Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/12725/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 01.04.2020. Зареєстровано: 02.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2020.
Дата набрання законної сили: 31.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/63079/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		31 березня 2020 року 
		Київ
		 
		справа №826/12725/17
		адміністративне провадження №К/9901/63079/18, №К/9901/63600/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Єресько Л.О.,
		суддів: Загороднюка А.Г.,  Соколова В.М., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/12725/17
		за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київреконструкція", Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Наш дом", Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" Костенко Ігор Іванович про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії
		за касаційними скаргами ОСОБА_1 , Національного банку України
		на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року, ухвалене у складі колегії суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів: Чудак О.М., Шейко Т.І.
		на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Вівдиченко Т.Р., суддів Беспалова О.О., Собківа Я.М.
		 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
		1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України (далі - відповідач, НБУ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київреконструкція", Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Наш дом", Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" Костенко І.І., у якому просила: 
		1.1. визнати протиправними дії НБУ щодо переадресування, листом від 14 червня 2017 року № 61-0018/41895, на адресу директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Ворушиліна К.М., листа ОСОБА_1 та інших довірителів від 07 червня 2017 року стосовно подання НБУ позовної заяви про заміну управителя фонду фінансування будівництва виду А забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1;
		1.2. зобов`язати НБУ (код ЄДРПОУ 00032106, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9) звернутись до суду із позовною заявою про передачу фонду фінансування будівництва виду А забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1 від Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (код ЄДРПОУ 19233095, місцезнаходження: 43005, Волинська обл., м. Луцьк, пр. Перемоги, буд. 15) до нового управителя, який буде відповідати вимогам Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона разом із іншими довірителями звернулася до НБУ з листом від 07 червня 2017 року з проханням невідкладно звернутись до суду із позовною заявою з вимогою щодо передачі в управління іншій фінансовій установі Фонду фінансування будівництва виду А об`єкту будівництва, а саме: забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1 (по тексту - ФФБ), забудовником якого є ВАТ "АК "Київреконструкція". Проте, в порушення частини 1 статті 24 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" № 978-IV від 19 червня 2003 року, листом № 61-0018/41895 НБУ самоусунувся від контролю за дотриманням управителем ФФБ вимог відповідного закону та інших актів законодавства, а також дотримання управителем ФФБ прийнятих на себе за договорами про участь у ФФБ зобов`язань, та переадресував вказаний вище лист директорові-розпоряднику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Ворушиліну К.М., дії з чого, за переконанням позивача, є протиправними, а тому існують підстави для зобов`язання судом НБУ здійснити певні відповідні дії.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
		3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. 
		3.1. Визнано протиправними дії НБУ щодо переадресування, листом від 14 червня 2017 року № 61-0018/41895, на адресу директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Ворушиліна К.М., листа від 07 червня 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
		3.2. Зобов`язано НБУ розглянути по суті лист від 07 червня 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
		4. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції вказував на те, що питання регулювання відносин, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків, не звужують, в контексті визначених частиною 3 статті 76 Законом України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-ІІІ від 07 грудня 2000 року обмежень НБУ щодо не здійснення ним банківського нагляду за банком у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, змісту банківського нагляду Національного банку України, як такого, повноваження якого визначаються Конституцією України, Законом України "Про Національний банк України" та іншими законами України. Зазначили, що у спірних правовідносинах перевага надається відповідному спеціальному закону - Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління, і такий закон не пов`язує за змістом поняття банківського нагляду НБУ, в аспекті норм Закону України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-ІІІ від 07 грудня 2000 року з поняттям здійснення нагляду та регулювання діяльності управителів ФФБ з боку НБУ в розумінні Закону України "Про національний банк України" та Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".
		4.1. Вказували на те, що неправомірними є дії відповідача щодо не розгляду листа ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 07 червня 2017 року та не надання відповіді по суті порушеного заявниками питання.
		4.2. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача звернутись до суду із позовною заявою про передачу фонду фінансування будівництва виду А забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1 від ПАТ "Західінкомбанк", суди попередніх інстанцій зазначили, що враховуючи відсутність імперативного обов`язку відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя звернутися з позовом до суду в порядку частини 1 статті 23 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" № 978-IV від 19 червня 2003 року, відповідне дискреційне повноваження відповідачем не було реалізоване належним чином, а тому доводи позивача в цій частині є невмотивованими.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції.
		5. 04 жовтня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 про скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі № 826/12725/17, у якій скаржник просить:
		5.1. скасувати оскаржувані рішення у частині відмови зобов`язати до суду із позовною заявою про передачу фонду фінансування будівництва виду А забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1 від ПАТ "Західінкомбанк" до нового управителя, який буде відповідати вимогам Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" № 978-IV від 19 червня 2003 року, ухвалити у цій частині нове рішення - зобов`язати НБУ звернутись до суду із позовною заявою про передачу фонду фінансування будівництва виду А забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1 від ПАТ "Західінкомбанк" до нового управителя, який буде відповідати вимогам Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" № 978-IV від 19 червня 2003 року;
		5.2. залишити оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправними дій НБУ щодо переадресування, листом від 14 червня 2017 року № 61-0018/41895, на адресу директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Ворушиліна К.М., листа від 07 червня 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та зобов`язання Національного банку України розглянути по суті лист від 07 червня 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - без змін.
		6. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання НБУ звернутися до суду із позовною заявою про передачу фонду фінансування будівництва виду А забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1 від ПАТ "Західінкомбанк" до нового управителя, який буде відповідати вимогам Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" № 978-IV від 19 червня 2003 року не є законним та обґрунтованим, оскільки можливість подання відповідачем відповідного позову до суду щодо передачі ФФБ у порядку частини 1 статті 23 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" № 978-IV від 19 червня 2003 року не є дискреційним повноваженням НБУ.
		6.1. ОСОБА_1 вказує на те, що оскільки функція нагляду та регулювання діяльності управителя ФФБ є обов`язком, зважаючи на взаємозв`язок частини 2, 3 статті 24 та частини 1 статті 23 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" № 978-IV від 19 червня 2003 року, а не правом відповідача, то відповідно і такий додатковий напрямок нагляду та регулювання діяльності управителя ФФБ, який передбачений, зокрема частиною 1 статті 23 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" № 978-IV від 19 червня 2003 року, є обов`язком НБУ.
		7. 04 жовтня 2018 року та 10 жовтня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Стрелець Т.Г., суддів Білоус О.В., Желтобрюх І.Л.
		8. Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2018 відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
		9. 10 жовтня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національного банку України про скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі № 826/12725/17, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної зави повністю.
		10. Касаційна скарга Національного банку України мотивована тим, що вони не здійснюють банківський нагляд за банком у якому запроваджено тимчасову адміністрацію. Відповідно до статті 34, частини 5 статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI від 23 лютого 2012 року, Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, то і розпорядження активами в тому числі коштами ФФБ здійснюється саме Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
		11. 04 жовтня 2018 року та 10 жовтня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Стрелець Т.Г., суддів Білоус О.В., Желтобрюх І.Л.
		12. Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
		13. Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 710/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Стрелець Т.Г. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
		14. Ухвалами Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 березня 2020 року дані касаційні скарги були прийняті до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено їх до розгляду у попередньому судовому засіданні у відповідності до приписів пункту 3 частини першої статті 340 та статті 343 КАС України.
		Позиція інших учасників справи
		15. 30 жовтня 2018 року від НБУ надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги. Вказує на те, що НБУ не здійснює банківський нагляд за банком у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності та інформації до Кредитного реєстру в установленому НБУ порядку. Переадресування НБУ листа позивача та інших довірителів на адресу директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було здійснено за належністю. Щодо вимог про зобов`язання НБУ подати позов, відповідач вказав, що правом на звернення до суду щодо зміни управителя ФФБ, відповідно до статті 23 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" №978-IV від 19 червня 2003 року, наділені довірителі ФФБ, одним з яких є скаржник.
		16. 20 листопада 2018 року від адвоката Дитинко О.В., який діє в інтересах третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_8, ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_5 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому треті особи просять касаційну скаргу скаржника залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін. 
		17. 02 листопада 2018 року від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на касаційну скаргу НБУ, у якому третя особа просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати оскаржувані рішення та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити. Вказують на те, що у ПАТ "Західінкомбанк" здійснюється процедура ліквідації, тому НБУ не веде нагляд та регулювання його діяльності, як управителя ФФБ.
		18. 15 листопада 2018 року від ОСОБА_1 , надійшов відзив на касаційну скаргу НБУ, у якому позивач просить:
		18.1. залишити касаційну скаргу без задоволення; 
		18.2. скасувати оскаржувані рішення у частині відмови зобов`язати до суду із позовною заявою про передачу фонду фінансування будівництва виду А забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1 від ПАТ "Західінкомбанк" до нового управителя, який буде відповідати вимогам Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", ухвалити у цій частині нове рішення - зобов`язати НБУ звернутись до суду із позовною заявою про передачу фонду фінансування будівництва виду А забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1 від ПАТ "Західінкомбанк" до нового управителя, який буде відповідати вимогам Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";
		18.3. залишити оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправними дій НБУ щодо переадресування, листом від 14 червня 2017 року № 61-0018/41895, на адресу директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Ворушиліна К.М., листа від 07 червня 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та зобов`язання Національного банку України розглянути по суті лист від 07 червня 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - без змін.
		19. 20 листопада 2018 року від адвоката Дитинко О.В., який діє в інтересах третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 надійшов відзив на касаційну скаргу НБУ, у якому треті особи просять касаційну скаргу скаржника залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін. 
		20. Від інших третіх осіб відзиви на касаційні скарги не надходили, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи. 
		Установлені судами фактичні обставини справи
		21. ОСОБА_1 є учасником фонду фінансування будівництва виду А об`єкту будівництва, а саме: забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1 , забудовником якого є ВАТ "АК "Київреконструкція", згідно свідоцтва про участь.
		22. Управителем ФФБ є ПАТ "Західінкомбанк". Правила ФФБ за програмою ВАТ "АК "Київреконструкція" затверджені рішенням Правління ПАТ "Західінкомбанк" від 30 травня 2005 року, протокол № 166.
		23. На підставі постанови Правління Національного банку України від 28 травня 2014 року № 316 "Про віднесення ПАТ "Західінкомбанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 29 травня 2014 року прийнято рішення № 38 про запровадження з 29 травня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Західінкомбанк"..
		24. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року № 433 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних прийнято рішення від 23 липня 2014 року № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Західінкомбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким, було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Західінкомбанк".
		25. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 29 червня 2017 року № 2767, відповідно до якого, продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Західінкомбанк" на один рік до 22 липня 2018 року включно. Продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Західінкомбанк" Костенка Ігоря Івановича на один рік до 22 липня 2018 року включно.
		26. Листом від 07 червня 2017 року ОСОБА_1 та інші довірителі, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 направили до відповідача колективне звернення, в якому просили невідкладно звернутись до суду із позовною заявою з вимогою щодо передачі в управління іншій фінансовій установі Фонду фінансування будівництва виду А об`єкту будівництва, а саме: забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1 , забудовником якого є ВАТ "АК "Київреконструкція".
		27. 14 червня 2017 року відповідач листом № 61-0018/41895 переадресував лист ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на адресу директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Ворушиліна К.М. У листі № 61-0018/41895 Національний банк України вказав, що надсилає відповідне звернення для розгляду, на підставі частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян".
		28. Позивач, не погоджується із діями відповідача щодо не розгляду її звернення, звернулася до суду з вищевказаним позовом.
		Позиція Верховного Суду
		Релевантні джерела права й акти їх застосування
		29. Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР, Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19 червня 2003 року № 978-IV, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI, Законом України "Про банки і банківську діяльність" від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ, Законом України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 року № 679-XIV, постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 490 "Про затвердження Порядку передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі за рішенням суду" (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		30. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		31. Згідно частиною 1 статті 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 20 вересня 2019 року 122-IX державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
		32. Відповідно до статті 23 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19 червня 2003 року № 978-IV (далі - Закон № 978-IV) за рішенням суду, що набрало законної сили, прийнятим за зверненням довірителів ФФБ або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв`язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги ФФБ може передаватися в управління іншій фінансовій установі, що відповідає вимогам цього Закону, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До нового управителя переходять усі права та обов`язки щодо довірителів цього ФФБ та відповідного забудовника. В разі ліквідації управителя ФФБ кошти на рахунку ФФБ не включаються до ліквідаційної маси управителя ФФБ і спрямовуються виключно на задоволення вимог довірителів до управителя ФФБ згідно з Правилами ФФБ.
		33. Згідно з статтею 24 Закону № 978-IV нагляд та регулювання діяльності управителів ФФБ здійснюють національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національний банк України у межах своїх повноважень.
		33.1. Метою нагляду та регулювання діяльності управителя ФФБ є контроль за дотриманням управителем ФФБ вимог цього Закону та інших актів законодавства, а також дотримання управителем ФФБ прийнятих на себе за договорами про участь у ФФБ зобов`язань.
		33.2. Основними напрямами нагляду та регулювання діяльності управителя ФФБ є:
		контроль за відповідністю Правил ФФБ та умов договорів про участь у ФФБ вимогам законодавства;
		контроль за дотриманням управителем обмежень, встановлених законом та Правилами ФФБ;
		виконання зобов`язань управителем ФФБ щодо включення довірителів до переліку, який управитель надає забудовнику для передачі об`єктів інвестування у власність довірителям;
		виконання управителем ФФБ зобов`язань щодо повернення коштів довірителям на їх вимогу та відповідності розміру сум коштів, що виплачуються довірителю, вимогам цього Закону.
		34. Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
		35. Згідно з статтею 2 Закону Закон № 393/96-ВР законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
		36. Відповідно до статті 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
		37. Відповідно до частини 3 статті 7 Закону № 393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.
		38. Згідно статей 1, 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ (далі - Закон № 2121-ІІІ) вказаний Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника. Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.
		39. Під банківським наглядом розуміється система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку (стаття 1 Закону України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 року № 679-XIV (далі - Закон № 679-XIV).
		40. Відповідно до статті 2 Закону № 679-XIV Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
		41. Статтею 7 Закону України "Про Національний банк України" визначені повноваження Національного банку України, серед яких, зокрема, здійснення інших функцій у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.
		42. Згідно частини 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 
		43. Згідно частини 5 статті 50 Закону № 4452-VI іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов`язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до законів України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" та "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		44. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ" (далі - Закон № 460-IX).
		45. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. 
		46. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
		47. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		48. Згідно частини 4 статті 328 КАС України (в редакції до 08.02.2020) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		49. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України (в редакції до 08.02.2020), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		50. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		51. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 червня 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 направили до НБУ колективний лист, в якому просили невідкладно звернутись до суду із позовною заявою з вимогою щодо передачі в управління іншій фінансовій установі Фонду фінансування будівництва виду А об`єкту будівництва, а саме: забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1 , забудовником якого є ВАТ "АК "Київреконструкція".
		52. Листом № 61-0018/4189514.06.2017 р. від 14 червня 2017 року НБУ переадресував лист ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на адресу директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Ворушиліна К.М., на підставі частини 3 статті 7 Закону № 393/96-ВР, зокрема, оскільки питання, порушенні в одержаному НБУ зверненні, не входять до повноважень Національного банку України.
		53. Зі змісту листа НБУ № 61-0018/4189514.06.2017 від 14 червня 2017 року слідує, що відповідач не зазначив, за яких саме обставин і чому питання, порушені в зверненні, не входять до його повноважень, чим фактично відмовив заявникам у розгляді їх звернення.
		54. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що у спірних правовідносинах перевага надається відповідному спеціальному закону, а саме Закону № 978-IV, який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління, і такий закон не пов`язує за змістом поняття банківського нагляду НБУ, в аспекті норм Закону № 2121-ІІІ з поняттям здійснення нагляду та регулювання діяльності управителів ФФБ з боку НБУ в розумінні Закону № 679-XIV та Закону № 978-IV.
		55. Виходячи із сутності системи фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю, під якою розуміється врегульовані Законом та договорами дії суб`єктів щодо організації будівництва житла, фінансуванні цього будівництва та здійсненні операцій з нерухомістю, а також з урахуванням визначених суб`єктів такої системи, якими є довірителі, управителі, забудовники, страхові компанії, емітенти сертифікатів ФОН та власники сертифікатів ФОН, на НБУ розповсюджуються повноваження у відповідній фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції.
		56. Поряд з цим, відповідним Законом № 4452-VI встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
		57. За таких обставин, Верховний Суд вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій про неправомірні дії відповідача щодо не розгляду листа ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від 07 червня 2017 року та не надання відповіді по суті порушеного заявниками питання.
		58. Доводи касаційної скарги НБУ не спростовують висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваній ним частині і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду. 
		59. Оцінюючи доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо її незгоди із судовими рішеннями попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні її позовних вимог про зобов`язання відповідача звернутися до суду із позовною заявою про передачу фонду фінансування будівництва виду А забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1 від ПАТ "Західінкомбанк", колегія суддів Верховного Суду виходить із такого. 
		60. Згідно частини 1 статті 23 Закону № 393/96-ВР за рішенням суду, що набрало законної сили, прийнятим за зверненням довірителів ФФБ або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв`язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги ФФБ може передаватися в управління іншій фінансовій установі, що відповідає вимогам цього Закону, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До нового управителя переходять усі права та обов`язки щодо довірителів цього ФФБ та відповідного забудовника.
		61. Для реалізації зазначеної норми, постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 490 затверджено "Порядок передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі за рішенням суду" (за текстом - Порядок).
		62. Відповідний Порядок, згідно пункту 1, визначає механізм передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі, що відповідає Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", за відповідним рішенням суду, що прийняте за зверненням довірителів фонду фінансування будівництва, власників сертифікатів фонду операцій з нерухомістю або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв`язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги і набрало законної сили.
		63. У колективному зверненні довірителів фонду фінансування, серед яких є і позивач ОСОБА_1 , питання, з яким ці довірителі зверталися до НБУ якраз і полягало у проханні невідкладно звернутись до суду із позовною заявою з вимогою щодо передачі в управління іншій фінансовій установі Фонду фінансування будівництва виду А об`єкту будівництва, а саме: забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1 , забудовником якого є ВАТ "АК "Київреконструкція"
		64. Отже друга позовна вимога, заявлена позивачем у цьому позові, є фактично досягненням результату, якого довірителі фонду фінансування прагнули досягнути, звернувшись до НБУ із колективним зверненням.
		65. За таких обставин Верховний Суд констатує, що до розгляду НБУ даного звернення із належною перевіркою, наведених у ньому обставин, та прийняття обґрунтованого рішення за наслідками його розгляду, дана вимога є передчасною.
		66. Приймаючи до уваги наведене, Верховний Суд вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про зобов`язання НБУ звернутися до суду по суті є правильними.
		67. Доводи та аргументи ОСОБА_1 не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній нею частині і свідчать про незгоду заявника із висновками судів.
		68. За таких обставин, Верховний Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні.
		69. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		70. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.
		71. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		72. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		73. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених рішень судів попередніх інстанцій відсутні.
		74. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		75. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційні скарги ОСОБА_1 , Національного банку України залишити без задоволення.
		2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі № 826/12725/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		Л.О. Єресько
		А.Г. Загороднюк 
		 В.М. Соколов 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...