Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/5124/17-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2020.
Дата набрання законної сили: 11.03.2020
Номер судового провадження: 61-37311ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                               
		Іменем України
		11 березня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 359/5124/17
		провадження № 61-37311св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Олійник А. С. (суддя-доповідач)
		суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2018  року у складі судді Журавського В. В. та на постанову Апеляційного суду Київської області від 29 травня 2018 року у складі колегії суддів: Лівінського С. В., Журби С. О., Олійника В. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У червні 2017 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль») про скасування догани.
		Позов обґрунтований тим, що вона працює в ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на посаді головного спеціаліста з питань оподаткування податком на прибуток підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру.
		28 березня 2017 року відповідно до наказу генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» Рябікіна П. Б. № 11-07/1-487/п позивачу оголошено догану за невиконання розпорядження головного бухгалтера від 24 лютого 2017 року в  частині оформлення протоколу про хід наради та прийняті рішення щодо аналізу сумнівної заборгованості на рахунку «Розрахунки з бюджетом по податку на прибуток», отже, порушилавимоги пункту 4.31 розділу посадові обов`язки посадової інструкції від 28 серпня 2015 року № 14-05/2-1.
		Підставою для накладення дисциплінарного стягнення стала службова записка головного бухгалтера від 23 березня 2017 року № 14-10-630.
		Вонаналежним чином виконувала свої посадові обов`язки, у порушенні трудової дисципліни її вина відсутня.
		24 лютого 2017 року ОСОБА_1 отримала розпорядження № 14-08-03 «Щодо виконання рішень інвентаризаційної комісії», яким її було зобов`язано організувати в термін до 02 березня 2017 року проведення наради спільно з юридичною службою щодо аналізу наявної на момент проведення обов`язкової інвентаризації сумнівної заборгованості на рахунку 64.1. «Розрахунку з бюджетом по податку на прибуток», хід наради та прийняті рішення відобразити у відповідному протоколі, який надати головному бухгалтеру протягом 3-х робочих днів з дня проведення наради. 
		На виконання розпорядження 24 лютого 2017 року  ОСОБА_1 організувала в приміщенні бухгалтерії спільне засідання з працівниками юридичної служби та бухгалтерії. 24 лютого 2017 року була п`ятниця. У понеділок 27 лютого 2017 року вонасклала проєкт протоколу спільної виробничої наради та зареєструвала його в електронному документообігу підприємства. Після цього вимушено надала перевагу більш терміновій та відповідальній роботі. З 01 березня 2017 року до 08 березня 2017 року вона перебувала на лікарняному по догляду за хворою дитиною. Після виходу з лікарняного вона надіслала через електронний документообіг проєкт протоколу. Всі працівники, які брали участь у спільному засіданні отримали цей проєкт у електронному вигляді для ознайомлення та у разі необхідності мали можливість внести корегування. Декілька членів комісії надали свої пропозиції для їх внесення до протоколу. Після погодження та внесення всіх змін протокол надісланий голові інвентаризаційної комісії до 30 квітня 2017 року, тобто у визначений протоколом строк. Незважаючи на це, позивачу було оголошено догану.
		При оголошенні їй догани не було враховано обсяг та важливість іншої виконуваної нею роботи в цей період, не враховано період перебування на лікарняному. 
		Позивач вважає, що притягнення її до дисциплінарної відповідальності є незаконним та безпідставним. 
		Позивач просила судскасувати наказ ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 28 березня 2017 року № 11-07/1-487/п про оголошення їй догани.
		Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанції 
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2018  року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 29 травня 2018 року, позов задоволено. Скасовано наказ генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» Рябікіна П. Б. від 28 березня 2017 року     №11-07/1-487/п про оголошення догани ОСОБА_1 . Стягнуто з ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн. 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани є необґрунтованим. До застосування дисциплінарного стягнення письмові пояснення від позивача  відповідач не відібрав, повне і всебічне з`ясування усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку не провів, застосував дисциплінарне стягнення до позивача без дотримання вимог статті 149 КЗпП України.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У червні 2018 року ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2018  року та на постанову Апеляційного суду Київської області від 29 травня 2018 року, просило скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову в позові.
		Рух справи у суді касаційної інстанції 
		27 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
		26 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушеннями норм процесуального права.
		Справа становить виняткове значення для відповідача, оскільки впливає на трудову поведінку співробітників.
		Суди дійшли помилкового висновку, що позивач своїми діями не порушила трудову дисципліну шляхом невиконання трудових обов`язків у встановлений строк, який фактично було перенесено.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди виходили з того, що прострочення позивачем розпорядження від 24 лютого 2017 року обумовлене поважними причинами, проте не взяли до уваги, що протокол мав бути складений протягом 3 робочих днів, а не протягом 14 днів з причин, які позивач вважає поважними.
		Відповідач застосував дисциплінарного стягнення з дотриманням трудового законодавства.
		Суд апеляційної інстанції не надав жодної відповіді на жоден аргумент відповідача.
		Посилання суду апеляційної інстанції на висновки Європейського суду з прав люди у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), рішення від 09 грудня 1994 року, суть яких зводиться до того, що суд не може давати детальної відповіді на кожний аргумент скарги, вирвано із контексту вказаного рішення і є недоречними.
		Суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме, що позивач повинна була виконати свою роботу та скласти протокол якісно і вчасно.
		Суд не врахував дійсну дату строку виконання доручення про складання протоколу. Враховуючи лікарняний, останній строк (три робочі дні) виконання доручення скласти протокол був 09 березня 2017 року, але позивач почала його складати лише 16 березня 2017 року після нагадування головного бухгалтера відповідно до службової записки від 16 березня 2017 року № 14-10-560. 
		Суд не врахував дійсну дату строку виконання доручення про складання протоколу. У зв`язку із лікарняним остаточний строк (три дні) виконання доручення скласти протокол було 9 березня 2017 року. Проєкт протоколу позивач надала 15 березня 2017 року.
		Суди дійшли помилкового висновку про поважність причин пропуску триденного строку виконання доручення. 
		Показання свідка ОСОБА_2 щодо поважності причин пропуску позивачем триденного строку виконання доручення є суб`єктивними, оскільки свідок не володіє відомостями про обставини, які маєть значення для справи, не володіє об`єктивною інформацією про обсяг завдань ОСОБА_1 , оскільки остання безпосередньо підпорядковується головному бухгалтеру.
		Суди не застосували статтю 139 КЗпП України, яка зобов`язує працівника чесно і сумлінно працювати, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу. Вказана стаття не передбачає жодних поважних причин для порушення трудової дисципліни.
		Суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 149 КЗпП України та зазначив, що відповідач не зажадав від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. Письмові пояснення позивач надала 23 березня 2017 року, в яких зазначила, що нічого складного у складанні протоколу не було і пояснила, чому протокол наради не підготувала до її лікарняного. Дисциплінарне стягнення застосовано згідно з наказом генерального директора від 28 березня 2017 року. Відповідач дотримався порядку та строків встановлених законодавством для застосування дисциплінарного стягнення. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, що узгоджується із правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі                           № 6-2801цс15.
		Доводи інших учасників справи
		Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального права і процесуального права.
		Доводи касаційної скарги аналогічні доводам апеляційної скарги.
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
		Касаційна скарга у цій справі подана у листопаді 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
		Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
		Обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що ОСОБА_1 працює в ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на посаді головного спеціаліста з питань оподаткування податком на прибуток підрозділів, підпорядкованих головному бухгалтеру.
		Згідно з пунктом 14.1 протоколу від 29 грудня 2016 року № 01-07-171 інвентаризаційною комісією ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на ОСОБА_1 визначено завдання провести роботу спільно з юридичною службою щодо аналізу наявної сумнівної заборгованості на рахунку 641.1 «Розрахунки з бюджетом по податку на прибуток» та відобразити в бухгалтерському обліку відповідно до вимог законодавства, про результати проведеної роботи повідомити голову інвентаризаційної комісії в термін до 30 квітня 2017 року.
		Згідно з пунктом 4.31 Посадової інструкції від 28 серпня 2015 року № 14-05/2-1, затвердженої заступником генерального директора з економіки та фінансів Звонарьовим К. О. (далі - Посадова інструкція) головний спеціаліст з питань оподаткування податком на прибуток виконує інші вказівки та доручення головного бухгалтера, які безпосередньо відносяться до цієї ділянки роботи.
		Розпорядженням від 24 лютого 2017 року № 14-08-3 «Щодо виконання рішень інвентаризаційної комісії» головний бухгалтер зобов`язав позивача організувати в термін до 02 березня 2017 року проведення наради спільно з юридичною службою щодо аналізу наявної на момент проведення обов`язкової інвентаризації сумнівної заборгованості на рахунку 641.1 «Розрахунки з бюджетом по податку на прибуток», хід наради та прийняті рішення відобразити у відповідному протоколі, який надати головному бухгалтеру протягом трьох робочих днів з дня проведення наради; забезпечити виконання відповідних прийнятих протокольних рішень за результатами проведеної наради; повідомити секретаря інвентаризаційної комісії в термін до 30 квітня 2017 року про проведену роботу з наданням підтверджуючих документів.
		28 березня 2017 року відповідно до наказу генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» Рябікіна П. Б. № 11-07/1-487/п позивачу оголошено догану за невиконання розпорядження головного бухгалтера від 24 лютого 2017 року в частині оформлення протоколу про хід наради та прийняті рішення щодо аналізу сумнівної заборгованості на рахунку «Розрахунки з бюджетом по податку на прибуток», чим порушила вимоги пункту 4.31 розділу посадові обов`язки Посадової інструкції. Підставою для накладення дисциплінарного стягнення стала службова записка головного бухгалтера від 23 березня 2017 року № 14-10-630.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП України).
		Відповідно до статті 139 КЗпП України працівник зобов`язаний працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення (частина перша статті 147 КЗпП України).
		Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
		Згідно з статею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошуєтьсяв наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
		Порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов`язки працівника визначаються у посадовій (робочій) інструкції. КЗпП України не містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення - це право роботодавця, а не його обов`язок. При визначенні виду стягнення враховуються попередня робота працівника, його ставлення до праці. До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Власник підприємства зобов`язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов`язковому порядку зазначити мотиви застосування стягнення.
		Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
		Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
		Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
		Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України у справі від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15. 
		Роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був поінформований належним чином. 
		Відповідний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 у справі № 452/970/17, провадження № 14-157цс19.
		Відповідно до пункту 4.31 Посадової інструкції головний спеціаліст з питань оподаткування податком на прибуток виконує інші вказівки та доручення головного бухгалтера, які безпосередньо відносяться до даної ділянки роботи.
		Згідно з наказом від 28 березня 2017 року № 11-07/10487/п «Щодо застосування дисциплінарного стягнення» позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з невиконанням нею розпорядження головного бухгалтера від 24 лютого 2017 року в частині оформлення протоколу про хід наради та прийняті рішення щодо аналізу наявної сумнівної заборгованості (а. с. 39).
		Суд першої інстанції встановив, що позивач склала протокол спільної виробничої наради від 27 лютого 2017 року № 14-29-5, який був надісланий головному бухгалтеру за допомогою електронного документообігу 15 березня 2017 року, головний бухгалтер ОСОБА_4 власноручно внесла у нього правки, що свідчить що вона погодилась зі складеним позивачем протоколом спільної виробничої наради від 27 лютого 2017 року № 14-29-5.
		Вирішуючи спір, оцінюючи докази у справі з урахуванням встановлених обставин справи, суд першої інстанції надав належну оцінку тій обставині, що у розпорядженні головного бухгалтера від 24 лютого 2017 року №14-08-3 «Щодо виконання рішень інвентаризаційної комісії» не встановлено, в якому саме вигляді ОСОБА_1 повинна надати протокол проведеної наради. Суд дійшов висновку, що та обставина, що протокол спільної виробничої наради надалі корегувався головним бухгалтером, а інші учасники спільної наради пропонували внести певні зміни до нього не може свідчити про невиконання  позивачем розпорядження головного бухгалтера, отже, бути підставою для застосування заходів дисциплінарної відповідальності до позивача.
		Посилання в касаційній скарзі, що відповідно до статті 139 КЗпП України працівники мають чесно і сумлінно працювати, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу  судами не заперечується.
		Верховний Суд зауважує, що згідно з пунктом 4.31 Посадової інструкції  позивач має виконувати інші вказівки та доручення головного бухгалтера, які безпосередньо відносяться до даної ділянки роботи.  З урахуванням загального формулювання вказаного пункту Посадової інструкції позивача відповідні вказівки та доручення головного бухгалтера у відповідних розпорядженнях мають бути чіткими та конкретними, оскільки працівник має пронозувати, за яке саме невиконання трудових обов`язків він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
		Доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції не надав відповіді на жоден аргумент відповідача частково заслуговують на увагу, оскільки суд апеляційної інстанції не недав детальну відповідь на ті аргументи відповідача, які на його думку дають підстави для скасування судових рішень. 
		З огляду на предмет спору у цій справі, з`ясовані судом першої інстанції обставини справи, з якими фактично погодився суд апеляційної інстанції, проте встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції, то Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень. 
		Щодо доводів касаційної скарги, що ця справа становить виняткове значення для відповідача,  оскільки впливає на трудову поведінку співробітників, то Верховний Суд зазначає, що у справах про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності мають бути встановлені обставини вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, за яких до особи застосовуюжться заходи дисциплінарного стягнення.
		Дійшовши висновку, що суд першої інстанції встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку,  відповідач у суді першої інстанції не спростував твердження позивача про відсутність підстав притягнення її до дисциплінарної відповідальності,  з такими висновками погодився суд апеляційної інстанції, Верховний Суд не викладає детальну відповідь на кожен аргумент касаційної скарги, а лише на ті, які  спростовують доводи касаційної сукарги про підстави скасування судових рішень у цій справі.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки у цій частині оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» залишити без задоволення.
		Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2018  року та постанову Апеляційного суду Київської області від 29 травня 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                           А. С. Олійник
		Судді:                                                                                       І. Ю. Гулейков
		                                                                                                  С. О. Погрібний 
		                                                                                                  Г. І. Усик
		                                                                                                   В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...