Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/4653/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 01.04.2020. Зареєстровано: 02.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2020.

Номер судового провадження: 3/953/1399/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 953/4653/20 
		н/п 3/953/1399/20 
		               ПОСТАНОВА 
		                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		"30" березня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: судді - Божко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його представника  адвоката Радигіна Є.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: не відомо), працює водієм в ТОВ «НЕМО ЛТД», місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, 
		В С Т А Н О В И В :
		Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР 18 272433 складеного 19.03.2020 р., ОСОБА_1 19.03.2020 р. о 10 год. 33 хв. у м. Харкові по Белгородське шосе, 3/2, здійснював міське перевезення пасажирів на транспортному засобі I-VAN, AO7A НОМЕР_1 р.н. НОМЕР_2 , з перевищенням встановленої на перевезення кількості пасажирів, визначеної абзацем 3 підпункту 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, а саме у кількості 17 пасажирів.
		Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАПне визнав та пояснив наступне. Він працює водієм ТОВ «НЕМО ЛТД» та йому відомо про Постанову Кабінету Міністрів, якою з 12 год. 18 березня 2020 р. заборонено перевезення понад 10 пасажирів в міському транспорті, в зв`язку з поширенням на території України корона вірусу. 19 березня 2020 р. він виконував свої обов`язки по перевезенню пасажирів на зазначеному в протоколі автобусі, який має певні оголошення для пасажирів. На зупинці він попереджав пасажирів щодо можливості перевезення їх у кількості не більше 10 чоловік. Але вважає, що контролювати кількість пасажирів він не міг, оскільки знаходився за кермом автобуса, а з місця водія через дзеркало заднього виду з 23 місць для сидіння проглядається обмежена кількість місць. Коли пасажири зайшли у автобус, всі сіли, він вирушив. Через деякий час на дорозі був зупинений поліцейськими, які почали рахувати пасажирів. Повідомивши, що в автобусі 17 пасажирів, запропонували доїхати до кінцевої зупинки для складання протоколу. При цьому поліцейські його супроводжували на спеціальному автомобілі до кінцевої зупинки. Коли всі пасажири вийшли, відносно нього почали складати протокол. Стверджував, що в автобусі було не більше 10 пасажирів.
		В судовому засіданні був допитаний інспектор відділу БДР УПП в Х/о лейтенант поліції ОСОБА_2 , який підтвердив наявність в автобусі, яким керував ОСОБА_1 , 17 пасажирів.
		Відповідно до вимогст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.
		Відповідно дост. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Відповідно дост. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його представника  адвоката Радигіна Є.С., та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
		Стаття 44-3 КУпАПпередбачаєадміністративну відповідальність запорушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗаконом України"Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		Відповідно до абзацу 3 п.п. 4 п. 2Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, (з подальшими змінами від 16 березня 2020 року № 215, 29.03. № 239, ) на момент складання протоколу про адміністративну відповідальність відносно ОСОБА_1 , заборонялось з 12 год. 00 хв. 18 березня до 3 квітня 2020 р.: перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі. 
		Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в порушенні встановлених правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗаконом України, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. 
		Водночас, підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
		Склад правопорушення  це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
		Об`єктивна сторона правопорушення  це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
		Суб`єктивна сторона правопорушення  це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є вина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
		Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим. Належний доказ  це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані  це дані, які мають зв`язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання. 
		Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Однак, протокол про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 272433, складений працівником поліції з порушенням вимог ст. 251 КУпАП, а саме за відсутності свідків, які підтверджували той факт, що ОСОБА_1 перевозив пасажирів саме не у кількості, визначеним в Постанові Кабінету Міністрів, в той час як диск з відеозаписом, долучений до справи поліцейським, не містить підтвердження того, що останній перевозив пасажирів у кількості 17 чоловік. 
		Матеріали справи містять лише рапорт інспектора відділу БДР УПП в Харківській області ДПП Поліщук О., згідно якого при зупинці автобуса, в його салоні було виявлено 17 пасажирів, а також диск із записом, на якому зафіксоване правопорушення.
		Але при огляді в судовому засіданні запису на доданому до справи диску встановлено, що він не містить даних щодо знаходження в автобусі 17 пасажирів. Диск лише відображає знаходження поліцейського в автобусі та рахунок ним вголос 17 пасажирів. Інших даних диск не містить. На диску мається зображення декількох пасажирів, які сидять в автобусі на сидіннях, але порахувати їх не мається можливим, оскільки поліцейський стоїть на одному місці та рахує пасажирів.
		Інших доказів, які б спростовували доводи ОСОБА_1 знаходження в салоні автобусу не 17 пасажирів, а не більше 10, матеріали справи не містять.
		Суд не приймає до уваги пояснення інспектора поліції щодо наявності в автобусі, яким керував ОСОБА_1 , 17 пасажирів, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме даними, які містяться на запису на доданому до справи диску. 
		Отже, відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 44-3 КУпАП.
		Згідно приписівст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		При цьому всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
		   Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення».
		   Отже, суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази, дійшов висновку, про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
		У відповідності до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		   Крім того, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 8 КУпАП, Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення вчинені до видання цих законів. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
		Так, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 19.03.2020 р. складено, у зв`язку з порушенням     абз. 3 підпункту 4 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», тобто з перевищенням встановленої на перевезення кількості пасажирів, а саме у кількості 17 пасажирів, замість встановленої кількості 10 пасажирів.
		   Але Постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 р. № 239 у зазначеній Постанові внесені зміни, а саме відповідно з абз. 3 підпункту 4 пункту 2, не заборонено перевезення кількості пасажирів, яка одночасно не перевищує половини кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу та визначених у реєстраційних документах, за умови перевезення людей у засобах індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
		Матеріали справи не містять даних щодо технічної характеристики транспортного засобу, визначених у реєстраційних документах, якими ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів.
		   Тому, відповідно до вимог ст. 8, ч. 1 п. 6 ст. 247 КУпАП наявні обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст.44-3 ч.1, 247,283,284 КУпАП, суддя,-
		П О С Т А Н О В И В :
		Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. 
		Постанова може бути оскаржена до Харківського Апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту її винесення. 
		Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження. 
		 
		    Суддя                  В.В. Божко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...