Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/4218/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2020.
Дата набрання законної сили: 25.03.2020
Номер судового провадження: 51-6349км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015250000000082

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 березня 2020 року
		м. Київ
		справа № 711/4218/15-к
		провадження № 51-6349 км 19
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2017 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року щодо ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015250000000082, виправданого
		ОСОБА_7 ,громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), з вищою освітою, несудимого, інваліда 2 групи, який працює адвокатом, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 КК, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 364 КК, та виправдано його у зв`язку з відсутністю в діянні складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК. Визнано ОСОБА_7 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 366 та ч.2 ст. 372 КК, та виправдано його за недоведеністю вчинення ним злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 і ч.2 ст. 372 КК.
		Згідно з вироком ОСОБА_7 обвинувачується органом досудового розслідування в тому, що він, працюючи відповідно до наказу прокурора Черкаської області від 13 травня 2013 року на посаді заступника прокурора міста Черкаси Черкаської області, будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу , 24 січня 2014 року близько 9 год, отримавши в приміщенні прокуратури міста Черкаси Черкаської області, розташованому в місті Черкаси по вул. Б. Хмельницького, 60, повідомлення слідчих Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області про затримання осіб за підозрою у вчиненні блокування будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади та активній участі в масових заворушеннях, у тому числі і повідомлення прокурора ОСОБА_8 , слідчих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про затримання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, прибув до свого службового кабінету, де ознайомився із матеріалами кримінального провадження № 12014250040000308.
		Оцінивши зібрані докази, достовірно знаючи про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави, передбачені ч. 1 ст. 276 КПК України, необхідні для повідомлення про підозру ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , а вказані особи затримані всупереч вимогам ч. 1 ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, і достатніх доказів для повідомлення їм про підозру немає, ОСОБА_7 , користуючись повноваженнями прокурора у кримінальному процесі, не вжив передбачених законом заходів до перевірки правомірності затримання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , поновлення їх конституційних прав і негайного звільнення з- під варти, ОСОБА_7 погодився виконати незаконну вказівку керівників правоохоронних органів про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан» до кримінальної відповідальності та штучне створення доказів для обрання їм запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		ОСОБА_7 24 січня 2014 року близько 15 год., знаходячись у приміщенні прокуратури за вказаною адресою, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа керівництва правоохоронних органів у вигляді усунення перешкод з боку мітингувальників, використовуючи своє службове становище як прокурора всупереч інтересам служби, за відсутності законних, достатніх і допустимих доказів вини ОСОБА_11 і ОСОБА_13 , достовірно знаючи про те, що у повідомлення про підозру останнім внесені завідомо неправдиві відомості, які не відповідали матеріалам кримінального провадження та зібраним доказам, у порушення вимог ст. 36, 276, 277, 278 КПК погодив письмове повідомлення про підозру ОСОБА_11 і ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК.
		Погоджуючи вказані повідомлення про підозру, у які були внесені завідомо неправдиві відомості про вчинення злочину, прокурор ОСОБА_7 чітко усвідомлював, що притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб за вчинення закінчених складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.
		ОСОБА_7 , продовжуючи свої умисні злочині дії, направлені на завідомо незаконне притягнення учасників мирних масових акцій протесту до кримінальної відповідальності та завідомо незаконне обрання відносно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, знаходячись у службовому кабінеті прокуратури за вказаною адресою як процесуальний керівник ознайомився із матеріалами кримінального провадження №12014250040000308, та підготовленими клопотаннями про застосування запобіжних заходів щодо них у вигляді тримання під вартою. 
		Ознайомившись та оцінивши зібрані докази, достовірно знаючи про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави, передбачені ч. 1 ст. 276 КПК України, необхідні для повідомлення про підозру ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , а вказані особи затримані всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, і достатніх доказів для підозри вказаних осіб немає, а також відсутні підстави та ризики, передбачені ст. 177 КПК України для обрання затриманим запобіжного заходу, ОСОБА_7 , користуючись повноваженнями прокурора у кримінальному процесі, не вжив передбачених законом заходів до перевірки правомірності затримання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , поновлення їх конституційних прав і негайного звільнення з під варти.
		Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_7 25 січня 2014 року, знаходячись у приміщенні прокуратури за вказаною адресою, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа керівництва правоохоронних органів у вигляді усунення перешкод з боку мітингувальників, використовуючи своє службове становище як прокурора всупереч інтересам служби, в порушення вимог ст.ст. 36, 177, 178, 183, 194 КПК, за відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 і ОСОБА_13 у організації та вчиненні масових заворушень, блокуванні будівлі Черкаської обласної державної адміністрації, а також усвідомлюючи, що ризики, які б давали підстави вважати, що  ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 можуть здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні, тобто відсутні підстави для застосування виняткового запобіжного заходу, погодив клопотання про обрання завідомо невинним підозрюваним ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, підписавши їх і завіривши печаткою прокуратури міста Черкаси Черкаської області. 25 січня 2014 року, доводячи до кінця злочинний намір, спрямований на обрання завідомо невинним ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і  ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності підстав, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України,  ОСОБА_7 та слідчі передали клопотання із додатками на розгляд до Соснівського районного суду Черкаської області.
		При цьому заступник прокурора міста Черкаси Черкаської області  ОСОБА_7 достовірно знав, що у клопотаннях про обрання запобіжного заходу ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 слідчими внесені завідомо неправдиві відомості щодо обставин вчиненого злочину, які не відповідали матеріалам кримінального провадження та зібраним доказам. У клопотання були внесені недостовірні відомості про те, що вина підозрюваних повністю доведена зібраними у кримінальному провадженні доказами, він може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки не має постійного місця проживання в місті Черкаси, може впливати на свідків, може вчинити інше правопорушення, безпосередньо підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів. Погодившись із викладеними обставинами, ОСОБА_7 з метою обрання завідомо незаконного запобіжного заходу  тримання під вартою, за відсутності підстав для цього, підписав клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 із внесеними завідомо неправдивими відомостями, надавши їм статусу офіційного документу, які засвідчують факт, що має юридичне значення і є необхідною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання 
		Унаслідок вказаних дій ОСОБА_7 потерпілим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , які незаконно трималися під вартою, завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам останніх, що передбачені та гарантовані ст.ст. 3, 19, 29, 59, 63 Конституції України. Вказані події знайшли широке висвітлення у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, в мережі Інтернет, набули широкого резонансу, викликали глибоке обурення громадян України та міжнародної спільноти, що призвело до підриву авторитету та престижу усієї системи судових і правоохоронних органів України загалом.
		Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані як злочини, передбачені, ч. 1 ст. 364 КК - зловживання службовою особою владою та службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам; ч. 1 ст. 366 КК як службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; ч. 2 ст. 372 КК як притягнення завідомо невинних до кримінальної відповідальності, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину, а також поєднане з іншою фальсифікацією.
		Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2017 року відносно ОСОБА_7 залишено без змін.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2017 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Прокурор зазначає, що суд першої інстанції побудував виправдовувальний вирок щодо ОСОБА_7 на суперечливих, достатньо не перевірних доказах, яким не надав належної правової оцінки, а також у вироку не вказав конкретно чому взяв до уваги одні докази та відкинув інші. Суд у порушення вимог ст. 374 КПК в обґрунтування рішення про необхідність виправдання ОСОБА_7 поклав показання обвинуваченого та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , залишивши поза увагою те, що показання зазначених свідків необхідно оцінювати критично, як спосіб захисту. Суд першої інстанції, на думку прокурора, не дав належної оцінки показанням потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 про те, що вони не брали участі в акції протесту. Залишив поза увагою дані відеозапису камер спостереження з кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 », на якому зафіксовано час перебування там потерпілих до 23 год 45 хв 23 січня 2014 року. Не врахував дані протоколів затримання, матеріалів щодо обрання запобіжного заходу та обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 .
		Крім того, на думку прокурора, суд вийшов за межі наданих йому повноважень та безпідставно надав оцінку обґрунтованості та відповідності вимогам КПК постанов прокурора про закриття кримінальних проваджень стосовно потерпілих. Суд першої та апеляційної інстанцій упереджено підійшли до оцінки рішень слідчих суддів про обрання запобіжного заходу ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 .
		Суд першої інстанції, на переконання прокурора, упереджено підійшов до оцінки показань свідків  колишніх працівників батальйону патрульної служби УМВС України в Черкаській області, не долучивши до матеріалів провадження рапорти, про які вказували колишні працівники БПС. Поза увагою суду, на думку прокурора, залишились достовірні дані, надані прокурором як доказ обвинувачення про те, що після завершення акції протесту 24 січня 2014 року було проведено 19 оглядів місця події і в жодному з них доказів, які б вказували на причетність потерпілих до злочину, не знайдено, як і на те, що на потерпілих не вказував жоден очевидець, свідок чи потерпілий як на осіб, які вчинили злочин.
		Також суд, на думку прокурора, не надав правильну оцінку зверненню ОСОБА_7 з клопотаннями про звільнення ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності.
		Прокурор зазначає, що суд безпідставно вказав на відсутність прямого умислу у ОСОБА_7 на притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб, не вказав підставу його виправдання з урахуванням вимог ст. 373 КПК, при ухваленні виправдовувального вироку не пославсь на положення ст. 284 КПК.
		Також судом допущено суперечності щодо формулювання, які ставлять під сумнів висновки суду про невинуватість особи, вказавши про невірну оцінку ОСОБА_7 зібраних доказів або допущену ним службову недбалість.
		Суд апеляційної інстанції, на думку прокурора, перевіряючи законність вироку суду першої інстанції, залишив поза увагою допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, проявив упередженість під час аналізу доводів апеляційної скарги прокурора та оцінці доказів сторони обвинувачення, оскільки належно не обґрунтував своє рішення, та безпідставно віддав перевагу лише доводам сторони захисту. Прокурор зазначає, що апеляційний суд у порушення вимог кримінального процесуального закону упереджено, з явним виправдовувальним ухилом підійшов до оцінки доказів сторони обвинувачення, не надавши їм належної оцінки, побудувавши своє рішення на суперечливих та достатньо не перевірених доказах.
		Крім того, ухвала Черкаського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року стосовно ОСОБА_7 постановлена незаконним складом суду, оскільки новоутворений Черкаський апеляційний суд розпочав роботу 26 липня 2019 року та не є правонаступником Апеляційного суду Черкаської області, а автоматизований перерозподіл справи № 711/4218/15-к стосовно ОСОБА_7 після її прийняття Черкаським апеляційним судом не здійснювався.
		Позиції інших учасників судового провадження
		У запереченнях на касаційну скаргу прокурора виправданий ОСОБА_7 зазначає про безпідставність викладених у касаційній скарзі доводів та просить залишити її без задоволення.
		Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу прокурора частково, просив її задовольнити і направити матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на новий апеляційний розгляд.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
		За ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом.
		Відповідно до вимог ст. 91 КПК у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно зі ст. 438 КПК при здійсненні касаційного провадження суд касаційної інстанції не уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення через невідповідність викладених у них висновків фактичним обставинам, а виходить з обставин, установлених судом.
		У касаційній скарзі прокурор заперечує висновки суду про невинуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, заперечує повноту судового розгляду, ставить під сумнів правильність установлення фактичних обставин, тоді як їх перевірку в силу ст. 433 КПК до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено. 
		Доводи касаційної скарги прокурора за змістом та суттю є аналогічними доводам, викладеним прокурором у апеляційній скарзі, яка була предметом ретельного дослідження суду апеляційної інстанції.
		Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо дотримання в повному обсязі судом першої інстанції при постановленні виправдувального вироку відносно ОСОБА_7 вимог п.1 ч.3 ст. 374 КПК. Судом апеляційної інстанції в порядку ч. 3 ст. 404 КПК за клопотанням прокурора проведено повторне дослідження доказів. Як встановлено колегією суддів Верховного Суду, задовольняючи клопотання прокурора про допит свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які, на думку сторони обвинувачення, могли б підтвердити висунуте  ОСОБА_7 обвинувачення, суд апеляційної інстанції був позбавлений такої можливості у зв`язку з невиконанням прокурором вимог ч. 3 ст. 23 КПК та не забезпеченням можливості дослідження вказаних доказів судом апеляційної інстанції.
		Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо належної оцінки доказів судом першої інстанції та визнання правильним рішення про відсутність у діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК у зв`язку з тим, що органом досудового розслідування не надано належних та допустимих доказів того, що діями ОСОБА_7 завдано істотної шкоди у вигляді настання матеріальних збитків, які в сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Недоведеність вчинення ним злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 і ч.2 ст. 372 КК, апеляційний суд обґрунтував спростованістю позиції органу досудового розслідування про затримання потерпілих вже після закінчення акцій протесту та відсутністю в ОСОБА_7 наміру притягувати до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб, провівши належний аналіз обставин кримінального провадження та надавши оцінку кожному доказу за критеріями ст. 94 КПК, а сукупності доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Колегія суддів Верховного Судупогоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що виключення з обвинувачення, висунутого ОСОБА_7 , судом першої інстанції в частині обвинувачень щодо незаконності дій ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 і  ОСОБА_10 під час досудового розслідування кримінального провадження № 12014250040000308 є законним та обгрунтованим, оскільки суду не було надано доказів того, що вказані особи визнані винними і відносно них ухвалено обвинувальні вироки, що набрали законної сили. Законними та обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій щодо виключення з обвинувачення, висунутого ОСОБА_7 , даних про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014250040000308 без достатніх на те підстав і на виконання незаконних вказівок. 
		Доводи касаційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції не врахував дані протоколів затримання ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , матеріалів судових справ про обрання зазначеним особам запобіжного заходу, про те, що судом першої інстанції не досліджені рапорти працівників батальйону патрульної служби, про упереджену оцінку судом рішень слідчих суддів про обрання запобіжного заходу ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , про залишення поза увагою суду достовірних даних, наданих прокурором як доказ обвинувачення про те, що після завершення акції протесту 24 січня 2014 року було проведено 19 оглядів місця події і в жодному з них доказів, які б вказували на причетність потерпілих до злочину, не знайдено, а також про те, що суд вийшов за межі наданих йому повноважень та безпідставно надав оцінку обґрунтованості та відповідності вимогам КПК постанов прокурора про закриття кримінальних проваджень стосовно щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 відносяться до фактичних обставин справи та досліджені й спростовуються висновками судів попередніх інстанцій.
		В касаційній скарзі прокурора не наведено жодної з передбачених ст. 433 КПК підстав, які б, виходячи з меж перегляду судом касаційної інстанції, дозволили дійти висновку про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Доводи касаційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції поставив під сумнів свої висновки внаслідок невірної оцінки ОСОБА_7 зібраних доказів у кримінальному провадженні №12014250040000308 або допущення ним службової недбалості, є безпідставними.
		Виходячи з вимог ч. 3 ст. 26 КПК, суд першої інстанції під час вирішення тих питань, що були винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, виклав мотиви можливої кваліфікації дій ОСОБА_7 , що, на думку колегії суддів Верховного Суду, не вплинуло на остаточне судове рішення і не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону як підстави для скасування судового рішення, передбаченої ст. 438 КПК.
		Доводи касаційної скарги прокурора щодо розгляду справи незаконним складом суду не ґрунтуються на вимогах закону.
		Відповідно до ч. 3 статті 35 КПК визначення судді або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень.
		Зокрема, положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26 листопада 2010 року № 30(у редакції рішення Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 17) визначено, що результатом роботи модуля автоматизованого розподілу для автоматизованого розподілу судових справ є протокол первісного автоматизованого розподілу судової справи.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у Апеляційному суді Черкаської області від 20 червня 2017 року було визначено колегію суддів для розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 у складі: головуючого  ОСОБА_24 , суддів ОСОБА_25 , ОСОБА_26 Єдиний унікальний номер справи: 711/4218/15-к та провадження 11-кп/793/51/18. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у Апеляційному суді Черкаської області від 17 серпня 2017 року було визначено колегію суддів у складі: головуючого  ОСОБА_27 , суддів ОСОБА_25 ,  ОСОБА_26 .
		Цим складом колегії суддів було ухвалено рішення по суті, оскільки відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року було ліквідовано Апеляційний суд Черкаської області і утворено Черкаський апеляційний суд.
		Частиною 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов`язані зі здійсненням таким судом повноважень, зокрема, архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань в паперовому та електронному вигляді, фонди бібліотек, а судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.
		Згідно ч. 3 ст. 319 КПК у разі переведення судді до суду, юрисдикція якого поширюється на територію, на яку поширювалася юрисдикція суду, з якого суддя був переведений, такий суддя продовжує розгляд справ, що перебували в його провадженні на момент переведення.
		Відповідно рішення Вищої ради правосуддя від 18 липня 2019 року, суддя Апеляційного суду Черкаської області ОСОБА_27 , яка була доповідачем у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , члени колегії у даному кримінальному провадженні: судді ОСОБА_25 та ОСОБА_26 були переведені до новоутвореного Черкаського апеляційного суду, а тому ними було продовжено розгляд цієї справи.
		Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду у Черкаському апеляційному суді від 7 серпня 2019 року судову справу № 711/4218/15-к на підставі ч. 3 ст. 319 КПК було передано колегії суддів у складі: головуючого  ОСОБА_27 , суддів ОСОБА_25 , ОСОБА_26 .
		Судом першої інстанції при ухваленні вироку зазначені підстави виправдування ОСОБА_7 з урахуванням вимог ст. 373 КПК.
		Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, допущених судом першої інстанції, які б слугували 
		 
		підставою для скасування вироку суду, про що йдеться в апеляційній скарзі прокурора.
		Апеляційний суд переглянув вирок щодо ОСОБА_7 за апеляційною скаргою прокурора і постановив мотивовану ухвалу, яка відповідає вимогам ст. 419 КПК. 
		Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги прокурора.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 437, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2017 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року щодо ОСОБА_7 залишити без задоволення.
		Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2017 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни. 
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...