 1-кс/299/244/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020070080000177

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Виноградівський районний суд Закарпатської області 
		_____________________________________________________________________
		Справа № 299/651/20 
		У Х В А Л А
		27.03.2020 року м.Виноградів
		 
		Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню Єдиний реєстр досудових розслідувань №12020070080000177 від 05.03.2020 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з середньою освітою, ранішше не судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,  
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Старший слідчий СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції головного управління національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , здійснюючи досудове розслідування кримінального провадження ЄРДР №12018070080000888 від 05.03.2020 року звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 
		Подане клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 з метою подальшого збуту наркотичних речовин, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, час та місці, придбав у невстановленої особи особливо небезпечні наркотичні засоби та психотропні речовини, які помістив у чоловічий рюкзак, чорного кольору та зберігав до 22 години 10 хвилин, 04 березня 2020 року.
		В подальшому, 04 березня 2020 року в період часу з 22 години 10 хвилин по 23 годину 40 хвилин, на підставі добровільної згоди власника автомобіля марки «Ford Tranzit Connect», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_8 проведено огляд вказаного транспортного засобу, який знаходився припаркованим на узбіччі дороги по вул. І. Франка в м. Виноградів, навпроти приміщення №107, працівниками Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області було виявлено та вилучено з переднього пасажирського сидіння чоловічий рюкзак, чорного кольору, в середині якого було виявлено чотири полімерні прозорі пакети із вмістом порошкоподібної речовини білого та коричневого кольору; п`ятсот порожніх фасувальних полімерних прозорих пакетів; одинадцять прозорих полімерних пакетів із вмістом кристалічної речовини білого кольору; два прозорі полімерні пакети із вмістом кристалічної речовини білого кольору; три паперові згортки із вмістом речовини рослинного походження коричневого кольору; дві трубки для куріння; металевий пристрій для подрібнення із залишками речовини рослинного походження; два поліетиленові пакети із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору.
		Згідно висновку експерта № 6/165 від 11 березня 2020 року, вилучена в ході проведення огляду автомобіля марки «Ford Tranzit Connect», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у двох поліетиленових пакетах речовина рослинного походження, зеленого кольору, які було упаковано в спеціальний пакет з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління» №7261625 - є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 724,93 г, 22,21 г. Загальна маса канабісу в перерахунку на суху речовину, в об`єктах дослідження складає 747,14 г. 
		Вказані речовини відповідно до таблиці № 1 списку №1 переліку наркотичних речовин, що знаходяться в незаконному обігу, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» відноситься до наркотичних речовин, обіг яких заборонений.
		Згідно висновку експерта № 6/166 від 16 березня 2020 року, надана на експертизу порошкоподібна речовина, рослинного походження, зеленого кольору (об.№1), яка знаходилась в паперовому згортку, білого кольору - є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0,9867 г. (об.№1). Надані на експертизу подрібнені речовини, рослинного походження, зеленого кольору, яка знаходилась у двох паперових згортках, білого кольору є - канабісом який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений. Загальна маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0. 1094 г. (об.№№2,3). На внутрішніх та зовнішніх поверхнях наданого на дослідження пристрою для куріння, виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено  екстракт канабісу. На внутрішніх та зовнішніх поверхнях наданого на дослідження пристрою для куріння (об.№5), виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено  екстракт канабісу. Надана на експертизу подрібнена речовина, рослинного походження, зеленого кольору, яка містилась в одному металевому пристрої для подрібнення, сріблястого кольору (об.№6) є  канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений. Маса екстракту канабісу (в перерахунку на суху речовину) у двох пристроях для куріння (об.№№4,5) становить 0,1360 г. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину, становить 0,0183 г.
		Вказані речовини відповідно до таблиці № 1 списку №1 переліку наркотичних речовин, що знаходяться в незаконному обігу, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» відноситься до наркотичних речовин, обіг яких заборонений. 
		Згідно висновку експерта № 6/169 від 16 березня 2020 року, надана на експертизу кристалічна речовина, білого кольору, яка містилась в одному безбарвному, прозорому полімерному пакеті та упакована в спеціальний пакет з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління» №7154722 в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено  амфетамін. Кристалічна речовина, білого кольору масою 4,5960 г, містить  0,7689 г, амфетаміну (у перерахунку на амфетамін основу). Надані на експертизу кристалічні речовини, жовто  коричневого кольору та бежевого кольору, які містились у двох безбарвних, прозорих полімерних пакетах та були упаковані в спеціальний пакет з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління» №7154772 в своєму складі містять психотропну речовину, обіг якої обмежено  метамфетамін. Кристалічні речовини жовто  коричневого кольору та бежевого кольору масою: 1,8520 г містить  0,5700 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу), 1,6479 г містить  0,5959 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу). Загальна маса метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу) становить 1,1659 г. Надані на експертизу кристалічні речовини білого кольору, які містились в одинадцятьох безбарвних, прозорих полімерних пакетах та були упаковані в спеціальний пакет з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління» №7153473 в своєму складі містять психотропну речовину, обіг якої обмежено  метамфетамін. Кристалічні речовини білого кольору, які містились в одинадцятьох безбарвних, прозорих полімерних пакетах містять  12,8954 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу). Загальна маса метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу) в об`єктах на дослідження становить 14,0583 г. 
		Вказані речовини відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено відповідно до таблиці № 2 списку №2 переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів затверджених постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 та знаходиться за масою відповідно до Таблиці 2 затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» у незаконному обігу.
		Всі вищевказані наркотичні засоби та психотропні речовини, ОСОБА_5 без спеціально передбаченого законодавством України дозволу, умисно, незаконно, придбав, зберігав та перевозив з метою збуту до 22 години 10 хвилин 04.03.2020 року.
		Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечних наркотичних засобів, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах, психотропних речовин, з метою збуту. 
		19 березня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 04.03.2020 року, протоколом допиту свідків : ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , висновками судово-хімічної експертизи та іншими матеріалами зібраними в ході досудового розслідування. 
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 173 КК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором.
		Згідно з пунктом 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
		Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
		Європейський суд з прав людини у рішенні «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48 зазначив, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. 
		Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 не має постійного місця роботи, міцних соціальних зв`язків може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, продовжити займатися злочинною діяльністю, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
		Зокрема, існують ризики в тому, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, незаконно впливати на свідків, може не з`являтися на виклики слідчого, прокурора, суду, а не обрання такого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, що в подальшому може призвести до невиконання кримінального судочинства.
		Враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинив злочину сфері обігу наркотичних засобі, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десять років з конфіскацією майна, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, не з`являтись на виклики слідчого, прокурора, суду, з метою переховування від органів досудового розслідування може виїхати за межі Закарпатської області, впливати на свідків та потерпілого в кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та існує ризик його протиправної поведінки, у зв`язку з чим особисте зобов`язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.
		Отже, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дають підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою.
		Прокурор, слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали.
		Захисник, підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання заперечували, вважали, що менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити належну поведінку підозрюваного, підозрюваний наміру переховуватись від досудового розслідування не має, як і незаконно впливати свідків, перешкоджати кримінальному провадженню. Підозрюваний співпрацює зі слідством, на виклики слідчого зявляється своєчасно. Щодо зазначеного прокурором такого ризику, як можливість підозрюваного виїхати за межі Закарпатської області або за межі України, то дан твердження повністю спростовується загальною ситуацією в країні, повязаноою із провадженням карантинних заходів, а також тим, що під час обшуку в помешканні підозрюваного його паспорт для виїзду за кордон працівниками поліції вилучено. 
		Заслухавши доводи учасників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 173 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором.
		У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: 
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
		Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Відповідно п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 року N 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.
		Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
		Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
		Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" розглядаючи подання, суддя з`ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину або обвинувачення останньої обґрунтованими, тобто чи є в розпорядженні органу дізнання, слідчого встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, явка з повинною, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).
		У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року N 14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Прокурором доведено, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.
		Однак, згідно статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.
		Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
		Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
		Доказів того, що обвинувачений якимось чином впливатиме на свідків, переховуватиметься від слідства чи суду або вчинятиме інші злочини  не має.
		Підозрюваний має постійне місце проживання. За місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної не притягався. 
		Як вбачається з клопотання і матеріалів провадження, ОСОБА_5 підозрюється в кримінальному правопорушенні, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, вчиненому за обставин, які викладені у повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Обгрунтованість підозри стверджується: протоколом огляду місця події від 04.03.2020 року, протоколом допиту свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , висновками судово-хімічної експертизи.
		Цих даних достатньо для визнання обґрунтованою підозри ОСОБА_5 в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
		Доводи сторони захисту про сумлінне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, наявність у нього постійного місця проживання, його позитивну характеристику, прокурором не спростовані. Жодного факту, який ставив би під сумнів можливість забезпечення належного виконання підозрюваним своїх обов`язків шляхом застосування менш жорсткого запобіжного заходу слідчий у клопотанні і прокурор у судовому засіданні не навели.
		За таких обставин суд незнаходить переконливих підстав для висновку про існування заявлених у клопотанні ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на свідків, про те, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти ризику його ухилення від виконання процесуальних обов`язків.
		Сама тільки ступінь тяжкості злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , оскільки наявність інших заявлених у клопотанні ризиків прокурором не доведена, достатньою підставою для тримання його під вартою вважатись не може. Дані про особу підозрюваного, його ставлення до свого діяння, враховуючи, що інших відомостей про його протиправну діяльність суду не надано і прокурором не наведено, переконують у тому, що запобігти ризику його ухилення від виконання процесуальних обов`язків може і менш жорсткий запобіжний захід.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02. 2006, №3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено у рішенні №7064/05 від 01.06.2006 «Мамедова протии Росії» - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
		Слідчий суддя відхиляє доводи та мотиви клопотання слідчого про застосування до даних правовідносин, як джерела права, рішень Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007 року. 
		Так, у першому випадку Суд висловився щодо «обґрунтованої підозри» та мети затримання особи для допиту, яка полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання; вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання особи; цим рішенням Суд оголосив прийнятними скарги заявника за статтею 3, пунктами 1, 2, 3, 5 статті 5, пунктом 4 статті 5 (щодо відсутності адекватної процедури судового розгляду питання законності тримання його під вартою під час судового провадження), пунктом 1 статті 6 (щодо права не свідчити проти себе та щодо мотивування рішень національних судів, якими його було засуджено) та пунктом 3 (с) статті 6 Конвенції (9995_004), а решту скарг у заяві - неприйнятними та постановлено, що заявник був підданий катуванню в порушення статті 3 Конвенції. 
		Рішення ж ЄСПЛ у справі «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007 року стосувалось порушення прав особи при триманні під вартою та права на захист.
		Керуючись ст.ст.176-178, 181, 193-194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,- 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5  відмовити. 
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 27.03.2020 року до 25.05.2020 року.
		Строк закінчення дії запобіжного заходу 26.05.2020 року.
		Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:
		1) цілодобово не залишати місце постійного проживання  квартиру АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		2) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
		3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
		4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		5) утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні.
		Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід .
		Ухвалу направити на виконання до Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, який зобов`язаний поставити на облік підозрюваного, про що повідомити старшого слідчого ОСОБА_4 
		Працівникам Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з метою здійснення контролю за поведінкою підозрюваного, стосовно якого обраний запобіжний захід - домашній арешт, надається право з`являтися в житло цієї особи та вимагати надання усних та письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань. 
		На ухвалу слідчого судді відповідно до п.2 ч.1, п.3 ч.2 ст.395 КПК України може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її оголошення.  
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...