Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 428/12730/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: 31.03.2020. Зареєстровано: 01.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2020.

Номер судового провадження: 2/428/2805/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 428/12730/19
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 березня 2020 року                                   м. Сєвєродонецьк
		 
		Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі: 
		головуючого судді                  Бароніна Д.Б., 
		за участю секретаря                 Бондаренка К.Ю.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання права власності на спадкове майно, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		1. Позиції сторін, процесуальні дії
		 
		1.1. ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області про визнання права власності на спадкове майно.
		В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що вона з 20.02.1999 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . Її чоловік перебував на постійному обліку та отримував страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Антрацит Луганської області. У зв`язку з інвалідністю, пов`язаною з виробничою травмою, ОСОБА_2 не міг рухатися та залишався на тимчасово окупованій території. З цієї причини він не отримував щомісячні страхові виплати з 17.05.2016. Чоловік позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та його страхові виплати за період з 17.05.2016 по ІНФОРМАЦІЯ_1 входять до складу спадщини. Відповідач на звернення позивача щодо виплати недоотриманих страхових виплат пояснив, що сума страхових виплат за період з 17.05.2016 по ІНФОРМАЦІЯ_1 не була нарахована на момент смерті потерпілого, а тому не може передаватись членам сім`ї чи входити до складу спадщини. Позивач є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 01.07.2019 державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Живолуп І.В. Однак видати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно - несплачені страхові виплати нотаріус не має можливості у зв`язку з відмовою відповідача надати довідку про суми недоотриманої страхової виплати потерпілим ОСОБА_2 . Нотаріусом позивачу було рекомендовано звернутися до суду з питанням визнання права власності на вказане спадкове майно в порядку спадкування.
		В підсумку, возивач просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на гроші у вигляді недоотриманої суми страхових виплат за період з 17.05.2016 по ІНФОРМАЦІЯ_1, право на одержання яких мав її померлий чоловік ОСОБА_2 , та зобов`язати відповідача виплатити їй вказані суми з урахуванням коригую чого коефіцієнту.
		1.2. Начальник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області надала до суду відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позову. Вказала, що ОСОБА_2 було припинено нарахування щомісячних страхових виплат з 17.05.2016, а отже він за час свого життя не набув права власності на ці виплати. Отже, вказані виплати не можуть входити до складу спадщини.
		1.3. Ухвалою суду від 13.11.2019 було відкрито провадження у цій справі. При цьому суд вирішив, що залучення до участі у справі в якості третьої особи Ізюмської державної нотаріальної контори, про яке у позові просить позивач, є необґрунтованим, адже позивачем не наведено жодних доказів того, що рішення у справі може вплинути на права чи обов`язки Ізюмської державної нотаріальної контори.
		Ухвалою суду від 20.01.2020 було закрито підготовче засідання у цій справі та призначено справу до розгляду по суті.
		1.4. Представник позивача в судовому засіданні 31.03.2020 присутня не була, надала заяву про розгляд справи без її участі. В судових засіданнях, які відбулися раніше, представник позивача підтримала заявлені вимоги з тих підстав, які викладені у позовній заяві.
		Представник відповідача в судовому засіданні 31.03.2020 присутня не була, надала заяву про відкладення розгляду справи. В судових засіданнях, які відбулися раніше, представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з тих підстав, які викладені у письмовому відзиві.
		У задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи судом було вирішено відмовити, адже наявних у справі письмових доказів та аргументів, які викладені у позовній заяві та відзиві, достатньо для всебічного та повного з`ясування обставин цієї справи.
		 
		2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
		 
		2.1. З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 20.02.1999 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 одружились. Прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_1
		Згідно з копією акту (форма Н-5) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 28.07.2010 о 01 год. 32 хв. у Відособленому підрозділі «Шахта імені В.В. Вахрушева» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» Мінвуглепрому України, код ЄДРПОУ 26263116, затвердженого 16.08.2010 року т.в.о. начальника територіального управління Держгірпромнагляду по Луганській області Чистоклєтовим В.М., комісія дійшла висновку, що згідно п. 14 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», нещасний випадок з гірником очисного забою ОСОБА_2 вважається пов`язаним з виробництвом, і на нього складається акт за формою Н-1.
		10.08.2019 був складений акт (форма Н-1) № 37 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, затверджений 16.08.2010 т.в.о. начальника територіального управління Держгірпромнагляду по Луганській області ОСОБА_5 , щодо випадку, який стався 28.07.2010 о 01 год. 32 хв. з працівником ВП «Шахта імені В.В. Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит» ОСОБА_2 .
		З протоколу № 31 засідання комісії з охорони праці ВП «Шахта ім. В.В. Вахрушева» Д.П. «Ровенькиантрацит» вбачається, що комісія вирішила відповідно до вимог п. 2 частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", підпункту 3.5.3, пункту 3.5 "Порядку призначення перерахування та проведення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)", затвердженого постановою правління Фонду від 27.04.2007 № 24, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року, № 715/13982, з урахуванням змін та доповнень, відповідно до постанов правління Фонду від 28.02.2008 № 2, та від 02.03.2010 року № 1, зменшити розмір одноразової допомоги ОСОБА_2 на 5 %, за порушення ним вимог законодавства про охорону праці, що і було причиною травмування. Протокол засідання комісії з охорони праці направити до відділення виконавчої дирекції Фонду в (у) м. Ровеньки та ОСОБА_2 .
		Відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №320745 від 20.11.2012 ОСОБА_2 з 01.12.2012 безстроково встановлена перша група інвалідності. Життєдіяльність значно обмежена, потребує постійного стороннього догляду. 
		Згідно з копією довідки про результати визначення степеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії 10 ААА № 092142 від 20.11.2012, у ОСОБА_2 з 01.12.2012 встановлено 100 % втрати професійної працездатності безстроково у зв`язку з професійною травмою 28.07.2010.
		2.2. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у м. Антрацит Луганської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 08.05.2019 Холодногірським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
		З копії спадкової справи № 291/2019, яка була заведена в Ізюмській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_2 , вбачається, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після його смерті, є його дружина ОСОБА_1 .
		2.3. 04.09.2019 позивач ОСОБА_1 звернулася до Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області Фонду соціального страхування України з проханням надати їй довідку про загальну суму страхової виплати потерпілого ОСОБА_2 , не отриманої ним в період з 17.05.2016 по ІНФОРМАЦІЯ_1, а також здійснити їй виплату такої суми за зазначений період як спадкоємцю потерпілого. 
		З відповіді Управління виконавчої дирекції фонду у Луганській області Фонду соціального страхування України № Р-124/02-3 від 16.09.2019 вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 перебував на постійному обліку та отримував страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрацит Луганської області. У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся за продовженням страхових виплат до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові, де йому проводились страхові виплати з 01.06.2014 по 16.05.2016 включно. У зв`язку з закінченням терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи від 17.12.2014 №6329000597 щомісячні страхові виплати зазначеним відділенням були припинені ОСОБА_2 з 17.05.2016. З травня 2016 року потерпілий ОСОБА_2 до робочих органів виконавчої дирекції Фонду із відповідною заявою не звертався, а отже, не реалізував у встановленому нормативно-правовими актами порядку свого права на продовження страхових виплат, тому суми, що йому належали за життя та не виплачені Фондом - відсутні. Сума страхових виплат за період з 17.05.2016 по ІНФОРМАЦІЯ_1 не була нарахована на момент смерті потерпілого, а тому в розумінні ст. 1227 ЦК України спадкодавцю не належала і не може передавались членам сім`ї чи входити до складу спадщини. Враховуючи вищевикладене, відсутні правові підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 , як спадкоємцю, страхових виплат потерпілого ОСОБА_2 за період з 17.05.2016 по ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Згідно з копією листа Ізюмської державної нотаріально контори №2689/02-17 від 01.11.2019 позивачу повідомлено, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області не надало довідку щодо суми заборгованості по страховим виплатам на гр. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з цим, видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом Ізюмська державна нотаріальна контора не має можливості, так як сума невиплачених страхових виплат відсутня.
		2.4.  ОСОБА_2 20.09.2014 перемістився з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) та був взятий на облік в якості особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані обставини підтверджуються змістом відповідної довідки від 17.11.2014 № 6329000597, термін дії якої було продовжено до 17.05.2016.
		Згідно із листом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Харківській області від 23.12.2019 № 10-11-3575 та згідно із довідкою про отримання страхових виплат, яка додана до цього листа, ОСОБА_2 отримував страхові виплати за період з березня 2014 року по травень 2016 року у вказаному Управлінні, а підставою для їх припинення стало закінчення терміну дії його довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
		Копіями постанов Відділення ВД ФССНВУ у м. Харкові від 21.10.2014, 13.11.2014, 05.12.2014, 16.01.2015, 31.01.2015, 09.02.2015, 12.05.2015, 06.07.2015, 08.12.2015 підтверджується, що страхові виплати ОСОБА_2 призначалися на певні чітко визначені строки, при цьому останній строк був визначений з 17.11.2015 по 16.05.2016.
		Згідно із листом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Харківській області від 24.01.2020 № 10-11-234 виплати ОСОБА_2 були призначені не безстроково, а на період до 16.05.2016. У зв`язку із цим окремої постанови про припинення виплат не виносилося.
		22 лютого 2018 року ОСОБА_2 було видано нову довідку № 0000481729 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, згідно із якою він був взятий на відповідний облік за адресою: АДРЕСА_2 .
		 
		3. Релевантні джерела права та акти їх застосування
		 
		3.1. Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
		У відповідності до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
		3.2. Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року по справі № 243/2404/19 зроблено висновки про те, що системний аналіз положень статей 1219 ЦК України та статті 1227 ЦК України, при застосуванні до встановлених у цій справі обставин, дає підстави для висновку, що потрібно розрізняти: право на відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, каліцтвом як об`єкт цивільних прав), яке нерозривно пов`язане із особою і яке, відповідно не входить до складу спадщини та припиняється зі смертю особи, яка мала таке право; та право на суми відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, нараховані за життя спадкодавцю, тобто належали йому, але не отриманні ним за життя, які передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
		Отже, право на відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом не входить до складу спадщини. Право на нараховані за життя суми відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, а не отримані спадкодавцем входять до складу спадщини за умови, що на час відкриття спадщини відсутні члені сім`ї спадкодавця.
		При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.
		3.3. Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції, яка була чинною станом на час припинення чоловіку позивача нарахування страхових виплат в травні 2016 року, законодавство про соціальне страхування складається із Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону, інших законодавчих актів та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.
		Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 7 вищевказаного Закону Правління Фонду соціального страхування України інші нормативно-правові акти та документи, що регламентують діяльність Фонду з виконання його статутних завдань.
		Відповідно до ч. 1 ст. 46 вищевказаного Закону страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:
		1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;
		2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
		3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
		4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
		5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;
		6) в інших випадках, передбачених законодавством.
		3.4. Згідно із п. 1, 3 розділу ІІ Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, який був затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 № 20 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2015 р. за № 6/26451 (в редакції, яка була чинною з грудня 2014 року по грудень 2018 року) страхові виплати призначаються робочими органами виконавчої дирекції Фонду за наявності необхідних документів, що підтверджують право особи, яка тимчасово переміщена, на ці виплати, відповідно до цього Порядку за місцем її фактичного проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік.
		Рішення про призначення (відмову у призначенні) страхових виплат оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхових виплат за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та строки їх виплат або обґрунтування відмови у виплатах із зазначенням причин відповідно до статей 36, 37 Закону № 1105. При цьому виплати проводяться лише на строк дії довідки про взяття на облік, але не більше строку, на який особа має право на страхові виплати.
		 
		4. Оцінка доказів та аргументів сторін
		 
		4.1. Суд зазначає, що ненадання за життя ОСОБА_2 , у якого з 17.05.2016 закінчився термін дії довідки внутрішньо переміщеної особи, іншої довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для не нарахування чи невиплати страхових виплат.
		Проте припинення нарахування Відділенням ВД ФССНВУ у м. Харкові страхових виплат потерпілому  ОСОБА_2  здійснено з 17 травня 2016 року, тобто за життя ОСОБА_2 , але останній у встановленому законом порядку не оскаржив дії вказаного Відділення, тобто за життя не виявив інтересу та волі на те, щоб відновити нарахування щомісячної грошової суми страхових виплат, а отже, указані суми йому за життя не нараховувались і вони не можуть входити до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 . До складу спадкового майна входить лише призначена сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату згідно із статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить.
		ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто через два з половиною роки від дати припинення виплати йому страхових виплат. При цьому, з 22 лютого 2018 року ОСОБА_2 знову зареєструвався в Харківській області в якості внутрішньо переміщеної особи, у зв`язку із чим посилання позивача на те, що її чоловік не міг особисто з`явитися для отримання страхових виплат, є неспроможними. Ну думку суду, факт того, що чоловік позивача щонайменше двічі реєструвався в якості внутрішньо переміщеної особи свідчить про те, що він мав фізичну можливість для оскарження у встановленому законом порядку дій (бездіяльності) щодо не нарахування йому страхових виплат - особисто або через представника.
		Крім того, ОСОБА_2 за час свого життя не оскаржував бездіяльності відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області щодо не нарахування йому страхових виплат в той період, коли він не мав статусу внутрішньо переміщеної особи.
		Отже, позивач як спадкоємець не має права на те, що за життя спадкодавця не було нараховано спадкодавцю. Посилання позивача на те, що припинення страхових виплат її чоловіку було здійснено без законної підстави є неспроможними, адже за час свого життя чоловік позивача не оскаржив таку бездіяльність з приводу припинення страхових виплат.
		4.2. Посилання позивача на висновки Верховного Суду у справах № 243/5697/16-ц, № 227/2802/16-ц, № 418/2434/18 є неналежними, адже висновки Верховного Суду у цих справах стосуються інших обставин, які є відмінними від цієї справи. 
		Зокрема, справи № 227/2802/16-ц та № 243/5697/16-ц стосуються оскарження особами, які отримували страхові виплати, невиплати їм заборгованості зі сплати страхових виплат, тобто справи № 227/2802/16-ц та № 243/5697/16-ц не стосуються відносин з приводу спадкування прав на страхові виплати.
		Справа № 418/2434/18 стосується оскарження свідоцтва про право на спадщину на страхові виплати, в той час як у цій справі позивач не отримувала такого свідоцтва.
		4.3. Суд окремо звертає увагу на те, що належним відповідачем є та особа, яка дійсно є суб`єктом оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Зокрема, належним відповідачем є особа, дії або бездіяльність якої призвели до невизнання, порушення, оспорювання прав та законних інтересів позивача.
		Після переміщення на підконтрольну територію України чоловік позивача отримував страхові виплати у Відділенні ВД ФССНВУ у м. Харкові і саме вказаний орган у своїй постанові визначив певний період здійснення страхових виплат та припинив нараховувати і виплачувати страхові виплати чоловіку позивача у зв`язку із закінченням цього періоду.
		Крім того, 22 лютого 2018 року ОСОБА_2 було видано нову довідку про взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи в Харківській області. Страхові виплати за період з 22.02.2018 по час смерті ОСОБА_2 також входять до обсягу позовних вимог. Тобто, до обсягу позовних вимог входять одночасно як вимоги, що стосуються періоду відсутності у позивача місця проживання в Харківській області, так і вимоги, що стосуються періоду наявності у позивача місця проживання в Харківській області.
		Отже, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Харківській області мало бути заявлене позивачем в якості співвідповідача у цій справі, проте позивач не вказала цю юридичну особу в якості відповідача у позовній заяві, а представник позивача під час розгляду цієї справи не заявила клопотань про залучення цієї особи до участі у справі в якості співвідповідача.
		4.4. Підводячи підсумок суд зазначає, що у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.
		 
		5. Розподіл судових витрат
		 
		5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що у задоволенні позову було відмовлено, в той час як відповідач не заявив про наявність у нього будь-яких судових витрат. Отже, судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.
		Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		 
		Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (код в ЄДРПОУ 41313100, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, буд. 30) про визнання права власності на спадкове майно.
		Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Суддя                          Д.Б. Баронін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...