Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/8698/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 01.04.2020. Зареєстровано: 02.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2020.
Дата набрання законної сили: 31.03.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 березня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/8698/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження
		касаційну скаргу  акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва АТ "Укрзалізниця" (далі - Товариство, відповідач)
		на рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2019
		(суддя Підченко Ю.О.),
		додаткове рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2019 
		(суддя Підченко Ю.О.) та
		постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019
		(головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В. і Разіна Т.І.)
		у справі №  910/8698/19
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Строй Сервіс" (далі - ТОВ "Енерго Строй Сервіс", позивач)
		до Товариства 
		про стягнення 936 140,66 грн.
		 
		РУХ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Позов було подано про стягнення  "інфляційних втрат" у сумі 289 138,09 грн., 3% річних у сумі 92 796,03 грн., пені в сумі 554 206,54 грн. за договором поставки від 23.10.2018 № ЦЗВ-02-03718-01 (далі - Договір).
		 
		2. Позов обґрунтовано невиконанням  відповідачем зобов`язань з оплати поставленої продукції в обумовлений сторонами у Договорі строк.
		 
		Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		3. Рішенням господарського суду міста Києва від 26.07.2019:
		- у задоволенні усного клопотання Товариства про зменшення пені відмовлено;
		- позов задоволено;
		- стягнуто з Товариства на користь ТОВ "Енерго Строй Сервіс" зазначені в пункті 1 цієї постанови суми, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 14 042,12 грн. 
		 
		4. Рішення мотивовано обґрунтованістю і доведеністю позовних вимог, а також недоведенням відповідачем обставин, за яких можливе зменшення судом неустойки. 
		 
		5. Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 07.08.2019:
		- задоволено заяву ТОВ "Енерго Строй Сервіс" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;
		- стягнуто з Товариства на користь ТОВ "Енерго Строй Сервіс" відповідні витрати в розмірі 20 000 грн. 
		 
		6. Додаткове рішення мотивовано доведеністю зазначеного розміру витрат на професійну правничу допомогу і повним задоволенням позовних вимог  ТОВ "Енерго Строй Сервіс" у даній справі. 
		 
		7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 апеляційні скарги Товариства залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2019 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2019 у даній справі - без змін.
		 
		8. Постанову мотивовано відповідністю висновків суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки дійсним обставинам справи та підтвердженням їх належними доказами й відсутністю підстав для скасування відповідних судових рішень місцевого господарського суду. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		9. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи про неповне дослідження місцевим і апеляційним господарськими судами матеріалів справи, що призвело до необґрунтованих висновків, які суперечать фактичним даним, просить оскаржувані судові рішення з даної справи скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Енерго Строй Сервіс" відмовити (зменшити) в повному обсязі, а судові витрати покласти на позивача.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		10. Суд першої інстанції безпідставно не задовольнив усне клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, а апеляційний господарський суд погодився з відповідними висновками.
		 
		11. Відповідач неодноразово доводив у судах попередніх інстанцій наявність обставин для зменшення розміру його відповідальності, а саме:
		- строк прострочення оплати був незначним та таку оплату здійснено добровільно, і прострочення не призвело до заподіяння збитків позивачу;
		- позивачем не надано жодних належних доказів спричинення йому матеріальної або будь-якої іншої шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язань з оплати;
		- скрутне фінансове становище відповідача.
		 
		12. На порушення норм процесуального права (статей 221, 236 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України) судами попередніх інстанцій було неповно з`ясовано обставини, пов`язані з відповідними витратами на професійну правничу допомогу та їх розподілом; так, судами не досліджувалося й не аналізувалося питання складності справи, виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат.
		 
		Доводи іншого учасника справи
		 
		13. Відзив на касаційну скаргу не надходив. 
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		14. ТОВ "Енерго Строй Сервіс" (постачальник) і публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Товариство (замовник), укладено Договір, за умовами якого постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, що визначені у специфікації, яка додається до Договору і є його невід`ємною частиною.
		 
		15. Постачальник здійснив поставку продукції і відповідач її отримав, але не оплатив у встановлений Договором строк. 
		 
		16. На підставі умов Договору  (пункт 10.6) позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 554 206,54 грн., а згідно із статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) - відповідні суми  інфляційних втрат  та 3 % річних.
		 
		17. В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені відповідач зазначав, що: протягом останнього часу на підприємстві склалася складна ситуація у зв`язку з недофінансуванням (недостатність доходної частини, значне зменшення надходжень коштів, необхідність постійного ремонту та підтримання в належному робочому стані рухомого складу, негайна закупівля матеріально-технічних ресурсів для швидкого відновлення залізничної галузі в зоні проведення АТО); крім того, відповідачем здійснюються нагальні заходи з капітального відновлення рухомого складу, оновлення парку вагонів, що потребує значного фінансування. 
		 
		Відповідач зазначив, що інформація не потребує доказування в силу статті 75 ГПК України, оскільки є загальновідомою. Проте судом першої інстанції відзначено, що наведені відповідачем обставини не є загальновідомими.
		 
		При цьому відповідачем не подано доказів на підтвердження обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
		 
		18. У прийнятті додаткового рішення від 07.08.2019 місцевий господарський суд з`ясував та зазначив також, що на підтвердження понесених судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою на адвоката, позивачем подано відповідні документи (докази), у т.ч.: копію договору про надання професійної правничої допомоги; копію акта приймання-передання наданих юридичних (адвокатських) послуг; копію платіжного доручення; детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Вартість послуг виконавця за згаданим актом складає 20 000 грн.
		 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА
		 
		19. ЦК України:
		 
		стаття 509:
		- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша);
		- зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга);
		 
		пункт 1 частини другої статті 11:
		- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;
		 
		стаття 525:
		- одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
		 
		частина перша статті 526:
		- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства;
		 
		абзац перший частини першої статті 530:
		- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
		 
		частина перша статті 611:
		- у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;
		 
		стаття 629:
		- договір є обов`язковим для виконання сторонами;
		 
		частина третя статті 551:
		- розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		 
		20. Господарський кодекс України:
		 
		частини перша, друга статті 193:
		- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України;
		- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;
		 
		частина друга статті 218:
		- учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів;
		 
		стаття 233:
		- у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (частина перша);
		- якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (частина друга).
		 
		21. ГПК України:
		 
		частина третя статті 13:
		- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;
		 
		частини перша, третя статті 74:
		- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
		- докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;
		 
		частини перша, третя статті 123:
		- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу;
		 
		стаття 126:
		- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга); 
		- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта);
		- у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята);
		- обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста).
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		 
		22. Як випливає зі змісту касаційної скарги, причиною її подання стала незгода відповідача з: відхиленням судом його усного клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені; стягнення з нього суми судових витрат на професійну правничу допомогу. У частині стягнення сум  "інфляційних втрат" та 3% річних скаржником (відповідачем) будь-яких доводів стосовно незаконності/ необґрунтованості судових рішень не наведено, іншою стороною відповідні рішення в цій частині також не оскаржуються. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої інстанції, апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах, зокрема, доводів касаційної скарги. 
		 
		23. Відповідно до наведених у цій постанові положень частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 Господарського кодексу України зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій (неустойки) є саме правом, а не обов`язком суду. 
		 
		Дане право реалізується судом з огляду на конкретні обставини справи та з урахуванням наявних у ній доказів. При цьому довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання (відповідача). Водночас, всупереч наведеним у касаційній скарзі доводам, на іншого учасника справи (позивача) не покладався обов`язок з доведення (доказування) спричинення йому матеріальної або іншої шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань: адже сам встановлений судом факт такого несвоєчасного виконання вже був достатньою підставою для застосування штрафних санкцій, а вимог щодо відшкодування шкоди позивач у цій справі не заявляв. 
		 
		24. Поряд з тим судами з`ясовано і скаржником не заперечується, що останній, заявляючи усне клопотання про зменшення розміру пені, не подав суду будь-яких доказів існування (наявності) тих обставин, якими він обґрунтовував зазначене клопотання. 
		 
		Водночас Касаційним господарським судом не приймається посилання скаржника на те, що відповідна "інформація" (стосовно складного фінансового становища відповідача, здійснення ним заходів щодо капітального ремонту рухомого складу, оновлення парку вагонів, закупівлі тепловозов General Electric) "не потребує доказування, в силу статті 75 ГПК України, оскільки є загальновідомою". Відповідно до частини третьої згаданої статті обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Загальновідомість обставин полягає в тому, що вони відомі широкому загалу, зокрема й суду та учасникам справи. Загальновідомість того чи іншого факту є відносною і залежить від різних факторів, у тому числі поширеності інформації про подію (факт) загалом у державі чи в певній місцевості. Скаржником не зазначено й не обґрунтовано,  чому, власне (з яких причин/підстав), інформація про фінансове становище та конкретні елементи (складові) виробничої діяльності філії "Центр забезпечення виробництва" Товариства має вважатися (на його думку) загальним надбанням, у тому числі бути відомою суду та іншому учаснику справи. 
		 
		25. Що ж до розміру витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих з відповідача згідно з додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 07.08.2019, то, як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, він підтверджений відповідними доказами (пункт 18 цієї постанови). Водночас згідно з частиною другою статті 300 ГПК України  суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, Касаційний господарський суд не вправі повторно досліджувати та оцінювати згадані докази на предмет їх належності, достовірності тощо. 
		 
		Водночас Касаційний господарський суд звертає увагу скаржника на приписи частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України, які наведено в пункті 21 даної постанови, і зазначає, що:
		- у справі відсутні і скаржником не наведені дані (відомості) щодо заявлення ним у суді першої інстанції клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягали розподілу між сторонами (при тому, що відповідною нормою ГПК України не передбачено зменшення такого розміру судом за відсутності відповідного клопотання); 
		- скаржником не додержано свого процесуального  обов`язку з доведення в тому ж суді неспівмірності зазначених витрат. А згідно з частиною четвертою статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальної дії. 
		 
		Крім того, Суд повторює, що, в силу наведеного положення частини другої статті 300 ГПК України, він не вправі вчиняти дії, пов`язані з перевіркою (переоцінкою) доказів зі справи. 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		26. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів такого неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, яке тягло б за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих судових рішень.
		 
		27. З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а прийнятих у справі судових актів - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.
		 
		Судові витрати
		 
		28. Понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
		 
		Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва АТ "Укрзалізниця" залишити без задоволення, а  рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2019, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 910/8698/19 - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                     В. Селіваненко
		 
		Суддя                                                                                                     І. Булгакова
		 
		Суддя                                                                                                     Б. Львов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...