Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/872/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2020. Зареєстровано: 01.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2020.

Номер судового провадження: 2-а/344/147/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 344/872/20 
		Провадження № 2-а/344/147/20 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 березня 2020 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого судді Бородовського С.О.,
		за участі секретаря Єрмак М.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування  головного спеціаліста відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Вінтоняк Михайла Дмитровича, Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ІФ №000090 від 21.11.2019 року, - 
		В С Т А Н О В И В: 
		в позові вказано, що 16/01/2020 позивачем отримано копію постанови серії ІФ №000090 від 21.11.2019 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за тих обставин, що 21/11/2019 о 14:08 год. в м. Івано-Франківську по вул. Мельника 12 позивач допустив зупинку, стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 ПДР, чим порушив п.15.10 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Позивач з постановою не погодився, вказав, що правопорушення не вчиняв, вказує, що постанову винесено з порушеннями, не зазначено суть адміністративного правопорушення, не зазначено норму, якою встановлено заборону порушену позивачем, а саме не вказано підпункт пункту 15.10 ПДР, зайшовши на вказаний в постанові веб- сайт з ідентифікатором доступу позивач виявив наявність чотирьох фотознімків належного йому автомобіля, на яких відсутні дані наявності жодного заборонного дорожнього знаку в межах розташування транспортного засобу, таким чином відсутні докази щодо невиконання позивачем вимог ПДР, просив скасувати постанову та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
		Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при винесенні постанови, інспектором дотримано положення КУпАП України, ПДР України, правопорушення зафіксовано на робочий технічний прилад інспектора паркування: Lenovo TAB M10 (HD), який підключено до мережі інтернет, в якому налаштована та працює опція геолокації, що дає можливість фіксувати транспортні засоби, які здійснюють зупинку, стоянку, паркування з порушенням вимог ПДР, без обов`язкової видимості самого заборонного дорожнього знаку, шляхом введення даних геолокації в пошуковій системі Google можна переглянути ті чи інші дорожні знаки, які встановлені на певній вулиці міста або практичним методом, відвідавши конкретну вулицю та просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача та не стягувати судові витрати, оскільки їх стягнення з державних органів не передбачено чиним законодавством України.
		Відповідно до вимог ст. 19, 257 КАС України справа за адміністративним позовом про скасування постанови розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Судом встановлено наступні обставини.
		21.11.2019 відповідачем складено постанову серії ІФ №000090 щодо позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП з підстав здійснення зупинки, стоянки транспортним засобом Opel Zafira реєстраційний номер НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку 3.34 ПДР, чим порушив вимоги п. 15.10 ПДР.
		Відділ інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради є виконавчим органом Івано-Франківської міської ради відповідно до рішення міської ради від 03.10.2019 р. № 1130 «Про уповноваження інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради розглядати справи про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів».
		Відповідно до п. 1 вказаного рішення інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради уповноважено здійснювати у випадках, визначених Законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладати адміністративні стягнення.
		Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чого в даному випадку інспектором дотримано не було.
		Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
		Згідно п 8.4.в ПДР, дорожні знаки поділяються на групи заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
		Представником позивача надано суду фотоматеріали на яких зображено автомобіль Opel Zafira реєстраційний номер НОМЕР_1 , з яких вбачається відсутність в межах розташування транспортного засобу дорожнього знаку, в тому числі дорожнього знаку визначеного п. 3.34 ПДР.
		Представником відповідача надано аналогічні фотоматеріали, а також додано зображення автомобіля розташованого в зоні дії заборонного знаку, який не є автомобілем позивача, оскільки на фото зображено автомобіль марки Audi A4, реєстраційний номер не можливо встановити.
		Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		Згідно ст. 7 цього Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а також ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Крім цього відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Згідно зі ст. ст. 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Представником відповідача до відзиву на позовну заяву не долучено підтверджуючих фактів щодо порушення правил ПДР позивачем. Таким чином інспектором не спростовано доводів позовної заяви, а тому не доведено правових підстав для складення постанови. 
		Також у відповідності до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи;зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другої цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у виді штрафу.
		Проте, як вбачається з матеріалів справи постанова, що оскаржується в порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП жодної інформації про фіксацію правопорушення із застосуванням технічних засобів та про технічний засіб не містить. Посилання відповідача в відзиві на те, що правопорушення зафіксовано на робочий технічний прилад і розташування транспортного засобу відстежується за геолокацією в пошуковій системі ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також те, що наявність дорожнього знаку можна перевірити відвідавши конкретну вулицю не є належними та допустимим засобами доказування правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Доказів розташування транспортного засобу позивача в зоні дії заборонного дорожнього знаку відповідачем суду не подано.
		Правомірність дій відповідачами не доведено.
		Аналогічну правову позицію висловлено в Постанові Верховного суду від 24.01.2019 року у справі №428/2769/17.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже відповідачем не виконано його обов`язки.
		Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
		Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		При ухваленні постанови інспектором паркування повинно бути з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Отже, відповідач зобов`язаний довести наявність правових підстав для реалізації ним компетенції щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, однак відповідачем не зазначено доводів про наявність правових підстав і належних доказів щодо порушення позивачем п. 15.10 ПДР України.
		З огляду на надані позивачем докази, які підтверджують обставини, викладені ним у позові, а саме - оскаржувана постанова була винесена без встановлення доказів вчинення адміністративного правопорушення. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не зафіксовано. Таким чином, доводи позивача щодо скасування оскаржуваної постанови та відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, обгрунтовано належними правовими підставами, позовні вимоги адміністративного позову є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
		В п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказано, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення
		В ст. 293 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		В п. 3 ст. 286 КАС України вказано, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п.1 ч.2 вказаної статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно з ч. 2, 3 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
		Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.
		Позивачем долучено до матеріалів позову витяг з Договору №б/н від 17/01/2020, акт прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором від 17/01/2020 на суму 500 гривень, квитанцію №247462 про оплату послуг на суму 500 гривень, таким чином позивачем документально підтверджено понесені витрати на правову допомогу, оскільки позов задоволено з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заявлені витрати в розмірі 500 гривень.
		Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
		Відповідно до зазначеного суд, - 
		В И Р І Ш И В :
		адміністративний позов задовольнити;
		скасувати постанову інспектора з паркування  головного спеціаліста відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Вінтоняк Михайла Дмитровича серії ІФ №000090 від 21.11.2019 року, закрити справу про відповідне адміністративне правопорушення;
		стягнути з Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи: 40226397, місцезнаходження юридичної особи: 76004, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. М. Грушевського, буд. 21 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2  500 гривень витрат на правову допомогу.
		Апеляційна скарга на рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		 
		Головуючий суддя Бородовський С.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...